Ре­став­ра­ція пам’яті

УУн­ніі ккаа ллььн­ниийй сскк ііф­фс­сьь ккиийй мме­ечч,, ззн­на­айй ддее нниийй ппоо ббл­лии ззуу ССл­ло­овв’’ яяннс­сьь ккаа,, рряя ттуу вваа ттии мму­утт ьь ффаа ххіівв цціі уу ККии єє ввіі

Den (Ukrainian) - - День України - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Ця істо­рія при­кме­тна у кон­текс­ті гра­бі­жни­цтва, яке чи­нять так зва­ні чор­ні ар­хе­о­ло­ги. На по­ча­тку ро­ку лю­ди­на, ко­тра за­хо­ті­ла за­ли­ши­ти­ся не­ві­до­мою, пе­ре­да­ла уні­каль­ний скіф­ський меч, да­то­ва­ний V сто­лі­т­тям до на­шої ери, Слов’ян­сько­му кра­є­знав­чо­му му­зею. «Ми пра­цю­ва­ли у рам­ках про­е­кту «Му­зей від­кри­то на ре­монт». У сі­чні 2017 ро­ку у му­зеї від­кри­лась ар­хе­о­ло­гі­чна ви­став­ка на ба­зі на­шої ко­ле­кції. На її від­крит­ті мі­сце­вий жи­тель по­да­ру­вав меч нам. Роз­по­вів, що ку­пив йо­го у «чор­них ар­хе­о­ло­гів», — зга­дує Єв­ге­нія Ка­лу­гі­на, збе­рі­гач фон­дів Слов’ян­сько­го кра­є­знав­чо­го му­зею.

Ар­те­факт по­тре­бу­вав ре­став­ра­ції, яка ви­ма­гає ко­штів — їх у му­зею не бу­ло. До кін­ця бе­ре­зня з ме­чем ні­чо­го не ро­би­ли, че­ка­ли мо­жли­во­сті від­вез­ти йо­го хо­ча б на кон­сер­ва­цію. «У рам­ках про­е­кту «Му­зей від­кри­то на ре­монт» нам да­на те­хні­ка, яку ма­є­мо ви­ко­ри­ста­ти. До нас при­їхав жур­на­ліст Оле­ксій Ма­цу­ка, ра­зом ми зні­ма­ли ста­рий за­ки­ну­тий цвин­тар у Слов’ян­ську. То­ді Оле­ксій ді­знав­ся про меч і на­пи­сав про ньо­го у Facebook, цей пост ви­кли­кав ве­ли­че­зний ажі­о­таж. Зав­дя­ки цьо­му лю­ди по­ча­ли те­ле­фо­ну­ва­ти ме­ні, пи­та­ти, ку­ди ски­да­ти гро­ші для ре­став­ра­ції. За пів­то­ра ти­жня зі­бра­ли ко­шти і 6 кві­тня пе­ре­да­ли меч фа­хів­цям», — про­дов­жує му­зей­ник.

Ме­чем за­йма­ти­му­ться у На­ціо­наль­но­му на­у­ко­во-до­слі­дно­му ре­став­ра­цій­но­му цен­трі Укра­ї­ни, ро­бо­ти з ним три­ва­ти­муть близь­ко пів­ро­ку. По­тім ар­те­факт по­вер­не­ться до Слов’ян­ська, і кра­є­знав­чий му­зей пред­ста­вить йо­го за­га­лу.

«По­ки цей меч — єди­ний та­кий, що по­тра­пив до му­зе­їв схі­дно­го ре­гіо­ну Укра­ї­ни, — роз­по­від­ає Ана­то­лій Шам­рай, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Слов’ян­сько­го кра­є­знав­чо­го му­зею. — Та­кі зна­хід­ки зу­стрі­ча­ю­ться ду­же рід­ко. Ви­пад­ки бу­ли, але пре­дме­ти осі­ли у при­ва­тних ко­ле­кці­ях. Цей меч — ще йо­го на­зи­ва­ють акі­на­ком — уні­каль­ний сво­ї­ми роз­мі­ра­ми. Йо­го дов­жи­на 75 сан­ти­ме­трів — це та, що збе­ре­гла­ся. А за­галь­на бу­ла, як ми при­ки­ну­ли, десь на чо­ти­ри сан­ти­ме­три біль­ше. Ме­чу мі­ні­мум 2,5 ти­ся­чі ро­ків. Зро­бле­ний з за­лі­за. Акі­нак на­ле­жав во­ї­ну-скі­фу з ви­со­ким су­спіль­ним ста­ту­сом».

Ста­ро­дав­ній меч те­пер мо­же ста­ти істо­ри­чною збро­єю. Він уна­о­чнює ба­га­то­ти­ся­чо­лі­тню істо­рію зе­мель су­ча­сної До­неч­чи­ни, зав­дя­ки чо­му мі­сце­ві ді­ти ці­ну­ва­ти­муть і лю­би­ти­муть своє ми­ну­ле. Про це мріє Єв­ге­нія Ка­лу­гі­на. Збе­рі­гач фон­дів Слов’ян­сько­го кра­є­знав­чо­го му­зею кон­ста­тує: «Зав­дя­ки цьо­му ме­чу від­бу­ло­ся об’єд­на­н­ня лю­дей».

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.