«Акт ве­ли­ко­го пси­хо­ло­гі­чно­го по­вер­не­н­ня»

Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент про­го­ло­су­вав за без­ві­зо­вий ре­жим з Укра­ї­ною

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван КАПСАМУН, «День»

До­бре, що це на­ре­шті ста­ло­ся. За без­ві­зо­вий ре­жим з Єв­ро­со­ю­зом, який анон­су­вав­ся ба­га­то ра­зів, зокре­ма Пре­зи­ден­том Пе­тром По­ро­шен­ком, та­ки про­го­ло­су­ва­ли. Тро­хи ін­фор­ма­ції. 6 кві­тня Єв­ро­пар­ла­мент ухва­лив за­ко­но­дав­чу ре­зо­лю­цію, згі­дно з якою Укра­ї­ну пе­ре­но­сять до пе­ре­лі­ку тре­тіх кра­їн, гро­ма­дя­нам яких ска­со­ву­ю­ться ві­зо­ві ви­мо­ги для ко­ро­тко­стро­ко­вих по­до­ро­жей кра­ї­на­ми ЄС. Ре­зо­лю­цію під­три­мав 521 де­пу­тат, 75 го­ло­су­ва­ли «про­ти» і 36 утри­ма­ли­ся. Да­лі, за про­це­ду­рою, рі­ше­н­ня що­до на­да­н­ня Укра­ї­ні без­ві­зо­во­го ре­жи­му має дві­чі за­твер­ди­ти Ра­да Єв­ро­со­ю­зу — на рів­ні по­слів кра­їн­чле­нів та мі­ні­стрів. До­ку­мент та­кож по­вин­ні під­пи­са­ти пре­зи­дент Єв­ро­пар­ла­мен­ту та го­ло­ву­ю­чий у Ра­ді ЄС пред­став­ник Маль­ти. Рі­ше­н­ня на­бу­де чин­но­сті на 20-й день пі­сля опу­блі­ку­ва­н­ня. От­же, очі­ку­є­ться, що укра­їн­ці змо­жуть віль­но по­до­ро­жу­ва­ти до кра­їн-чле­нів Єв­ро­со­ю­зу, за ви­ня­тком Ве­ли­ко­бри­та­нії та Ір­лан­дії, у черв­ні.

■ Те­пер роз­ста­ви­мо акцен­ти. Хоч і не без про­блем, але укра­їн­ська вла­да під ти­ском су­спіль­ства, все ж, ви­ко­на­ла всі не­об­хі­дні кри­те­рії для впро­ва­дже­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му. То­му спра­ва остан­нім ча­сом за­ли­ша­ла­ся за Єв­ро­со­ю­зом. А з огля­ду на те, що укра­їн­ці від­да­ва­ли свої жи­т­тя під час Єв­ро­май­да­ну не про­сто за змі­ни в кра­ї­ні, а три­ма­ю­чи в ру­ках укра­їн­ські та єв­ро­со­ю­зів­ські пра­по­ри, і го­лов­не — вже че­твер­тий рік про­дов­жу­ють ці­ною вла­сних жит­тів за­хи­ща­ти єв­ро­пей­ські кор­до­ни від мо­сков­ської на­ва­ли, рі­ше­н­ня Єв­ро­пар­ла­мен­ту — це борг, який від­да­ли єв­ро­пей­ці. Бе­зу­мов­но, ні­хто за­мість нас ре­фор­му­ва­ти на­шу кра­ї­ну не бу­де. Однак від Єв­ро­пи та­кож має бу­ти зу­стрі­чний рух. За­хід по­ви­нен біль­ше ці­ка­ви­ти­ся Укра­ї­ною, яка ни­ні — на пе­ре­до­вій у про­ти­сто­ян­ні з ро­сій­ським агре­со­ром. Са­ме тут про­ля­гає лі­нія фрон­ту. Це не бу­фер­на зо­на, яка десь там да­ле­ко. Це — країна, яка бо­ре­ться за пра­во на існу­ва­н­ня і свою іден­ти­чність, а та­кож — за цін­но­сті, які спо­від­ує За­хід.

■ 1939 ро­ку бри­тан­ський уче­ний-укра­ї­но­зна­вець Лан­се­лот Ло­у­тон ви­сту­пив на за­сі­дан­ні чле­нів Близь­ко­го та Се­ре­дньо­схі­дньо­го то­ва­ри­ства у Лон­до­ні з акту­аль­ною до сьо­го­дні­шньо­го дня до­по­від­дю «Укра­ї­на: най­біль­ша про­бле­ма Єв­ро­пи», в якій, зокре­ма, за­зна­чив: «Про­тя­гом остан­ніх кіль­кох мі­ся­ців Укра­ї­на — зов­сім не­ві­до­ма За­хо­до­ві країна — опи­ни­ла­ся в цен­трі сві­то­вої ува­ги. Га­даю, біль­шість лю­дей мо­жуть ска­за­ти, що зна­ють ма­ло або й ні­чо­го не зна­ють про неї. Це не їхня про­ви­на. Для та­ко­го не­зна­н­ня є по­ва­жні при­чи­ни. По­не­во­лю­ва­чі Укра­ї­ни до­бре по­дба­ли про те, щоб во­на за­ли­ша­ла­ся не­зна­ною; во­ни за­пе­ре­чу­ва­ли на­віть її існу­ва­н­ня. Ду­же важ­ко уяви­ти со­бі щось більш гі­дне осу­ду, ніж за­мов­чу­ва­н­ня на­ро­ду, ко­трий за дав­нім пра­вом на­ле­жить до ро­ди­ни єв­ро­пей­ських на­цій. По­при за­галь­ну, хо­ча й зро­зумі­лу не­по­ін­фор­мо­ва­ність у цій спра­ві, пе­ре­ва­жає дум­ка, що від ви­рі­ше­н­ня укра­їн­ської про­бле­ми за­ле­жа­ти­ме до­ля Єв­ро­пи. Ця дум­ка має своє ви­прав­да­н­ня». (Ци­та­та з до­по­віді Лан­се­ло­та Ло­у­то­на «Укра­ї­на — най­біль­ша про­бле­ма Єв­ро­пи» ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на об­кла­дин­ці кни­ги «Си­ла м’яко­го зна­ка» з «бі­блі­о­те­ки га­зе­ти «День». Укра­їн­ською кни­га ви­да­на в 2006 р.: Лан­се­лот Ло­у­тон. «Укра­їн­ське пи­та­н­ня». — К.; Лон­дон: «Спад­щи­на» ЛТД, 2006. — 168 с.).

■ Оста­н­ня фра­за (го­лов­на) акту­аль­на і сьо­го­дні. Зві­сно, не тре­ба спри­йма­ти без­віз як фе­тиш, який одра­зу ви­лі­кує укра­їн­ський дер­жав­ний ор­га­нізм. Без­ві­зо­вий ре­жим ні­яким чи­ном, на­при­клад, не ви­рі­шить про­бле­му ко­ру­пції в Укра­ї­ні. Він ли­ше спо­ну­кає до ру­ху в на­прям­ку змін, то­му ва­жли­ва до­ма­шня ро­бо­та, ба­жа­н­ня бо­ро­ти­ся з ті­єю ж ко­ру­пці­єю. От­же, яке пра­кти­чне зна­че­н­ня ма­ти­ме без­ві­зо­вий ре­жим? На сво­їй сто­рін­ці у ФБ го­ло­ва ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди у за­кор­дон­них спра­вах Ган­на ГОПКО по­яснює:

Сво­бо­да пе­ре­су­ва­н­ня — це одна з ба­зо­вих сво­бод лю­ди­ни, а для укра­їн­ців мо­жли­вість віль­но­го пе­ре­су­ва­н­ня в ме­жах всі­єї Єв­ро­пи — це ка­пі­тал для май­бу­тньо­го, ре­аль­на мо­жли­вість по­си­ле­н­ня між­люд­ських кон­та­ктів, збли­же­н­ня укра­їн­сько­го гу­ма­ні­тар­но­го про­сто­ру із за­галь­но­єв­ро­пей­ським, вза­є­мо­про­ни­кне­н­ня і вза­є­мо­зба­га­че­н­ня на­ших су­спільств.

Без­ві­зо­вий ре­жим ста­не хо­ро­шим си­гна­лом для за­ру­бі­жно­го ка­пі­та­лу, оскіль­ки Єв­ро­пей­ський Со­юз цим ви­знає пев­ний рі­вень ста­біль­но­сті і без­пе­ки в кра­ї­ні. Це які­сно по­кра­щить ді­ло­ві зв’яз­ки укра­їн­сько­го бі­зне­су, зокре­ма ма­ло­го, із за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми і зро­бить при­ва­бли­ві­шим ін­ве­сти­цій­ний клі­мат у кра­ї­ні. На­да­ю­чи без­ві­зо­вий ре­жим, ЄС ви­ма­гав прийня­т­тя за­ко­но­дав­ства, яке ро­бить про­зо­рі­ши­ми бі­знес, ре­є­стри вла­сно­сті, по­да­тко­ву си­сте­му. Отри­ма­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му ста­не спіль­ною пе­ре­мо­гою Укра­ї­ни та ЄС. Це озна­чає, що Укра­ї­на зі­став­на із су­сі­дні­ми цен­траль­но­єв­ро­пей­ськи­ми дер­жа­ва­ми. Та­ка атмо­сфе­ра спри­я­ти­ме зни­жен­ню від­со­тків на кре­ди­ти, змен­шен­ню бан­ків­ської став­ки, вклю­чить на­ших ви­ро­бни­ків у лан­цюж­ки до­да­ної вар­то­сті. От­же, і екс­порт спри­йма­ти­ме­ться лег­ше, рин­ки ста­нуть до­сту­пні­ші.

Ре­зуль­та­ти не з’яв­ля­ться вже зав­тра, але про­цес пі­шов.

Акту­аль­ність пи­та­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му для укра­їн­ців роз­би­ває всі ар­гу­мен­ти лю­дей, які ствер­джу­ють, що без­віз для укра­їн­ців не акту­аль­ний, оскіль­ки біль­шість укра­їн­ців не ма­ють фі­нан­со­вої мо­жли­во­сті їзди­ти в ЄС. На­справ­ді са­ме бю­ро­кра­ти­чні пе­ре­по­ни за­ва­жа­ють ба­га­тьом укра­їн­цям від­ві­ду­ва­ти Єв­ро­пу, яка зов­сім по­руч. Фі­нан­со­ва си­ту­а­ція — яви­ще, що по­стій­но змі­ню­є­ться і в цьо­му, зокре­ма спри­я­ти­ме зня­т­тю бю­ро­кра­ти­чних бар’єрів. Від­су­тність ві­зо­вих бар’єрів на­сам­пе­ред по­жва­вить авіа­цій­не, за­лі­зни­чне та ав­то­мо­біль­не спо­лу­че­н­ня Укра­ї­ни з ре­штою Єв­ро­пи, ство­рить кон­ку­рен­цію, що у свою чер­гу спри­я­ти­ме зни­жен­ню ці­ни на кви­тки. На ко­жній ві­зі лю­ди­на еко­но­ми­ти­ме по­над ти­ся­чу гри­вень, не ка­жу­чи вже про мо­жли­вість віль­но пла­ну­ва­ти осо­би­сті чи ді­ло­ві по­їзд­ки. А по­до­ро­жі до су­сі­дніх Поль­щі, Ру­му­нії чи Угор­щи­ни спів­мір­ні в ці­ні з по­їзд­ка­ми по Укра­ї­ні

Крім істо­ри­чно­го, со­ці­аль­но­го, еко­но­мі­чно­го зна­че­н­ня, є й ін­ші аспе­кти. «Чим ще ва­жли­вий «без­віз»? — ста­вить за­пи­та­н­ня на сво­їй сто­рін­ці у ФБ го­лов­ний ре­да­ктор га­зе­ти «День» Ла­ри­са ІВШИНА. — Це Акт ве­ли­ко­го пси­хо­ло­гі­чно­го по­вер­не­н­ня. Ко­лись Єв­ро­па за­кін­чу­ва­ла­ся на укра­їн­ських мі­стах Ма­где­бурзь­ко­го пра­ва. От­же, все стає на свої мі­сця. Хо­ча це ли­ше пер­ший крок...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.