Основ­на за­гро­за Укра­ї­ни – не­спра­ве­дли­вість

Як про­тя­гом остан­ніх 25 ро­ків у кра­ї­ні змі­ню­вав­ся ін­декс люд­сько­го роз­ви­тку, — ака­де­мік Ел­ла ЛІБАНОВА

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Во­стан­ній все­сві­тній до­по­віді Про­гра­ми роз­ви­тку ООН про стан люд­сько­го роз­ви­тку Укра­ї­на за рів­нем роз­ви­тку люд­сько­го по­тен­ці­а­лу по­сі­ла 84-те мі­сце се­ред 188 кра­їн. На­шін­декс люд­сько­го роз­ви­тку (вра­хо­ву­ю­ться еко­но­мі­чний роз­ви­ток, стан довкілля, осві­та, ме­ди­ци­на, ген­дер­на рів­ність, до­три­ма­н­ня прав то­що) на­бли­же­ний до та­ких кра­їн, як Ка­зах­стан, Мол­до­ва та Ро­сія. Укра­ї­на у під­сум­ку на сьо­го­дні має зро­ста­н­ня ли­ше у сфе­рі осві­ти — се­ре­дня очі­ку­ва­на три­ва­лість осві­ти зро­сла до 15,3 ро­ку. Та­кож, за да­ни­ми між­на­ро­дних екс­пер­тів, у нас на 1,3 ро­ку зро­сла се­ре­дня три­ва­лість жи­т­тя.

Ін­ші по­ка­зни­ки ба­жа­ють кра­що­го: так, ко­е­фі­ці­єнт ВВП зни­зив­ся на май­же 32% по­рів­ня­но з 1990 ро­ком і сьо­го­дні ста­но­вить 8,189 ти­ся­чі до­ла­рів США на одну осо­бу (1990 ро­ку — 10,8 ти­ся­чі), що май­же удві­чі мен­ше, ніж у се­ре­дньо­му по сві­ту. За ме­жею бі­дно­сті в Укра­ї­ні пе­ре­бу­ває 60% на­се­ле­н­ня (ко­ли ко­штів ви­ста­чає ли­ше на хар­чу­ва­н­ня або не ви­ста­чає і на це). На дум­ку Ел­ли ЛІБАНОВОЇ, ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень іме­ні М.В. Пту­хи НАН Укра­ї­ни, ака­де­мі­ка НАН Укра­ї­ни, про­валь­ний стан еко­но­мі­ки та кри­ти­чна со­ці­аль­на не­рів­ність є най­біль­ши­ми за­гро­за­ми для Укра­ї­ни.

«МА­Є­МО СТРАШЕННІ ВТРА­ТИ ПРАЦЕЗДАТНОГО НА­СЕ­ЛЕ­Н­НЯ»

— Ел­ло Мар­ле­нів­но, як ви оці­ню­є­те ди­на­мі­ку ін­де­ксу люд­сько­го роз­ви­тку за 25 ро­ків — на осно­ві та­ких по­ка­зни­ків, як се­ре­дня очі­ку­ва­на три­ва­лість жи­т­тя, бі­дність, рі­вень осві­че­но­сті?

— Сьо­го­дні в Укра­ї­ні про­грес у збіль­шен­ні люд­сько­го роз­ви­тку ста­но­вить 0,037%. Для по­рів­ня­н­ня: у Ту­реч­чи­ні — 0,191, тоб­то у шість ра­зів ви­щий, ду­же по­зи­тив­на ди­на­мі­ка у Поль­щі та Угор­щи­ні. А се­ре­дній по зем­ній ку­лі — 0,120. Із по­зи­тив­но­го в Укра­ї­ні мо­жна від­зна­чи­ти те, що за остан­ні 25 ро­ків у нас на 2% збіль­ши­ла­ся се­ре­дня три­ва­лість жи­т­тя при на­ро­джен­ні, на 23% — очі­ку­ва­на три­ва­лість на­вча­н­ня. Але за­галь­на еко­но­мі­чна си­ту­а­ція — змен­ше­н­ня ВВП на 32%, по­рів­ня­но з 1990 ро­ком — свід­чить про те, що всі на­ші со­ці­аль­ні не­га­ра­зди в люд­сько­му роз­ви­тку за­зви­чай пов’яза­ні з еко­но­мі­чною си­ту­а­ці­єю.

На жаль, в Укра­ї­ні якість ста­ти­сти­ки не дає мо­жли­во­сті до­сить гли­бо­ко про­ана­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію з окре­ми­ми гру­па­ми на­се­ле­н­ня. У нас не­має тра­ди­цій ро­би­ти ви­бір­ко­ві до­слі­дже­н­ня, які б ста­ли нор­мою су­спіль­но­го жи­т­тя, як це від­бу­ва­є­ться на За­хо­ді, ко­ли що­ти­жня ко­жна лю­ди­на бе­ре учать в яко­мусь опи­ту­ван­ні. У ме­не є зна­чні сум­ні­ви що­до зро­ста­н­ня три­ва­ло­сті жи­т­тя на 1,3 ро­ку: пе­ре­пи­су ми не ро­би­ли з 2000 ро­ку, не зна­є­мо, скіль­ки лю­дей ви­їха­ло. Бо­ю­ся, ми тро­хи пе­ре­ви­щу­є­мо чи­сель­ність на­се­ле­н­ня і за­ни­жу­є­мо по­ка­зник смер­тно­сті.

— Яка при­чи­на низь­кої очі­ку­ва­ної три­ва­ло­сті жи­т­тя при на­ро­джен­ні — 66,3 у чо­ло­ві­ків і 76,2 у ж інок?

— Най­то­чні­ший ін­ди­ка­тор бла­го­по­луч­чя кра­ї­ни — очі­ку­ва­на три­ва­лість жи­т­тя при на­ро­джен­ні. Це — ку­му­ля­тив­ний по­ка­зник, він ду­же то­чний. Се­ре­дня очі­ку­ва­на три­ва­лість жи­т­тя при на­ро­джен­ні за обо­ма ста­тя­ми в Укра­ї­ні сьо­го­дні ста­но­вить 71,1 ро­ку. Це ниж­че, ніж се­ре­дній по­ка­зник по сві­ту. Так три­ває не пер­ший рік. Се­ре­дня очі­ку­ва­на три­ва­лість жи­т­тя жі­нок в Укра­ї­ні тро­хи кра­ща, ніж по­ка­зник по всьо­му сві­ту, але гір­ша, ніж у всіх кра­ї­нах Єв­ро­пи, за ви­ня­тком Мол­до­ви. Що сто­су­є­ться се­ре­дньої очі­ку­ва­ної три­ва­ло­сті жи­т­тя укра­їн­ських чо­ло­ві­ків, то тут — ка­та­стро­фа. Цей по­ка­зник зна­чно ниж­чий за сві­то­вий і гір­ший, ніж де­ін­де. На­віть — у Мол­до­ві. Від­ста­ва­н­ня Укра­ї­ни від ін­ших кра­їн ви­мі­рю­є­ться не в со­тих до­лях ро­ку, а ро­ка­ми. Я не бе­ру для по­рів­ня­н­ня Шве­цію, Швей­ца­рію чи Япо­нію, з яки­ми від­ста­ва­н­ня ся­гає 12—14 ро­ків, я бе­ру кра­ї­ни, з яки­ми нас, у прин­ци­пі, мо­жна бу­ло б по­рів­ню­ва­ти. На­при­клад: у се­ре­ди­ні 1980-х три­ва­лість жи­т­тя в Укра­ї­ні і Поль­щі бу­ли одна­ко­ви­ми. Сьо­го­дні з Поль­щею ма­є­мо від­ста­ва­н­ня за цим по­ка­зни­ком на 5,5 ро­ку у жі­нок і 7,5 — у чо­ло­ві­ків.

Ми ма­є­мо страшенні втра­ти працездатного на­се­ле­н­ня: у пра­це­зда­тно­му ві­ці ми втра­ча­є­мо май­же 40% на­ших чо­ло­ві­ків і близь­ко 8% жі­нок. Не­здо­ро­вий спо­сіб жи­т­тя, по­га­ні умо­ви пра­ці, ви­со­ка смер­тність на до­ро­гах, не­хту­ва­н­ня ві­зи­та­ми до лі­ка­ря, не­за­до­віль­на ме­ди­ци­на — це основ­ні при­чи­ни. Але го­лов­не — спо­сіб жи­т­тя та умо­ви пра­ці на­йма­них пра­ців­ни­ків, їхня со­ці­аль­на не­за­хи­ще­ність. Тоб­то іде­ться не тіль­ки про осо­би­сту від­по­від­аль­ність, бо лю­ди­на не мо­же зро­би­ти са­ма со­бі нор­маль­ні умо­ви пра­ці, нор­маль­ні до­ро­ги. Спо­сіб жи­т­тя за­ле­жить від вла­ди — цен­траль­ної та мі­сце­вої.

Та­кож в остан­ні ро­ки в Укра­ї­ні з’яви­ло­ся аб­со­лю­тно но­ве по­ня­т­тя — ра­пто­ва бі­дність. Ми ні­ко­ли ра­ні­ше цьо­го не зна­ли, але у нас з’яв­ля­ю­ться лю­ди, які ще вчо­ра бу­ли аб­со­лю­тно са­мо­до­ста­тні­ми — ма­ли ро­бо­ту та со­ці­аль­ний ста­тус, і тут мит­тє­во втра­ти­ли все і пе­ре­тво­ри­ли­ся фа­кти­чно на бі­жен­ців.

Сьо­го­дні ми ма­є­мо три основ­них ви­кли­ки, які, зда­є­ться, не зов­сім усві­дом­лю­є­мо. По-пер­ше, не­рів­ність: во­на за­шка­лює. Ду­маю, на­віть без цифр це всі від­чу­ва­ють. Дру­гий, не мен­шсер­йо­зний, — в су­спіль­стві сфор­мо­ва­на то­таль­на не­до­ві­ра всіх до всіх, укра­їн­ці до­ві­ря­ють ли­ше ро­ди­чам. Тре­тій ви­клик пов’яза­ний з пер­ши­ми дво­ма — це то­таль­ний ні­гі­лізм і не­ба­жа­н­ня пра­цю­ва­ти ле­галь­но: всі хо­чуть не­ле­галь­них до­хо­дів, не спла­чу­ва­ти по­да­тків.

«МИ ПО­ВИН­НІ ЗРО­ЗУ­МІ­ТИ, ЧО­ГО ХО­ЧЕ­МО»

— Со­ці­аль­на, еко­но­мі­чна не­рів­ність, за­гро­за фор­му­ва­н­ня, за ва­ши­ми сло­ва­ми, ка­сто­во­го су­спіль­ства — чи мо­жна з цим бо­ро­ти­ся?

— Я не ду­же ба­га­то на­дій по­кла­даю на вла­ду. Тут має втру­ча­ти­ся гро­ма­дян­ське су­спіль­ство — зму­шу­ва­ти вла­ду ро­би­ти від­по­від­ні за­хо­ди що­до зни­же­н­ня не­рів­но­сті. Ін­шо­го шля­ху не­має. Не­без­пе­чна не са­ма не­рів­ність, хоч во­на теж не­без­пе­чна, як те, що бі­дна лю­ди­на має ду­же ма­ло шан­сів по­тра­пи­ти до ко­гор­ти 10% най­за­мо­жні­ших. Фа­кти­чно, якщо у нас лю­ди­на на­ро­ди­ла­ся в бі­дній ро­ди­ні, то існує за­гро­за, що во­на все своє жи­т­тя за­ли­ша­ти­ме­ться бі­дною.

Осві­та є сьо­го­дні най­по­ту­жні­шим со­ці­аль­ним лі­фтом в Укра­ї­ні (крім уча­сті в по­лі­ти­чно­му жит­ті), але во­на ні­чо­го не га­ран­тує. То­му що, по­пер­ше, ско­рі­ше за все, дитина з бі­дної ро­ди­ни не здо­бу­де які­сної осві­ти, по-дру­ге, у неї фор­му­є­ться пси­хо­ло­гія бі­дно­сті. Та­ка лю­ди­на ні­чо­го не ро­бить, щоб змі­ни­ти своє жи­т­тя, і на­то­мість роз­ра­хо­вує на до­по­мо­гу дер­жа­ви. Дер­жа­ва ж не мо­же всім до­по­мог­ти — і це за­мкну­те ко­ло.

— Які ви ба­чи­те в Укра­ї­ні ре­сур­си для роз­ви­тку?

— Люд­ські, якість люд­сько­го по­тен­ці­а­лу. Ін­ших не ба­чу. Ми ма­є­мо зро­зу­мі­ти, чо­го хо­че­мо, сфор­му­ва­ти свою по­зи­цію — і ви­ма­га­ти цьо­го від вла­ди. Я спо­ді­ва­ю­ся, що лю­ди, зда­тні змі­ню­ва­ти щось в кра­ї­ні, не ви­їдуть за кор­дон, але це я так тіль­ки спо­ді­ва­ю­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.