Ме­ди­чна ре­фор­ма «по-чу­гу­їв­ськи»

Тут ви­рі­ши­ли: «Хто по­чи­нає пер­шим, — отри­має біль­ше шан­сів на успіх»

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Іри­на ШЕВЧЕНКО, Хар­ків

Сьо­го­дні ме­дре­фор­ма вхо­дить у де­ся­тку най­акту­аль­ні­ших для Укра­ї­ни. Її ме­та — під­ви­ще­н­ня яко­сті ме­ди­чних по­слуг з одно­ча­сним ско­ро­че­н­ням ви­трат на дер­жав­но­му рів­ні до 56 мі­льяр­дів гри­вень. Це всьо­го ли­ше трі­шки біль­ше, ніж два від­со­тки на­шо­го ВВП. Ко­шти, м’яко ка­жу­чи, скром­ні, осо­бли­во якщо зва­жи­ти на те, що ВООЗ ре­ко­мен­дує дер­жа­вам на­прав­ля­ти на охо­ро­ну здо­ров’я не мен­ше ніж п’ять від­со­тків. От­же, щоб уни­кну­ти ка­та­стро­фи, що на­су­ва­є­ться не­вбла­ган­но, го­лов­ні ме­ди­ки Укра­ї­ни ви­рі­ши­ли оста­то­чно зла­ма­ти пост­ра­дян­ську си­сте­му фі­нан­су­ва­н­ня га­лу­зі й по­зба­ви­ти лі­ка­рів мо­жли­во­сті отри­му­ва­ти у па­ці­єн­тів «чор­ний» нал. Бо нал, зві­сно ж, має бу­ти тіль­ки бі­лим і пра­цю­ва­ти на дер­жа­ву.

На­род ці на­ма­га­н­ня спри­ймає, як зав­жди, ске­пти­чно...

ЧЕ­РЕЗ ПІВТОРА РО­КУ ТИТАНІЧНИХ ЗУ­СИЛЬ НАСТАЛА ЧЕРГА ПРАКТИЧНИХ КРОКІВ

І тут ви­яв­ля­є­ться, що є в кра­ї­ні лю­ди, які за­мість істе­ри­ки дру­жно та ефе­ктив­но пра­цю­ють, впро­ва­джу­ю­чи у жи­т­тя «про­валь­ну» ме­дре­фор­му. Опти­мі­сти зі­бра­ли­ся в Хар­ко­ві, ство­ри­ли екс­пер­тну гру­пу, пі­ді­бра­ли май­дан­чик для пі­ло­ту і вже май­же два ро­ки ра­зом із юри­ди­чною фір­мою ILF, яка пра­цює над роз­роб­кою не­об­хі­дних для ме­ди­чної ре­фор­ми за­ко­но­про­е­ктів, та Хар­ків­ським на­ціо­наль­ним ме­ду­ні­вер­си­те­том му­жньо до­ла­ють тру­дно­щі. Май­дан­чик зна­йшов­ся в Чу­гу­є­ві. То­чні­ше, в Чу­гу­є­ві зна­йшли­ся лю­ди, ко­трі ви­рі­ши­ли: той, хто по­чи­нає пер­шим, — той має біль­ше шан­сів на успіх! Го­ло­ва РДА, го­ло­ва рай­ра­ди, мер мі­ста, го­лов­ні лі­ка­рі ме­ди­чних за­кла­дів, де­пу­та­ти, пра­ців­ни­ки ме­ди­чних за­кла­дів і вза­га­лі вся гро­мад­ськість мі­ста за під­трим­ки МОЗ, ХОГА та спе­ці­а­лі­стів Хар­ків­сько­го ме­ду­ні­вер­си­те­ту ве­дуть не ли­ше ши­ро­ку роз’ясню­валь­ну ро­бо­ту, а й пра­кти­чно розв’язу­ють скла­дні ор­га­ні­за­цій­ні та фі­нан­со­ві про­бле­ми ав­то­но­мі­за­ції ме­ди­чних уста­нов, під­го­тов­ки сі­мей­них лі­ка­рів та по­слі­дов­ної змі­ни орі­єн­та­ції на прі­о­ри­те­тність пер­вин­ної ме­ди­чної до­по­мо­ги, а то­чні­ше — на впро­ва­дже­н­ня стра­хо­вої сі­мей­ної ме­ди­ци­ни по­ки що в одно­му, окре­мо взя­то­му ра­йо­ні.

Чле­ни екс­пер­тної гру­пи впев­не­ні: якщо все ви­йде в Чу­гу­є­ві — ре­фор­ма бу­де впро­ва­дже­на в Хар­ків­ській обла­сті, а по­тім і по всій Укра­ї­ні. І ось че­рез півтора ро­ку титанічних зу­силь, пі­сля ґрун­тов­ної під­го­тов­ки та ши­ро­кої роз’ясню­валь­ної ро­бо­ти при­йшла черга кон­кре­тних практичних кроків.

7 бе­ре­зня Чу­гу­їв­ська ра­йон­на ра­да про­го­ло­су­ва­ла за ав­то­но­мі­за­цію ЦЛМСД, і те­пер, як ка­жуть де­пу­та­ти, ме­ди­чні за­кла­ди ма­ють ви­йти з фе­одаль­ної за­ле­жно­сті. А у кві­тні Чу­гу­їв ді­йшов до то­го, що про­во­дить «Яр­ма­рок здо­ров’я», під час яко­го лі­ка­рі вча­ться «про­да­ва­ти» се­бе, а па­ці­єн­ти — ро­зу­мі­ти, що во­ни ма­ють не тіль­ки де - кла­ро­ва­ні пра­ва, а й ре­аль­ні мо­жли­во­сті на­бли­зи­ти до се­бе но­ву якість жи­т­тя.

«По всьо­му сві­ту по­над 80 від­со­тків звер­нень па­ці­єн­тів до лі­ка­рів від­бу­ва­є­ться на рів­ні сі­мей­но­го лі­ка­ря. Для дер­жа­ви сі­мей­на ме­ди­ци­на зна­чно де­шев­ша, ніж вто­рин­на чи тре­тин­на...» — вва­жає ди­ре­ктор про­е­ктів Хар­ків­ської екс­пер­тної гру­пи Ми­хай­ло ДОВГОПОЛ.

ЛІКАРСЬКИЙ «КАСТИНГ»

Не тіль­ки спів­а­ки чи тан­цю­ри­сти ма­ють свою «хви­ли­ну сла­ви». Отри­ма­ли її і чу­гу­їв­ські лі­ка­рі.

Май­же 40 сі­мей­них лі­ка­рів та 20 лі­ка­рів вузь­ких спе­ці­аль­но­стей при­йшли на зу­стріч із ме­шкан­ця­ми ра­йо­ну, роз­по­ві­ли про но­ві за­са­ди вза­є­мо­дії лі­ка­ря й па­ці­єн­та і за­про­по­ну­ва­ли свої по­слу­ги. Ме­шкан­ці Чу­гу­є­ва ди­ву­ва­ли­ся від­кри­то­сті ме­ди­ків, ста­ви­ли без­ліч за­пи­тань, роз­по­від­а­ли про свої «улю­бле­ні»хво­ро­би, при­див­ля­ю­чись до ре­а­кції «кон­кур­сан­тів». Най­смі­ли­ві­ші пі­сля бе­сід та кон­суль­та­цій та­ки під­пи­су­ва­ли «про­то­ко­ли про на­мі­ри» і да­ва­ли обі­цян­ку вір­но­сті обра­ним лі­ка­рям. Кон­тра­кти чи де­кла­ра­ції, по­ясню­ва­ли лі­ка­рі, во­ни під­пи­шуть, ко­ли па­ці­єн­ти при­йдуть на пер­ший при­йом. Але... Во­но зав­жди є, оте «але». Але біль­ша ча­сти­на як «по­ку­пців», так і «про­дав­ців» «не для пре­си» зі­зна­ва­ли­ся, що по­ки що май­же ні­чо­го не ро­зу­мі­ють у тих «тор­гах».

Па­ці­єн­там не ду­же ві­ри­ться, що за пер­вин­ну до­по­мо­гу їм ні­чо­го не тре­ба бу­де пла­ти­ти, що мо­жна від­мо­ви­ти­ся від лі­ка­ря, який чи­мось не спо­до­бав­ся, й пі­ти до ін­шо­го, що за­те­ле­фо­ну­ва­ти сво­є­му лі­ка­рю мо­жна бу­де хоч вно­чі, і він зо­бов’яза­ний бу­де на­да­ти тер­мі­но­ву кон­суль­та­цію.

А лі­ка­рі ще ні­як не мо­жуть зро­зу­мі­ти, чи змо­жуть на­бра­ти до­сить па­ці­єн­тів, чи ви­ста­чить отих гро­шей, що бу­дуть отри­му­ва­ти за ко­жно­го з них, щоб опла­ти­ти всі за­пла­но­ва­ні за­хо­ди, ку­пи­ти обла­дна­н­ня для ка­бі­не­тів... І го­лов­не — чи за­ли­ши­ться щось на зар­пла­ту? Тоб­то чи бу­де кра­ще, та — ко­ли?

«Мо­мен­таль­ні по­кра­ща­н­ня бу­ва­ють ли­ше в по­га­ній ре­кла­мі», — за­зна­чи­ла го­лов­ний лі­кар Чу­гу­їв­сько­го ЦЛМСД, сі­мей­ний лі­кар Те­тя­на ЧЕРЕВАНЬ.

То­му па­ці­єн­ти не ду­же-то й ді­ста­ва­ли сі­мей­них лі­ка­рів, во­ни тов­пи­ли­ся в чер­гах до спе­ці­а­лі­стів, у яких пря­мо тут, на яр­мар­ку, мо­жна бу­ло пе­ре­ві­ри­ти рі­вень цукру в кро­ві, ви­мі­ря­ти зви­чай­ний та вну­трі­шньо­моз­ко­вий тиск, про­кон­суль­ту­ва­ти­ся з офталь­мо­ло­гом або сто­ма­то­ло­гом то­що. На ле­кції й се­мі­на­ри теж ба­га­то охо­чих не зна­йшло­ся, хоч за­ці­кав­ле­ні все ж та­ки бу­ли. Бо все ж та­ки лю­дям хо­ті­ло­ся зро­зу­мі­ти, що на­справ­ді при­не­се їм ме­ди­чна ре­фор­ма.

ГРО­ШІ — ЗА ПАЦІЄНТОМ І АВТОНОМІЗАЦІЯ МЕДЗАКЛАДІВ

7 кві­тня Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни ухва­ли­ла За­кон «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до вдо­ско­на­ле­н­ня за­ко­но­дав­ства з пи­тань ді­яль­но­сті за­кла­дів охо­ро­ни здо­ров’я» (ре­є­стра­цій­ний но­мер № 2309а). Він за­крі­пив де­які по­ло­же­н­ня ре­фор­ми.

У ре­фор­мі пер­вин­ної ме­ди­ци­ни основ­на те­за: «Гро­ші по­вин­ні йти за пацієнтом». Хар­ків­ська екс­пер­тна гру­па га­ран­тує, що за та­кою си­сте­мою лі­ка­рі ста­нуть лі­ку­ва­ти кра­ще, то­му що па­ці­єн­ти са­мі ви­би­ра­ти­муть лі­ка­рів, — це віль­ний ри­нок, на яко­му за­ли­ша­ю­ться кра­щі, а лі­ка­рі, які лі­ку­ють не­ефе­ктив­но, про­сто не на­бе­руть по­трі­бної кіль­ко­сті па­ці­єн­тів.

Ще один ва­жли­вий ве­ктор — автономізація ме­ди­чних за­кла­дів та пра­во лі­ка­рень са­мим роз­по­ря­джа­ти­ся сво­ї­ми ко­шта­ми — під кон­тро­лем на­гля­до­вих рад. На­ре­шті, лі­ка­рі по­вин­ні ста­ти лю­дьми віль­них про­фе­сій (і пра­цю­ва­ти, на­при­клад, як ФОПи, а та­кож укла­да­ти кон­тра­кти з рі­зни­ми УОЗ). Пе­ре­хід бю­дже­тної уста­но­ви охо­ро­ни здо­ров’я (УОЗ) від фор­ми дер­жав­но­го до форм ко му­наль­но­го під­при­єм­ства, го­спо­дар­сько­го то­ва­ри­ства або ін­ших ор­га­ні­за­цій­но­пра­во­вих форм бу­де при­йма­ти­ся ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Одні­єю з основ­них змін бу­де по­діл на за­мов­ни­ка і по­ста­чаль­ни­ка ме­ди­чних по­слуг. Зокре­ма, ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня за­мов­ля­ти­муть в УОЗ не­об­хі­дні мі­сце­во­му на­се­лен­ню ме­ди­чні по­слу­ги. Ро­зра­ху­нок їхньої вар­то­сті здій­сню­ва­ти­ме­ться на осно­ві про­то­ко­лів лі­ку­ван- ня і ти­по­вих кон­тра­ктів між УОЗ та пер­со­на­лом, роз­ро­бле­них укра­їн­ськи­ми й між­на­ро­дни­ми екс­пер­та­ми.

КО­ЛИ ВСЕ ЦЕ ЗА­ПРА­ЦЮЄ

На сьо­го­дні ма­є­мо про­ект кон­це­пції. Пла­ну­є­ться вті­ли­ти йо­го в жи­т­тя до 2020 ро­ку.

Оле­на ХИТРОВА, юрист екс­пер­тної гру­пи, ко­мен­тує: «Ме­та ав­то­но­мі­за­ції — отри­ма­ти пра­во са­мим управ­ля­ти сво­ї­ми акти­ва­ми. За­раз, згі­дно з чин­ним ста­ту­том Цен­тру, ми не мо­же­мо са­мо­стій­но від­кри­ти, на­при­клад, но­ву ва­кан­сію для лі­ка­ря, якщо він нам по­трі­бен, без рі­ше­н­ня рай­ра­ди. За­раз лі­кар­ня ні­би­то й має ста­тус юр­осо­би, але, ра­зом з тим, не є са­мо­стій­ним суб’єктом го­спо­да­рю­ва­н­ня. Для за­кор­дон­них до­но­рів, на­при­клад, це зов­сім не­зро­зумі­ла ситуація. І во­ни не ри­зи­ку­ють спів­пра­цю­ва­ти з та­ким суб’єктом. На Хар­ків­щи­ні сьо­го­дні вже пра­цю­ють як ко­му­наль­ні під­при­єм­ства чо­ти­ри ме­д­уста­но­ви — в Куп’ян­ську, Зо­ло­че­ві, Бли­зню­ках та он­ко­центр у Хар­ко­ві. Спро­би ав­то­но­мі­зу­ва­ти ме­д­уста­но­ви бу­ли й в ін­ших ре­гіо­нах, але зде­біль­шо­го во­ни по­вер­ну­ли­ся до бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня, а в Хар­ків­ській обла­сті — змо­гли втри­ма­ти­ся. Тоб­то це скла­дно, але мо­жли­во, і це пе­ре­ві­ре­но на пра­кти­ці. Це дає змо­гу ефе­ктив­ні­ше роз­по­ря­джа­ти­ся фі­нан­са­ми. Там змо­гли, на­при­клад, не ви­хо­дя­чи за ме­жі бю­дже­ту, так роз­по­ря­ди­ти­ся ко­шта­ми, щоб від­ре­мон­ту­ва­ти де­які при­мі­ще­н­ня і збіль­ши­ти ко­шти на лі­ки для па­ці­єн­тів.

Гро­ші на­да­ю­ться з держ­бю­дже­ту як су­бвен­ція. За­раз во­ни да­ю­ться на ра­ху­нок рай­ра­ди, а вже рай­ра­да на­дає ко­шти ко­му­наль­но­му під­при­єм­ству за чі­тко ви­зна­че­ни­ми ста­т­тя­ми, ча­сти­на з яких — за­хи­ще­ні. Із ли­пня гро­ші на­да­ва­ти­ме На­ціо­наль­на слу­жба здо­ров’я як єди­ний за­мов­ник без­по­се­ре­дньо ко­му­наль­но­му під­при­єм­ству, хо­ча йо­го вла­сни­ком за­ли­ши­ться рай­ра­да».

«Лі­ка­рі ви­гра­ють, — вва­жає Те­тя­на Черевань. — За­раз у них став­ка, яка не за­ле­жить від кіль­ко­сті па­ці­єн­тів та ча­су ро­бо­ти. Те­пер — бу­де ко­ле­ктив­ний до­го­вір, лі­кар бу­де вмо­ти­во­ва­ний, бо зар­пла­та скла­да­ти­ме­ться з фі­ксо­ва­ної час­тки та допла­ти за ко­жно­го па­ці­єн­та. І бу­де за­ле­жа­ти від кіль­ко­сті па­ці­єн­тів, які за­хо­чуть лі­ку­ва­ти­ся са­ме у цьо­го лі­ка­ря. Одна­ко­вих зар­плат біль­ше не бу­де.

А па­ці­єн­ти отри­му­ють мо­жли­вість не пла­ти­ти лі­ка­рю, бо йо­го при­йом уже опла­че­ний дер­жа­вою. Не пла­ти­ти на­віть у при­ва­тній клі­ні­ці, якщо та укла­де до­го­вір з дер­жа­вою. Ма­є­мо на­дію, що мен­таль­ність лі­ка­рів змі­ни­ться, й во­ни не бу­дуть біль­ше очі­ку­ва­ти «ви­на­го­ро­ди», бо уже все опла­че­но че­рез си­сте­му кон­тра­ктів. Біль­ше кон­тра­ктів — біль­ша зар­пла­та. І лю­ди зна­ти­муть, що во­ни вже при­не­сли лі­ка­рю гро­ші тим, що під­пи­са­ли цей кон­тракт. Це і є прин­цип — гро­ші за пацієнтом. Якщо ж лі­ка­рі бу­дуть щось там бра­ти — лю­ди від­мов­ля­ться від їхніх по­слуг. Ва­жли­во й те, що і лі­кар, і па­ці­єнт то­чно зна­ти­муть, які по­слу­ги на­да­ю­ться без­опла­тно. Па­ці­єнт бу­де ро­зу­мі­ти, що вже опла­че­но і на що він має пра­во. По­зи­ція дер­жа­ви, що пер­вин­на ме­ди­чна до­по­мо­га — вся без­опла­тна. Але, на­при­клад, ще­пле­н­ня від гри­пу, що не на­ле­жить до на­ціо­наль­но­го ка­лен­да­ря ще­плень, бу­де пла­тним, бо це не дер­жав­на про­гра­ма. І бу­де пе­ре­лік до­да­тко­вих по­слуг.

А ще в кон­тра­кті бу­дуть про­пи­са­ні не ли­ше обов’яз­ки лі­ка­ря, а й обов’яз­ки па­ці­єн­та — ви­ко­ну­ва­ти всі на­ста­но­ви лі­ка­ря, бу­ти ди­сци­плі­но­ва­ним у лі­ку­ван­ні. Якщо він не бу­де ви­ко­ну­ва­ти те, що ра­дить лі­кар і лі­ку­ва­н­ня від цьо­го бу­де не­ефе­ктив­ним, до лі­ка­ря пре­тен­зій не бу­де. Сі­мей­на ме­ди­ци­на, по су­ті, — це ме­ди­ци­на про­фі­ла­кти­ки, ме­ди­ци­на за­по­бі­га­н­ня за­хво­рю­ва­н­ням, це — на­вча­н­ня здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя. У ста­ро­дав­ньо­му Ки­таї, до ре­чі, лі­кар отри­му­вав ви­на­го­ро­ду, тіль­ки якщо па­ці­єнт не хво­рів!»

ФОТО АВ­ТО­РА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.