Вря­ту­ва­ти са­ди­бу Мі­сте­ра Ге­лі­ко­пте­ра

Бу­ди­нок, у яко­му ме­шка­ла ро­ди­на Іго­ря Сі­кор­сько­го, на­ре­шті по­вер­ну­ли дер­жа­ві. Те­пер по­трі­бно бо­ро­ти­ся за йо­го ре­став­ра­цію

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

На йо­го честь на­зва­ли пре­сти­жний укра­їн­ський уні­вер­си­тет, у Му­зеї укра­їн­ської ді­а­спо­ри ство­ри­ли уні­каль­ну екс­по­зи­ці­юз осо­би­стих ре­чей, бу­ла на­віть спро­ба при­сво­ї­ти йо­го ім’я між­на­ро­дно­му ае­ро­пор­ту «Бо­ри­спіль». Ім’я Іго­ря Сі­кор­сько­го, ле­ген­дар­но­го авіа­кон­стру­кто­ра, по­во­лі по­вер­та­є­ться в Укра­ї­ну. Та до­сі на Ба­тьків­щи­ні ге­нія не зро­бле­но, зда­ва­ло­ся б, мі­зе­ру для йо­го вша­ну­ва­н­ня: ба­га­то ро­ків бу­ди­нок, де ме­шка­ла ро­ди­на Сі­кор­ських, що на ву­ли­ці Яро­сла­вів Вал у цен­трі Ки­є­ва, пе­ре­бу­ває в за­не­па­ді. А тут міг би бу­ти му­зей авіа­кон­стру­кто­ра.

ОРЕНДА ПІД МУ­ЗЕЙ ЧИ РУЙНУВАННЯ?

Щоб від­но­ви­ти спра­ве­дли­вість, то­рік акти­ві­сти взя­ли­ся за не­про­сту спра­ву: іні­ці­ю­ва­ли по­вер­не­н­ня са­ди­би Сі­кор­ських дер­жа­ві. Річ у тім, що остан­ні 15 ро­ків бу­ди­нок орен­ду­вав Мі­жна­ро­дний бла­го­дій­ний фонд «Му­зей істо­рії по­ві­тро­пла­ва­н­ня та авіа­ції іме­ні Сі­кор­сько­го», який на­ле­жить ро­ди­ні на­ро­дно­го де­пу­та­та Не­сто­ра Шу­фри­ча. До­го­вір про орен­ду бу­ло укла­де­но між фон­дом і держ­під­при­єм­ством Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни «Го­тель «Ко­за­цький» 2000 ро­ку.

По ідеї, в бу­дин­ку мав пра­цю­ва­ти му­зей, та на­справ­ді фонд спо­ру­дою не опі­ку­вав­ся. Акти­ві­сти ви­ма­га­ли від Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни ро­зі­рва­ти до­го­вір орен­ди че­рез суд, оскіль­ки орен­дар не ви­ко­ну­вав сво­їх зо­бов’язань, а са­ме — від­ре­мон­ту­ва­ти бу­дів­лю і за­без­пе­чи­ти її охо­ро­ну. На­то­мість усі ці ро­ки фонд утри­му­вав її не­на­ле­жним чи­ном. Зі скри­пом обо­рон­не ві­дом­ство по­ча­ло про­цес ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру та по­вер­не­н­ня бу­дин­ку у дер­ж­вла­сність.

У су­ді пер­шої ін­стан­ції ви­мо­ги МОУ по­вер­ну­ти істо­ри­чну спо­ру­ду дер­жа­ві за­до­воль­ни­ли. У черв­ні 2016 ро­ку Ки­їв­ський апе­ля­цій­ний го­спо­дар­ський суд роз­гля­нув апе­ля­цію ко­ли­шньо­го орен­да­ря і рі­ше­н­ня су­ду пер­шої ін­стан­ції за­ли­шив без змін. На­ра­зі істо­ри­чну бу­дів­лю по­вер­ну­ли дер­жа­ві, про що ін­фор­мує прес-слу­жба вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри Ки­їв­сько­го гар­ні­зо­ну Цен­траль­но­го ре­гіо­ну Укра­ї­ни. Там до­да­ють, що між дер­жав­ним під­при­єм­ством Мі­н­обо­ро­ни «Го­тель «Ко­за­цький» і фон­дом під­пи­са­но акт при­йо­му-пе­ре­да­чі. Однак свя­тку­ва­ти пе­ре­мо­гу за­ра­но.

«СА­ДИ­БУ МО­ЖУТЬ ВІДІБРАТИ»

«Те­пер все на­ба­га­то скла­дні­ше, ніж ра­ні­ше, — ко­мен­тує гро­мад­ський акти­віст Іван ФІЛІПОВИЧ, ко­трий ра­зом з одно­дум­ця­ми іні­ці­ю­вав по­вер­не­н­ня са­ди­би Сі­кор­сько­го дер­жа­ві. — До цьо­го бу­ди­нок пе­ре­бу­вав у вла­сно­сті Не­сто­ра Шу­фри­ча, ми всі це зна­ли і ро­зумі­ли, як із цим бо­ро­ти­ся. Те­пер ситуація ін­ша. Бу­ди­нок Сі­кор­сько­го на­ле­жить дер­жав­но­му під­при­єм­ству «Го­тель «Ко­за­цький», до яко­го за­га­лом на­ле­жать чо­ти­ри бу­дів­лі. 2004 ро­ку йо­го ди­ре­ктор під­пи­сав до­го­вір з одні­єю швей­цар­ською ком­па­ні­єю про спіль­ну ін­ве­сти­цій­ну ді­яль­ність. До­ку­мент сто­су­вав­ся усіх бу­ді­вель держ­під­при­єм­ства (та­ким чи­ном дер­жмай­но на­бу­ло ста­ту­су май­на спіль­ної вла­сно­сті. — Авт.). Весь при­бу­ток ди­ре­ктор спіль­но з іно­зем­ною ком­па­нію ви­во­див за кор­дон, ко­шти по­вер­та­ли­ся у ви­гля­ді ін­ве­сти­цій, які не опо­да­тко­ву­ва­ли­ся. За­раз про­кру­чу­ва­ти та­ку схе­му не­мо­жли­во, а іно­зем­ні пред­став­ни­ки ви­ма­га­ють спла­ти­ти їм 11 міль­йо­нів гри­вень і від­да­ти по­ло­ви­ну май­на, тоб­то са­ди­бу Сі­кор­сько­го мо­жуть відібрати».

За сло­ва­ми акти­ві­ста, тут за­кла­де­на, так би мо­ви­ти, бом­ба упо­віль­не­ної дії. З одно­го бо­ку, ви­ма­льо­ву­є­ться кар­тин­ка, що бу­ди­нок по­вер­ну­то дер­жа­ві й мо­жна бра­ти­ся за йо­го від­нов­ле­н­ня, а з дру­го­го — в будь- який мо­мент йо­го мо­жуть відібрати іно­зем­ні ін­ве­сто­ри. «Ра­зом із чле­на­ми «Де­мАльян­су» та де­яки­ми на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми ми хо­че­мо ви­не­сти цю про­бле­му в пу­блі­чну пло­щи­ну, бо не ли­ше цей бу­ди­нок, а й го­тель «Ко­за­цький» мо­жуть за­бра­ти, — про­дов­жує Іван Філіпович. — Ві­до­мо, що є рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го ар­бі­тра­жно­го су­ду про роз­по­діл май­на та ви­пла­ту ком­пен­са­ції. Крім цьо­го, є рі­ше­н­ня Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни, згі­дно з яким рі­ше­н­ня Сток­гольм­сько­го вва­жа­є­ться не­дій­сним. Тоб­то є про­ти­річ­чя між дво­ма су­да­ми, а ви­рі­ши­ти це мо­жна ли­ше пу­блі­чним роз­го­ло­сом. Мо­жли­во, між­на­ро­дна спіль­но­та від­ре­а­гує на це, мо­жна бу­де по­да­ти апе­ля­ції чи зу­стрі­чні по­зо­ви».

КО­ЛИ СУД — НЕ ПАНАЦЕЯ

До­ки ви­рі­шу­ва­ти­му­ться юри­ди­чні пи­та­н­ня, бу­ди­нок Сі­кор­сько­го так і сто­я­ти­ме пус­ткою. «Я жи­ву не­по­да­лік від ньо­го. За цей час стан йо­го не по­кра­щив­ся. Ще два-три ро­ки, і він по­чне за­ва­лю­ва­ти­ся», — про­гно­зує Іван Філіпович.

На­віть якщо при­пу­сти­ти, що Укра­ї­на швид­ко ви­рі­шить су­до­ві про­ти­річ­чя з між­на­ро­дни­ми ком­па­ні­я­ми і май­ну ДП «Го­тель «Ко­за­цький» ні­чо­го не за­гро­жу­ва­ти­ме, за скіль­ки ча­су дер­жа­ва від­но­вить са­ди­бу Сі­кор­ських? При­мі­ром, са­ди­ба ху­до­жни­ка Олександра Му­ра­шка на ву­ли­ці Ма­лій Жи­то­мир­ській уже п’ять ро­ків на­ле­жить Ки­є­ву. Та на­віть не пе­ре­кри­то да­ху ава­рій­но­го бу­дин­ку, із чо­го ма­ли б роз­по­ча­ти­ся ре­став­ра­цій­ні ро­бо­ти.

«Із 2012 ро­ку са­ди­ба Му­ра­шка і бу­дин­ки по­ряд за рі­ше­н­ням су­ду пе­ре­да­ні в ко­му­наль­ну вла­сність, — на­га­дує акти­віст та єди­ний ме­шка­нець на­пів­зруй­но­ва­ної са­ди­би Оле­ксандр ГЛУХОВ. — 2013 ро­ку ки­їв­ська вла­да ви­зна­чи­ла, хто бу­де ба­лан­со­у­три­му­ва­чем, — це де­пар­та­мент куль­ту­ри Ки­їв­ської мі­ської дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції. Ли­ше 2015 ро­ку роз­ро­би­ли про­ект ре­став­ра­ції, на що пі­шло 600 ти­сяч гри­вень. То­рік ро­бо­ти роз­по­ча­ли­ся аж у ли­сто­па­ді. Зна­йшли фір­му, яка по­пра­цю­ва­ла мі­сяць-пів­то­ра, по­ви­во­зи­ла смі­т­тя. Це плюс, але цьо­го за­ма­ло. Пі­сля Но­во­го ро­ку я за­те­ле­фо­ну­вав у де­пар­та­мент куль­ту­ри, і там по­ясни­ли, що по­трі­бно зно­ву про­во­ди­ти тен­дер, зна­хо­ди­ти но­ву фір­му, яка про­дов­жить ре­став­ра­цію. Але все так по­віль­но від­бу­ва­є­ться! Ситуація та­ка, що бу­ди­нок сто­їть з про­ва­ле­ним да­хом ще з 2013 ро­ку. Це як ні­мий до­кір мі­ській вла­ді».

Ре­став­ра­цію за­тя­гує і те, що по­тен­цій­ні за­бу­дов­ни­ки на­ма­га­ю­ться че­рез су­ди по­вер­ну­ти са­ди­бу Му­ра­шка. Цим шля­хом мо­жуть пі­ти й ті, хто сво­го ча­су ки­нув оком на бу­ди­нок Сі­кор­сько­го.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.