СУПЕРIНТРИГА:

Що по­ви­нен зро­би­ти Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко, щоб обра­ти­ся на дру­гий тер­мін?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

«Чи є сум­ні­ви в то­му, що Пе­тро Оле­ксі­йо­вич пі­де на дру­гий тер­мін? У мо­є­му ро­зу­мін­ні — не­має жо­дних сум­ні­вів. Пре­зи­дент пі­де на дру­гий тер­мін, і це стра­шна й ве­ли­ка від­по­від­аль­ність», — за­явив влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку на той час го­ло­ва пре­зи­дент­ської фра­кції БПП, на­ро­дний де­пу­тат Ігор Гри­нів (pravda.com.ua).

«Дру­гий тер­мін По­ро­шен­ка? А що, є аль­тер­на­ти­ва?» — це вже сло­ва го­ло­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Іго­ря Рай­ні­на (ukr.lb.ua).

«Я пе­ре­ко­на­ний, що Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко пі­де на дру­гий строк і пе­ре­мо­же», — до­дає за­сту­пник го­ло­ви фра­кції БПП Сер­гій Бе­ре­зен­ко (glavcom.ua).

Сам Пре­зи­дент не ро­бив чі­тких за­яв з цьо­го при­во­ду. Хо­ча ще в ли­сто­па­ді 2015-го в ін­терв’ю ні­дер­ланд­сько­му ви­дан­ню NRC Handelsblad він за­явив: « Пі­сля мо­го пер­шо­го або дру­го­го тер­мі­ну на по­са­ді пре­зи­ден­та я мрію ста­ти чле­ном Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту від Укра­ї­ни». При цьо­му По­ро­шен­ко при­пу­стив, що це мо­же від­бу­ти­ся 2024 ро­ку. Згі­дно з Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни, на­сту­пні пре­зи­дент­ські ви­бо­ри по­вин­ні від­бу­ти­ся 2019 ро­ку.

Су­дя­чи з ви­ще­на­ве­де­них за­яв, ви­хо­дить, що ни­ні­шній Пре­зи­дент та­ки пла­нує ба­ло­ту­ва­ти­ся на дру­гий тер­мін. На сьо­го­дні­шній день єди­ним пре­зи­ден­том, яко­му вда­ло­ся пе­ре­о­бра­ти­ся на дру­гий строк, по­ки за­ли­ша­є­ться Ле­о­нід Ку­чма. Що­прав­да, бу­ло це зро­бле­но за до­по­мо­гою «чор­них те­хно­ло­гій» і фаль­си­фі­ка­цій. Річ у тім, що на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах 1999 р. Ку­чмою та йо­го шта­бом бу­ло ви­ко­ри­ста­но ро­сій­ську те­хно­ло­гію «чер­во­ної за­гро­зи» (там це був Зю­га­нов про­ти Єль­ци­на 1996-го, у нас — Си­мо­нен­ко про­ти Ку­чми).

«Я був го­ло­вою ко­мі­сії з пи­тань до­три­ма­н­ня ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах 1999 ро­ку, то­му мо­жу ска­за­ти, що ви­бо­ри 2004 ро­ку бу­ли на­ба­га­то «чи­сті­ші», ніж ви­бо­ри 1999-го. «Си­сте­мою Ку­чми» бу­ло ство­ре­но ба­га­то пе­ре­шкод для по­яви но­вих по­лі­ти­чних сил і мо­раль­них по­лі­ти­ків», — за­явив у ін­терв’ю «Дню» (№111 за 26 черв­ня 2015 р.) на­ро­дний де­пу­тат II та III скли­кань Олександр Єлья­шке­вич.

На­га­да­є­мо, що Пе­тро По­ро­шен­ко обрав­ся на до­ча­сних пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у трав­ні 2014го, ко­ли Ро­сія актив­но роз­гор­та­ла во­єн­ну агре­сію про­ти Укра­ї­ни. Це був один із не­ба­га­тьох ви­пад­ків у но­ві­тній укра­їн­ській істо­рії, ко­ли су­спіль­ство про­де­мон­стру­ва­ло зрі­лість і кон­со­лі­да­цію у скла­дний для кра­ї­ни час, і в пер­шо­му ж ту­рі обра­ло пре­зи­ден­та (хо­ча сьо­го­дні, з від­ста­ні ча­су, з цьо­го при­во­ду існу­ють вже рі­зні дум­ки). За По­ро­шен­ка то­ді про­го­ло­су­ва­ло май­же 55% ви­бор­ців — він пе­ре­міг аб­со­лю­тно в усіх обла­стях Укра­ї­ни.

На­скіль­ки ви­пра­вда­ла­ся до­ві­ра гро­ма­дян? Згі­дно з остан­ні­ми со­ціо­ло­гі­чн­ми да­ни­ми, за ни­ні­шньо­го гла­ву дер­жа­ви го­то­ві про­го­ло­су­ва­ти 11,9% ви­бор­ців (се­ред тих, хто має на­мір взя­ти участь у ви­бо­рах). Для по­рів­ня­н­ня: за Юлію Ти­мо­шен­ко — 11,1%, Юрія Бой­ка — 8,4%, Ана­то­лія Гри­цен­ка — 7,2%, Оле­га Ля­шка — 6,1%, Ва­ди­ма Ра­бі­но­ви­ча — 5,1%, Ан­дрія Са­до­во­го — 4,5%, Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на — 4,2%, На­дію Сав­чен­ко — 2,7%, Ар­се­нія Яце­ню­ка — 2,7%, Дми­тра Яро­ша — 2,1%, Оле­га Тя­гни­бо­ка — 1,5%. Опи­ту­ва­н­ня про­ве­де­но в гру­дні 2016 р. Цен­тром Ра­зум­ко­ва і Фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви».

От­же, ви­хо­дя­чи з то­го, що час від ча­су те­ма дру­го­го тер­мі­ну Пе­тра По­ро­шен­ка стає пре­дме­том обго­во­ре­н­ня в су­спіль­но-по­лі­ти­чно­му ди­скур­сі, ми звер­ну­ли­ся до на­ро­дних де­пу­та­тів (до ре­чі, в пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ській ре­спу­блі­ці Вер­хов­на Ра­да так і не ста­ла суб’єктом, який би врів­но­ва­жу­вав пре­зи­дент­ську вла­ду, адже фа­кти­чно всі клю­чо­ві рі­ше­н­ня при­йма­ю­ться на Бан­ко­вій) і екс­пер­тів із за­пи­та­н­ням — чи «сві­тить» Пе­тру По­ро­шен­ку пе­ре­о­бра­ти­ся на дру­гий строк? І що він має зро­би­ти для цьо­го?

«Пе­тро Оле­ксі­йо­вич чу­до­во ро­зу­міє — для то­го, щоб ста­ти пре­зи­ден­том на дру­гий тер­мін, тре­ба до­мог­ти­ся екс­тра­ор­ди­нар­них ре­зуль­та­тів, — за­явив у зга­да­но­му ін­терв’ю Ігор Гри­нів. — Ско­ро­тив­ся кре­дит до­ві­ри до вла­ди, ста­ло біль­ше пре­тен­зій до вла­ди, ча­сті­ше по­пу­шу­ють пи­та­н­ня про від­по­від­аль­ність вла­ди... Без ре­аль­них ре­форм, без від­кри­тої по­зи­ції отри­ма­ти пам’ятник у дер­жа­ві й увійти в укра­їн­ську істо­рію бу­де до­сить важ­ко».

«ПО­РО­ШЕН­КО МАЄ СКА­ЗА­ТИ, ЩО ВІН ЗРОБИВ ЗА ЦІ РО­КИ І ЩО ВІН РОБИТИМЕ» Ле­о­нід КРАВЧУК,

пер­ший пре­зи­дент Укра­ї­ни:

— По­ро­шен­ко має ста­ти пе­ред на­ро­дом і ска­за­ти, що він зробив за ці ро­ки і що він робитиме. Є два ва­рі­ан­ти обра­ти пре­зи­ден­та — че­рез на­род або че­рез де­пу­та­тів як пред­став­ни­ків на­ро­ду. Дру­го­му ва­рі­ан­ту по­трі­бна кон­сти­ту­цій­на ре­фор­ма. Але за­раз це не на ча­сі. За­раз го­лов- не, щоб Пре­зи­дент усві­до­мив, що не тре­ба ліз­ти не у свої спра­ви. У ньо­го є своє ко­ло обов’яз­ків. На­при­клад, він при­зна­чив очіль­ни­ком На­ціо­наль­но­го агент­ства Укра­ї­ни з пи­тань за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції На­та­лію Кор­чак. На якій під­ста­ві? Де в Кон­сти­ту­ції на­пи­са­но, що він має при­зна­ча­ти на цю по­са­ду? Від­по­від­но Кор­чак вва­жає, що Грой­сман не мо­же від неї ні­чо­го ви­ма­га­ти. Не мо­жна так ке­ру­ва­ти кра­ї­ною. Це ве­ли­ка бі­да, ко­ли гла­ва дер­жа­ви на­ма­га­є­ться під­по­ряд­ку­ва­ти со­бі все і на всі мо­жли­ві по­са­ди ста­ви­ти сво­їх лю­дей. Цей прин­цип не при­зве­де до роз­ви­тку, а за­ми­ка­ти­ме вла­ду на со­бі. Це глу­хий кут, який по­гро­жує кри­зою вла­ди.

«ПО­ТРІ­БНЕ ПРАВДИВЕ, ВІДВЕРТЕ СПІЛКУВАННЯ З НА­РО­ДОМ» Єв­ген ГОЛОВАХА,

за­сту­пник го­ло­ви нсти­ту­ту со­ціо­ло­гії НАН Укра­ї­ни:

— Пре­зи­дент має до­ве­сти на­ро­ду, що кра­ї­на ке­ро­ва­на. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що на­ма­га­н­ня під­по­ряд­ку­ва­ти все со­бі — ще не озна­чає ке­ро­ва­но­сті дер­жа­вою. По­трі­бні ефе­ктив­ні лю­ди на рі­зних лан­ках, а не про­сто «свої». Окре­мі угру­по­ва­н­ня лю­дей не по­вин­ні ви­рі­шу­ва­ти до­лю всі­єї кра­ї­ни. Ча­сто їхні рі­ше­н­ня за­ле­жать ли­ше від осо­би­стих ін­те­ре­сів, а не з по­зи­ції ін­те­ре­сів дер­жа­ви. Лю­ди ду­же вто­ми­ли­ся від не­ви­зна­че­но­сті. Не­об­хі­дна та­кож чі­тка стра­те­гія розв’яза­н­ня про­бле­ми Дон­ба­су і за­га­лом вій­ни. По­ки що укра­їн­ці не від­чу­ва­ють, що у вла­ди та­ка стра­те­гія є. Так са­мо не­об­хі­дно, щоб укра­їн­ці від­чу­ли не­хай не­ве­ли­ке, але по­сту­по­ве еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. Адже По­ро­шен­ко пе- ре­бу­ває на по­са­ді Пре­зи­ден­та уже три ро­ки. То­му по­трі­бні ре­зуль­та­ти по­до­ла­н­ня еко­но­мі­чної кри­зи. Крім то­го, без­умов­но, по­трі­бне правдиве, відверте спілкування з на­ро­дом, які­сна ко­му­ні­ка­ція. Про­бле­ми на­ро­ду ма­ють без­по­се­ре­дньо до­хо­ди­ти до Пре­зи­ден­та, і на­род має це від­чу­ва­ти. На­род ба­чить, що Пре­зи­дент на ба­га­тьох по­са­дах по­ста­вив сво­їх лю­дей. Від то­го йо­го від­по­від­аль­ність стає ще біль­шою. Фа­кти­чно, пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ська си­сте­ма не зна­йшла сво­єї ре­а­лі­за­ції. На­ма­га­н­ня ж по­ста­ви­ти скрізь сво­їх лю­дей, по­бу­ду­ва­ти іє­рар­хі­зо­ва­ну вла­ду тя­гне­ться ще з ра­дян­ських ча­сів. Це хи­бна пра­кти­ка, яка ні до чо­го до­бро­го не при­зве­де.

«ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ МАЄ ПЕРЕГОРНУТИ СТОРІНКУ МИ­НУ­ЛО­ГО» Ма­ксим РО­ЗУМ­НИЙ,

до­ктор по­лі­ти­чних на­ук:

— По­трі­бно ро­зу­мі­ти, як в Укра­ї­ні ро­би­ться по­лі­ти­ка. Клю­чо­ве зав­да­н­ня — це по­літ­те­хно­ло­гі­чно не допу­сти­ти по­яви більш при­ва­бли­вої аль­тер­на­ти­ви. Для цьо­го не­об­хі­дний, хай би як ци­ні­чно це зву­ча­ло, по­літ­те­хно­ло­гі­чний ін­стру­мен­та­рій. На жаль, по­ки що не­має ознак то­го, що по­лі­ти­ка в Укра­ї­ні ро­би­ти­ме­ться іна­кше. Це якщо роз­гля­да­ти пра­кти­чний бік пи­та­н­ня. Ко­ли ж ве­сти мо­ву про те­о­рію, то вва­жаю, що Пре­зи­дент має зга­да­ти своє го­лов­не га­сло: «Жи­ти по-но­во­му». Він має ста­ти при­кла­дом то­го, що є не ли­ше якісь пост­ра­дян­ські цін­но­сті, а й но­ві. Тоб­то він має перегорнути сторінку ми­ну­ло­го, по­збу­ти­ся шлей­фу по­пе­ре­дньої до­би. По­ро­шен­ко має про­де­мон­стру­ва­ти за­по­ча­тку­ва­н­ня но­вих пра­вил гри, зокре­ма в по­лі­ти­ці. Йде­ться про пе­ре­ва­гу спіль­но­го, дер­жав­но­го бла­га над осо­би­стим. Сло­ва для цьо­го По­ро­шен­ко зна­йде, але чи зна­йде і про­я­вить кон­кре­тний при­клад по­ді­бних транс­фор­ма­цій? Від цьо­го ба­га­то чо­го бу­де за­ле­жа­ти. І пи­та­н­ня тут не ли­ше в йо­го дру­гій ка­ден­ції, а у до­лі дер­жа­ви. Це є йо­го клю­чо­вим зав­да­н­ням.

Те, що за­раз Пре­зи­дент доби­рає на клю­чо­ві по­са­ди близь­ких до се­бе лю­дей, для ньо­го не є ви­ро­ком. Наш по­лі­ти­чний клас на­стіль­ки ен­тро­пій­ний, що се­ред ньо­го важ­ко зна­йти на­дій­них лю­дей. Ду­же ча­сто тра­пля­ю­ться лю­ди з по­двій­ним дном і не­аде­ква­тною по­ве­дін­кою. Ін­ша річ, які ці­лі пе­ре­слі­дує ко­ман­да, яка сфор­мо­ва­на за прин­ци­пом осо­би­стої до­ві­ри, ло­яль­но­сті й на­бли­же­но­сті до Пре­зи­ден­та. Якщо це про­сто одна з груп, яка бо­ре­ться за ре­сур­си, то це ма­ти­ме не­га­тив­ні на­слід­ки. Іна­кше, якщо ме­тою бу­дуть дер­жав­ни­цькі ін­те­ре­си, то це ли­ше по­си­лить ефект від спів­пра­ці. Пре­зи­ден­то­ві за­раз шко­дить йо­го пев­на за­кри­тість. За сво­єї кра­сно­мов­но­сті, він на­че від­го­ро­дже­ний від су­спіль­ства. Це сто­су­є­ться і при­зна­чень ли­ше сво­їх лю­дей на клю­чо­ві по­са­ди. Це обри­ває ка­нал із су­спіль­ством, не дає мо­жли­во­сті ясно по­ясни­ти свої на­мі­ри на­ро­до­ві й від­по­від­но по­чу­ти ре­а­кцію на них. Свої дії він не звик по­ясню­ва­ти, а от­же, не спри­йма­є­ться як лю­ди­на, яка щи­ро ро­бить свою спра- ву. Як на­слі­док, су­спіль­ство спри­ймає йо­го як лю­ди­ну вправ­ну, про­фе­сій­ну, але з не­ві­до­ми­ми на­мі­ра­ми та ін­те­ре­са­ми. Ви­йти з цьо­го обра­зу для ньо­го є ду­же ва­жли­вим, якщо він має пра­гне­н­ня бу­ти обра­ним на дру­гий тер­мін.

«ПО­ТРІ­БНЕ ЗА­КІН­ЧЕ­Н­НЯ ВІЙ­НИ...» Ар­тур ПАЛАТНИЙ,

на­ро­дний де­пу­тат, фра­кція «Блок Пе­тра По­ро­шен­ка»:

— Для то­го щоб Пе­тро­ві По­ро­шен­ку за­без­пе­чи­ти со­бі го­ло­си, по­трі­бне за­кін­че­н­ня вій­ни. Лю­ди вто­ми­ли­ся від неї, від бо­йо­вих дій, від по­стій­них по­ві­дом­лень про вби­тих та по­ра­не­них. Вій­на впли­ває на еко­но­мі­чну кри­зу, на під­ви­ще­н­ня та­ри­фів. Ясна річ, без по­вер­не­н­ня Дон­ба­су вій­на не при­пи­ни­ться. Стра­те­гія по­вер­не­н­ня Дон­ба­су не мо­же ба­зу­ва­тись на вій­сько­вих ді­ях. До­ки там ро­сій­ські вій­ська, во­єн­ним шля­хом ні­чо­го не ви­рі­ши­ти — нам про­ти­сто­їть ду­же по­ту­жна ар­мія агре­со­ра. Від­по­від­но, у на­ших ру­ках є ли­ше один ефе­ктив­ний спо­сіб — ди­пло­ма­ти­чний шлях. Зви­чай­но, до­ве­де­ться пі­ти і на пев­ні поступки, які по­ля­га­ють в то­му, що до­ве­де­ться спіл­ку­ва­ти­ся з ти­ми, з ким не хо­ті­ло­ся б зу­стрі­ча­ти­ся.

«Я ПОРАДИВ БИ ПО­РО­ШЕН­КУ БІЛЬ­ШЕ НЕ БАЛОТУВАТИСЬ НА ПО­СА­ДУ ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА, А ЧЕ­СНО ЗАЙМАТИСЯ БІ­ЗНЕ­СОМ» Сер­гій ВЛАСЕНКО,

на­ро­дний де­пу­тат, фра­кція «Ба­тьків­щи­на»:

— Я не вва­жаю По­ро­шен­ка по­лі­ти­ком чи дер­жав­ни­ком. Він сам за­яв­ляв, що 20 ро­ків за­ймав­ся бі­зне­сом. Про­дов­жує він займатися бі­зне­сом і на пре­зи­дент­ській по­са­ді. То­му я порадив би йо­му біль­ше не балотуватись на по­са­ду Пре­зи­ден­та, а че­сно займатися бі­зне­сом.

За­раз у со­ці­аль­них ме­ре­жах роз­га­ня­є­ться істе­рія з при­во­ду ви­сту­пів укра­їн­ських спів­а­ків у РФ. Я, зви­чай­но, не під­три­мую цих ви­сту­пів і вва­жаю, що та­ку пра­кти­ку тре­ба за­су­ди­ти. Але, з ін­шо­го бо­ку, як ми мо­же­мо кри­ти­ку­ва­ти чи за­су­джу­ва­ти спів­а­ків, якщо у са­мо­го Пре­зи­ден­та є бі­знес у Ро­сії. Тре­ба по­чи­на­ти з го­ло­ви. При­чо­му йде­ться не ли­ше про Лі­пе­цьку фа­бри­ку. По­ди­ві­ться на йо­го де­кла­ра­цію. У ньо­го де­ся­тки фірм, які пра­цю­ють в РФ.

«КРА­Ї­НІ ПО­ТРІ­БНА СТРА­ТЕ­ГІЯ» Юрій ШУХЕВИЧ,

на­ро­дний де­пу­тат, Ра­ди­каль­на пар­тія Оле­га Ля­шка:

— Го­во­ри­ти про дру­гий тер­мін пре­зи­дент­ства По­ро­шен­ка за­ра­но то­му, що він мо­же не до­бу­ти і пер­ший строк. Си­ту­а­ція скла­дна, то­му в будь-який мо­мент мо­жуть від­бу­ти­ся і по­за­чер­го­ві пар­ла­мент­ські, й по­за­чер­го­ві пре­зи­дент­ські ви­бо­ри. По­ро­шен­ко мав уже до­сить ча­су, щоб щось зро­би­ти, але він ні­чо­го не зробив. Ко­ру­пція ста­ла ще біль­шою, ніж за ча­сів Яну­ко­ви­ча. Мін­ськи­ми уго­да­ми нас за­гна­ли в глу­хий кут, а По­ро­шен­ко за них три­ма­є­ться до остан­ньо­го. Чи має він та уряд якусь про­гра­му роз­ви­тку кра­ї­ни? Чи є у них ба­че­н­ня ви­рі­ше­н­ня си­ту­а­ції з оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми? Ні. Тіль­ки роз­мо­ви. Пре­зи­дент хи­зу­є­ться уго­дою з ЄС та без­ві­зом. Але як це ви­рі­шить на­ші про­бле­ми? Кра­ї­ні по­трі­бна стра­те­гія. За нас ні­хто ні в Єв­ро­пі, ні в ін­шо­му сві­ті ні­чо­го не зро­бить. На жаль, Пре­зи­ден­та не­се за те­чі­єю. Взя­ти, на­при­клад, істо­рію з «бло­ка­дою». То він був про­ти,

то те­пер нав­па­ки, очо­лив «бло­ка­ду». Та­ка по­ве­дін­ка ого­лює від­су­тність ба­че­н­ня.

«ГО­ЛОВ­НОЮ ВАДОЮ ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ­СТВА ПО­РО­ШЕН­КА Є ВІД­СУ­ТНІСТЬ БО­РОТЬ­БИ З КОРУПЦІЄЮ»

Сер­гій СОБОЛЄВ,

на­ро­дний де­пу­тат, фра­кція «Ба­тьків­щи­на»:

— Го­лов­ною вадою пре­зи­дент­ства По­ро­шен­ка є від­су­тність бо­роть­би з корупцією. Ма­є­мо ли­ше імі­та­цію. Тим біль­ше, у нас уже є НАБУ та ін­ші ор­га­ни, які ма­ють цим за­йма­тись. От­же, уже не ска­жеш, що си­сте­ма ста­ра. В Бол­га­рії, Ру­му­нії та ін­ших кра­ї­нах бу­ли ті са­мі про­бле­ми, але во­ни більш ефе­ктив­но бо­рю­ться з ни­ми. То чо­му ми не мо­же­мо? Це за­пи­та­н­ня до Пре­зи­ден­та, на яке він має від­по­ві­сти пе­ред тим, як іти на дру­гий тер­мін. Окрім то­го, ми ма­є­мо то­таль­ну мо­но­по­лі­за­цію укра­їн­ських рин­ків (еле­ктро­енер­ге­ти­ка, газ, ме­тал...). Це не­без­пе­чно для дер­жа­ви. В цьо­му пла­ні ре­гу­ля­тор, який при­зна­ча­є­ться Пре­зи­ден­том — Ан­ти­мо­но­поль­ний ко­мі­тет, — дає мо­жли­вість із цим бо­ро­ти­ся. Але, зно­ву ж та­ки, ні­хто цьо­го не ро­бить. Тре­тя по­мил­ка та­ка са­ме, яку допу­стив ще Ющен­ко. І Ющен­ко, і По­ро­шен­ко ста­ли пре­зи­ден­та­ми на пле­чах се­ре­дньо­го кла­су, які від них ба­га­то чо­го очі­ку­ва­ли й яких ді­став мо­но­по­лізм ве­ли­ких ком­па­ній, олі­гар­хів. По­ро­шен­ко за­мість то­го, щоб зла­ма­ти олі­гар­хі­чну си­сте­му, зробив іна­кше — при­ру­чив олі­гар­хів. А хто не при­ру­чив­ся, на тих він по­чав ти­сну­ти. І пар­ла­мент, і су­спіль­ство є за­ру­чни­ка­ми та­кої по­лі­ти­ки.

«МИ МА­Є­МО БУ­ТИ ЗАСТРАХОВАНІ ВІД ТО­ГО, ЩО НЕ БУ­ДЕ РЕВАНШУ ПРО­РО­СІЙ­СЬКИХ СИЛ»

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ,

на­ро­дний де­пу­тат, фра­кція «На­ро­дний фронт»:

— Лю­ди ви­хо­ди­ли на Май­дан, ви­ма­га­ю­чи по­вер­не­н­ня Кон­сти­ту­ції, яка фа­кти­чно ма­ла за­крі­пи­ти пар­ла­мент­сько-пре­зи­дент­ське прав­лі­н­ня. За­раз ми жи­ве­мо по су­ті в пре­зи­дент­ській ре­спу­блі­ці, хо­ча Кон­сти­ту­цію на­чеб­то і змі­ни­ли. Про­вла­дну фра­кцію кон­тро­лює Пре­зи­дент, і де­пу­та­ти зви­кли орі­єн­ту­ва­ти­ся на одну осо­бу. Не ду- маю, що По­ро­шен­ко най­гір­ший Пре­зи­дент, але за­раз у ме­не до ньо­го є без­ліч пре­тен­зій. Ми ма­є­мо бу­ти застраховані від то­го, що не бу­де реваншу про­ро­сій­ських сил. Якщо у Пре­зи­ден­та за­ли­ша­ться та­кі са­мі пов­но­ва­же­н­ня, як за­раз, то на­сту­пний мо­же роз­гор­ну­ти Укра­ї­ну в бік РФ. То­му тре­ба вно­си­ти змі­ни до Кон­сти­ту­ції й пе­ре­да­ва­ти зна­чну ча­сти­ну пов­но­ва­жень пар­ла­мен­ту й уря­ду.

«ПО­ТРІ­БНО РО­ЗІ­БРА­ТИ­СЯ З ОЛІГАРХАМИ. НЕ­ХАЙ ВО­НИ ДОПЛАТЯТЬ ЗА НЕДООЦІНЕНІ АКТИВИ»

Ві­ктор ЧУ­МАК,

на­ро­дний де­пу­тат, по­за­фра­кцій­ний:

— Пре­зи­дент має про­ве­сти по­лі­ти­чну ре­фор­му. Ва­жли­во, щоб лю­ди по­ба­чи­ли, що Пре­зи­дент ду­має не про своє пе­ре­о­бра­н­ня, а про дер­жа­ву. Тоб­то він щи­рий і ду­має про те, що за­ли­ши­ться пі­сля йо­го пре­зи­дент­ства. По­трі­бен за­кон, який вре­гу­лює по­ря­док ім­пі­чмен­ту Пре­зи­ден­та. Він має роз­ді­ли­ти свої фун­кції з Ка­бмі­ном, НБУ, СБУ то­що. При цьо­му від­по­від­а­ти за ан­ти­ко­ру­пцій­ну по­лі­ти­ку мав би сам гла­ва дер­жа­ви. Не тре­ба мо­но­по­лі­зо­ву­ва­ти вла­ду і бра­ти­ся за все. Це не­га­тив­но впли­ває на ефе­ктив­ність ро­бо­ти. Крім то­го, Пре­зи­дент має ро­зі­бра­ти­ся з олігархами. Не­хай во­ни доплатять за недооцінені активи, які во­ни при­дба­ли в не­про­зо­рий спо­сіб за ча­сів ва­у­чер­ної при­ва­ти­за­ції, або не­хай хоч пе­ре­ве­дуть гро­ші з офшо­рів в укра­їн­ські бан­ки. То­ді йо­му на­род по­ві­рить.

Мо­жли­во, сьо­го­дні ні­чо­го кар­ди­наль­но не змі­ню­ю­чи в кра­ї­ні (йде­ться са­ме про ре­аль­ні ре­фор­ми, які в будь-яко­му ра­зі не­суть ри­зик, але які без­аль­тер­на­тив­но по­трі­бно про­во­ди­ти), бу­де лег­ше обра­ти­ся. Однак від цьо­го кра­ї­на тіль­ки про­грає. Не мо­жна, від­ру­бу­ю­чи які­сну аль­тер­на­ти­ву в ба­га­тьох сфе­рах, ро­ка­ми жи­ти ко­сме­ти­чним ре­мон­том, пу­сти­ми обі­цян­ка­ми і пі­а­ром. Якщо і да­лі про­дов­жу­ва­ти­му­ться без­кі­не­чні по­лі­ти­чні скан­да­ли, су­спіль­ство втра­тить пиль­ність і кри­ти­чне ми­сле­н­ня. А це не­без­пе­чно. Су­спіль­ству по­трі­бна від вла­ди чі­ткість, в то­му чи­слі що­до дру­го­го тер­мі­ну Пе­тра По­ро­шен­ка, який вже подолав еква­тор сво­го пре­зи­дент­ства, по­трі­бне ба­че­н­ня стра­те­гії роз­ви­тку кра­ї­ни.

ФО­ТО АН­ДРІЯ НЕДЗЕЛЬНИЦЬКОГО

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.