ЕРДОГАН: став­ка на 2019 рік

Як впли­нуть на роз­ви­ток від­но­син між Ки­є­вом і Ан­ка­рою та на са­му Ту­реч­чи­ну ре­зуль­та­ти кон­сти­ту­цій­но­го ре­фе­рен­ду­му

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - На­та­лія ПУШКАРУК

Ре­зуль­та­ти кон­сти­ту­цій­но­го ре­фе­рен­ду­му що­до роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень пре­зи­ден­та Ту­реч­чи­ни Ре­дже­па Та­ї­па Ер­до­га­на, на яко­му біль­шість гро­ма­дян кра­ї­ни (51,2%) про­го­ло­су­ва­ла «за», ви­кли­ка­ли не­о­дно­зна­чну ре­а­кцію у сві­ті.

З одно­го бо­ку, Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія у сво­їй за­яві за­кли­ка­ла вла­ду Ту­реч­чи­ни шу­ка­ти «яко­мо­га шир­ший на­ціо­наль­ний кон­сен­сус» при про­ве­ден­ні ре­форм. Пре­зи­дент Фран­ції Фран­суа Ол­ланд, зокре­ма, від­зна­чив су­пе­ре­чли­ве став­ле­н­ня жи­те­лів Ту­реч­чи­ни до за­пла­но­ва­них ре­форм.

З дру­го­го бо­ку, пре­зи­дент США До­нальд Трамп при­ві­тав гла­ву ту­ре­цької дер­жа­ви з пе­ре­мо­гою на ви­бо­рах і во­дно­час по­дя­ку­вав йо­му за під­трим­ку дій США у Си­рії.

Тим ча­сом ОБСЄ на осно­ві да­них не­за­ле­жних спо­сте­рі­га­чів за­зна­чи­ла у сво­є­му зві­ті, що во­ле­ви­яв­ле­н­ня не від­по­від­а­ло стан­дар­там Ра­ди Єв­ро­пи. У цьо­му до­ку­мен­ті та­кож йде­ться про те, що ви­бор­ці не отри­ма­ли не­упе­ре­дже­ної ін­фор­ма­ції про основ­ні аспе­кти ре­фор­ми. Крім то­го, не­га­тив­ний ефект спра­ви­ло обме­же­н­ня основ­них сво­бод гро­ма­дян і те, що під час кам­па­нії про­тив­ни­ки і при­хиль­ни­ки по­пра­вок не отри­ма­ли рів­но­го до­сту­пу до ЗМІ та мо­жли­во­сті агі­ту­ва­ти.

Один зі спо­сте­рі­га­чів Ра­ди Єв­ро­пи, член ав­стрій­сько­го пар­ла­мен­ту Алев Ко­рун за­явив, що «є пі­до­зра, що 2,5 млн го­ло­сів мо­гли бу­ти сфаль­си­фі­ко­ва­ні».

У свою чер­гу МЗС Ту­реч­чи­ни на­зва­ло звіт ОБСЄ і Ра­ди Єв­ро­пи що­до про­ве­де­н­ня ре­фе­рен­ду­му про по­си­ле­н­ня пре­зи­дент­ських пов­но­ва­жень «не­прийня­тним» і за­яви­ло про упе­ре­дже­ність спо­сте­рі­га­чів.

Пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ре­джеп Та­їп Ердоган на мі­тин­гу в Ан­ка­рі за­явив, що йо­го кра­ї­на «не ба­чить, не чує і не ви­знає по­лі­ти­чно мо­ти­во­ва­ні до­по­віді» спо­сте­рі­га­чів.

До­сить не­о­чі­ку­ва­ним для ба­га­тьох екс­пер­тів ста­ло те, що біль­шість ту­ре­цьких гро­ма­дян, які ме­шка­ють у Єв­ро­пі, ви­сло­ви­ла­ся на ко­ристь по­пра­вок до кон­сти­ту­ції та роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень пре­зи­ден­та Ту­реч­чи­ни. На­при­клад, у Бель­гії «так» змі­нам ска­за­ло 75% ту­ре­цьких ви­бор­ців, в Ав­стрії — 73%, у Ні­меч­чи­ні — 63%, у Ні­дер­лан­дах — 71%, у Фран­ції — 65%, у Да­нії — 60%.

Ана­лі­зу­ю­чи ре­зуль­та­ти ви­бо­рів, біль­шість спо­сте­рі­га­чів і екс­пер­тів ді­йшла ви­снов­ку, що Ту­реч­чи­на ста­ла більш роз’єд­на­ною, ніж будь-ко­ли.

«День» звер­нув­ся до ви­ко­нав­чо­го ди­ре­кто­ра Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень Іго­ря Се­ми­во­ло­са з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти не­о­чі­ку­ва­ні для са­мих іні­ці­а­то­рів ре­фе­рен­ду­му ре­зуль­та­ти і не­ве­ли­кий роз­рив між при­хиль­ни­ка­ми роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень і про­тив­ни­ка­ми, а та­кож чо­му біль­шість тур­ків у ста­рих кра­ї­нах Єв­ро­пи про­го­ло­су­ва­ла «за».

«ЗРОСТАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ»

— Ре­зуль­та­ти ре­фе­рен­ду­му в Ту­реч­чи­ні мо­жна на­зва­ти Пір­ро­вою пе­ре­мо­гою для Ер­до­га­на. З одно­го бо­ку, він пе­ре­міг (я про­пу­скаю всі зви­ну­ва­че­н­ня про фаль­си­фі­ка­ції, хо­ча тут є над чим мір­ку­ва­ти), а з дру­го­го, він про­грав у клю­чо­вих ве­ли­ких мі­стах, і для ньо­го це до­во­лі сер­йо­зний си­гнал, вра­хо­ву­ю­чи те, що до цьо­го мо­мен­ту, при­найм­ні по­пе­ре­дні пре­зи­дент­ські ви­бо­ри, він пе­ре­ма­гав у пер­шо­му ту­рі. Ре­зуль­та­ти да­но­го ре­фе­рен­ду­му свід­чать про те, що те­пер це зро­би­ти йо­му бу­де на­ба­га­то скла­дні­ше.

Біль­ше то­го, ви­бо­ри, які від­бу­ду­ться у 2019 ро­ці, як мі­ні­мум мо­жуть бу­ти ду­же скла­дни­ми для Ту­реч­чи­ни, то­му що ці­на пи­та­н­ня ви­ро­сла в ра­зи. Якщо до цьо­го по­са­да пре­зи­ден­та не бу­ла на­стіль­ки при­ва­бли­вою, то оче­ви­дно, що в 2019 ро­ці це бу­де по­са­да одно­о­сі­бно­го пра­ви­те­ля, а от­же, це ав­то­ма­ти­чно під­ви­щує ри­зик на­силь­ни­цьких кон­флі­ктів нав­ко­ло ці­єї по­са­ди, і по­лі­ти­чний про­цес мо­же на­бу­ти на­силь­ни­цьких ознак.

Для Ер­до­га­на, по­при те, що він отри­мав ба­жа­не, на­справ­ді на­стає сер­йо­зна про­бле­ма та пи­та­н­ня: яким чи­ном він змо­же ре­а­лі­зу­ва­ти за ці два ро­ки обі­цян­ки, з яки­ми йшов на ре­фе­рен­дум, а са­ме за­без­пе­чи­ти про­цві­та­н­ня для ту­ре­цько­го на­ро­ду, вра­хо­ву­ю­чи еко­но­мі­чну кри­зу, три­ва­ю­чу вій­ну нав­ко­ло Ту­реч­чи­ни, до­во­лі скла­дну вну­трі­шню по­лі­ти­чну си­ту­а­цію, вій­ну з те­ро­ри­змом. Я не ба­чу за­раз жо­дних си­гна­лів, що Ту­реч­чи­на змо­гла ви­йти з криз, в яких во­на опи­ни­ла­ся, в то­му чи­слі че­рез по­лі­ти­ку Ер­до­га­на.

От­же, ви­гля­дає так, що на­справ­ді прав­ля­ча пар­тія та осо­би­сто Ердоган ство­ри­ли со­бі на 2019 рік ве­ли­кі про­бле­ми. Мо­жли­во, во­ни хо­ті­ли уни­кну­ти або по­до­ла­ти той стан невизначеності, в яко­му існу­ва­ла Ту­реч­чи­на впро­довж остан­ніх ро­ків, але ме­ні зда-

ється, що во­ни до­да­ли до то­го ста­ну ще біль­ше невизначеності і ще біль­ше під­ви­щи­ли ці­ну пи­та­н­ня.

ЧО­МУ У СТА­РИХ КРА­Ї­НАХ ЄВ­РО­ПИ ПРОГОЛОСУВАЛИ «ЗА» НА РЕФЕРЕНДУМІ

— З одно­го бо­ку, кон­флікт між Ер­до­га­ном і єв­ро­пей­ськи­ми по­лі­ти­ка­ми, свід­ка­ми яко­го ми бу­ли, зна­чна кіль­кість ту­ре­цьких гро­ма­дян, які ме­шка­ють у Єв­ро­пі, спри­йма­ли як осо­би­сту зра­ду, бо Ер­до­га­ну вда­ло­ся по­вер­ну­ти цю си­ту­а­цію та­ким чи­ном.

Крім цьо­го, є пев­ні ві­до­мо­сті, які скла­дно пе­ре­ві­ри­ти ем­пі­рич- ним шля­хом, але зна­чна кіль­кість лю­дей, які ме­шка­ють у Єв­ро­пі та ви­їха­ли на за­ро­бі­тки, по­хо­дить з тих про­він­цій, які зде­біль­шо­го го­ло­су­ють за Ер­до­га­на.

До то­го ж оскіль­ки ці лю­ди ме­шка­ють не в Ту­реч­чи­ні і на­пря­му ре­зуль­та­ти цьо­го ре­фе­рен­ду­му не впли­ва­ють на їх жи­т­тя, це мо­же бу­ти дань тра­ди­ції, ра­ціо­наль­ний роз­ра­ху­нок, який ми ба­чи­ли у лю­дей, що жи­вуть у Ту­реч­чи­ні, ме­шкан­ців ве­ли­ких міст.

Що­до ре­а­кції ту­ре­цько­го лі­де­ра на кри­ти­ку ОБСЄ. Ми всі бу­ли свід­ка­ми то­го, як ді­я­ла Цен­траль­на ви­бор­ча ко­мі­сія, в то­му чи­слі ко­ли во­на по­го­джу­ва­ла­ся при­йма­ти кон­вер­ти без пе­ча­ток, змі­ню­ва­ла пра­ви­ла гри під час гри. Зві­сно, ОБСЄ не мо­гло ро­би­ти ін­ших ви­снов­ків, крім тих, що во­на зро­би­ла. Ердоган не го­то­вий при­йма­ти різ­кі за­ува­же­н­ня, оче­ви­дно, роз­ра­хо­ву­ю­чи на те, що «со­ба­ка ла­ет, ка­ра­ван идет». Я ду­маю, що при­бли­зно так він со­бі ми­слить май­бу­тнє і за­над­то ба­га­то до­клав зу­силь для то­го, щоб пе­ре­мог­ти на цьо­му референдумі. Тож зро­зумі­ло, що він не бу­де звер­та­ти ува­ги або при­найм­ні ігно­ру­ва­ти­ме ті кри­ти­чні за­ува­же­н­ня.

«ШАНСИ НА ПЕ­РЕ­МО­ГУ ЕР­ДО­ГА­НА В 2019 РО­ЦІ ДО­ВО­ЛІ ВЕ­ЛИ­КІ»

— Якою бу­де Ту­реч­чи­на че­рез два ро­ки, не знаю, то­му що ба­га­то що бу­де за­ле­жа­ти від то­го, на­скіль­ки Ер­до­га­ну вда­сться по­ка­за­ти, що йо­го ідеї про одно­о­сі­бну вла­ду при­не­сли якийсь по­зи­тив­ний ре­аль­ний ре­зуль­тат у ви­гля­ді гро­шей, роз­ви­тку бі­зне­су, еко­но­мі­чно­го по­жвав­ле­н­ня то­що.

Якщо бу­де три­ва­ти та­ка ста­гна­ція, то ме­ні зда­є­ться, що Ер­до­га­ну скла­дні­ше бу­де по­ясню­ва­ти ви­бор­цям свою по­зи­цію і ви­бо­ри зре­штою мо­жуть пе­ре­тво­ри­ти­ся на ду­же сер­йо­зне зі­ткне­н­ня. Про­бле­ма в то­му, що пе­ре­мо­жець отри­має все, от­же, гра бу­де по-кру­пно­му.

З бо­ку опо­зи­ції і кри­ти­ків Ер­до­га­на я по­ки що не ба­чу жо­дної фі­гу­ри, яка мо­гла б скла­сти ре­аль­ну аль­тер­на­ти­ву, і за два ро­ки, ско­рі­ше за все, на­вряд чи та­ка фі­гу­ра з’яви­ться. От­же, шанси на пе­ре­мо­гу Ер­до­га­на в 2019 ро­ці до­во­лі ве­ли­кі. Але якщо він не пе­ре­мо­же в пер­шо­му ту­рі, то да­лі ситуація для Ер­до­га­на ли­ше по­гір­шу­ва­ти­ме­ться, і йо­го ера за­кін­чи­ться на­ба­га­то ра­ні­ше, ніж го­во­рить ба­га­то хто з йо­го при­хиль­ни­ків і екс­пер­тів (що Ердоган бу­де в Ту­реч­чи­ні пра­ви­ти до 2029 ро­ку).

«НАШІ ВІДНОСИНИ З ТУ­РЕЧ­ЧИ­НОЮ ҐРУНТУЮТЬСЯ НА ПРАГМАТИЗМІ»

— Що­до Укра­ї­ни, то я вва­жаю, що наші відносини з Ту­реч­чи­ною ґрунтуються на до­сить сер­йо­зно­му прагматизмі, у нас є мо­жли­вість біль­ше ува­ги при­ді­ля­ти еко­но­мі­чно­му бек­гра­ун­ду, для нас ва­жли­вий еко­но­мі­чний роз­ви­ток, ми тра­ди­цій­но не ро­би­мо ко­мен­та­рів що­до вну­трі­шніх справ, і, оче­ви­дно, сьо­го­дні Укра­ї­на та­кож не бу­де го­то­ва ро­би­ти якісь за­яви.

Оскіль­ки основ­ним клю­чо­вим зов­ні­шньо­по­лі­ти­чним грав­цем за­ли­ша­є­ться Ердоган, то, ско­рі­ше за все, ні­чо­го не змі­ню­є­ться для нас.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.