Вря­ту­ва­ти Рай­ду­гу!

Чо­му ні­ме­цькі ін­ве­сто­ри на­по­ля­га­ють на ре­тель­но­му ана­лі­зі Ки­є­вом про­е­кту По­діль­сько-Во­скре­сен­сько­го мо­сту

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Сто­ли­ці по­трі­бен но­вий міст че­рез Дні­про. Так вва­жає мі­ський го­ло­ва Ві­та­лій Кли­чко, ра­ді­сно роз­по­від­а­ю­чи мі­стя­нам про уго­ду з ні­ме­цьки­ми ін­ве­сто­ра­ми, ко­трі по­го­ди­лись про­фі­нан­су­ва­ти до­бу­до­ву По­діль­сько-Во­скре­сен­сько­го мо­сту. Сто­ли­ці справ­ді по­трі­бен ще один міст між пра­вим та лі­вим бе­ре­га­ми Дні­пра. Так вва­жа­ють і ки­я­ни, зокре­ма ме­шкан­ці ма­си­ву Рай­ду­жний. Ки­я­нам по­трі­бне ефе­ктив­не ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми ав­то­мо­біль­но­го пе­ре­ван­та­же­н­ня мі­ста. Як аль­тер­на­ти­ву ав­то­мо­біль­ній на­ва­лі та за­то­рам ба­чать на­ла­го­дже­н­ня без­пе­ре­бій­но­го ру­ху су­ча­сно­го гро­мад­сько­го транс­пор­ту. Мі­сту по­трі­бне й озе­ро Ра­дун­ка (ін­ші на­зви — Рай­ду­га і Рай­ду­жне), над яким пла­ну­ють ве­сти ав­то­мо­біль­ний міст.

Но­ви­ну про по­яву ні­ме­цько­го ін­ве­сто­ра, ко­трий ві­зьме­ться до­бу­ду­ва­ти мо­сто­вий пе­ре­хід, ки­я­ни сприйня­ли стри­ма­но. Спра­ва у тім, що до­бу­до­ва за ста­рим про­е­ктом, який ме­рія по­дає іно­зем­ним ме­це­на­там, зни­щує при­ро­дне озе­ро Ра­дун­ка. За про­е­ктом па­лі ма­ють бу­ти вби­ті у дно Ра­дун­ки, над во­до­ймою про­стя­гне­ться ав­то­бан у ві­сім смуг, а під озе­ром в пер­спе­кти­ві в ту­не­лі гли­бо­ко­го за­кла­да­н­ня ма­ють ве­сти По­діль­сько-Ви­гу­рів­ську лі­нію ме­тро­по­лі­те­ну на про­спект Ма­я­ков­сько­го. Еко­си­сте­ма озе­ра не ви­три­має та­ко­го на­ван­та­же­н­ня («День» пи­сав про це у ма­те­рі­а­лі «Рай­ду­га під мо­стом», №20 за 3 лю­то­го 2017 ро­ку).

АВТО ЧИ ТРАМ-ТРЕЙН?

На­га­да­є­мо, сам про­ект ство­ре­ний у 1993 ро­ці на осно­ві ге­не­раль­но­го пла­ну Ки­є­ва 1986 ро­ку та ком­пле­ксних схем транс­пор­ту 1975 — 1990 ро­ків. Вра­хо­ву­ю­чи ре­аль­ні тем­пи бу­дів­ни­цтва, на мо­мент мо­жли­во­го за­вер­ше­н­ня про­е­кту, йо­му ви­пов­ни­ться 35 ро­ків. Ни­ні­шнім по­тре­бам та ре­а­лі­ям роз­ви­тку мі­ста він дав­но не від­по­від­ає. До­бу­до­ва пра­в­обе­ре­жних і лі­в­обе­ре­жних під­хо­дів но­во­го мо­сту, бу­дів­ни­цтво яких не роз­по­чи­на­лось, пе­ред­ба­чає, що ним їзди­ти­ме ли­ше ав­то­мо­біль­ний транс­порт, а роз­ви­ток гро­мад­сько­го від­кла­да­є­ться на не­ви­зна­че­ну пер­спе­кти­ву. 36% на­се­ле­н­ня Ки­є­ва (1,05 млн осіб), про­жи­ває у лі­в­обе­ре­жних ра­йо­нах: Де­снян­сько­му, Дар­ни­цько­му та Дні­пров­сько­му. Ко­жен дру­гий пра­це­зда­тний жи­тель лі­во­го бе­ре­га зму­ше­ний їзди­ти са­ме пе­ре­на­ван­та­же­ним гро­мад­ським транс­пор­том на ро­бо­ту на пра­вий бе­рег, пе­ре­ва­жно у ді­ло­ве ядро мі­ста: Пе­чер­ський і Шев­чен­ків­ський ра­йо­ни. Це при­зво­дить до кри­ти­чно­го пе­ре­ван­та­же­н­ня мо­сто­вих пе­ре­хо­дів че­рез Дні­про.

Про­е­ктан­та­ми прі­о­ри­те­тним ви­зна­є­ться про­кла­да­н­ня ме­тро на Тро­є­щи­ну, але не мо­стом, а в ту­не­лі гли­бо­ко­го за­кла­да­н­ня. Та екс­пер­ти, ко­трі роз­ро­бля­ли на за­мов­ле­н­ня Сві­то­во­го бан­ку для Ки­є­ва Ін­те­гро­ва­ний план роз­ви­тку транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри мі­ста та те­сту­ва­ли транс­порт­ну мо­дель, ви­зна­ли та­кі прі­о­ри­те­ти на­ра­зі не­ефе­ктив­ни­ми. Бу­дів­ни­цтво під­зем­но­го ме­тро є за­над­то три­ва­лим у ча­сі та за­над­то до­ро­гим. А мі­сто по­тре­бує ви­рі­ше­н­ня транс­порт­но­го ко­ла­псу вже за­раз.

Одним із най­більш швид­ких та ефе­ктив­них рі­шень є до­бу­до­ва По­діль­сько­го мо­сто­во­го пе­ре­хо­ду з си­сте­ма­ми швид­кі­сно­го рей­ко­во­го транс­пор­ту у йо­го скла­ді. Тран­спорт­не мо­де­лю­ва­н­ня до­ве­ло, що основ­ний лі­в­обе­ре­жний по­пит на По­діль­ський мо­сто­вий пе­ре­хід фор­мує буль­вар Алі­ше­ра На­вої, який на­ра­зі вза­га­лі не вклю­че­но до скла­ду лі­в­обе­ре­жних під­хо­дів мо­сту. Са­ме цей по­тік у ра­зі пе­ре­на­прав­ле­н­ня мо­же зна­чно роз­ван­та­жи­ти міст Ме­тро та ме­тро­по­лі­тен.

По­ра­да екс­пер­тів — в пер­шу чер­гу з’єд­на­ти трам­вай­ну ме­ре­жу обох бе­ре­гів та про­кла­сти но­вим мо­стом лі­нію трам-трейн (тоб­то трам­ваю-по­їзда), а та­кож про­дов­жи­ти Бор­ща­гів­ську лі­нію швид­кі­сно­го трам­ваю до цен­тру мі­ста. Та­ке рі­ше­н­ня від­по­від­а­ти­ме до­ве­де­но­му по­пи­ту го­ро­дян, про­ана­лі­зо­ва­ній си­сте­мі роз­се­ле­н­ня та пра­це­вла­шту­ва­н­ня, здій­сне­но­му ана­лі­зу транс­порт­ної ру­хо­мо­сті на­се­ле­н­ня, роз­ро­бле­ним на за­мов­ле­н­ня Сві­то­во­го бан­ку ре­ко­мен­да­ці­ям що­до опти­мі­за­ції мар­шру­тів гро­мад­сько­го транс­пор­ту.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ВАРІАНТИ ДОБУДОВИ МО­СТУ ПРИХОВУЮТЬ ВІД ІН­ВЕ­СТО­РА

Ана­ліз Сві­то­во­го бан­ку до­во­дить, що ко­ри­гу­ва­н­ня тра­су­ва­н­ня не­по­бу­до­ва­них під­хо­дів По­діль­сько­го мо­сту, за умо­ви пе­ре­гля­ду за­ста­рі­ло­го про­е­кту та ре­а­лі­за­ції низ­ки ін­же­нер­них за­хо­дів, до­зво­ляє сут­тє­во змен­ши­ти ка­пі­таль­ну вар­тість добудови мо­сто­во­го пе­ре­хо­ду та тер­мі­ни бу­дів­ни­цтва при кра­щих те­хні­ко-екс­плу­а­та­цій­них по­ка­зни­ках, тоб­то ки­я­ни вже че­рез два ро­ки змо­гли б від­чу­ти зна­чне по­лег­ше­н­ня транс­порт­ної си­ту­а­ції та пе­ре­сі­сти з ав­ті­вок на на­дій­ний і швид­кий гро­мад­ський транс­порт.

Як роз­по­від­ає акти­віс­тка На­та­лія Ба­лан­ді­на, за ре­зуль­та­та­ми мо­де­лю­ва­н­ня, у ви­пад­ку об’єд­на­н­ня лі­в­обе­ре­жної та пра­в­обе­ре­жної трам­вай­них ме­реж че­рез міст Па­то­на та По­діль­ський мо­сто­вий пе­ре­хід, по­пит на трам­вай та трам­вай­ну ме­ре­жу до­ся­гне близь­ко 935 тис. пас./до­бу, що зі­став­но з роз­ра­хун­ко­вим по­пи­том на ме­тро­по­лі­тен (987 тис. пас./до­бу). Та­ким чи­ном, ре­зю­мує акти­віс­тка, мі­сто мо­же отри­ма­ти до­да­тко­ву си­сте­му швид­кі­сно­го транс­пор­ту, яка які­сно про­ду­блює ме­тро­по­лі­тен і за­пра­цює вже че­рез два-три ро­ки, а ме­тро­по­лі­тен збу­ду­ють ще ро­ків за де­сять, якщо Ки­їв зна­йде на це фі­нан­су­ва­н­ня. Про­е­кти не є вза­є­мо­ви­клю­чни­ми, та ціл­ком до­пов­ню­ють одне одно­го.

На по­ча­тку кві­тня фе­де­раль­ний мі­ністр транс­пор­ту та ци­фро­вої ін­фра­стру­кту­ри Ні­меч­чи­ни Але­ксандр До­бріндт, дер­жав­ний се­кре­тар цьо­го ві­дом­ства Рай­нер Бом­ба та гру­па ін­же­не­рів пе­ре­бу­ва­ли з ві­зи­том у Ки­є­ві. Ра­зом з мі­ським го­ло­вою Ві­та­лі­єм Кли­чком по­тен­цій­ні ін­ве­сто­ри про­ін­спе­кту­ва­ли мо­сто­вий пе­ре­хід та пре­зен­ту­ва­ли ре­зуль­та­ти вла­сної екс­пер­ти­зи, за якою вже збу­до­ва­ну ча­сти­ну мо­сту ви­зна­но ціл­ком при­да­тною для за­вер­ше­н­ня бу­дів­ни­цтва.

«Але за яким про­е­ктом мі­ська вла­да про­по­нує зво­ди­ти ще не­по­бу­до­ва­ні ча­сти­ни?», — за­пи­тує На­та­лія Ба­лан­ді­на. Ро­бо­ча до­ку­мен­та­ція на за­зна­че­ні об’єкти не роз­ро­бля­лась та не на­да­ва­лась ні­ме­цькій сто­ро­ні для ана­лі­зу та прийня­т­тя оста­то­чно­го рі­ше­н­ня що­до не­об­хі­дних ін­ве­сти­цій. Крім за­ста­рі­ло­го, є ін­ший про­ект за­вер­ше­н­ня бу­дів­ни­цтва, ко­трий не за­чі­пає Ра­дун­ку та про­по­нує роз­ви­ва­ти рух гро­мад­сько­го транс­пор­ту че­рез но­вий міст, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ін­ші розв’яз­ки, які не по­тре­бу­ють бу­дів­ни­цтва про­блем­ної еста­ка­ди від Ру­са­нів­ських са­дів до буль­ва­ру Пе­ро­ва. Тоб­то для мі­ста це де­шев­ше та ви­гі­дні­ше. Однак альтернативні варіанти добудови мо­сту мі­ська вла­да від ін­ве­сто­ра при­хо­вує.

ДОКАЗ ІЗ ХІХ СТО­ЛІ­Т­ТЯ

Акти­ві­сти на­пе­ре­до­дні ві­зи­ту ні­ме­цької де­ле­га­ції на­ді­сла­ли їм еле­ктрон­ною по­штою ли­ста та по­про­си­ли про зу­стріч, щоб роз­по­ві­сти про ри­зи­ки добудови мо­сту. «Ми ви­сло­ви­ли по­зи­цію гро­мад­сько­сті та на­да­ли зі­бра­ні на­ми ма­те­рі­а­ли, — ко­мен­тує На­та­лія Ба­лан­ді­на. — Мі­ська вла­да по­дає це озе­ро у сво­їх до­ку­мен­тах як шту­чне. Це озна­чає, що йо­го мо­жна при­ко­па­ти та по­бу­ду­ва­ти на йо­го мі­сці ба­га­то­по­вер­хів­ки. На зу­стріч із нім­ця­ми я взя­ла кар­ту ХІХ сто­лі­т­тя, де по­зна­че­не озе­ро, і про­сто її по­ка­за­ла. Во­ни зро­зумі­ли, що це при­ро­дна во­до­йма, і тут ні­чо­го не мо­жна бу­ду­ва­ти. І ту­нель під озе­ром, де б’ють при­ро­дні дже­ре­ла, теж бу­де про­бле­мою».

«На­ші ви­мо­ги як ме­шкан­ців, ко­трі у біль­шо­сті доби­ра­ю­ться до ро­бо­ти гро­мад­ським транс­пор­том, — роз­ви­ва­ти та­кий вид транс­пор­ту, а ще — пе­ред­ба­чи­ти роз­ви­ток ве­ло­ін­фра­стру­кту­ри, — про­дов­жує акти­віс­тка. — Та­кож ми пе­ре­да­ли нім­цям ма­те­рі­а­ли Сві­то­во­го бан­ку що­до ви­снов­ків тра­су­ва­н­ня. Пі­сля зу­стрі­чі ні­ме­цька де­ле­га­ція за­зна­чи­ла, що на­ші ма­те­рі­а­ли під­твер­джу­ють їхні при­пу­ще­н­ня. Що про­ект дій­сно за­ста­рі­лий, і во­ни роз­мов­ля­ти­муть про це з Ві­та­лі­єм Кли­чком. Що перш ніж вкла­да­ти мі­льяр­ди ін­ве­сти­цій, тре­ба ви­вчи­ти транс­порт­ну си­ту­а­цію мі­ста, та зро­би­ти ре­тель­ну оцін­ку усіх ри­зи­ків. Ми роз­по­ві­ли про аль­тер­на­тив­ний про­ект, який від­по­від­ає ре­ко­мен­да­ці­ям Сві­то­во­го бан­ку, де прі­о­ри­тет на­да­є­ться гро­мад­сько­му транс­пор­ту. Та­кож нім­ці по­го­ди­ли­ся з тим, що трам­вай і трам-трейн є більш еко­ло­гі­чно прийнят-

ним та швид­шим ва­рі­ан­том рі­ше­н­ня, ніж те, що пла­ну­ва­ло­ся київською вла­дою. І вті­ли­ти це де­шев­ше».

«Нім­ці вмі­ють ра­ху­ва­ти свої ко­шти та вра­хо­ву­ва­ти еко­ло­гі­чні осо­бли­во­сті та ін­те­ре­си гро­ма­ди, а сенс і оку­пність са­ме ав­то­мо­біль­но­го ва­рі­ан­ту мо­сту, якій тіль­ки збіль­шить за­то­ри на Пе­ро­ва та ускла­днить жи­т­тя ме­шкан­цям є ду­же сум­нів­ною, по­рів­ня­но з ва­рі­ан­том за­ве­де­н­ня по­то­ків на Баль­за­ка та Алі­ше­ра, — кон­ста­тує На­та­лія. — Все тре­ба спо­ча­тку ре­тель­но оці­ни­ти та спро­гно­зу­ва­ти — щоб і лю­дям, і при­ро­ді да­ти на­ре­шті спо­кій, і щоб за­по­біг­ти до­да­тко­во­го роз­ді­лу про зни­ще­н­ня при­ро­ди у вже слав­но­зві­сно­му під­ру­чни­ку — як не тре­ба бу­ду­ва­ти мо­сти, в яко­му на­во­ди­ться приклад най­до­рож­чо­го та най­бе­з­глу­зді­шо­го про­е­кту бу­дів­ни­цтва в сві­ті — По­діль­сько­го мо­сту. 200 ти­сяч єв­ро ви­ді­ле­но по­ки що са­ме на про­ве­де­н­ня оцін­ки, яка має ви­рі­ши­ти до­лю подаль­ших 350 міль­йо­нів ін­ве­сти­цій, які, ще не отри­мав­ши, вже по­ча­ла ді­ли­ти мі­ська вла­да між про­е­ктан­та­ми та пов’яза­ни­ми за­бу­дов­ни­ка­ми че­рез сум­нів­ні тен­де­ри, які ви­яви­ли­ся для нім­ців пов­ною не­спо­ді­ван­кою».

«МИ — ЗА ПРОЗОРУ ТА ДОСТУПНУ ІН­ФОР­МА­ЦІЮ»

Те­пер ні­ме­цька де­ле­га­ція очі­кує від сто­ли­чних чи­нов­ни­ків чі­тких си­гна­лів, який про­ект справ­ді ви­гі­дні­ше та до­ціль­ні­ше про­фі­нан­су­ва­ти. Акти­ві­сти, зі сво­го бо­ку, три­ма­ти­муть зв’ язок з ні­ме­цьки­ми фа­хів­ця­ми — з ни­ми во­ни зна­йшли спіль­ну мо­ву зна­чно швид­ше, ніж з пред­став­ни­ка­ми ме­рії, за­пи­ти до якої ча­сто ли­ша­ли­ся без від­по­віді. Так, ви­пад­ко­во гро­ма­да до­від­а­лась, що існує три про­е­кти добудови мо­сту, але жо­ден з них не пре­зен­ту­ва­ли мі­сце­вим жи­те­лям та екс­пер­там, гро­мад­ські слу­ха­н­ня не про­во­ди­ли, але тен­дер вже ні­би про­ве­ли.

«На слу­ха­н­нях про де­таль­ні пла­ни те­ри­то­рії роз­гля­дав­ся зов­сім ін­ший про­ект, на­віть не той, що був в ген­пла­ні 1980- х ро­ків, — за­ува­жує На­та­лія Ба­лан­ді­на. — Ми хо­че­мо ро­зу­мі­ти, де і що ж бу­дуть бу­ду­ва­ти, де і як бу­дуть обла­што­ва­ні пе­ре­хо­ди, де про­хо­ди­ти­ме еста­ка­да вза­га­лі, як бу­де ви­рі­ше­на проблема пе­ре­ви­ще­н­ня рів­ня шу­му, як ви­гля­да­ти­ме бе­тон­ний монстр, як са­ме бу­дуть за­без­пе­че­ні за­хо­ди за­по­бі­га­н­ня за­бру­дне­н­ня во­до­йми і по­ві­тря, як ав­то­бан впли­ва­ти­ме на ланд­ша­фтний за­ка­зник, чи збе­ре­же­ться пляж, чи не на­шко­дять гні­здів­лі пта­хів, чи збе­ре­жуть скве­ри, де бу­дуть пар­ку­ва­н­ня... Якщо мер пла­нує збу­ду­ва­ти міст за три ро­ки, то там пе­ред­ба­че­ні тіль­ки ав­то­мо­біль­на ін­фра­стру­кту­ра, яка за йо­го про­е­ктом впи­ра­є­ться у буль­вар Пе­ро­ва, че­рез що утво­рю­ва­ти­му­ться ще біль­ші за­то­ри. Міст тре­ба до­бу­ду­ва­ти, але пи­та­н­ня — якою ці­ною та яким ко­штом. Ми ви­сту­па­є­мо за прозору та доступну ін­фор­ма­цію, зокре­ма за від­кри­ті тен­де­ри по про­е­кту».

Не­вдов­зі має від­бу­ти­ся зу­стріч акти­ві­стів із мі­ським го­ло­вою — на цьо­му на­по­ля­гли ні­ме­цькі ін­ве­сто­ри. Па­ра­лель­но гро­мад­ськість ве­де пе­ре­мо­ви­ни з де­пу­та­та­ми Ки­їв­ра­ди від рі­зних фра­кцій, щоб та­ки про­ве­сти пре­зен­та­цію та слу­ха­н­ня усіх трьох про­е­ктів мо­сто­во­го пе­ре­хо­ду у Ки­їв­ра­ді. Тре­ба вре­шті ви­зна­чи­ти­ся, як жи­ти­ме да­лі Ра­дун­ка.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ФОТО ІВАНА ЛЮБИШ-КІРДЕЯ

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Збе­рег­ти озе­ро для всіх. За­раз три­ває ре­монт і бла­го­устрій те­ри­то­рії дов­ко­ла озе­ра Ра­дун­ка. Дня­ми на про­ха­н­ня мі­сце­вих акти­ві­стів ві­зо­чни­ки по­ка­за­ли, як і де тут тре­ба ро­би­ти пан­ду­си та спу­ски

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.