«По­трі­бен си­стем­ний тиск...»

До­ку­мен­та­ліст Ва­ле­рій Ба­ла­ян — про пе­ре­біг су­до­во­го про­це­су над Ми­ко­лою Се­ме­ною у Кри­му і те, чим ми мо­же­мо до­по­мог­ти пе­ре­слі­ду­ва­ним оку­пан­та­ми лю­дям

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

Ми­нув рів­но рік від­то­ді, як си­ло­ви­ки в ане­ксо­ва­но­му Кри­му про­ве­ли об­шук і ви­кли­ка­ли на до­пит Ми­ко­лу Се­ме­ну, ви­су­нув­ши йо­му зго­дом обви­ну­ва­че­н­ня за «се­па­ра­тис­ткою» стат­тею 280.1 КК РФ. А цьо­го вів­то­ро­ка, 18 кві­тня, в оку­по­ва­но­му Сім­фе­ро­по­лі від­бу­ло­ся вже чер­го­ве су­до­ве за­сі­да­н­ня у спра­ві Миколи Ми­хай­ло­ви­ча, яко­го, на­га­да­є­мо, су­дять че­рез стат­ті про бло­ка­ду пів­остро­ва в роз­ді­лі «Дум­ки » на сай­ті « Крым. Ре­а­лии » . Йо­го обви­ну­ва­чу­ють в «пу­блі­чних за­кли­ках до вчи­не­н­ня дій, спря­мо­ва­них на по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті РФ».

Як по­ві­дом­ляє сайт «Крым.Ре­а­лии», «на до­пит з’явив­ся ли­ше один сві­док — Юлія Ко­жем’ які­на, яка за­свід­чи­ла, що бу­ла по­ня­тою під час огля­ду сто­рін­ки ін­тер­нет-ви­да­н­ня з ма­те­рі­а­лом Миколи Се­ме­ни. При цьо­му сві­док не змо­гла від­по­ві­сти на за­пи­та­н­ня адво­ка­тів що­до об­ста­вин цьо­го огля­ду пу­блі­ка­ції. Двоє свід­ків не з’яви­ли­ся, при цьо­му жур­на­ліст Сер­гій Мє­шко­вий — з нев­ста­нов­ле­них при­чин. Пі­сля цьо­го за­хист кло­по­тав про по­втор­ний до­пит опер­спів­ро­бі­тни­ка ФСБ Ро­сії Хо­мен­ка на за­кри­то­му за­сі­дан­ні, про­те су­д­дя це кло­по­та­н­ня не за­до­воль­ни­ла». На­сту­пне за­сі­да­н­ня за­пла­но­ва­но на 3 трав­ня.

«День» звер­нув­ся до ві­до­мо­го до­ку­мен­та­лі­ста Валерія Балаяна (до ре­чі, який кіль­ка ро­ків то­му здо­був укра­їн­ське гро­ма­дян­ство), який від­ві­дує су­до­ві за­сі­да­н­ня і під­три­мує на­шо­го ко­ле­гу, з пи­та­н­ня­ми про те, чо­му він не змі­гли­ши­ти­ся осто­ронь і яке вра­же­н­ня спра­ляє про­цес.

— Це мій ко­ле­га, яко­го я дав­но знаю. Пам’ятаю йо­го пу­блі­ка­ції, ще ко­ли він пра­цю­вав у ро­сій­ській га­зе­ті « Ве­сти » . Це був ду­же ці­ка­вий ав­тор, ви­сві­тлю­вав все При­чор­но­мор’ я, не ли­ше Крим — і Ми­ко­ла­їв­ську, Хер­сон­ську область. Пе­ре­д­усім Ми­ко­ла — ду­же кла­сний, ви­со­ко­про­фе­сіо­наль­ний жур­на­ліст. Та­ка по­ва­га до ньо­го в ме­не бу­ла зав­жди, хо­ча ми не бу­ли осо­би­сто зна­йо­мі. По­тім я чи­тав йо­го пу­блі­ка­ції в га­зе­ті « День » , сте­жив за ним. І за­га­лом ми збли­зи­ли­ся десь з 2011 ро­ку у зв’яз­ку з пу­блі­ка­ці­я­ми в «Дні» що­до вбив­ства в Мо­скві На­сті Ба­бу­ро­вої, істо­рії її та ба­тьків. Він ви­сві­тлю­вав це для га­зе­ти «День» (див. се­рію пу­блі­ка­цій в ар­хі­ві на сай­ті га­зе­ти day.kyiv.ua. — Авт.), а я зні­мав і зро­бив фільм « Лю­біть ме­не, будь ла­ска » . І, зви­чай­но, ко­ли рік то­му ста­ла­ся ця істо­рія — я якось не міг­про­сто ди­ви­ти­ся на це. Мо­жли­во, це ви­со­ко­пар­но і па­фо­сно зву­чить, але на­справ­ді, ко­ли над мо­їм дру­гом і ко­ле­гою вла­што­ву­ють та­ке су­ди­ли­ще, я не міг­прой­ти повз. Вва­жаю сво­їм обов’ яз­ком про­сто йо­го під­три­му­ва­ти, — роз­по­від­ає Ва­ле­рій Ва­зге­но­вич. — За­га­лом, має бу­ти на­ша ко­ле­гі­аль­на со­лі­дар­ність жур­на­лі­стів, до­ку­мен­та­лі­стів — усіх, хто пра­цює в ме­діа. Дер­жа­ва, якісь гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції — во­ни під­три­му­ють, але ін­ко­ли лю­ди­ні по­трі­бно, аби про­сто хтось був по­руч, аби ти від­чу­вав і сло­ва під­трим­ки, і дру­жнє пле­че. То­му я при­їхав і на пер­ший суд, і за­раз, і тре­тьо­го трав­ня теж обов’ яз­ко- во при­їду до Кри­му, аби і ви­сві­тлю­ва­ти ці по­дії, і по­ясню­ва­ти лю­дям. Адже і в Ро­сії не ро­зу­мі­ють на­справ­ді, за що йо­го су­дять, і в Укра­ї­ні не всі ро­зу­мі­ють. То­му що суд над ним — це суд над пра­вом лю­ди­ни, тим па­че жур­на­лі­ста, який є ру­по­ром су­спіль­ства, про­сто ви­слов­лю­ва­ти свою дум­ку. Тоб­то він ви­сло­вив свою дум­ку на сай­ті «Крым.Ре­а­лии» — і йо­го зви­ну­ва­чу­ють за стат­тею, за якою він мо­же опи­ни­ти­ся за гра­та­ми на п’ять ро­ків! Ана­ло­гі­чні стат­ті в ро­сій­сько­му кри­мі­наль­но­му ко­де­ксі — гра­біж, ша­храй­ство, кра­діж­ка, роз­кра­да­н­ня в осо­бли­во ве­ли­ких роз­мі­рах. Ви­слов­ле­н­ня дум­ки лю­ди­ною при­рів­ня­но до та­ких тяж­ких зло­чи­нів! Це про­сто аб­сурд, на мій по­гляд.

— Яка атмо­сфе­ра на су­до­вих за­сі­да­н­нях, як по­во­дя­ться і по­чу­ва­ю­ться сто­ро­ни?

— Це ве­ли­че­зний суд, но­вий, з ши­кар­ним ре­мон­том, там є ве­ли­кі за­ли. Обра­но най­мен­шу кім­на­тку, в якій справ­ді (я від­по­від­аю за свої сло­ва) мо­жуть сі­сти з при­су­тньої пу­блі­ки рів­но чо­ти­ри осо­би! Це став­ле­н­ня су­ду до цьо­го про­це­су. Про який ме­діа пи­шуть, що­до яко­го дає но­ти МЗС Укра­ї­ни, до яко­го при­ку­то ува­гу між­на­ро­дній гро­мад­сько­сті. На пер­шо­му за­сі­дан­ні адво­ка­ти Оле­ксандр По­пков і Еміль Кур­бе­ді­нов за­яви­ли кло­по­та­н­ня, аби за­сі­да­н­ня пе­ре­не­сли до ве­ли­кої за­ли. У ре­зуль­та­ті з’явив­ся ли­ше дру­гий стіл у цьо­му ж за­лі за­сі­дань, на яко­му сам під­су­дний Се­ме­на мо­же щось роз­кла­сти. Це на­чеб­то фор­маль­ні ре­чі, але во­ни за­свід­чу­ють став­ле­н­ня су­ду: аб­со­лю­тна зне­ва­га, не­ба­жа­н­ня, аби бу­ло при­су­тньо біль­ше лю­дей. Плюс ціл­ком оче­ви­дний обви­ну­валь­ний ухил цьо­го су­ду. То­му що во­ни від­ки­да­ють кло­по­та­н­ня за­хи­сту одне за одним. Окрім то­го, свід- ки обви­ну­ва­че­н­ня — це все лю­ди, які так чи іна­кше спів­пра­цю­ють з ФСБ. Це ціл­ком усім оче­ви­дно. Тоб­то все це зви­ну­ва­че­н­ня від по­ча­тку до кін­ця — про­сто роз­роб­ка ФСБ. Про­сто ін­спі­ро­ва­на акція, та й го­ді.

— Чи є, на ва­шу дум­ку, якийсь шанс, що ви­рок бу­де не умов­ним?

— Зви­чай­но, уся­кі ди­ва тра­пля­ю­ться. Але спо­ді­ва­ти­ся на них, на мій по­гляд, не мо­жна. То­му що бу­ло ціл­ком оче­ви­дно на­віть з пер­шо­го за­сі­да­н­ня, на яке, ма­буть, на­чаль­ство на­гна­ло си­лу-си­лен­ну мі­сце­вих те­ле­ка­на­лів, ба­га­тьох ко­ре­спон­ден­тів са­ме офі­цій­них крим­ських ЗМІ, що вла­да роз­гля­дає це як по­ка­зо­вий про­цес, яким слід пров­чи­ти всіх про­укра­їн­ськи на­ла­што­ва­них лю­дей, які на­ма­га­ю­ться ще щось там ін­ко­ли про­пи­ща­ти чи про­сто ви­сло­ви­ти вла­сну дум­ку. Це по­ка­зо­ва про­чу­хан­ка. Бо­ю­ся, що цей про­цес від по­ча­тку й до кін­ця — аб­со­лю­тно по­лі­ти­чний за­мов­ле­ний за­хід. З ви­хов­ною ме­тою ухва­лять ви­рок, в яко­му всім, хто ще тут на­смі­лю­є­ться про­сто ду­ма­ти віль­но, а тим па­че ви­слов­лю­ва­ти вла­сну дум­ку пу­блі­чно, — по­ка­жуть, що з ни­ми бу­де. То­му мій про­гноз ду­же пе­си­мі­сти­чний. Най­біль­ша на­ша на­дія (і ме­не, і Миколи, й адво­ка­тів) — на умов­ний тер­мін. Те, що йо­го обви­ну­ва­тять і йо­го про­ви­ну так зва­ний суд до­ве­де, — ціл­ком оче­ви­дно. Зро­зумі­ло, що рі­ше­н­ня що­до цих про­це­сів ухва­ють в ін­ших мі­сцях. Су­д­дя тут про­сто ін­стру­мент. Во­на зов­ні при­єм­на ми­ло­ви­дна жін­ка, м’яка, не­агре­сив­на. Але при цьо­му це слу­хня­ний ін­стру­мент, який ви­ко­нує пев­ну по­лі­ти­чну во­лю. То­му тре­ба го­ту­ва­ти­ся до гір­шо­го. Зна­ю­чи ще пре­це­ден­ти з ро­сій­сько­го пра­во­су­д­дя в ін­ших по­лі­ти­чних спра­вах, ми ба­чи­мо, що ро­сій­ська так зва­на Фе- мі­да аб­со­лю­тно не пе­ре­йма­є­ться жо­дни­ми по­шу­ка­ми спра­ве­дли­во­сті чи істи­ни. Тоб­то во­на про­сто ав­то­ма­ти­чно штам­пу­ва­ти­ме ті рі­ше­н­ня, які на­го­рі ухва­ли­ло по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво. Я га­даю, на­віть не по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво Кри­му, а ви­ще.

— Яки­ми, на ваш по­гляд, у зв’яз­ку з цим ма­ють бу­ти дії укра­їн­ської гро­мад­сько­сті, ко­лег Миколи Се­ме­ни?

— Тре­ба яко­мо­га біль­ше про це пи­са­ти й го­во­ри­ти. До­бре, що за цей час він все ж та­ки став ду­же ві­до­мою по­ста­т­тю, про яку по­стій­но го­во­рять. Але вва­жаю, що зав­да­н­ня на­ших ко­легв Укра­ї­ні — зро­зу­мі­ти, що це мо­же ста­ти­ся зав­тра з будь- якою осо­бою по­за Укра­ї­ною ( кон­тро­льо­ва­ною її ча­сти­ною. — Авт.). На мій по­гляд, має бу­ти по­стій­ний си­стем­ний тиск з бо­ку пе­ре­д­усім між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій. То­му я про­шу укра­їн­ських жур­на­лі­стів й укра­їн­ський Пен­клуб звер­та­ти­ся до між­на­ро­дних по­се­ре­дни­ків, до лю­дей, які сим­па­ти­зу­ють Укра­ї­ні, і до укра­їн­ських жур­на­лі­стів у всьо­му сві­ті, аби йшов по­тік звер­нень, пе­ти­цій, по­стій­но­го зон­ду­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки. Окрім то­го, не за­бу­вай­мо, що Ахте­ма Чий­го­за та Іль­мі Уме­ро­ва су­дять. Я про­шу мо­їх ко­ле­гне за­бу­ва­ти про наш борг­пе­ред крим­ськи­ми та­та­ра­ми, яких не­гла­сно ого­ло­ше­но « п’ ятою ко­ло­ною » , во­ро­га­ми у Кри­му. Во­ни пе­ре­жи­ва­ють дру­гий стра­шний тиск, їх по­ста­ви­ли сьо­го­дні на ме­жу ви­жи­ва­н­ня. По­стій­но від­бу­ва­ю­ться їх аре­шти, зни­кне­н­ня. Со­рок дві осо­би в Кри­му з- по­між крим­ських та­тар зни­кли без­ві­сти! Тре­ба про це пи­са­ти що­дня. Це про­сто фа­шизм, без­су­дні роз­пра­ви. Слід обов’ яз­ко­во про це пам’ята­ти і на­га­ду­ва­ти всім, що тут від­бу­ва­є­ться на­справ­ді.

ФОТО ВАЛЕРІЯ БАЛАЯНА

ФОТО З «ФЕЙСБУК»-СТО­РІН­КИ ВАЛЕРІЯ БАЛАЯНА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.