По ко­му «пла­че» ГААГА

На­скіль­ки вда­ли­мє на­ступ Укра­ї­ни на юри­ди­чно­му фрон­ті?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Дис­ку­сії з при­во­ду рі­ше­н­ня Мі­жна­ро­дно­го су­ду ОНН у спра­ві Укра­ї­ни про­ти Ро­сії на­би­ра­ють обер­тів. Ува­га — це рі­ше­н­ня не по су­ті спра­ви, а в рам­ках тим­ча­со­вих за­хо­дів за по­зо­вом Укра­ї­ни. Агре­сор у сво­є­му сти­лі вже за­явив, що «суд без го­ло­су­ва­н­ня ви­знав, що пре­тен­зії Укра­ї­ни до Ро­сії без­під­став­ні і, від­по­від­но, умо­ви для за­сто­су­ва­н­ня по­пе­ре­дніх за­хо­дів від­су­тні » . В Укра­ї­ні на­ба­га­то біль­ше ду­мок з цьо­го при­во­ду. Для по­ча­тку — що прийняв суд?

На­га­да­є­мо, 16 сі­чня МЗС Укра­ї­ни на­ді­слав до Мі­жна­ро­дно­го су­ду ООН в Га­а­зі по­зов з при­во­ду по­ру­ше­н­ня РФ двох Кон­вен­цій ООН: по про­ти­дії фі­нан­су­ван­ню те­ро­ри­зму та про лі­кві­да­цію всіх форм ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції. В ре­зуль­та­ті Га­азь­кий суд від­мо­вив Укра­ї­ні у за­твер­джен­ні тим­ча­со­вих за­хо­дів про­ти РФ за кон­вен­ці­єю що­до за­бо­ро­ни фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму. Про­те у дру­гій ча­сти­ні суд по­ста­но­вив, що Ро­сія по­вин­на утри­ма­ти­ся від дій, які не до­зво­ля­ють крим­ським та­та­рам ма­ти свої ре­пре­зен­та­тив­ні ор­га­ни, вклю­ча­ю­чи Ме­джліс, крім цьо­го, Ро­сія по­вин­на на­да­ти до­ступ до осві­ти укра­їн­ською мо­вою в Кри­му. А та­кож зо­бов’язав Укра­ї­ну і Ро­сію ви­ко­на­ти всі пун­кти Мін­ських до­мов­ле­но­стей.

Пред­став­ни­ки вла­ди в один го­лос за­яви­ли, що це пе­ре­мо­га Укра­ї­ни. Зокре­ма у ре­а­кції МЗС під­кре­слю­є­ться рі­ше­н­ня Су­ду у ча­сти­ні лі­кві­да­ції ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції, а от що­до фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму роз’ясню­є­ться: «Суд під­твер­див на­яв­ність спо­ру між Укра­ї­ною та Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю що­до за­сто­су­ва­н­ня Кон­вен­ції; Суд ви­знав до­три­ма­н­ня Укра­ї­ною не­об­хі­дної до­су­до­вої про­це­ду­ри; Суд ви­знав на­яв­ність сво­єї по­пе­ре­дньої ( prima facie) юрис­ди­кції що­до цьо­го спо­ру». В МЗС та­кож під­кре­слю­є­ться, що сво­їм рі­ше­н­ням у ча­сти­ні не­об­хі­дно­сті ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей Суд фа­кти­чно ви­знав Ро­сії сто­ро­ною про­це­су. «На­сту­пний етап — ро­з­гляд спра­ви по су­ті, в рам­ках яко­го Укра­ї­на пред­ста­вить усі не­об­хі­дні до­ка­зи для при­тя­гне­н­ня Ро­сії до від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня сво­їх між­на­ро­дно­пра­во­вих зо­бов’язань», — йде­ться у по­ві­дом­лен­ні.

Чи вар­то очі­ку­ва­ти, що Ро­сія ви­ко­нає рі­ше­н­ня су­ду ООН що­до лі­кві­да­ції ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції в рам­ках тим­ча­со­вих за­хо­дів за по­зо­вом Укра­ї­ни? «Ні, зві­сно, во­на не ви­ко­ну­ва­ти­ме » , — за­явив упов­но­ва­же­ний пре­зи­ден­та Укра­ї­ни у спра­вах крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Му­ста­фа Дже­мі­лєв ( ru. krymr. com). « По­при це, рі­ше­н­ня су­ду має ду­же ве­ли­ке зна­че­н­ня. Одно­зна­чно це — мо­раль­на під­трим­ка для тих крим­ських та­тар, яких пе­ре­слі­ду­ють», — до­дав Дже­мі­лєв.

Пер­ший за­сту­пник гла­ви Вер­хов­ної Ра­ди Іри­на Ге­ра­щен­ко на­ве­ла ар­гу­мен­ти МЗС і роз­кри­ти­ку­ва­ла фб-спіль­но­ту: «Го­лов­на те­ма стрі­чки фб — Суд. Па­ну­ю­чі на­строї тра­ди­цій­ні для укра­їн­сько­го се­гмен­ту фб- про­кльо­ни, зра­да, всьо­про­па­ло, все­про­гра­ли, га­ди, по­да­ли по­зов че­рез три ро­ки, по­га­ний по­зов по­да­ли, ну і т. д. Всьо как всі­гда». Зви­чай­но, по­зи­тив­ні рі­ше­н­ня для Укра­ї­ни по­трі­бно під­три­му­ва­ти і не кри­ча­ти про зра­ду там, де не­має під­став. Але та­ких ви­пад­ків, на жаль, не­ба­га­то. В да­но­му ви­пад­ку є як плю­си, так і мі­ну­си (про них ниж­че в ко­мен­та­рях екс­пер­тів).

Ра­ні­ше прав­ни­ки вже від­зна­ча­ли, що ав­то­ма­ти­чна зго­да Мо­скви на її під­су­дність у Га­а­зі мо­жли­ва ли­ше за дво­ма кон­вен­ці­я­ми, які вла­сне Київ і ви­ко­ри­став. В ін­ших ви­пад­ках в да­но­му су­ді Ро­сія має пра­во не да­ти зго­ду на по­ча­ток ар­бі­тра­жу. Однак про­бле­ма по­ля­гає в то­му, що го­лов­на пре­тен­зія Укра­ї­ни про­ти Ро­сії має бу­ти не те­ро­ризм і дис­кри­мі­на­ція, а вій­сько­ва агре­сія, яка при­зве­ла до за­хо­пле­н­ня Кри­му і ча­сти­ни Дон­ба­су. Прав­да по­трі­бно за­зна­чи­ти, що при­тя­гну­ти Ро­сію до від­по­від­аль­но­сті за агре­сію скла­дні­ше. Ек­спер­ти ствер­джу­ють, що за ста­ту­том ООН, цим за­йма­є­ться ви­клю­чно Ра­да без­пе­ки, в якій, як ві­до­мо, Ро­сія мо­же за­бло­ку­ва­ти будь- яке рі­ше­н­ня. Ін­ше пи­та­н­ня, що са­ма укра­їн­ська вла­да офі­цій­но так і не ви­зна­ла вій­ну Ро­сії про­ти Укра­ї­ну. Унас ні­ко­ли не вво­див­ся во­єн­ний стан, а до­сі діє ан­ти­те­ро­ри­сти­чна опе­ра­ція. Біль­ше то­го, якщо Крим Вер­хов­на Ра­да ви­зна­ла оку­по­ва­ної те­ри­то­рі­єю, то Дон­бас — ні.

От­же по­пе­ре­днє рі­ше­н­ня Га­азь­ко­го су­ду — про­граш чи пе­ре­мо­га? Ар­гу­мен­ти екс­пер­тів.

«Я Б УСЕ, ЩО ТРАПИЛОСЬ, НА­ЗВАВ МІНСЬКИМ ТУПИКОМ-3»

Ан­дрій СЕНЧЕНКО,

го­ло­ва гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Си­ла пра­ва», на­ро­дний де­пу­тат V, VI, VII скли­кань:

— З одно­го бо­ку, рі­ше­н­ня МС ООН є по­пе­ре­днім, але во­но за­дає пев­ний ве­ктор. На мій по­гляд цей ве­ктор є не на ко­ристь Укра­ї­ни. По Ста­ту­ту Суд ООН мо­же роз­гля­да­ти су­пе­ре­чки ли­ше то­ді, ко­ли сто­ро­ни зго­дні на їх ро­з­гляд. В да­но­му ви­пад­ку кра­ї­ни, які ра­ти­фі­ку­ва­ли від­по­від­ні між­на­ро­дні Кон­вен­ції, в са­мих текс­тах Кон­вен­цій по­го­ди­лись з юрис­ди­кці­єю МС ООН по роз­гля- ду по­ді­бних пи­тань. То­му Укра­ї­на і по­да­ла по­зов до МС ООН що­до фі­нан­су­ва­н­ня РФ те­ро­ри­зму та етні­чних ути­сків. Але на мій по­гляд вже на цьо­му ета­пі бу­ла при­пу­ще­на стра­те­гі­чна по­мил­ка. Я кіль­ка ра­зів на­ма­гав­ся з на­ши­ми кер­ма­ни­ча­ми на цю те­му роз­мов­ля­ти про те, що тре­ба бу­ло по­да­ва­ти і по­зов про оку­па­цію Кри­му, і по­зов, який пов’ яза­ний із по­ру­ше­н­ням РФ Ста­ту­ту ООН, як кра­ї­ни, яка розв’ яза­ла вій­ну про­ти Укра­ї­ни. Але по­зи­ція на­шо­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го ві­дом­ства, яка є по су­ті по­зи­ці­єю По­ро­шен­ка, по­ля­гає в то­му, що та­кі по­зо­ви по­да­ва­ти не вар­то, адже РФ від­мо­ви­ться від уча­сті в роз­гля­ді цих пи­тань. Зви­чай­но РФ від­мо­ви­лась би, але при цьо­му са­ме по­да­н­ня та­ко­го по­зо­ву свід­чи­ло б про те, що Укра­ї­на чі­тко оці­нює все, що трапилось, як по­ру­ше­н­ня РФ Ста­ту­ту ООН, між­на­ро­дних від­но­син, то­що. Дру­ге. В та­ко­му ви­пад­ку РФ са­мим фа­ктом від­мо­ви під­твер­джу­ва­ла б свою не­пра­во­ту. Це тре­ба бу­ло ро­би­ти обов’ яз­ко­во, але зро­бле­но не бу­ло.

Да­лі. Порошенко за­яв­ляє, що у нас АТО і не ви­знає фа­кти­чно вій­ну, чим до­по­ма­гає тим, хто ствер­джує, що в Укра­ї­ні то­чи­ться вну­трі­шній кон­флікт. Та­ка лі­нія по­ве­дін­ки за­ве­ла нас в чер­го­вий ту­пик. Те, що МС ООН від­мо­вив нам в ча­сти­ні за­хо­дів стри­му­ва­н­ня РФ, які пов’яза­ні з фі­нан­су­ва­н­ням те­ро­ри­зму, по­ясню­є­ться тим, що у нас три­ває вій­на, а не фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму. Якщо в Укра­ї­ні Порошенко нав­ми­сне нав’ язує тер­мін АТО, то на За­хо­ді у ньо­го не­має для цьо­го сил, а від то­го існує від­су­тність ар­гу­мен­тів. Зре­штою це ви­гля­дає як сер­йо­зний про­граш.

Ще один мо­мент тор­ка­є­ться то­го, що МС ООН зга­дав Мін­ські уго­ди і це спо­ну­кає РФ та Укра­ї­ну ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські уго­ди. Це ду­же див­но, адже, зно­ву ж та­ки, да­ний Суд мо­же роз­гля­да­ти без зго­ди двох сто­рін ли­ше те, що бу­ло за­зда­ле­гідь ви­зна­че­но, як юрис­ди­кція МС ООН. В Мін­ських до­мов­ле­но­стях не бу­ло зго­ди РФ і Укра­ї­ни на те, що су­пе­ре­чки, які пов’ яза­ні із ви­ко­на­н­ням мін­ських про­то­ко­лів ма­ють роз­гля­да­тись в Су­ді ООН.

Уме­не є пі­до­зра, що са­ме укра­їн­ська сто­ро­на в чер­го­вий раз пе­да­лю­ва­ла те­му Мін­ських угод. Так як де­які пун­кти з цих угод не про­хо­дять че­рез укра­їн­ський пар­ла­мент, то Порошенко ви­рі­шив про­ти­сну­ти йо­го че­рез суд в Га­а­зі. Це не при­зве­де до то­го, що від­бу­ду­ться ви­бо­ри на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, адже су­спіль­ство цьо­го не до­зво­лить зро­би­ти. Але ви­ни­кне про­бле­ма, бо ви­йде так, що мов­ляв Укра­ї­на не виконує рі­ше­н­ня Га­азь­ко­го су­ду. Ви­ни­кає ще одне пи­та­н­ня. Якщо Суд ви­йшов за ме­жі Кон­вен­цій що­до фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму і етні­чних чи­сток та пі­шов по шля­ху прийня­т­тя про­мі­жно­го рі­ше­н­ня, яке зо­бов’ язує ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські уго­ди, то чо­му то­ді цей суд не пі­шов по шля­ху, на­при­клад, рі­ше­н­ня, яке б зо­бов’язу­ва­ло кра­ї­ни га­ран­ти ви­ко­ну­ва­ти Бу­да­пешт­ський ме­мо­ран­дум? Га­даю це то­му, що в по­зо­ві Укра­ї­ни до МС ООН або ні­чо­го не бу­ло на­пи­са­но на цю те­му, або на­ба­га­то менш на­по­ле­гли­во і менш пе­ре­кон­ли­во ніж по­си­ли що­до ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод. Я б все, що трапилось, на­звав Мінським тупиком — 3.

«#ЗРА­ДА ЧИ #ПЕ­РЕ­МО­ГА, АБО ЩО СКА­ЗАВ СУД В ПЕРЕКЛАДІ НА ЛЮДСЬКУ МО­ВУ»

Ан­дрій ПАСIЧНИК,

ра­дник По­соль­ства Укра­ї­ни в Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки (facebook.com):

1. « Оби­дві сто­ро­ни по­вин­ні утри­ма­тись від дій, які мо­жуть при­зве­сти до по­гір­ше­н­ня спо­ру» — це зна­чить, що і Укра­ї­ні, і РФ за­бо­ро­не­но вчи­ня­ти будь-які дії, які мо­жуть вва­жа­ти­ся по­ру­ше­н­ня­ми Кон­вен­ції. Це вклю­чає зо­бов’яза­н­ня і за Кон­вен­ці­єю про бо­роть­бу з фі­нан­су­ва­н­ням те­ро­ри­зму (ФТ), і Кон­вен­цію про лік- ві­да­цію усіх форм ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції (КЛРД).

2. « Оби­дві сто­ро­ни по­вин­ні ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські до­мов­ле­но­сті», пер­шим пун­ктом яких є при­пи­не­н­ня во­гню. З при­пи­не­н­ням зброй­но­го про­ти­сто­я­н­ня, ав­то­ма­ти­чно при­пи­ня­ться і ма­со­ві жер­тви се­ред ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня, які спри­чи­не­ні про­ти­прав­ни­ми по­став­ка­ми зброї з РФ.

3. «РФ зо­бов’яза­на не чи­ни­ти пе­ре­пон ді­яль­но­сті са­мов­ря­дних ор­га­нів крим­ських та­тар, у то­му чи­слі, Ме­джлі­су » . При цьо­му, Суд по­слав­ся на до­по­відь між­на­ро­дних спо­сте­рі­га­чів, які за­зна­чи­ли, що жо­ден з ма­ріо­не­тко­вих крим­сько­та­тар­ських ор­га­нів не є ні ре­пре­зен­та­тив­ним, ні ле­гі­тим­ним. Те­пер РФ по­вин­на при­ду­ма­ти як від­но­ви­ти ді­яль­ність Ме­джлі­су.

4. «РФ зо­бов’яза­на від­но­ви­ти мо­жли­вість на­вча­н­ня укра­їн­ською мо­вою на Крим­сько­му пів­остро­ві » . В цій ча­сти­ні Суд за­зна­чив, що змен­ше­н­ня укра­ї­но­мов­но­го на­вча­н­ня і на­вча­н­ня укра­їн­ській мо­ві від­бу­ва­є­ться під ти­ском з бо­ку ор­га­нів РФ, що ста­но­вить за­гро­зу зав­да­н­ня не­від­во­ро­тної шко­ди пра­вам етні­чних укра­їн­ців.

То все ж #зра­да чи #пе­ре­мо­га? За­ле­жить від ре­а­лі­сти­чно­сті очі­ку­вань і спе­ци­фі­ки да­ної ста­дії про­це­су. Вже, зда­є­ться, з’ ясу­ва­ло­ся, що у су­ду не­має вла­сної ар­мії, а між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції, які га­ран­ту­ють ви­ко­на­н­ня рі­шень су­ду, ін­ко­ли про­бу­ксо­ву­ють. Але тим­ча­со­ві за­хо­ди при­зна­че­ні, до­да­тко­ві зо­бов’яза­н­ня на РФ по­кла­де­ні. А го­лов­не — Укра­ї­на є на да­ний час ЄДИНОЮ дер­жа­вою у сві­ті яка спро­мо­гла­ся зму­си­ти РФ від­по­від­а­ти за свої ді­я­н­ня, при чо­му, не в сти­лі «в гла­за мнє сма­трі», а рів­ним го­ло­сом і без зай­вих емо­цій. І пе­ре­мо­гла, хоч і не з роз­гром­ним ра­хун­ком. То­му, одно­зна­чно #пе­ре­мо­га.

П. С. що­до фан­том­ної # зра­ди по тим­ча­со­вим за­хо­дам за ФТ, яка роз­га­ня­є­ться в пре­сі. Я мо­жу по­ста­ви­ти се­бе на мі­сце ре­пор­те­рів які на­ма­га­ю­ться по­да­ти но­ви­ни по-швид­ше, але не­при­зна­че­н­ня спе­ци­фі­чних тим­ча­со­вих за­хо­дів про­ти РФ, пов’ яза­них з ФТ, не зна­чить, що жо­дні за­хо­ди не за­про­ва­дже­ні. Урі­шен­ні Су­ду КОЖНЕ сло­во має зна­че­н­ня, і за КОЖНЕ сло­во від­бу­ва­є­ться сер­йо­зна між­на­ро­дно-пра­во­ва ба­та­лія. Оскіль­ки ча­сти­на опи­са­них ви­ще рі­шень Су­ду сто­су­є­ться ФТ, я не бу­ду по­вто­рю­ва­тись. То­му #зра­да­_ві­дмі­ня­є­ться

П. П. С. Що да­лі? Суд ухва­лить про­це­су­аль­ний гра­фік — хто, ко­ли і що по­дає, ко­ли від­бу­ва­ти­му­ться на­сту­пні за­сі­да­н­ня. На най­ближ­чі ро­ків 1,5- 2 усні слу­ха­н­ня за­вер­ше­ні, на­стає ста­дія по­да­чі пи­сьмо­вих до­ку­мен­тів. Хро­но­ло­гі­чно, Укра­ї­ні да­дуть 8-10 мі­ся­ців на по­да­чу сво­го Ме­мо­ран­ду­му (так на­зи­ва­є­ться по­зов­на за­ява), швид­ше всьо­го, РФ ви­су­не за­пе­ре­че­н­ня що­до юрис­ди­кції, що спри­чи­нить ще одну по­пе­ре­дню ста­дію про­це­су — ро­з­гляд і ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня, чи існує спір, чи спір сто­су­є­ться кон­вен­цій, і чи сто­ро­ни ви­ко­на­ли усі не­об­хі­дні до­су­до­ві про­це­ду­ри. Са­ме на цій ста­дії за­вер­ши­лась спра­ва за по­зо­вом Гру­зії про­ти РФ. Сьо­го­дні, як і у спра­ві Гру­зії, Суд вста­но­вив, що на пер­ший по­гляд (prima facie), мо­жна да­ти по­зи­тив­ну від­по­відь на усі три за­пи­та­н­ня. Але де­таль­ний ро­з­гляд цьо­го пи­та­н­ня ще по­пе­ре­ду. Фа­кти­чно, як за ла­штун­ка­ми Су­ду, так і між юри­ди­чни­ми ко­ман­да­ми сто­рін від­бу­ва­є­ться би­тва за ко­жну лі­те­ру і ко­жен роз­ді­ло­вий знак.

«ЗВЕР­НЕ­Н­НЯ ДО МС ООН — ЦЕ ТАКТИКА. А СТРАТЕГІЄЮ МАЄ БУ­ТИ ПІД­ГО­ТОВ­КА КОНСОЛІДОВАНОЇ ПРЕТЕНЗІЇДО РФ ЯК ДЕР­ЖА­ВИ-АГРЕ­СО­РА»

Во­ло­ди­мир ВАСИЛЕНКО,

юрист-між­на­ро­дник, су­д­дя Мі­жна­ро­дно­го Кри­мі­наль­но­го Три­бу­на­лу з ко­ли­шньої Юго­сла­вії (2002-2005 рр.):

— За­ра­но і не­до­ціль­но го­во­ри­ти про да­не рі­ше­н­ня су­ду в ал­го­ри­тмі — пе­ре­мо­га чи по­раз­ка, оскіль­ки во­но є про­мі­жним, а не рі­ше­н­ням по су­ті спра­ви, а та­кож то­му що МС ООН ухва­лює пра­во­ві рі­ше­н­ня на осно­ві за­галь­но­ви­зна­ний норм мі­жна­ро­дно­го пра­ва. Це рі­ше­н­ня сто­су­є­ться ли­ше тим­ча­со­вих за­хо­дів, по­кли­ка­них обме­жи­ти подаль­ші по­ру­ше­н­ня і уне­мо­жли­ви­ти по­гір­ше­н­ня си­ту­а­ції.

В ці­ло­му рі­ше­н­ня МС ООН мо­жна оці­ни­ти в по­зи­тив­но­му пла­ні, адже РФ вза­га­лі ви­ма­га­ла суд від­хи­ли­ти про­ха­н­ня Укра­ї­ни про за­про­ва­дже­н­ня тим­ча­со­вих за­хо­дів. Ці тим­ча­со­ві за­хо­ди жо­дним чи­ном не бу­дуть впли­ва­ти на подаль­ший ро­з­гляд спра­ви по су­ті. Укра­ї­на ма­ти­ме мо­жли­вість на­да­ти до­да­тко­ві до­ка­зи для об­ґрун­ту­ва­н­ня сво­єї по­зи­ції. Я осо­би­сто пе­ред­ба­чав, що рі­ше­н­ня МС ООН на цьо­му ета­пі бу­де при­бли­зно та­ким.

По­да­ю­чи по­зов Укра­ї­на ді­я­ла за про­гра­мою ма­кси­мум. Але оче­ви­дно, що для її ре­а­лі­за­ції тре­ба про­ро­би­ти сер­йо­зну ро­бо­ту по по­си­лен­ню до­ка­зо­вої ба­зи.

Що­до пи­та­н­ня: чи не є рі­ше­н­ня МС ООН за­гро­зою для, так би мо­ви­ти, ви­зна­н­ня Кри­му ро­сій­ським, адже ви­мо­га МС ООН до РФ по су­ті ви­знає вла­ду Крем­ля на пів­остро­ві? Я не ду­маю, що по­ді­бна за­гро­за існує, оскіль­ки ціл­ком зро­зумі­ло, що МС ООН звер­та­є­ться з ви­мо­гою до РФ, як до дер­жа­ви оку­пан­та, яка здій­снює за­галь­но ефе­ктив­ний кон­троль над оку­по­ва­ною те­ри­то­рі­єю. Що­до то­го, що МС ООН зга­дав про Мін­ські до­мов­ле­но­сті, то тут вар­то за­зна­чи­ти, що суд ли­ше звер­нув ува­гу на не­об­хі­дність ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей сто­ро­на­ми, а не вста­но­вив їхні зо­бов’ яза­н­ня їх ви­ко­ну­ва­ти. Ці спо­ді­ва­н­ня не тор­ка­ю­ться в ча­сти­ни тим­ча­со­вих за­хо­дів.

Гру­зія в 2008 ро­ці по­да­ва­ла по­зов про по­ру­ше­н­ня РФ Кон­вен­ції що­до всіх форм ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції. Укра­ї­на ви­ко­ри­ста­ла її до­свід і це да­ло свій по­зи­тив­ний ре­зуль­тат. Але Гру­зія звер­ну­лась пря­мо до МС ООН і не ви­ко­на­ла умов Кон­вен­ції що­до за­сто­су­ва­н­ня всіх мо­жли­вих за­хо­дів мир­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня пе­ред звер­не­н­ням до МС. Во­на не за­про­по­ну­ва­ла РФ зокре­ма роз­по­ча­ти переговори. Тре­ба усві­дом­лю­ва­ти, що суд не роз­гля­дає пи­та­н­ня про агре­сію, а про по­ру­ше­н­ня Кон­вен­ції.

Та­кож вар­то за­зна­чи­ти, що фор­му­ва­н­ня кон­со­лі­до­ва­но­го по­зо­ву про­ти РФ, як про­ти агре­со­ра і оку­пан­та, не пе­ре­ти­на­є­ться із по­зо­ва­ми про по­ру­ше­н­ня РФ зга­да­них Кон­вен­цій. Звер­не­н­ня до між­на­ро­дних су­до­вих ін­стан­цій сто­су­є­ться по­ру­шень ли­ше окре­мих Кон­вен­цій. Це тактика. А стра­те­гія має по­ля­га­ти в то­му, щоб під­го­ту­ва­ти кон­со­лі­до­ва­ну пре­тен­зію до РФ, як до дер­жа­ви агре­со­ра. Це має бу­ти со­лі­дний об’ єм­ний до­ку­мент. Йо­го під­го­тов­кою має за­йма­тись спе­ці­аль­но ство­ре­ний ко­ор­ди­на­цій­ний ор­ган. Одно­му ві­дом­ству це не під си­лу. Цей ко­ор­ди­на­цій­ний ор­ган або між­ві­дом­ча ко­мі­сія має зі­бра­ти всі до­ка­зи, які свід­чать про те, що дій­сно має мі­сце агре­сія РФ про­ти Укра­ї­ни. Не­об­хі­дно юри­ди­чно офор­ми­ти ці свід­че­н­ня, до­ку­мен­ти, до­ка­зи. По­тім має бу­ти під­ра­хо­ва­на та шко­да, яку спри­чи­ни­ла РФ Укра­ї­ні. По­вин­ні бу­ти під­ра­хо­ва­ні зби­тки, які за­зна­ла дер­жа­ва Укра­ї­на від за­по­ді­я­ної їй шко­ди та втра­ти вна­слі­док лі­кві­да­ції ці­єї шко­ди. Тре­ба за­фі­ксу­ва­ти всі во­єн­ні зло­чи­ни, які вчи­ни­ла ро­сій­ська сто­ро­на, із за­зна­че­н­ням осо­бо­во­го скла­ду ро­сій­ських військ. До втрат, які має ком­пен­су­ва­ти РФ, ма­ють від­но­си­тись і втра­ти са­мої Ко­мі­сії на свою ді­яль­ність. Тре­ба до­лу­чи­ти на­ших за­хі­дних пар­тне­рів, які за­про­ва­ди­ли про­ти РФ сан­кції, і які за­зна­ли втра­ти вна­слі­док цих сан­кцій. Все це ле­жить в за­галь­но ви­зна­них прин­ци­пах ви­зна­че­н­ня зби­тків і від­по­від­ної су­ми ком­пен­са­ції, яку має ви­пла­ти­ти дер­жа­ва агре­сор.

На­го­ло­шую, що на­ші за­хі­дні пар­тне­ри ма­ють зба­гну­ти не­без­пе­ку, яку ста­но­вить по­ве­дін­ка РФ, що спря­мо­ва­на на під­рив мі­жна­ро­дно­го пра­во­по­ряд­ку. Вре­шті решт має бу­ти ство­ре­на ан­ти­пу­тін­ська ко­а­лі­ція на зра­зок ан­ти­гі­тле­рів­ської ко­а­лі­ції з тим, щоб не допу­сти­ти тих на­слід­ків, до яких при­зве­ло в свій час на­ма­га­н­ня уми­ро­тво­ри­ти Гі­тле­ра.

ФО­ТО УНІАН

ФО­ТО РЕЙ­ТЕР

19 квітня 2017 ро­ку

Во­ло­ди­мир Василенко

Ан­дрій Пасiчник

Ан­дрій Сенченко

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.