...«У ме­ди­ци­ні є ба­га­то хо­ро­ших лю­дей, яких си­сте­ма зму­шує бу­ти по­га­ни­ми»

В.о. мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я Уля­на Су­прун — про свій План

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

Ці­єї роз­мо­ви ми че­ка­ли дав­но. Ре­фор­му ме­ди­ци­ни обго­во­рю­ють уря­дов­ці, пар­ла­мен­та­рі, ек­спер­ти в ла­пках і без, гро­ма­дя­ни у со­цме­ре­жах — і це зро­зумі­ло, адже во­на сто­су­є­ться усіх. По­ки біль­шість ро­зу­міє су­тність змін ту­ман­но. На сай­ті Мі­ні­стер­ства охо­ро­ни здо­ров’я зві­ту­ють про ко­жен крок що­до ре­фор­ми, але йо­го чи­тає не­ве­ли­кий від­со­ток лю­дей. І в МОЗ це ро­зу­мі­ють, то­му, зокре­ма, вза­є­мо­ді­ють із... ре­лі­гій­ни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, щоб ті по­ясню­ва­ли ві­ря­нам суть змін.

Уля­на Су­прун ста­ла ви­ко­ну­ва­ти обов’яз­ки мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я на­при­кін­ці ли­пня 2016 ро­ку. Во­на охо­че й емо­цій­но роз­по­від­ає про за­пла­но­ва­ну ре­фор­му, про те, як во­на впли­не на ін­ші сфе­ри жи­т­тя. Ці­лі у ни­ні­шньої ко­ман­ди МОЗ ам­бі­тні: окрім змін у си­сте­мі на­да­н­ня ме­ди­чних по­слуг, це фор­му­ва­н­ня іму­ні­те­ту про­ти ко­ру­пції і на­вча­н­ня укра­їн­ців то­му, як ко­ри­сту­ва­ти­ся сво­ї­ми гро­ма­дян­ськи­ми пра­ва­ми. Як усе це по­єд­ну­є­ться, як від­бу­ва­є­ться вза­є­мо­дія з ін­ши­ми га­лу­зя­ми, хто галь­мує ре­фор­му та яки­ми «хво­ро­ба­ми» нам це за­гро­жує — ми го­во­ри­ли з в. о. мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’ я Укра­ї­ни Уля­ною Су­прун.

«ОХО­РО­НА ЗДО­РОВ’Я — ЦЕ І ДОРОГА, УНІ­ВЕР­СИ­ТЕТ, СТАН ДОВ­КІ­Л­ЛЯ»

— Ко­ман­да МОЗ про­во­дить роз’ ясню­валь­ну кам­па­нію в ре­гіо­нах, але ве­ли­кої до­ві­ри у на­се­ле­н­ня май­бу­тня ре­фор­ма ме­ди­ци­ни по­ки не ви­кли­кає, лі­ка­рі по­га­но ро­зу­мі­ють, як пра­цю­ва­ти­ме в но­вих умо­вах пер­вин­на лан­ка. Як бу­ду­є­ться ді­а­лог із ме­ди­чною спіль­но­тою?

— Ін­фор­ма­ція — це зброя для па­ці­єн­тів, яка до­по­ма­гає зро­зу­мі­ти, що во­ни мо­жуть ви­ма­га­ти від са­мих лі­ка­рів або ме­ди­чної си­сте­ми. І та­кож це зброя для лі­ка­рів, щоб во­ни зна­ли, що мо­жуть ви­ма­га­ти від си­сте­ми, які по­слу­ги на­да­ва­ти­муть па­ці­єн­ту без­ко­штов­но, а які — ні.

Ко­ли ми ми­ну­ло­го лі­та роз­по­ча­ли ре­фор­му, ма­ли біль­ше роз­мов із Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів, на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми, адмі­ні­стра­ці­я­ми, по­ясню­ва­ли їм кон­це­пцію змін. Ко­ли кон­це­пцію вже ви­кла­ли, бу­ло по­ро­зу­мі­н­ня що­до неї, я і мої за­сту­пни­ки по­ча­ли ви­їжджа­ти у ре­гіо­ни. Май­же ко­жно­го ти­жня ми спіл­ку­є­мо­ся з ме­ди­чною спіль­но­тою. Спо­ча­тку ми про­си­ли, що­блі­ка­рів зби­ра­ли про­філь­ні де­пар­та­мен­ти, але по­ба­чи­ли, що від­бу­ва­ю­ться та­кі « по­тьом­кін­ські зу­стрі­чі»: при­хо­ди­ли лю­ди, які ли­ше ки­ва­ли го­ло­ва­ми і не ста­ви­ли за­пи­тань. То­ді по­ча­ли зби­ра­ти лі­ка­рів са­мі. В остан­ні п’ять мі­ся­ців ми най­біль­ше зу­стрі­ча­ли­ся з сі­мей­ни­ми лі­ка­ря­ми, бо у 2017 ро­ці по­чи­на­ю­ться змі­ни са­ме на пер­вин­ній лан­ці.

Та­кож ми спіл­ку­є­мо­ся з про­філь­ни­ми де­пар­та­мен­та­ми і го­лов­ни­ми лі­ка­ря­ми — що­бво­ни ро­зумі­ли, які са­ме бу­дуть змі­ни. Я й на­ші за­сту­пни­ки від­ві­ду­є­мо ме­ди­чні за­кла­ди без по­пе­ре­дже­н­ня, щоб не бу­ло за­зда­ле­гідь під­го­тов­ле­ної про­гра­ми. Крім цьо­го, ми ча­сто спіл­ку­є­мо­ся про ре­фор­му зі сту­ден­та­ми-ме­ди­ка­ми, адже во­ни — на­ші но­ві лі­ка­рі.

— А як суть ре­фор­ми та пра­кти­чні кро­ки в її рам­ках до­но­ся­ться до па­ці­єн­тів?

— Ми зби­ра­є­мо акти­ві­стів у мі­стах і про­бу­є­мо спіл­ку­ва­ти­ся з па­ці­єн­та­ми. Але ва­жли­во, що­блю­ди ма­ли ін­фор­ма­цій­ні ма­те­рі­а­ли, які мо­жуть пе­ре­да­ва­ти ме­діа. За­раз ми роз­по­всю­джу­є­мо те­ма­ти­чні пла­ка­ти та ін­фор­ма­цію про ре­фор­му че­рез «Укр­за­лі­зни­цю » , у по­їздах « Ін­тер­сі­ті » по­ка­зу­ва­ти­муть на­ші ро­ли­ки про до­сту­пні лі­ки й ре­фор­ми.

Та­кож пра­цю­ва­ти­ме­мо че­рез ре­лі­гій­ні ор­га­ні­за­ції. Я зу­стрі­ча­ла­ся з го­ло­ва­ми усіх укра­їн­ських кон­фе­сій, і ми про­си­ли, що­бво­ни ви­став­ля­ли на­ші ма­те­рі­а­ли у цер­квах, ме­че­тях, си­на­го­гах. Пред­став­ни­ки цер­ков са­мі обі­зна­ні у си­ту­а­ції і під­три­му- ють ре­фор­ми, ро­зу­мі­ють їхню ва­жли­вість. Про­сто всі со­ці­аль­ні опи­ту­ва­н­ня свід­чать, що цер­ква ко­ри­сту­є­ться най­біль­шою до­ві­рою гро­ма­дян. Чи­нов­ни­ків у та­ких рей­тин­гах на­віть не ви­дно, і, на жаль, не на­ба­га­то ви­ще — лі­ка­рі. Тож ми по­про­си­ли, щоб цер­кви до­по­мо­гли нам до­не­сти прав­ду гро­ма­дя­нам.

— Укра­їн­ська пра­во­слав­на цер­ква ( Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту) теж вас під­три­мує?

— Ми з ни­ми не спіл­ку­ва­ли­ся, хо­ча во­ни вхо­дять до Все­укра­їн­ської ра­ди цер­ков і бу­ли на на­шій зу­стрі­чі з її пред­став­ни­ка­ми. Але осо­би­сто я не спіл­ку­ва­ла­ся з го­ло­вою ці­єї кон­фе­сії.

Ба­га­то на­ших опо­нен­тів ма­ють біль­ший до­ступ до ме­діа, на рів­ні те­ле­ба­че­н­ня і ве­ли­ких ви­дань. Во­ни роз­по­від­а­ють ли­ше про не­га­тив­ні ре­чі. Ми не пра­гне­мо го­во­ри­ти тіль­ки про по­зи­тив, але хо­че­мо, що­бдо­сто­вір­на ін­фор­ма­ція ді­йшла до гро­ма­дян.

Все це нор­маль­ні про­це­си. Спо­ча­тку ми пред­ста­ви­ли кон­це­пцію екс­пер­там з уря­ду, обл­держ­адмі­ні­стра­цій, лі­кар­ської спіль­но­ти і кон­суль­ту­ва­ли­ся з ни­ми, що­бдо­роб ити її пра­виль­но. То­ді пред­ста­ви­ли це на рів­ні дер­жа­ви та екс­пер­тів. У ли­сто­па­ді ми­ну­ло­го ро­ку Ка­бмін під­три­мав кон­це­пцію, і ми по­ча­ли ін­фор­му­ва­ти про неї на­сам­пе­ред на рів­ні ме­ди­чної спіль­но­ти.

Те­пер під­го­тов­ле­ні за­ко­но­про­е­кти, змі­ни мо­жуть по­ча­ти­ся з 1 ли­пня, і ми пі­шли на рі­вень ниж­че, по­чи­на­є­мо ін­фор­му­ва­ти про них гро­ма­ди. Спів­пра­цю­є­мо з Цен­тром UA та Ре­а­ні­ма­цій­ним па­ке­том ре­форм — ра­зом ма­є­мо пу­блі­чні кон­суль­та­ції що­до ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’ я. Що­ти­жня ви­їжджа­є­мо в пев­ну область за­га­лом на чо­ти­ри дні. Я або один із на­ших за­сту­пни­ків є у ре­гіо­ні пер­ший день, ми спіл­ку­є­мо­ся з ме­ди­чною спіль­но­тою, осві­тя­на­ми, сту­ден­та­ми, гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, чи­нов­ни­ка­ми. То­ді пред­став­ни­ки Цен­тру UA та РПР за­ли­ша­ю­ться ще на три дні і ви­хо­дять у рай­цен­три, до те­ри­то­рі­аль­них гро­мад і вчать їх, як че­сно і пра­виль­но ви­ді­ля­ти ко­шти на ме­ди­ци­ну. Бо ча­сто лю­ди отри­му­ють ба­га­то ко­штів від дер­жа­ви, але не ро­зу­мі­ють, як ви­ді­ля­ти гро­ші на охо- ро­ну здо­ров’я. Гро­ма­дя­ни не ро­зу­мі­ють, що мо­жуть ви­ма­га­ти від ке­рів­ни­ків те­ри­то­рі­аль­них гро­мад або де­пу­та­тів рай­ра­ди да­ва­ти біль­ше ко­штів на охо­ро­ну здо­ров’я.

Че­рез ре­фор­му охо­ро­ни здо­ров’ я ми вчи­мо укра­їн­ців бу­ти більш обі­зна­ни­ми у сво­їх пра­вах. Ми ко­ри­сту­є­мо­ся ці­єю те­мою, що­бнав­чи­ти яко­мо­га біль­ше лю­дей то­му, яку від­по­від­аль­ність во­ни не­суть і які пра­ва ма­ють як гро­ма­дя­ни дер­жа­ви. Що­бво­ни ро­зумі­ли, що охо­ро­на здо­ров’я — це не ли­ше бу­дів­ля лі­кар­ні й опла­та по­слуг лі­ка­рів, а й дорога, якою «швид­ка» мо­же до­їха­ти до лі­кар­ні. Що це шко­ла та уні­вер­си­тет, де вча­ться на­ші май­бу­тні лі­ка­рі. Це еко­ло­гія — що ми вди­ха­є­мо та яку во­ду п’ємо. Всі ці ре­чі пов’яза­ні, і ми по­вин­ні дба­ти про ко­жну з них.

«БЮ­ДЖЕТ НА «МЕ­ДИ­ЦИ­НУ» ФОР­МУ­Є­ТЬСЯ З ПО­ВІ­ТРЯ»

— Ви­хо­дить, якщо вся си­сте­ма не за­пра­цює, то й са­ма ре­фор­ма не по­чне ді­я­ти...

— Ми му­си­мо по­чи­на­ти з чо­гось. За­раз уряд при­ді­ляє ба­га­то ува­ги до­ро­гам, на це ви­ді­ля­є­ться чи­ма­ло ко­штів. А ми з Мі­ні­стер­ством ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, бу­дів­ни­цтва та ЖКГ і Мі­ні­стер­ством осві­ти і на­у­ки на­по­ля­га­є­мо, що­бдо­ро­ги ро­би­ли пра­виль­но — так, що­бмо­жна бу­ло нор­маль­но до­їха­ти до шко­ли чи лі­кар­ні.

Три­ває ре­фор­ма енер­ге­ти­ки. Ми зі сво­го бо­ку про­бу­є­мо під­ла­шту­ва­ти лі­кар­ні під си­сте­му ра­ціо­наль­но­го енер­го­спо­жи­ва­н­ня, бо во­ни пра­цю­ють ду­же не енер­го­ефе­ктив­но. Ми під­клю­ча­є­мо­ся до про­грам ін­ших мі­ні­стерств, що­броб ити це спіль­но.

За­раз мі­ні­стер­ства спів­пра­цю­ють на­ба­га­то біль­ше, ніж ра­ні­ше. Дня­ми ми під­пи­са­ли ме­мо­ран­дум що­до за­про­ва­дже­н­ня на­ціо­наль­ної пла­тфор­ми ран­ньо­го втру­ча­н­ня. Суть та­ка: якщо но­во­на­ро­дже­ні ма­ють якісь спе­ци­фі­чні про­бле­ми, ми по­вин­ні якнай­швид­ше втру­ти­ти­ся, що­бво­ни не ста­ли ін­ва­лі­да­ми. Ме­мо­ран­дум під­пи­су­ва­ли три мі­ні­стри: со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки, осві­ти і на­у­ки та охо­ро­ни здо­ров’я. Та­кож на по­дії був при­су­тній ві­це- прем’ єр- мі­ністр Пав­ло Ро- зен­ко, ЮНІСЕФ, пред­став­ни­ки ні­ме­цько­го по­соль­ства і три по­ту­жні між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції. Та­ке від­бу­ва­є­ться не­ча­сто. У рам­ках спів­пра­ці на­ші лі­ка­рі ма­ють ро­зу­мі­ти, як ви­яв­ля­ти про­бле­ми но­во­на­ро­дже­них, Мі­ні­стер­ство со­цпо­лі­ти­ки по­вин­но на­да­ва­ти по­слу­ги для під­трим­ки ба­тьків, що­бво­ни не від­да­ли та­ку ди­ти­ну до ін­тер­на­ту, а Мі­но­сві­ти — за­без­пе­чи­ти ін­клю­зив­ну осві­ту, що­бди­ти­на мо­гла хо­ди­ти до шко­ли. На­ші пар­тне­ри ма­ють до­по­мог­ти на рів­ні гро­мад, що­би все це пра­цю­ва­ло. Бо ми хо­че­мо за­ли­ши­ти ді­тей у сім’ях, що­бїх не від­да­ва­ли до ін­тер­на­тів. Ре­фор­ма одні­єї сфе­ри тор­ка­є­ться ін­ших, і та­ка спів­пра­ця ва­жли­ва.

— У Ка­бмі­ні ви ефе­ктив­но й ком­фор­тно пра­цю­є­те. А що з пар­ла­мен­том? Там ро­зу­мі­ють ва­ші кро­ки?

— Один за­кон прийня­то, є на­сту­пний « транш » за­ко­но­про­е­ктів. На між­се­сій­ній пе­ре­р­ві ми зу­стрі­ча­ти­ме­мо­ся з ко­мі­те­та­ми, які їх опра­цьо­ву­ють. Основ­ний за­ко­но­про­ект, № 6327 « Про до­да­тко­ві дер­жав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії на­да­н­ня ме­ди­чних по­слуг та лі­кар­ських за­со­бів » , йти­ме че­рез ко­мі­тет з пи­тань со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки, зайня­то­сті та пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, і дня­ми до ме­не під­хо­ди­ла йо­го го­ло­ва Лю­дми­ла Де­ні­со­ва, ми до­мо­ви­ли­ся зу­стрі­ти­ся і ра­зом над ним пра­цю­ва­ти. Ду­маю, є ро­зу­мі­н­ня, що ми му­си­мо щось ро­би­ти, але тре­ба зна­ти, як кон­со­лі­ду­ва­ти­ся, що­бна­сам­кі­нець ви­йти на один за­ко­но­про­ект і за­кон.

Ко­мі­тет з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я обго­во­рю­ва­ти­ме за­ко­но­про­ект №6328 «Про дер­жав­ні фі­нан­со­ві га­ран­тії на­да­н­ня ме­ди­чних по­слуг та лі­кар­ських за­со­бів осо­бам, які за­хи­ща­ють не­за­ле­жність, су­ве­ре­ні­тет та те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни в АТО та за­без­пе­чу­ють її про­ве­де­н­ня » . Та­кож цим за­йма­ти­ме­ться ко­мі­тет з пи­тань со­цпо­лі­ти­ки, ми бу­де­мо обго­во­рю­ва­ти, як ви­гля­да­ти­ме за­кон, ко­ли бу­де­мо по­да­ва­ти йо­го на ро­з­гляд до Вер­хов­ної Ра­ди. Хо­че­мо до­о­пра­цю­ва­ти за­ко­но­про­ект, щоб­ко­ли на­ро­дні де­пу­та­ти по­вер­ну­ться з пе­ре­р­ви, все бу­ло го­то­во.

На­ші за­ко­ни ви­пи­су­ють усе над­то де­таль­но. У пар­ла­мен­ті хо­ті­ли, що­бми про-

пи­са­ли ду­же чі­тко, які по­слу­ги на­да­ю­ться на пер­вин­ній і вто­рин­ній лан­ках. Але тре­ба ро­зу­мі­ти, що це ко­жні два- три ро­ки мі­ня­є­ться. Ко­ли у дер­жа­ві бу­де еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, ми змо­же­мо на­да­ва­ти без­ко­штов­но біль­ше по­слуг. І якщо нам до­зво­лять на­пи­са­ти більш за­галь­ний за­кон, за яким це мо­жна ко­ре­гу­ва­ти що­ро­ку, не за­твер­джу­ю­чи змі­ни у пар­ла­мен­ті, бу­де лег­ше.

У пар­ла­мен­ті нас пи­та­ли, скіль­ки у від­со­тках по­трі­бно від дер­жав­но­го бю­дже­ту на охо­ро­ну здо­ров’ я. І мій за­сту­пник Пав­ло Ков­то­нюк від­по­від­ає: « Ми не зна­є­мо » . У нас не­має ре­є­стрів па­ці­єн­тів, лі­ка­рів, по­слуг, які на­да­ю­ться. Не­має прав­ди­вих роз­ра­хун­ків. Ка­жуть, що є 40 ти­сяч укра­їн­ців, яких ми лі­ку­є­мо від ге­па­ти­ту С, — во­ни є в ре­є­стрі. Ни­ні­шні роз­ра­хун­ки ба­зу­ю­ться на ста­ти­сти­ці, яку ми отри­му­є­мо від ре­гіо­нів. Але Все­сві­тня ор­га­ні­за­ція охо­ро­ни здо­ров’я ка­же, що у нас та­ких пів­то­ра міль­йо­на, але ми їх не те­сту­є­мо, а че­ка­є­мо, що­бво­ни май­же вми­ра­ли. У нас не­має до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції, і без цьо­го ми не зна­є­мо, скіль­ки ко­штів нам по­трі­бно. Що­ро­ку від­со­ток по­тре­би бе­ре­ться з по­ві­тря. І ку­ди йдуть отри­ма­ні гро­ші? Чи ви­лі­ку­ва­ли ко­гось? Що за­ку­пи­ли, а що — ні? Ми не зна­є­мо. І ко­ли ми отри­ма­є­мо си­сте­му, де ко­жна ко­пій­ка бу­де облі­ко­ва­на, зна­ти­ме­мо, ку­ди во­на пі­шла, змо­же­мо все об­ґрун­ту­ва­ти.

Вже є пер­ший наш про­дукт — еле­ктрон­на си­сте­ма охо­ро­ни здо­ров’ я eHealth, від 1 ли­пня ми змо­же­мо за­пу­сти­ти еле­ктрон­ний ре­єстр па­ці­єн­тів. Це вже існує у те­сто­во­му ре­жи­мі, і не­за­ба­ром впро­ва­джу­ва­ти­ме­ться у де­яких пі­ло­тних ре­гіо­нах.

«ЧІ­ТКО, ЗРО­ЗУМІ­ЛО, ПРОЗОРО»

— Хто опи­ра­є­ться ре­фор­мі?

— Лю­ди, які за­йма­ю­ться ко­ру­пці­єю. Я по­ба­чи­ла одні да­ні — на­віть сфо­то­гра­фу­ва­ла, бо не мо­гла по­ві­ри­ти. На Ка­бмі­ні не­дав­но пред­став­ля­ли На­ціо­наль­ну до­по­відь що­до ре­а­лі­за­ції за­сад ан­ти­ко­ру­пцій­ної по­лі­ти­ки у 2016 ро­ці, під­го­тов­ле­ну На­ц­агент­ством з пи­тань за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції. У роз­ді­лі « Ан­ти­ко­ру­пцій­на по­лі­ти­ка. Уза­галь­не­ний ана­ліз си­ту­а­ції з ко­ру­пці­єю» на­пи­са­но, що до­сить по­ка­зо­вою є оцін­ка на­се­ле­н­ням рів­ня ко­ру­пції, ба­зо­ва­на на вла­сно­му до­сві­ді. У ре­зуль­та­ті со­ці­аль­но­го до­слі­дже­н­ня, про­ве­де­но­го TNS Ukraine у бе­ре­зні 2016 ро­ку, ви­яви­лось, що 41% опи­ту­ва­них за остан­ній рік ма­ли осо­би­стий до­свід зі­ткне­н­ня з ко­ру­пці­єю в Укра­ї­ні. При цьо­му най­ча­сті­ше це тра­пи­ло­ся при звер­нен­ні до за­кла­дів ме­ди­ци­ни — з та­ким сти­кну­ли­ся 61% із них. 61%! Най­біль­ше ко­ру­пції в ме­ди­ци­ні.

Ми пра­гне­мо ство­ри­ти си­сте­му, де все чі­тко, зро­зумі­ло, прозоро. Ці по­слу­ги на­да­ю­ться без­ко­штов­но, і ні­хто не мо­же бра­ти від вас ко­шти. А на ці по­слу­ги є та­риф, дер­жа­ва ви­ді­ляє стіль­ки- то, а від вас мо­жуть взя­ти ли­ше стіль­ки. Ні­хто не мо­же кла­сти ко­шти в ки­ше­ню.

За­раз не­має ні­якої си­сте­ми, щоб­по­ка­ра­ти лю­дей, які бе­руть ха­ба­рі. Який па­ці­єнт пі­де до по­лі­ції? Сьо­го­дні це єди­ний спо­сіб­по­ка­ра­ти ко­ру­пціо­не­ра, а пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни ви­ма­га­ють ку­пу до­ка­зів. Пі­сля ре­фор­ми лі­ка­рі під­пи­су­ва­ти­муть кон­тракт або з лі­кар­нею, де пра­цю­ють, або на­пря­му з На­ціо­наль­ною слу­жбою здо­ров’ я. Скар­ги на те, що во­ни бра­ли від лю­дей гро­ші, бу­дуть при­чи­ною ро­зі­рва­ти з ни­ми кон­тракт.

У 2004 ро­ці Сві­то­вий банк до­слі­див, який ефект ко­ру­пція має на на­да­н­ня по­слуг вза­га­лі. І з’ ясу­ва­лось, що ко­ли ко­ру­пцій­ний ін­декс дер­жа­ви під­ви­щу­вав­ся на одне стан­дар­тне від­хи­ле­н­ня, це зни­жу­ва­ло на 29% смер­тність но­во­на­ро­дже­них і на 52% під­ви­щу­ва­ло за­до­во­ле­ність лю­дьми рів­нем дер­жав­них по­слуг у си­сте­мі охо­ро­ни здо­ров’я.

Ре­фор­ма ме­ди­ци­ни є одні­єю з най­ва­жли­ві­ших ре­форм про­ти ко­ру­пції. Лю­ди ду­ма­ють про НАБУ, НАЗК, си­сте­му енер­ге­ти­ки. Але 61% лю­дей сти­ка­ли­ся з ко­ру­пці­єю са­ме у ме­ди­ци­ні. І якщо ми не про­ве­де­мо ре­фор­му, якщо укра­їн­ці як на­род не по­ка­жуть, що ви­ма­га­ють змін, че­рез ви­бо­ри та все ін­ше це зно­ву від­кла­де­ться на п’ ятьшість ро­ків. І хто то­ді тво­ри­ти­ме змі­ни? Всі опу­стять ру­ки і ска­жуть, що ця си­сте­ма не змі­ни­ться ні­ко­ли. Змо­жуть щось ро­би­ти по­тро­ху, але суть си­сте­ми не змі­ни­ться. Лю­ди не ма­ти­муть на­дії на по­кра­ще­н­ня. Тож за­раз му­си­мо вхо­пи­ти мо­мент і ско­ри­ста­ти­ся ним — це на­ше про­дов­же­н­ня Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті.

«ЛІ­КА­РІ ПО­ВИН­НІ ЛІКУВАТИ, А НЕ АДМІНІСТРУВАТИ»

— Ми зна­є­мо, які ко­шти отри­му­ють лі­ка­рі, мед­се­стри. Опла­та їхньої пра­ці бу­де аде­ква­тною?

— У цьо­му пла­ні ва­жли­вий за­кон №2309а-д «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до удо­ско­на­ле­н­ня за­ко­но­дав­ства з пи­тань охо­ро­ни здо­ров’я». Він два ро­ки ле­жав у пар­ла­мен­ті, і на­ре­шті в кві­тні йо­го про­го­ло­су­ва­ли. Цей за­кон на­дає ме­ди­чним за­кла­дам ав­то­но­мі­за­цію. Те­пер во­ни мо­жуть пе­ре­тво­ри­ти­ся на не­ко­мер­цій­ні під­при­єм­ства. Во­ни і да­лі під­по­ряд­ко­ву­ю­ться ра­йон­ним або мі­ським ра­дам, МОЗ, але все­ре­ди­ні адмі­ні­стру­ва­ти­му­ться іна­кше. До­те­пер на­ші мед­пра­ців­ни­ки бу­ли прив’яза­ні до дер­жав­ної та­ри­фної сі­тки. На дер­жав­но­му рів­ні вста­нов­лю­ва­ло­ся, скіль­ки мо­жна їм пла­ти­ти. Ко­ли во­ни ста­ють під­при­єм­ця­ми, то мо­жуть ство­рю­ва­ти свою та­ри­фну сі­тку все­ре­ди­ні ме­дза­кла­ду. Лі­кар, який є фан­та­сти­чним то­ра­каль­ним хі­рур­гом, має отри­му­ва­ти біль­ше. Зви­чай­ний лі­кар-ане­сте­зі­о­лог отри­мує від­по­від­но. Вра­хо­ву­ю­ться стаж, осві­та, до­свід.

— А хто ко­ре­гу­ва­ти­ме, хто і скіль­ки отри­мує?

— Лі­кар­ня.

— Тоб­то, го­лов­ний лі­кар?

— Тут теж бу­дуть змі­ни. За­раз ми пе­ре­пи­су­є­мо кла­си­фі­ка­тор, що­броз­ді­ли­ти по­са­ди го­лов­но­го лі­ка­ря і адмі­ні­стра­тив­но­го ди­ре­кто­ра ме­ди­чних за­кла­дів. Ідея у то­му, щоб при­бра­ти з обов’яз­ків го­лов­но­го лі­ка­ря фі­нан­со­ву від­по­від­аль­ність. Не­хай він на­да­лі бра­ти­ме на ро­бо­ту лі­ка­рів, ви­ма­га­ти­ме від них ро­бо­ти за про­то­ко­лом. А окре­мо бу­де адмі­ні­стра­тив­ний ди­ре­ктор, який за­йма­ти­ме­ться фі­нан­су­ва­н­ням, зар­пла­тою, ре­мон­том бу­дів­лі, за­ку­пів­лею обла­дна­н­ня то­що. Як ме­не­джер. За пов­но­ва­же­н­ня­ми він бу­де ви­щим за го­лов­но­го лі­ка­ря. Бо лі­ка­рі по­вин­ні лікувати лю­дей, за­йма­ти­ся на­у­кою, вчи­ти ін­ших лі­ка­рів, а не адмініструвати.

Та­кож ми по­да­є­мо но­вий спо­сі­боб ра­н­ня го­лов­но­го лі­ка­ря — це бу­де не при­зна­че­н­ня від, на­при­клад, МОЗ. Це мо­жна по­ба­чи­ти на при­кла­ді то­го, що за­раз від­бу­ва­є­ться в «Охмат­ди­ті»: там про­во­ди­ться від­кри­тий кон­курс, до яко­го за­лу­че­на опі­кун­ська ра­да, пред­став­ни­ки мі­ні­стер­ства, па­ці­єнт­ських ор­га­ні­за­цій, про­фе­сій­ної спіль­но­ти (пер­ша спро­ба про­ве­сти кон­курс за­кін­чи­ла­ся тим, що ко­мі­сія не ви­зна­ла пе­ре­мож­цем жо­дно­го з кан­ди­да­тів, до 27 квітня три­ває но­вий при­йом за­явок від кан­ди­да­тів на по­са­ду. —

Ред.). Всі ба­чать, що від­бу­ва­є­ться, і ми оби- ра­є­мо кра­що­го. Ви­ма­га­ти­ме­мо та­ко­го на ко­жно­му рів­ні, від ам­бу­ла­то­рії до «Охмат­ди­ту». Впро­ва­джу­є­мо це ра­зом з ан­ти­ко­ру­пцій­ни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, які до­по­ма­га­ють нам, що­бв­се про­хо­ди­ло най­більш від­кри­то. І ко­ли кон­тра­кти на­ших го­лов­них лі­ка­рів за­кін­ча­ться, но­вих бу­де­мо оби­ра­ти іна­кше, за кон­кур­сом, а не за при­зна­че­н­ням.

До кін­ця 2018 ро­ку — по­ча­тку 2019-го ми пе­ред­ба­ча­є­мо пе­ре­хід на ін­шу си­сте­му фі­нан­су­ва­н­ня. За­раз на­ші ме­ди­чні за­кла­ди мо­жуть отри­му­ва­ти фі­нан­су­ва­н­ня ли­ше від держ­стру­ктур або мі­сце­вої вла­ди. Зав­дя­ки за­ко­но­про­е­кту №2309а-д, ко­ли во­ни ста­нуть не­ко­мер­цій­ни­ми під­при­єм­ства­ми, то змо­жуть отри­му­ва­ти фі­нан­су­ва­н­ня з ін­ших дже­рел: від дер­жав­ної і при­ва­тних стра­хо­вок, гу­ма­ні­тар­них і бла­го­дій­них ор­га­ні­за­цій то­що.

Знаю, що це за­бе­ре час — щоб всі на­вчи­ли­ся. Але про­гре­сив­ні го­лов­ні лі­ка­рі, які вже впро­ва­джу­ють це у се­бе, дя­ку­ють нам, що ми на­ре­шті на­да­ли їм змо­гу ро­би­ти це не всу­пе­реч си­сте­мі, а за­кон­но. Є ве­ли­кий су­про­тив — пе­ре­ва­жно від тих, хто за­ро­бляв на цій си­сте­мі ду­же ба­га­то.

«ПЕР­ШІ ДВА РО­КИ ЗМІ­НИ МО­ЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ ХАОТИЧНО»

— Але ж не бу­ває аб­со­лю­тно по­га­ної си­сте­ми. Що б ви хо­ті­ли за­ли­ши­ти від ни­ні­шньої укра­їн­ської ме­ди­ци­ни?

— Хо­ро­ших пра­ців­ни­ків, які при­свя­ти­ли жи­т­тя ро­бо­ті у ній. Це лі­ка­рі, мед­се­стри, ла­бо­ран­ти, ви­кла­да­чі. Там є ду­же ба­га­то хо­ро­ших лю­дей, від яких си­сте­ма ви­ма­гає бу­ти не­че­сни­ми. У ме­не бу­ло стіль­ки роз­мов, ко­ли лю­ди ка­за­ли: «Змі­ніть цю си­сте­му! Ме­ні со­ром­но че­ка­ти, щоб­па­ці­єнт пхав ме­ні в ки­ше­ню гро­ші, бо я не мо­жу ви­жи­ти на ві­сім ти­сяч гри­вень на мі­сяць». Я бхо­ті­ла, щоб­ці лі­ка­рі за­ли­ши­ли­ся в си­сте­мі, і ми змо­гли ви­тя­гну­ти їх із цьо­го «бо­ло­та», щоб во­ни мо­гли нор­маль­но і че­сно пра­цю­ва­ти.

Ми при­йма­є­мо всі по­ра­ди між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, ВООЗ, на­ших фа­хів­ців, на­ших ко­ли­шніх мі­ні­стрів охо­ро­ни здо­ров’я, які на­ма­га­ли­ся впро­ва­ди­ти ці ре­фор­ми, але їм не вда­ло­ся...

Ба­га­то з то­го, що ми по­ча­ли, галь­му­є­ться че­рез на­рі­ка­н­ня на те, що ми не змо­же­мо зро­би­ти те чи ін­ше. Не зро­зумі­ло, що галь­му­є­ться на вер­хах, а лю­ди хо­чуть цих змін. На­ша про­гра­ма спів­пра­ці з Цен­тром UA і «Че­сно» спря­мо­ва­на на те, що­бро­зво­ру­ши­ти лю­дей, що­бво­ни зро­зумі­ли — іні­ці­а­ти­ва му­сить при­йти від них. Бо, на жаль, на­го­рі че­ка­ють, що­блю­ди ска­за­ли, що во­ни цьо­го хо­чуть. Там бо­я­ться лю­дей.

— І від­по­від­аль­но­сті.

— Так, во­ни бо­я­ться взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність, бо­я­ться то­го, що лю­ди їх не під­три­ма­ють. І ми ро­зу­мі­є­мо, що пер­ші два ро­ки все мо­же відбуватися хаотично. Але так по­чи­на­ла­ся де­цен­тра­лі­за­ція. Три ро­ки то­му всі пи­та­ли, що це, — як з ме­ди­чни­ми по­слу­га­ми. Ка­за­ли, що з де­цен­тра­лі­за­ці­єю ні­чо­го не ви­йде. Але прийня­ли кон­це­пцію, на­пи­са­ли за­ко­ни, і те­пер ме­ри ма­ють біль­ше си­ли і від­по­від­аль­но­сті та вча­ться з цим пра­цю­ва­ти.

Так са­мо з охо­ро­ною здо­ров’я. Ми ро­зу­мі­є­мо, що по­трі­бні змі­ни. Ми по­да­ли кон­це­пцію, нор­ма­тив­ні акти, роз­ра­хун­ки. І ми ма­є­мо під­трим­ку лю­дей. Але лю­ди ма­ють по­ка­за­ти це. Му­сять пи­са­ти ли­сти сво­їм де­пу­та­там, що­бво­ни під­три­ма­ли за­ко­но­про­ект що­до змі­ни фі­нан­су­ва­н­ня си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я. Щоб­си­сте­ма пра­цю­ва­ла нор­маль­но. Бо за охо­ро­ну здо­ров’я не від­по­від­ає одна лю­ди­на, один мі­ністр. Від­по­від­аль­ність ко­жно­го з нас — дба­ти про своє здо­ров’я. Лю­ди­на має вча­сно пі­ти до лі­ка­ря. А лі­кар має че­сно і які­сно на­да­ти по­слу­ги. Дер­жа­ва має вча­сно і гі­дно опла­чу­ва­ти ці по­слу­ги, на­пи­са­ти за­ко­ни, що­би все від­бу­ва­ло­ся пра­виль­но.

«МИ ПРА­ЦЮ­ВА­ТИ­МЕ­МО, СКІЛЬ­КИ НАМ ДО­ЗВО­ЛЯТЬ»

— Як ви за­без­пе­чи­те ста­лість ре­фор­ми?

— Ва­жли­во, що­б­уряд за­ли­шав­ся, що­бне бу­ло по­за­чер­го­вих пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, щоб бу­ла ста­біль­ність у пар­ла­мен­ті. Бо всі ду­ма­ють ли­ше про ви­бо­ри. Мі­жна­ро­дний ва­лю­тний фонд й ін­ші до­но­ри ка­жуть, що ста­біль­ність в Укра­ї­ні за­раз ду­же ва­жли­ва. І це не­об­хі­дно не ли­ше на за­галь­но­дер­жав­но­му рів­ні, ай у на­шо­му мі­ні­стер­стві.

Нам ка­жуть, що ін­шим кра­ї­нам зна­до­би­ло­ся де­сять ро­ків, що­би вті­ли­ти ме­ди­чну ре­фор­му. Ми від­по­від­а­є­мо — нам зна­до­би­ться п’ять. Ми ма­є­мо ба­га­то на­пра­цю­вань, до­свід ін­ших кра­їн. І ми вже на тре­тьо­му ро­ці ре­форм.

Ми пра­цю­ва­ти­ме­мо у мі­ні­стер­стві, скіль­ки нам до­зво­лять. Ні­хто не від­хо­дить, не йде у від­став­ку. Ми пра­цю­є­мо до пе­ре­мо­ги і на­віть пі­сля то­го го­то­ві до­по­ма­га­ти як ра­дни­ки, ек­спер­ти, що­б­вті­ли­ти ре­фор­му до кін­ця. За­раз ми пра­цю­є­мо над тим, щоб­під­си­ли­ти са­ме мі­ні­стер­ство, що­бво­но вті­лю­ва­ло ре­фор­му, на­віть якщо до ке­рів­ни­цтва при­йдуть ін­ші лю­ди. Мі­ні­стер­ство має пра­цю­ва­ти не­за­ле­жно від ке­рів­ни­ка. А не ко­жно­го ра­зу — ф’ють! — від­ки­да­ти ре­фор­му і по­чи­на­ти свою.

Ко­ли я при­йшла до МОЗ, то на­віть не зна­ла, де мій ка­бі­нет. Му­си­ли шу­ка­ти да­ні від на­шо­го від­ді­лу з пи­тань між­на­ро­дної ді­яль­но­сті, де бу­ло нуль пра­ців­ни­ків і не бу­ло ін­фор­ма­ції про те, які у нас про­гра­ми з між­на­ро­дни­ка­ми. Ли­ше мі­сяць за­бра­ло те, щоб ді­зна­ти­ся, як пра­цює мі­ні­стер­ство. Це не­пра­виль­но. Якщо ке­рів­ний склад від­хо­дить, всі ін­ші ма­ють за­ли­ша­ти­ся.

— А у вас ба­га­то за­ли­ши­ло­ся пра­ців­ни­ків, які тут бу­ли за по­пе­ре­дньо­го ке­рів­ни­цтва?

— Ко­ли ми при­йшли, пра­цю­ва­ло десь 190 лю­дей, а має бу­ти 250. Чо­мусь 30 лю­дей ду­же швид­ко звіль­ни­ли­ся. На від­кри­ті ва­кан­сії від­бу­ли­ся кон­кур­си, ми на­бра­ли біль­ше лю­дей, і те­пер про­во­ди­мо пе­ре­ор­га­ні­за­цію мі­ні­стер­ства, що­бво­но пра­цю­ва­ло ефе­ктив­ні­ше. Бо до то­го в одних де­пар­та­мен­тах лю­дей пра­цю­ва­ло за­ба­га­то, а в ін­ших, з ве­ли­кою від­по­від­аль­ні­стю, за­ма­ло. На­при­клад, у мі­ні­стер­стві зав­жди бу­ла прес-слу­жба, яка пра­цює з ме­діа, але не­має ко­му­ні­ка­ції ні з ким ін­шим: з гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, гро­ма­дя­на­ми вза­га­лі, бі­зне­сом. Наш мі­жна­ро­дний де­пар­та­мент не ро­бив ні­чо­го. Ми ма­є­мо стіль­ки про­грам, які че­рез це не кон­тро­лю­ю­ться! То ми на­бра­ли лю­дей і по­ча­ли над цим пра­цю­ва­ти. Ба­га­то ре­чей у стру­кту­рі мі­ні­стер­ства бу­ли не­про­ду­ма­ні, і це три­ва­ло ро­ка­ми.

Ви пи­та­ли, як лю­ди ді­зна­ва­ти­му­ться про ре­фор­му. У нас не­має фі­нан­сів і де­пар­та­мен­ту, який за­йма­є­ться роз­по­всю­дже­н­ня­ми ін­фор­ма­ції. Про­те мі­ні­стер­ство має пе­ре­да­ва­ти ін­фор­ма­цію до са­мо­го ни­зу. Ска­жі­мо, є но­ві про­то­ко­ли або но­ва про­гра­ма «До­сту­пні лі­ки». Біль­шість лю­дей не чи­та­ють наш сайт що­дня, і тре­ба до­но­си­ти це до них. Є лю­ди, які ро­зу­мі­ю­ться на пев­них те­мах, — укра­їн­ські або між­на­ро­дні ек­спер­ти. І ва­жли­во, щоб­ця ін­фор­ма­ція йшла не ли­ше від мі­ні­стер­ства. Ма­рія ПРО­КО­ПЕН­КО, Ган­на ШЕРЕМЕТ, фо­то Руслана КАНЮКИ, «День»

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.