«Тра­гі­чний, але пе­ре­мо­жний бій»

На Рів­нен­щи­ні вша­ну­ва­ли за­ги­блих у би­тві під Гур­ба­ми

Den (Ukrainian) - - День України - Те­тя­на ІЛЬНИЦЬКА, Рів­не

Во­на ста­ла на­йма­со­ві­шою в істо­рії УПА. Бій від­бу­вав­ся у Ве­ли­ко­дні дні 1944 ро­ку на кор­до­ні Рів­нен­ської і Тер­но­піль­ської обла­стей по­бли­зу се­ла Гур­би Здол­бу­нів­сько­го ра­йо­ну. До­слі­дни­ки вва­жа­ють, що він був гі­дний спар­тан­сько­го. Адже 35-ти­ся­чно­му вій­ську НКВС про­ти­сто­я­ли при­бли­зно п’ять ти­сяч укра­їн­ських пов­стан­ців. Во­ї­ни УПА прор­ва­ли ото­че­н­ня і зумі­ли ви­ве­сти май­же три ти­ся­чі бій­ців. Про­те там за­ли­ши­ли­ся се­ля­ни, тяж­ко­по­ра­не­ні, мед­се­стри. Усіх їх жор­сто­ко вби­ли.

Пам’ять пов­стан­ців, які за­ги­ну­ли під Гур­ба­ми, вша­но­ву­ють що­ро­ку. Цьо­го­річ там від­слу­жи­ли па­на­хи­ду, а по­тім спів­а­ли пов­стан­ських пі­сень.

«З одно­го бо­ку бу­ли до зу­бів озбро­є­ні ра­дян­ські вій­ська, а з дру­го­го — на­пів­озбро­є­ні бій­ці УПА. Вза­га­лі про «бан­де­рів­ців» ра­дян­ська вла­да роз­по­від­а­ла як про со­кир­ни­ків, які стрі­ля­ли з-за ку­тка ір­жа­вою ку­лею. На­то­мість у би­тві під Гур­ба­ми ви­йшло з то­чні­стю нав­па­ки. Вза­га­лі ме­та ра­дян­ських військ по­ля­га­ла в то­му, щоб зни­щи­ти пов­стан­ців. То­му й бій був від­кри­тий. Але ра­дян­ське ко­ман­ду­ва­н­ня про­ра­ху­ва­ло­ся, — ко­мен­тує істо­рик, до­слі­дник Гур­бен­ської би­тви Олег ТИ­ЩЕН­КО. — Річ у тім, що ку­рін­ні ко­ман­ди­ри УПА бу­ли ду­же до­свід­че­ни­ми і да­ли до­бру від­січ. Би­тва то­чи­ла­ся на пло­щі в де­сять ква­дра­тних кі­ло­ме­трів. Це бу­ла кру­го­ва обо­ро­на, адже пов­стан­ців обло­жи­ли кіль­цем. Упро­довж трьох днів ве­ли­ся ду­же ін­тен­сив­ні бої. Вва­жа­є­ться, що з бо­ку НКВСів­ців за­ги­ну­ло 700 чо­ло­вік, бу­ло під­би­то п’ять тан­ків. Тим ча­сом, за свід­че­н­ням са­мих пов­стан­ців, во­ни втра­ти­ли 365 бій­ців. Але це — не ра­ху­ю­чи по­ра­не­них, які бу­ли в по­льо­во­му го­спі­та­лі, мед­се­стер, які їх не за­ли­ши­ли, та ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня. Вза­га­лі що­до втрат, то з бо­ку ра­дян­ських військ во­ни, най­імо­вір­ні­ше, бу­ли вдві­чі біль­ши­ми, ніж офі­цій­но за­яв­ле­ні, а з бо­ку пов­стан­ців за­ги­блих бу­ло біль­ше у пів­то­ра ра­зу. Біль­шо­ви­ки на­зи­ва­ли опе­ра­цію успі­шною, бо, мов­ляв, роз­би­ли бан­ду укра­їн­сько-ні­ме­цьких на­ціо­на­лі­стів. А пов­стан­ці вва­жа­ли бій тра­гі­чним, але пе­ре­мо­жним, адже ді­є­зда­тні си­ли вда­ло­ся збе­рег­ти. По­ле бою за­ли­ши­ло­ся за біль­шо­ви­ка­ми, але ар­мія пов­стан­ців не бу­ла роз­би­та. Їх не зни­щи­ли».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.