Хто вби­ває жи­ві рі­чки

Мі­сце, обра­не для Ка­нів­ської ГАЕС, не ви­гі­дне і не до­зво­лить їй пра­цю­ва­ти ефе­ктив­но, — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

ВУкра­ї­ні діє ухва­ле­на уря­дом у ли­пні ми­ну­ло­го ро­ку про­гра­ма роз­ви­тку гі­дро­енер­ге­ти­ки до 2026 ро­ку. Її роз­ро­бни­ком ви­сту­пи­ло Мі­н­енер­го­ву­гі­л­ля. Та чи бу­де во­на ефе­ктив­ною? Що­до цьо­го є ба­га­то сум­ні­вів, бо ж ухва­лю­ва­ли цей до­ку­мент, як твер­дить юри­скон­сульт Між­на­ро­дної бла­го­дій­ної ор­га­ні­за­ції Мар­та Пань­ке­вич, «ду­же не­про­зо­ро». За сло­ва­ми прав­ни­ка, про­ект ці­єї про­гра­ми не ви­став­ляв­ся на­віть на сай­ті мі­ні­стер­ства, гро­мад­ськість не бра­ла уча­сті у її обго­во­рен­ні, не про­ва­ди­ла­ся її еко­ло­гі­чна оцін­ка. Усе це є по­ру­ше­н­ням про­це­ду­ри схва­ле­н­ня та­ких про­е­ктів і на­шо­го пра­ва на участь у прийнят­ті дер­жав­них рі­шень, від­зна­чає Пань­ке­вич.

■ Пі­сля ухва­ле­н­ня про­гра­ми роз­ви­тку гі­дро­енер­ге­ти­ки На­ціо­наль­ний еко­ло­гі­чний центр Укра­ї­ни зро­бив її екс­пер­тний ана­ліз, який до­сту­пний на сай­ті цен­тру, роз­по­від­ає член йо­го ра­ди Ру­слан ГАВРИЛЮК. Окрім по­ру­шень про­це­ду­ри, при цьо­му бу­ло від­зна­че­но, що ще пе­ред ство­ре­н­ням про­гра­ми слід бу­ло би роз­ро­би­ти й узго­ди­ти з гро­мад­ські­стю кон­це­пцію її ство­ре­н­ня. Цьо­го, за йо­го сло­ва­ми, не бу­ло зро­бле­но.

■ Екс­перт зу­пи­ня­є­ться на дов­кіль­них ри­зи­ках ці­єї про­гра­ми. На йо­го дум­ку, «да­на про­гра­ма по­вер­тає нас до про­е­ктів гі­дро­мон­стрів 70-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя», які ще то­ді бу­ли від­хи­ле­ні як не­без­пе­чні для дов­кі­л­ля, бо вже у ті ча­си су­спіль­ство по­ча­ло ува­жні­ше ста­ви­ти­ся до та­ких ве­ли­ких енер­ге­ти­чних про­е­ктів. «То­ді бу­ло за­кри­то про­е­кти Та­шли­цької та Ка­нів­ської гі­дро­а­ку­му­лю­ю­чих стан­цій, — на­га­дує Гаврилюк, — а за­раз во­ни зно­ву зне­на­цька з`яви­ли­ся у цій уря­до­вій про­гра­мі».

■ Він вка­зує, що укра­їн­ські рі­чки сьо­го­дні над­то пе­ре­ван­та­же­ні гре­бля­ми та во­до­схо­ви­ща­ми, що по­ру­шує та­кі за­са­дни­чі нор­ма­тив­ні акти, як Во­дний ко­декс Укра­ї­ни, і ро­бить не­мо­жли­вим нор­маль­не фун­кціо­ну­ва­н­ня рі­чок. «Гре­бля Оле­ксан­дрів­сько­го во­до­схо­ви­ща Та­шли­цької ГАЕС уне­мо­жли­ви­ла мі­гра­цію осе­тро­вих риб рі­чкою Буг, і ми втра­ти­ли остан­ню та­ку жи­ву рі­чку в ни­жній її те­чії, — го­во­рить Гаврилюк. — І все це вна­слі­док дії гі­дро­енер­ге­ти­ків». То­му він ра­дить уря­ду вве­сти мо­ра­то­рій на ре­а­лі­за­цію про­гра­ми роз­ви­тку гі­дро­енер­ге­ти­ки і про­ве­сти екс­пер­тне обго­во­ре­н­ня як у се­ре­до­ви­щі еко­ло­гів, так і енер­ге­ти­ків. То­му що основ­ний ар­гу­мент, який ма­ють в «Укр­гі­дро­енер­го», — це не­об­хі­дність ре­гу­лю­ва­н­ня енер­ге­ти­чної си­сте­ми. На­то­мість екс­перт на­га­дує про ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал у енер­го­збе­ре­жен­ні й енер­го­ефе­ктив­но­сті, який має Укра­ї­на, але він, як вка­зує Гаврилюк, ці­єю про­гра­мою не роз­гля­да­є­ться... А на йо­го дум­ку, це мо­гло би бу­ти аль­тер­на­ти­вою для гі­дро­енер­ге­ти­ки.

■ Еко­лог Пе­тро ТЄСТОВ го­во­рить зов­сім не про еко­ло­гію, а про ко­ру­пцію: «На­справ­ді ця про­гра­ма, як і ба­га­то ін­ших дій на­ших чи­нов­ни­ків, — про­сто спо­сіб да­ти за­ро­би­ти по­трі­бним лю­дям за наш ра­ху­нок, при­кри­ва­ю­чись пев­ни­ми іде­я­ми, — вка­зує він. — Яскра­вий при­клад — бу­дів­ни­цтво ГАЕС на верх­ньо­му Дні­стрі, про­ти яко­го ви­сту-

па­ли мі­сце­ві гро­ма­ди та на­у­ков­ці. На­при­клад, є рі­ше­н­ня двох обла­сних рад із про­ха­н­ням не бу­ду­ва­ти ГАЕС на Дні­стрі. Є рі­ше­н­ня де­ся­тків мі­ських, ра­йон­них, се­ли­щних рад, обла­сних і ра­йон­них адмі­ні­стра­цій, ви­снов­ки чо­ти­рьох чи п`яти на­у­ко­вих ін­сти­ту­цій... Не чу­ють ні Мі­н­енер­ге­ти­ки, ні Мі­н­еко­ло­гії. Не по­чує й уряд».

■ Про дже­ре­ла кон­флі­ктно­сті при спо­ру­джен­ні Ка­нів­ської гі­дро­а­ку­му­лю­ю­чої еле­ктро­стан­ції у ли­сті до «Дня» до­кла­дно роз­по­вів ін­же­нер-бу­ді­вель­ник Пав­ло ФІЛЬ. Він вка­зує, що в ар­гу­мен­та­ції, яку на­во­дить «Укр­гі­дро­енер­го» на ко­ристь спо­ру­дже­н­ня та­ких стан­цій, — «спе­ку­ля­ції на тим­ча­со­вих тру­дно­щах у дер­жа­ві, не­до­мов­ки, за­мов­чу­ва­н­ня фа­ктів, рі­зні ін­ші ма­лень­кі та ве­ли­кі не­прав­ди».

■ На дум­ку фа­хів­ця, най­біль­ша кон­флі­ктність про­е­кту в роз­мі­щен­ні стан­ції. Він вка­зує, що Ка­нів­ські го­ри не­ви­пад­ко­во ви­су­ва­ли­ся на кон­курс «Сім при­ро­дних чу­дес Укра­ї­ни». Вра­хо­ву­ю­чи ви­ня­тко­ву цін­ність пам`яток ар­хе­о­ло­гії, куль­ту­ри та при­ро­ди Ка­нів­сько­го При­дні­пров`я, 1994 ро­ку тут бу­ло ство­ре­но Дер­жав­ний істо­ри­ко-куль­тур­ний за­по­від­ник «Тра­хте­ми­рів». Але за ча­сів Ку­чми, вка­зує до­пи­су­вач, біль­шу ча­сти­ну цьо­го за­по­від­ни­ка бу­ло пе­ре­да­но одно­му акціо­нер­но­му то­ва­ри­ству для ство­ре­н­ня «пер­шо­го при­ва­тно­го ре­гіо­наль­но­го ланд­ша­фтно-

го пар­ку» (пам`ята­є­те Іго­ря Ба­кая, на­тя­кає Філь на вла­сни­ка АТ — ко­ли­шньо­го укра­їн­сько­го олі­гар­ха).

■ Вда­ю­чись до те­хні­чних по­ка­зни­ків, ав­тор ли­ста по­я­снює: «фі­шка» гі­дро­а­ку­му­лю­ю­чих стан­цій в то­му, що во­ни бе­руть з єди­ної енер­го­си­сте­ми зна­чно біль­ше еле­ктро­енер­гії, ніж від­да­ють. По Ка­нів­ській стан­ції рі­зни­ця в 1,3 ра­за. Біль­ше то­го, еко­но­мі­чний ефект та­ких стан­цій, зі слів Фі­ля, по­ля­гає в то­му, що в ні­чний час, ко­ли ді­ють низь­кі та­ри­фи на на­дли­шко­ву еле­ктро­енер­гію, во­ни бе­руть її для за­ка­чу­ва­н­ня во­ди у верх­ні шту­чні схо­ви­ща. А вдень, ко­ли ді­ють ви­со­кі та­ри­фи, спу­ска­ють во­ду че­рез тур­бі­ни ГАЕС і від­по­від­но про­да­ють ви­ро­бле­ну еле­ктро­енер­гію на­ба­га­то до­рож­че. « Тоб­то еко­но­мі­чний ефект та­кі стан­ції ма­ють не в на­ту­раль­но­му, так би мо­ви­ти, про­ду­кті, — по­я­снює ін­же­нер, — а в ре­зуль­та­ті ці­но­вих но­жиць».

■ Крім то­го, він пе­ре­ко­на­ний, що мі­сце, обра­не для Ка­нів­ської ГАЕС, не ви­гі­дне... для са­мої енер­ге­ти­ки. За йо­го да­ни­ми, на­пір во­ди тут не ся­га­ти­ме й 100 ме­трів, що зво­ди­ти­ме ефе­ктив­ність стан­ції май­же до ну­ля. Філь на­во­дить та­кі да­ні: з на­яв­них у сві­ті ГАЕС по­ту­жні­стю 100 МВт і ви­ще 58% ма­ють на­пір ви­ще 300 ме­трів, а 23% — біль­ше 500 ме­трів. Та­кі ГАЕС, на йо­го дум­ку, дій­сно ефе­ктив­ні. Від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня, чо­му ж то­ді «Укр­гі­дро­енер­го» по­трі­бна та­ка ГАЕС, Філь вка­зує: «На ко­ну ве­ли­че­зні ко­шти. Най­біль­ша ви­го­да в то­му, що ком­па­нія про­во­ди­ти­ме тен­де­ри і укла­да­ти­ме до­го­во­ри на під­ря­дні ро­бо­ти, а що це та­ке — зна­ють усі».

■ «День» по­про­сив «Укр­гі­дро­енер­го» ви­кла­сти свою то­чку зо­ру що­до до­пи­су Фі­ля. Там пра­цю­ва­ли над від­по­від­дю май­же мі­сяць і на­ре­шті роз­по­ві­ли про ета­пи бу­дів­ни­цтва Ка­нів­ської ГАЕС, дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня її бу­дів­ни­цтва і по­ві­до­ми­ли, що ве­ли­ка кіль­кість фа­кти­чної ін­фор­ма­ції є у віль­но­му до­сту­пі на офі­цій­но­му сай­ті то­ва­ри­ства. Во­дно­час у отри­ма­но­му за під­пи­сом ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра Іго­ря Си­ро­ти ли­сті та­кож вка­зу­ва­ло­ся, що «пи­та­н­ня гі­дро­енер­ге­ти­ки сьо­го­дні ду­же по­лі­ти­зо­ва­но, і пев­ні ко­ла у по­шу­ках вла­сних по­лі­ти­чних ди­ві­ден­дів за­мість діа­ло­гу для ви­рі­ше­н­ня про­блем еко­ло­гії та енер­ге­ти­ки ста­ли на шлях га­сел та зви­ну­ва­чень. Ми вва­жа­є­мо та­кий шлях не кон­стру­ктив­ним та не єв­ро­пей­ським під­хо­дом». Си­ро­та за­ві­рив, що «Укр­гі­дро­енер­го» зав­жди то­ле­ран­тно ста­ви­ться до за­пи­тів на на­да­н­ня ін­фор­ма­ції що­до про­е­ктів, які впро­ва­джує, і на­дає пе­ре­ві­ре­ну та офі­цій­ну ін­фор­ма­цію».

■ Однак на­ро­дний де­пу­тат, се­кре­тар пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань еко­ло­гі­чної по­лі­ти­ки, при­ро­до­ко­ри­сту­ва­н­ня та лі­кві­да­ції на­слід­ків Чор­но­биль­ської ка­та­стро­фи Остап ЄДНАК за­кли­кав чи­нов­ни­ків за­вча­сно ін­фор­му­ва­ти гро­мад­ськість про ті чи ін­ші пла­ни бу­дів­ни­цтва з тим, щоб акти­ві­сти ра­зом із на­у­ков­ця­ми ма­ли змо­гу під­го­ту­ва­ти свою оцін­ку від­по­від­них про­е­ктів. «Бі­да рі­шень, які не вра­хо­ву­ють еко­ло­гі­чні мір­ку­ва­н­ня і, от­же, ма­ти­муть зна­чні не­га­тив­ні на­слід­ки для дов­кі­л­ля, — за­зна­чив на­ро­дний обра­нець, — в то­му, що за них по­тім роз­ра­хо­ву­ю­ться при­йде­шні по­ко­лі­н­ня. На жаль, на­ші чи­нов­ни­ки ча­сто ду­ма­ють так: по­ки це від­бу­де­ться, ме­не вже на цій по­са­ді не бу­де. Це аб­со­лю­тно га­не­бна пра­кти­ка і га­не­бний під­хід. Са­ме в цьо­му сен­сі управ­лін­ці ма­ють до­ко­рін­но змі­ню­ва­ти­ся».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.