Про «спіль­ну мрію гро­ма­ди»

Як не­бай­ду­жість мі­сце­вої вла­ди впли­ває на роз­ви­ток вну­трі­шньо­го ту­ри­зму. А бай­ду­жі­стьгаль мує. Про це — у роз­мо­ві з екс­пер­том га­лу­зі Оле­ксан­дром Лі­є­вим

Den (Ukrainian) - - Актуальне Інтерв’ю - Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

За остан­ні три ро­ки в’їзний ту­ри­сти­чний по­тік в Укра­ї­ну ско­ро­тив­ся удві­чі — з 24 до 12— 13 млн. Во­дно­час вну­трі­шній по­тік ви­ріс на всіх ви­дах транс­пор­ту, і це пов’яза­но з ту­ри­сти­чним пе­ре­мі­ще­н­ням. Та­кі да­ні озву­чив го­ло­ва Гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Асо­ці­а­ція ін­ду­стрії го­стин­но­сті Укра­ї­ни » Оле­ксандр ЛІЄВ під час пер­шо­го ту­ри­сти­чно­го вор­кшо­пу, на яко­му не­що­дав­но Хер­сон­ська, Ми­ко­ла­їв­ська, Чер­ка­ська та Чер­ні­гів­ська обла­сті пред­ста­ви­ли со­тні но­вих ту­ри­сти­чних про­е­ктів. « День » по­спіл­ку­вав­ся з Оле­ксан­дром Сер­гі­йо­ви­чем про стан і пер­спе­кти­ви укра­їн­сько­го вну­трі­шньо­го ту­ри­зму.

— На­ша га­зе­та дав­но об­сто­ює те­зу, ви­слов­ле­ну го­лов­ним ре­да­кто­ром Ла­ри­сою Ів­ши­ною, про те, що пе­ред єв­ро­пей­ською ін­те­гра­ці­єю має від­бу­ти­ся вну­трі­шньо­укра­їн­ська. Чи мо­жна ска­за­ти, що це є і одним із ва­ших завдань? Як пра­цю­ють на це пред­став­ле­ні про­ду­кти?

— Ми з ва­ми одно­дум­ці. Це пря­ма на­ша ме­та. Ма­є­мо зро­зумі­лий ін­стру­мент — ро­би­ти це са­ме за до­по­мо­гою вну­трі­шньо­го ту­ри­зму. Дій­сно, про жо­дну єв­ро­пей­ську ін­те­гра­цію го­во­ри­ти не мо­жна, до­ки са­ма Укра­ї­на не є ін­те­гро­ва­ною. 60% на­се­ле­н­ня на­шої кра­ї­ни ні­ко­ли не бу­ло за ме­жа­ми сво­єї обла­сті. І якщо се­ред мі­сько­го на­се­ле­н­ня це ще орі­єн­тов­но 55%, то се­ред сіль­сько­го до­хо­дить до 75%. То­му вну­трі­шній ту­ризм — не тіль­ки гро­ші (а це де­ся­тки мі­льяр­дів гри­вень). Це 20 млн ту­ри­сти­чних по­до­ро­жей на рік, які здій­сню­ють при­бли­зно 7 млн укра­їн­ців, бо во­ни їздять по кіль­ка ра­зів на рік. Ін­ша спра­ва, що ні­хто ні­ко­ли не вчив укра­їн­ський тур­бі­знес, як ство­рю­ва­ти сер­віс та сам про­дукт. То­му на­шим опе­ра­то­рам або на­віть спо­жи­ва­чам лег­ше ді­зна­ти­ся про Ту­реч­чи­ну або Іспа­нію, ніж про Ми­ко­ла­їв­щи­ну чи Кро­пив­ни­цький. Ми на­ма­га­є­мо­ся за­раз це все змі­ни­ти. Як асо­ці­а­ція за­йма­є­мо­ся кіль­ко­ма на­прям­ка­ми ро­бо­ти.

Крім від­су­тно­сті ту­ри­сти­чно­го про­ду­кту, ще про­бле­ма в то­му, що на­віть у ма­лень­ко­му ре­гіо­ні пред­став­ни­ки укра­їн­сько­го тур­бі­зне­су вва­жа­ють один одно­го кон­ку­рен­та­ми. Тоб­то об’єд­ну­ва­ти­ся для то­го, що­бза­лу­ча­ти ту­ри­стів на свою те­ри­то­рію, не зов­сім го­то­ві. На­ші го­те­льє­ри кон­ку­ру­ють ли­ше за тих лю­дей, які вже при­їха­ли в мі­сто, і, зви­чай­но, не ке­ру­ють ту­ри­сти­чним по­то­ком.

А ту­ри­сти­чний по­тік — це та­кий са­мий по­тік, як ві­тер чи во­да, за до­по­мо­гою яких мо­жна ро­би­ти енер­ге­ти­ку, а мо­жна отри­ма­ти сти­хій­не ли­хо.

На зга­да­но­му вор­кшо­пі за три дні чо­ти­ри ре­гіо­ни пред­ста­ви­ли май­же дві­сті ту­ри­сти­чних про­ду­ктів, які бу­ли роз­ро­бле­ні спе­ці­аль­но для ме­шкан­ців ре­гіо­нів Укра­ї­ни. На­справ­ді це ду­же не­по­га­ні, які­сні про­ду­кти, до­сить не­до­ро­гі. За 15—30 до­ла­рів на до­бу з хар­чу­ва­н­ням, про­жи­ва­н­ням мо­жна отри­ма­ти ду­же кла­сні і ві­кен­ди, і від­пус­тку, і все це на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. У вор­кшо­пі взя­ли участь 57 ту­р­опе­ра­то­рів, що укла­ли по­над 200 по­пе­ре­дніх угод з пред­став­ни­ка­ми ре­гіо­нів, які цей про­дукт про­по­ну­ва­ли. В Укра­ї­ні це був пер­ший захід. Ми вва­жа­є­мо, що він від­був­ся успі­шно.

Єди­не, що, на жаль, дер­жав­на вла­да пов­ні­стю про­і­гно­ру­ва­ла цей захід, хоч ку­ра­то­ри ту­ри­зму в уря­ді обі­ця­ли бу­ти. Ми фа­кти­чно ро­би­мо їхню ро­бо­ту, і це не­при­бу­тко­ва спра­ва. А це не має бу­ти гро­мад­ська ро­бо­та, на це дер­жа­ва ви­ді­ляє гро­ші вза­га­лі-то. Але за гро­ші, які ви­ді­ле­ні сьо­го­дні дер­жа­вою (31 млн грн), Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­ки, у яко­му є де­пар­та­мент ту- ри­зму, за­пла­ну­ва­ло 16 ви­ста­вок по сві­ту — від Ки­таю до США, — на які по­їдуть чи­нов­ни­ки. Хо­ча ми про­по­ну­ва­ли, що ці ко­шти вар­то зо­се­ре­ди­ти пе­ред­усім на вну­трі­шньо­му ту­ри­змі — про­ве­сти на­вча­н­ня лю­дей, до­по­мог­ти їм з роз­роб­кою вла­сних стра­те­гій і про­грам роз­ви­тку ту­ри­зму... А дру­гу по­ло­ви­ну гро­шей ви­тра­ти­ти на ма­кси­мум три ре­гіо­ни, на­при­клад Поль­щу, Німеччину і Ту­реч­чи­ну. Якщо взя­ти три ре­гіо­ни, то дій­сно мо­жна до­сяг­ти яко­їсь ме­ти. Якщо 16 ре­гіо­нів, то це бу­де важ­ко зро­би­ти.

— В остан­ні ро­ки з рі­зних при­чин по­пит на вну­трі­шній ту­ризм зріс. На­скіль­ки укра­їн­ці біль­ше го­то­ві від­ві­ду­ва­ти не ли­ше тра­ди­цій­ні узбе­реж­жя Чор­но­го та Азов­сько­го мо­рів і Кар­па­ти? На­скіль­ки до цьо­го го­то­ві са­мі мі­сця?

— Пи­та­н­ня го­тов­но­сті ін­фра­стру­кту­ри вза­га­лі пра­кти­чно не сто­їть. На­при­клад, чер­ні­гів­ська ін­фра­стру­кту­ра більш го­то­ва до та­ко­го ту­ри­сти­чно­го по­то­ку, який, на­при­клад, їде сьо­го­дні у Львів, ніж сам Львів. І чер­ні­гів­ське на­пов­не­н­ня рі­зни­ми ту­ри­сти­чни­ми ці­ка­вин­ка­ми не мен­ше, ніж львів­ське. Єди­не, що у Льво­ві є гро­ма­да, яка ви­рі­ши­ла, що для них ту­ризм — це прі­о­ри­тет. І здій­сни­ли спіль­ну мрію — роз­ви­ток ту­ри­зму. У Чер­ні­го­ві та­кої спіль­ної мрії не­має. На жаль, не­зва­жа­ю­чи на ін­фра­стру­кту­ру, гро­ма­да ще не ро­зу­міє, що ту­ризм — це не роз­ва­га, не хо­бі і не твор­чість, а бі­знес. І якщо до ньо­го ста­ви­тись як до бі­зне­су, то він мо­же при­но­си­ти до­сить не­по­га­ні гро­ші для гро­ма­ди.

По­чи­на­ти тре­ба са­ме з вну­трі­шньо­го тур­по­то­ку. Роз­ра­хо­ву­ва­ти на за­кор­дон­но­го ту­ри­ста ба­га­тьом ре­гіо­нам, крім 5 міст Укра­ї­ни, на мою дум­ку, на цьо­му ета­пі не вар­то.

— Пі­сля ане­ксії Кри­му узбе­реж­жя Чор­но­го і Азов­сько­го мо­рів отри­ма­ли біль­ше ту­ри­стів. Ті, що ра­ні­ше їзди­ли у Крим, по­їха­ли ту­ди. Чи не роз­сла­би­ло це на­ші ма­те­ри­ко­ві обла­сті?

— У пер­ший рік це їх роз­сла­би­ло, бо лю­ди при­їха­ли са­мі. Без будь-яких зу­силь. Це да­ло два ре­зуль­та­ти. Пер­ший — во­ни не змо­гли на цьо­му за­ро­би­ти. Бо це бу­ла сти­хія. Уяв­ля­є­те, яка бі­да для ме­ра Ска­дов­ська: весь Ска­дов­ський ра­йон — це 30 ти­сяч на­се­ле­н­ня, а при­їхав міль­йон лю­дей?! А у ньо­го швид­ка до­по­мо­га, по­же­жни­ки, мі­лі­ція... — все роз­ра­хо­ва­но на 30 ти­сяч. Що ро­би­ти?! А по-дру­ге, це бу­ла бі­да і для тих, хто при­їхав. Бо зде­біль­шо­го лю­ди, які при­їха­ли у 2014 та 2015 ро­ках, отри­ма­ли ве­ли- че­зний сту­пінь роз­ча­ру­ва­н­ня і на­вряд чи по­вер­ну­ться в ці ре­гіо­ни в най­ближ­чі ро­ки. То­му що пер­ше вра­же­н­ня мо­же скла­сти­ся ли­ше один раз. Ту­ризм сам як ман­на не­бе­сна на го­ло­ву не па­дає. Він мо­же, нав­па­ки, за­ва­ли­ти. А ско­ри­ста­ти­ся ці­єю мо­жли­ві­стю пів­ден­ні укра­їн­ські ре­гіо­ни ми за­раз вчи­мо. Це сто­су­є­ться і Ми­ко­ла­їв­щи­ни, і Хер­сон­щи­ни, і За­по­ріж­жя.

— Одним із завдань Асо­ці­а­ції ін­ду­стрії го­стин­но­сті Укра­ї­ни, як за­зна­ча­є­ться на ва­шо­му сай­ті, є пра­гне­н­ня об’єд­на­ти і роз­ви­ва­ти ко­мер­цій­ні і не­ко­мер­цій­ні ту­ри­сти­чні об’єкти Укра­ї­ни. На­скіль­ки це вда­є­ться?

— Що­до цьо­го у нас є два про­ду­кти. По­пер­ше, це на­вча­н­ня кла­стер­но­сті. Трип’ять зов­сім між со­бою (як з’ясо­ву­є­ться) не­зна­йо­мих об’єктів, які роз­та­шо­ва­ні один бі­ля одно­го, зна­йом­ля­ться і ство­рю­ють спіль­ний ту­ри­сти­чний про­дукт, як, на­при­клад, на вор­кшо­пі це пред­ста­ви­ла Чер­ка­ська область. По­ки не при­їхав Лієв із Кри­му і їх не по­зна­йо­мив між со­бою, та­ко­го про­ду­кту не бу­ло. У кла­сте­рі роз­ро­бле­на ме­то­до­ло­гія, хто ко­му і в яко­му сен­сі під­по­ряд­ко­ва­ний, хто як вза­є­мо­діє, і це об’єд­нує лю­дей. Дру­гий про­дукт — ми ство­рю­є­мо за­раз ба­зу да­них усіх ту­ри­сти­чних ре­сур­сів Укра­ї­ни. Про неї го­во­рять біль­ше 10 ро­ків, а ми вже за­вер­шу­є­мо її ство­ре­н­ня. Во­на на­зи­ва­є­ться Zruchno.Travel і бу­де від­кри­та вже за кіль­ка ти­жнів. Це пор­тал, який дасть мо­жли­вість ба­чи­ти, які ту­ри­сти­чні ре­сур­си, осо­бли­во за ме­жа­ми міст, є по­руч — як ко­мер­цій­ні, так і не­ко­мер­цій­ні. Як з’ясу­ва­ло­ся, в Укра­ї­ні май­же по­ло­ви­на цих об’ єктів уза­га­лі не зга­ду­є­ться в ін­тер­не­ті. І 90% ту­ри­сти­чних об’ єктів не ма­ють вла­сних сай­тів.

Ми за­тре­бу­ва­ли пе­ре­лік та­ких об’єктів у дер­жа­ви, да­ли ду­же не­які­сний, то­му йо­го пе­ре­ві­ря­є­мо. Все ро­би­мо са­мі, але зав­жди за­про­шу­є­мо вла­ду на на­ші за­хо­ди. Про­те вну­трі­шній ту­ризм, на жаль, дер­жав­ну вла­ду не ці­ка­вить. А ось мі­сце­ву вла­ду ду­же ці­ка­вить. При­клад: за­раз за ра­ху­нок на­ших член­ських вне­сків ми ви­да­є­мо гран­ти укра­їн­ським гро­ма­дам на роз­роб­ку про­гра­ми роз­ви­тку ту­ри­зму. На цей рік їх 8. Во­ни не­ве­ли­чкі — 20 ти­сяч гри­вень, але все ж для нас, не­при­бу­тко­вої ор­га­ні­за­ції, це сер­йо­зні гро­ші. Так ось: ми отри­ма­ли по­над 200 за­явок! Гро­ма­ди за під­пи­сом ме­рів міст, обла­сних чи ра­йон­них рад звер­ну­ли­ся до нас, а не до вла­ди, із про­ха­н­ням до­по­мог­ти у ство­рен­ні про­гра­ми роз­ви­тку ту­ри­зму.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.