По­лі­ти­ка як дзер­ка­ло те­ле­ба­че­н­ня?

Чо­му не­об­хі­дно роз­гля­ну­ти пи­та­н­ня про за­ко­но­дав­че за­про­ва­дже­н­ня нор­ми що­до по­збав­ле­н­ня укра­їн­сько­го гро­ма­дян­ства за ан­ти­дер­жав­ну ді­яль­ність

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЛОСЄВ

По­стій­но при­су­тні в те­ле­про­гра­мах по­лі­ти­ки й на­ро­дні де­пу­та­ти по­ро­джу­ю­тьде­який по­див: а ко­ли ж во­ни за­йма­ю­ться (якщо за­йма­ю­ться) ви­ко­на­н­ням сво­їх пря­мих обов’яз­ків? Ін­ко­ли на­ві­тьзда­єть ся, що по­лі­ти­ка у нас вто­рин­на, а ТБ — пер­вин­не.

Але не­зва­жа­ю­чи на прин­ци­по­ву те­ле­ві­зій­ність, по­лі­ти­чна сфе­ра у нас не стає менш за­кри­тою, ку­лу­ар­ною й не­про­зо­рою. Що ре­аль­но від­бу­ва­є­ться за по­лі­ти­чни­ми ла­штун­ка­ми, за­ли­ша­є­ться за­гад­кою. Чо­му? Та то­му, що є під­ста­ви вва­жа­ти, що най­го­лов­ні­ші рі­ше­н­ня при­йма­ю­ться не там, де во­ни ма­ю­ть­при­йма­ти­ся за Кон­сти­ту­ці­єю та за­ко­на­ми, а в ін­ших мі­сцях до­си­тьвузь ким ко­лом осіб, а по­тім уже нав’язу­ю­ться су­спіль­ству. Біль­ше то­го, ви­ни­кає пі­до­зра, що до фор­му­ва­н­ня рі­ше­нь­при­че­тні ін­ди­ві­ди, які не ма­ю­тьфор­маль но­го пра­ва бра­ти уча­стьу та­ких про­це­сах. Чи не при­кри­т­тю цих об­ста­вин і слу­гу­ють чи­слен­ні те­ле­шоу?

СОЦІАЛЬНА СПРА­ВЕ­ДЛИ­ВІСТЬ?

От і на остан­ній «Сво­бо­ді сло­ва» на ка­на­лі ICTV мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки пан Ре­ва до­во­див до пу­блі­ки ін­фор­ма­цію про ді­яль­ність уря­ду в цій сфе­рі, що сто­су­є­ться ко­жно­го укра­їн­ця.

Пе­ред­усім мі­ністр зро­бив фун­да­мен­таль­не від­кри­т­тя, яким по­ді­лив­ся із спів­гро­ма­дя­на­ми: ви­яв­ля­єть - ся, пен­сій­на си­сте­ма в Укра­ї­ні — не­спра­ве­дли­ва. А ми й не здо­га­ду­ва­ли­ся. Ре­ва скар­жив­ся на брак гро­шей у дер­жа­ви для ви­пла­ти пен­сій. Ну, так, якщо одно­му пла­ти­ти дві ти­ся­чі гри­вень, а ін­шо­му — 90 ти­сяч (є у нас та­кі пен­сіо­не­ри з «ви­щих каст»), то ре­шті не ви­ста­чить. У ба- га­тьох ци­ві­лі­зо­ва­них і бла­го­по­лу­чних дер­жа­вах є стан­дар­ти пен­сій і зар­плат бю­дже­тни­ків: рі­зни­ця між най­мен­ши­ми і най­біль­ши­ми ви­пла­та­ми не му­си­тьпе­ре­ви­щу­ва­ти пев­но­го ко­е­фі­ці­єн­та, на­при­клад, най­ви­ща зар­пла­та мо­же бу­ти біль­шою за мі­ні­маль­ну не більш як у 7 або 10, або 15 ра­зів. У нас та­ких стан­дар­тів уза­га­лі не­має, й пе­ре­ви­ще­н­ня мо­же ста­но­ви­ти де­ся­тки й со­тні ра­зів. Що є су­спіль­ною ди­кі­стю й не­хту­ва­н­ням еле­мен­тар­них основ со­ці­аль­ної спра­ве­дли­во­сті...

Не­має й за­ле­жно­сті між ма­те­рі­аль­ною ви­на­го­ро­дою й ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти чи­нов­ни­ків. Он лю­ди в НАБУ, НАПК, САП і так да­лі отри­му­ю­тьдля бі­дної Укра­ї­ни фан­та­сти­чні зар­пла­ти, не при­но­ся­чи кра­ї­ні май­же ні­якої ре­аль­ної ко­ри­сті. Ми ба­чи­ли не­що­дав­но шек­спі­рів­ську сце­ну з’ясу­ва­н­ня сто­сун­ків між прем’єром Грой­сма­ном і гла­вою НАПК Кор­чак. Сце­на на­га­ду­ва­ла плі­дний ді­а­лог пред­став­ни­ків ма­ло­го бі­зне­су на він­ни­цько­му або чер­ка­сько­му ба­за­рі. Мо­жна по-рі­зно­му ста­ви­ти­ся до В. Грой­сма­на, але він усе-та­ки гла­ва уря­ду на­шої кра­ї­ни й роз­мов­ля­ти з ним пу­блі­чно так, як до­зво­ли­ла со­бі па­ні Кор­чак, не­до­бре... Ні­хто не від­мі­ни­тьта­ко­го за­са­дни­чо­го по­ня­т­тя, як мас­штаб осо­би, ко­ли ін­ди­від мо­же про­сто не ро­зу­мі­ти ста­тус сво­єї по­са­ди, її су­спіль­ну і дер­жав­ну зна­чу­щість. Хо­ті­ло­ся б зна­ти, чи­єю ге­ні­аль­ною ка­дро­вою зна­хід­кою є па­ні Н. Кор­чак?

Мі­ністр Ре­ва слі­зно скар­жив­ся на те, що у нас по­га­но пла­тя­тьпо­да­тки. Але хто че­сно пла­ти­ти­ме по­да­тки в кра­ї­ні, де Пре­зи­дент пов’яза­ний з офшо­ра­ми, має вла­сні­стьна оку­по­ва­ній во­ро­гом те­ри­то­рії, а гла­ва На­ціо­наль­но­го бан­ку (якщо ви­хо­ди­ти з е-де­кла­ра­ції) збе­рі­гає свої за­оща­дже­н­ня в іно­зем­ній ва­лю­ті?

Пі­сля Ре­ви сло­во да­ли Ю. Ти­мо­шен­ко, яка ро­зі­бра­ла ді­яль­ність па­ні Гон­та­ре­вої. За сло­ва­ми лі­де­ра «Ба­тьків­щи­ни», Гон­та­ре­ва втри­чі обва­ли­ла курс грив­ні, угро­би­ла де- ся­тки укра­їн­ських бан­ків, за­те в 4 ра­зи збіль­ши­ла в Укра­ї­ні кіль­кість бан­ків з ро­сій­ським ка­пі­та­лом.

Ми всі ста­ли бі­дні­ши­ми в кіль­ка ра­зів. Ти­мо­шен­ко зро­би­ла за­галь­ний ви­сно­вок: Гон­та­ре­ва бу­ла ін­стру­мен­том лі­кві­да­ції укра­їн­ської фі­нан­со­вої си­сте­ми й се­ре­дньо­го кла­су. Зар­пла­ти й пен­сії змен­ши­ли­ся втри­чі, а ціни ли­ше зро­ста­ють. Рі­чна ін­фля­ція, за під­ра­хун­ка­ми Ти­мо­шен­ко, ста­но­вить 50—60%, та­ко­го не­має ні­де у сві­ті. 60% укра­їн­ців опи­ни­ли­ся за ме­жею бі­дно­сті, й Укра­ї­на уві­йшла до де­ся­тки най­бі­дні­ших кра­їн сві­ту. Те, що зро­би­ла Гон­та­ре­ва, нам до­ве­де­ться ви­прав­ля­ти ро­ка­ми.

ТОНКА МЕЖА

Ко­ли­шній зав­зя­тий за­хи­сник «рус­ско­го ми­ра» в Оде­сі, а ни­ні по­лум’яний дер­жав­ник з «БПП» нар­деп Оле­ксій Гон­ча­рен­ко ви­рі­шив за­гна­ти Ти­мо­шен­ко в кут, на­га­дав­ши їй її про­ва­ли в ча­си, ко­ли во­на са­ма бу­ла прем’єр-мі­ні­стром. Але й Ти­мо­шен­ко при­га­да­ла сво­є­му кри­ти­ко­ві йо­го бли­ску­чу кар’єру в Пар­тії ре­гіо­нів. По­тім во­на за­тав­ру­ва­ла Пре­зи­ден­та, ска­зав­ши, що 2015 ро­ку Порошенко за­де­кла­ру­вав 40 міль­йо­нів гри­вень, які за­ро­бив на па­дін­ні кур­су грив­ні. Це па­ді­н­ня, за її сло­ва­ми, бу­ло шту­чним. Ти­мо­шен­ко ефе­ктив­но й ефе­ктно пра­цює на роз­дму­ху­ван­ні со­ці­аль­ної не­на­ви­сті й со­ці­аль­ної за­здро­сті. Тут межа між пра­ве­дним гні­вом і про­во­ку­ва­н­ням при­стра­стей вель­ми тонка.

Але по­лі­ти­чно «вби­ти» Ти­мо­шен­ко до­сить лег­ко, якщо при­га­да­ти про її роль у зда­чі Кри­му Ро­сії. Ось від цьо­го їй не від­ми­ти­ся. А там яв­но па­хне дер­жав­ною зра­дою. А як іна­кше на­зи­ва­ти за­кли­ки на за­сі­дан­ні СНБО 2014-го не за­хи­ща­ти свою кра­ї­ну під час іно­зем­ної зброй­ної агре­сії? До ре­чі, на ка­на­лі «112 Укра­ї­на» Олег Ля­шко якраз про це Ти­мо­шен­ко й на­га­дав. На за­хист сво­єї во­жди­ці ки­нув­ся там нар­деп від «Ба­тьків­щи­ні» Іван Круль­ко.

В ім’я та­ко­го за­хи­сту йо­му не­зрід­ка до­во­ди­ться ста­ви­ти на кар­ту вла­сну ре­пу­та­цію. І в ць ому ви­пад­ку йо­го ар­гу­мен­ти не ви­три­му­ва­ли кри­ти­ки: мов­ляв, Ти­мо­шен­ко не бу­ла чле­ном РНБО, то­му й від­по­від­а­ти не мо­же. Але во­на й лю­ди­ною з ву­ли­ці не бу­ла, бу­ду­чи лі­де­ром (фор­маль­ним або фа­кти­чним — ін­ше пи­та­н­ня) пар­ла­мент­ської фра­кції. І хі­ба для зра­ди по­трі­бно обов’яз­ко­во обі­йма­ти яку­сьо­фі­цій­ну по­са­ду?

А що­до продажу зем­лі Ти­мо­шен­ко, на мій по­гляд, пра­ва. При ни­ні­шній ко­рум­по­ва­ній вла­ді ми й не по­мі­ти­мо, як усе роз­де­ри­ба­нять. Че­рез під­став­них осіб, че­рез під­ку­пних чи­нов­ни­ків, че­рез іно­зем­ну аген­ту­ру ду­же швид­ко укра­їн­ська зем­ля при­пи­ни­тьна­ле­жа­ти укра­їн­цям. При­га­дай­мо гра­бі­жни­цьку при­ва­ти­за­цію, яка да­ла нам кла­но­во-олі­гар­хі­чну си­сте­му й ста­тус най­бі­дні­шої кра­ї­ни Єв­ро­пи. Адже при­ва­ти­за­цію мо­жна бу­ло про­ве­сти іна­кше, як у Че­хії, як у Поль­щі, де не­має олі­гар­хів, але не­має й зли­ден­но­сті. Ри­нок зем­лі слід вво­ди­ти ли­ше то­ді, ко­ли в Укра­ї­ні бу­де уряд на­ціо­наль­ної до­ві­ри. Сьо­го­дні у нас вла­да на­ціо­наль­ної не­до­ві­ри. Во­на все одно не змо­же здій­сни­ти ра­ди­каль­ні ре­фор­ми (зокре­ма у сфе­рі зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня) на ко­ри­стьсу­спіль ства.

Аб­со­лю­тна біль­шість укра­їн­ців ви­сту­па­ю­ть­про­ти продажу зем­лі. Зро­зумі­ло, що є тиск з бо­ку МВФ. Але ж на­ша «елі­та» роз­кра­дає Укра­ї­ну, а по­тім бі­жи­тьдо МВФ, бо кра­ї­ні по­трі­бно на що­сьжи­ти. Не мо­жна йти впе­ред, не во­ло­ді­ю­чи до­ві­рою на­ро­ду, про­ти во­лі йо­го аб­со­лю­тної біль­шо­сті.

ВІЛЬНИЙ ВИ­БІР НА­ШИХ ЛЮ­ДЕЙ

На «112 Укра­ї­на» обго­во­рю­ва­ли ідею фра­кції «На­ро­дно­го фрон­ту» про за­про­ва­дже­н­ня ві­зо­во­го ре­жи­му з Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю. При цьо­му одра­зу при­га­да­ли про укра­їн­ських «за­ро­бі­тчан» у Ро­сії, яким ві­зо­вий ре­жим мо­же за­шко­ди­ти. Але у нас вій­на (яку ни­ні­шня вла­да ні­як не хо­че де-юре ви­зна­ти, пле­ка­ю­чи на­дію до­мо­ви­ти­ся з Крем­лем). А під час вій­ни лю­ди­на, що пра­цює на во­ро­га сво­єї кра­ї­ни, є йо­го спів­у­ча­сни­ком, тоб­то ко­ла­бо­ран­том. Укра­їн­ські ко­ла­бо­ран­ти в Ро­сії, які об’єктив­но укрі­плю­ють по­ту­жність і мо­гу­тність ім­пе­рії, її ар­мії, хо­чуть во­ни то­го чи не хо­чуть, при­че­тні до за­ги­бе­лі сво­їх спів­ві­тчи­зни­ків на Дон­ба­сі.

Що ж до ма­те­рі­аль­них про­блем цих осіб, то чи да­ють про­бле­ми мо­раль­не пра­во зра­ди­ти свою кра­ї­ну? Уре­шті-решт, якщо то­ле­ран­тно ста­ви­ти­ся до ко­ла­бо­ран­тів, то тре­ба ви­зна­ти, що лю­ди­на, яка пе­ре­жи­ває ма­те­рі­аль­ні тру­дно­щі, має пра­во ви­хо­ди­ти на ву­ли­цю й гра­бу­ва­ти пе­ре­хо­жих. І су­ди­ти за та­ке не мо­жна. Ко­ли йде вій­на, кра­ї­на має ви­хо­ди­ти зі сво­їх ін­те­ре­сів пе­ре­мо­ги й по­ря­тун­ку на­ції, а не з ін­те­ре­сів тих осіб, для яких осо­би­сте бла­го­по­луч­чя не­ви­мір­но ви­ще за Ві­тчи­зну. До ре­чі, є під­ста­ви вва­жа­ти, що ро­сій­ські спец­слу­жби за­вер­бу­ва­ли без­ліч укра­їн­ських «за­ро­бі­тчан» на те­ри­то­рії РФ. І це ве­ли­ка й бо­лю­ча про­бле­ма для Укра­ї­ни.

Не­об­хі­дно роз­гля­ну­ти пи­та­н­ня про за­ко­но­дав­че за­про­ва­дже­н­ня нор­ми про по­збав­ле­н­ня укра­їн­сько­го гро­ма­дян­ства за ан­ти­дер­жав­ну ді­яль­ність. Дер­жа­ва має за­хи­ща­ти­ся, іна­кше во­на за­ги­не.

Але є й при­єм­ні но­ви­ни. На те­ле­ка­на­лі Ес­пре­со-TV в ру­хо­мо­му ряд­ку з’яви­ло­ся ці­ка­ве по­ві­дом­ле­н­ня про те, що 92% жи­те­лів Укра­ї­ни ви­зна­ли се­бе етні­чни­ми укра­їн­ця­ми, це яв­но біль­ше, ніж за під­сум­ка­ми остан­ньо­го пе­ре­пи­су на­се­ле­н­ня. І яв­но біль­ше, ніж ре­аль­них укра­їн­ців «з ді­да-пра­ді­да». Про що це го­во­рить? Усу­пе­реч пу­тін­ській агре­сії, всу­пе­реч кон­тр­про­ду­ктив­ній ді­яль­но­сті й без­ді­яль­но­сті вла­ди Укра­ї­ни міль­йо­ни на­ших гро­ма­дян хо­чуть бу­ти укра­їн­ця­ми й за­яв­ля­ють про свій кров­ний зв’язок з укра­їн­ським на­ро­дом. І це не зав­дя­ки по­лі­ти­ці вер­хів­ки дер­жа­ви, а всу­пе­реч їй... Це вільний ви­бір на­ших лю­дей.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.