«ПРОГНОЗУЮ, ЩО НАЙ­БІЛЬ­ШИЙ ПО­ПИТ БУ­ДЕ НЕ ПРО­СТО НА ІН­ФОР­МА­ЦІЮ, А НА ПО­ДРО­БИ­ЦІ...»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

Єв­ге­ній КИ­СЕ­ЛЬОВ,

те­ле­ве­ду­чий:

— Вла­сник NewsOne Єв­ген Му­ра­єв так про­ко­мен­ту­вав рі­ше­н­ня ва­шої ко­ман­ди пі­ти: «Во­ни отри­ма­ли ду­же ве­ли­кі гро­ші за те, що вста­нуть і не­гай­но пі­дуть. Я знаю, що Ки­се­льо­ва на­віть по­вер­ну­ли по до­ро­зі до ае­ро­пор­ту — щоб про­ве­сти з ним ці переговори. Як про­ко­мен­ту­є­те? І що ста­ло клю­чо­вим фа­кто­ром у рі­шен­ні пі­ти на но­вий про­ект?

— Я вдя­чний Єв­ге­но­ві Му­ра­є­ву за те, що він дав мо­жли­вість по­пра­цю­ва­ти на ка­на­лі NewsOne... А всі ці дур­ни­ці він, пев­но, на­го­во­рив про­сто від обра­зи та роз­ча­ру­ва­н­ня. Не біль­ше. Я ду­же до­бре спра­цю­вав­ся з Оле­ксі­єм Се­ме­но­вим, з Єв­ге­ні­єю За­ха­ро­вою — то­му, ко­ли ме­ні за­про­по­ну­ва­ли пе­ре­йти на но­вий про­ект, з ра­ді­стю по­го­див­ся. У них — кла­сна і зла­го­дже­на ко­ман­дна ро­бо­та, і ме­ні це ім­по­нує.

Що ж до мо­єї ро­лі на но­во­му ка­на­лі... Зна­є­те, я ні­ко­ли не роз­по­від­аю про свої май­бу­тні про­е­кти, го­то­вий обго­во­рю­ва­ти і ко­мен­ту­ва­ти ли­ше ті про­е­кти, які вже ви­йшли в ефір. Чо­му? Еле­мен­тар­ні за­бо­бо­ни. Ска­жу ли­ше, що про ка­нал, про те, яким він має бу­ти, у нас по­стій­но ве­ду­ться то­ва­ри­ські, про­фе­сій­ні твор­чі дис­ку­сії. Зро­зу­мію, що мо­де­рує їх го­лов­ний про­дю­сер Оле­ксій Семенов.

Те­ле­ба­че­н­ня — твор­ча ро­бо­та. З одно­го бо­ку — це ні­би за­кри­тий ме­та­лур­гій­ний за­вод за­мкну­то­го ци­клу, цей кон­ве­єр, зда­є­ться, про­сто не-

мо­жли­во зу­пи­ни­ти. А з дру­го­го бо­ку, ко­ло­саль­ний мо­мент твор­чо­сті тут зав­жди при­су­тній.

— Як мо­же­те оці­ни­ти кон­ку­рен­цію ін­фор­ма­цій­них ка­на­лів в Укра­ї­ні?

— У ба­га­тьох кра­ї­нах є по кіль­ка по­ту­жних ін­фор­ма­цій­них ка­на­лів, які гар­но се­бе по­чу­ва­ють і че­сно між со­бою кон­ку­ру­ють. Так має бу­ти. Я не ви­клю­чаю то­го, що якийсь ін­фор­ма­цій­ний ка­нал по­мре, не ви­три­має кон­ку­рен­ції пі­сля на­шої по­яви. На­ра­зі ж на­ши­ми го­лов­ни­ми кон­ку­рен­та­ми, без­умов­но, є «112 Укра­ї­на» та NewsOne. Мо­жли­во, з ча­сом, під­тя­гне­ться ZIK. Але за­раз, не в обра­зу їм бу­де ска­за­но, їх до­ля і рей­тинг ду­же ма­лі. Чо­му сьо­го­дні в прин­ци­пі те­ле­ба­че­н­ня змі­ню­є­ться? Бо змі­ню­є­ться са­ме на­ше жи­т­тя, змі­ню­ю­ться те­хно­ло­гії. З ми­ну­ло­го ро­ку в Укра­ї­ні став до­сту­пним ка­нал Netflix. Будь-який укра­ї­нець, який мо­же за­пла­ти­ти кіль­ка до­ла­рів на мі­сяць і во­ло­діє ан­глій­ською мо­вою, має мо­жли­вість ди­ви­ти­ся цей пре­кра­сний ка­нал. Це фа­кти­чно озна­чає, що ча­сти­на ау­ди­то­рії вже пі­шла з на­ших ка­на­лів. Їм не тре­ба че­ка­ти на но­вий кру­тий се­рі­ал по ТБ, бо во­ни мо­жуть йо­го пе­ре­гля­ну­ти в се­бе на комп’юте­рі у зру­чний час. І це не ка­жу­чи про со­тні пі­рат­ських ре­сур­сів... Де­да­лі мен­ше лю­дей див­ля­ться те­ле­ві­зор для то­го, щоб по­ди­ви­ти­ся кі­но чи се­рі­ал, чи вза­га­лі отри­ма­ли еле­мент роз­ва­ги від те­ле­ві­зо­ра...

Ще 20 ро­ків то­му те­ле­ві­зор — це бу­ло «ві­кно» у світ, це бу­ло на­ше все. Ми з те­ле­ві­зо­ра ді­зна­ва­ли­ся но­ви­ни, тіль­ки на ТБ мо­жна бу­ло по­ди­ви­ти­ся які­сне кі­но за­хі­дно­го ви­ро­бни­цтва... По­мер про­кат, не бу­ло кі­но­те­а­трів, не бу­ло ін­тер­не­ту... сьо­го­дні, не­зва­жа­ю­чи на всі еко­но­мі­чні тру­дно­щі, все уже є — роз­ви­ну­та ін­ду­стрія роз­ваг та хар­чу­ва­н­ня. І в цій си­ту­а­ція за­ко­но- мір­но па­да­ють рей­тин­ги ТБ. То­му сьо­го­дні від­бу­ва­є­ться бур­хли­вий роз­ви­ток ні­ше­вих ка­на­лів. На ба­га­тьох із них, на їхніх сай­тах, що на­ці­ле­ні на спе­ці­аль­ну вузь­ку ау­ди­то­рію, ре­кла­ма ко­штує на­віть до­рож­че, ніж на ме­ді­а­ре­сур­сах ши­ро­ко­го про­фі­лю. За­галь­но­на­ціо­наль­ні ка­на­ли так зва­но­го ши­ро­ко­го про­фі­лю на­вряд чи ко­лись вза­га­лі під­ні­му­ться. Мій вла­сний до­свід мо­жна вва­жа­ти то­му при­кла­дом. Ще де­сять ро­ків то­му, ко­ли я на «Ін­те­рі» вів про­ект «Ве­ли­ка по­лі­ти­ка», до­ля про­гра­ми мо­гла ста­но­ви­ти 20—25%. Ко­ли бу­ло тро­хи мен­ше 20%, то ме­не­дже­ри вже кри­ви­ли­ся, чо­му, мов­ляв, мен­ше лю­дей пе­ре­гля­ну­ло. Сьо­го­дні ж 15—17% будь-яко­го про­е­кту — це за­хмар­ний успіх.

Прогнозую, що най­біль­ший по­пит бу­де не про­сто на ін­фор­ма­цію, а на по­дро­би­ці, ко­мен­та­рі, оцін­ки, про­гно­зи... Чи­ма­ло лю­дей отри­му­ють ін­фор­ма­цію з мо­біль­них те­ле­фо­нів. Під­ско­чив курс до­ла­ра — чо­му це від­бу­ло­ся? Ого­ло­си­ли, що бі­зне­сме­ни ро­сій­сько­го по­хо­дже­н­ня ку­пу­ють «донь­ку» ро­сій­сько­го «Сбер­бан­ка» — хто ці лю­ди? Що це озна­чає? Яка їхня істо­рія? В чи­їх ін­те­ре­сах во­ни це ро­блять? Сьо­го­дні на­ші зав­да­н­ня — швид­ко по­ясни­ти і про­ана­лі­зу­ва­ти. І са­ме на та­кий кон­тент бу­де по­пит.

— А хто ваш іде­аль­ний гля­дач?

— Ду­маю, що це ін­те­лі­ген­тний, ро­зум­ний жи­тель мі­ста ві­ком стар­ше 40 ро­ків. Тоб­то це до­ро­сла лю­ди­на, ко­тра має ро­ди­ну і ду­має про її май­бу­тнє, як, вла­сне, і май­бу­тнє кра­ї­ни. Це лю­ди­на, ко­трій не бай­ду­жа до­ля кра­ї­ни та сві­ту, з не­за­шо­ре­ним сві­то­гля­дом, і ко­тра, що не менш ва­жли­во, не має го­то­вих про­стих від­по­від­ей на скла­дні пи­та­н­ня. Ду­маю, що мій іде­аль­ний гля­дач не жи­ве в чор­но-бі­ло­му сві­ті. Адже він до­бре ро­зу­міє, що між бі­лим і чор­ним є ще, як ни­ні мо­дно ка­за­ти, 50 від­тін­ків сі­ро­го.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.