Ма­крон vs Ле Пен

Які уроки ма­ють ви­не­сти укра­їн­ські по­лі­ти­ки з пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Фран­ції?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День» Оле­ся ТИТАРЕНКО, Па­риж

Які уроки ма­ють ви­не­сти укра­їн­ські по­лі­ти­ки з пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Фран­ці ї ?

До пер­шо­го ту­ру ви­бо­рів у Фран­цузь­кій Ре­спу­блі­ці бу­ла при­ку­та ува­га всьо­го сві­ту. Біль­шість огля­да­чів вва­жа­ла, що на них ви­рі­шу­є­ться не ли­ше май­бу­тнє ці­єї кра­ї­ни, а й Єв­ро­пи. Де­хто на­віть про­гно­зу­вав, що фран­цу­зи про­го­ло­су­ють за Frexit за ана­ло­гі­єю з Brexit, як це ста­ло­ся ми­ну­ло­го ро­ку у Ве­ли­ко­бри­та­нії. Про це «День» уже пи­сав у ма­те­рі­а­лі «До­ле­но­сні ви­бо­ри у Фран­ції » (https://day.kyiv.ua/uk/article/denplanety/dolenosni-vybory-u-franciyi), на­го­ло­шу­ю­чи, що го­лов­на ін­три­га цьо­го­рі­чних пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів по­ля­гає в то­му, чи по­тра­пить у дру­гий тур лі­дер ру­ху «Впе­ред!» Ема­ну­ель Ма­крон, єди­ний з чо­ти­рьох фа­во­ри­тів, хто ви­сту­пає за змі­цне­н­ня Єв­ро­пи і збе­ре­же­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії. Ін­ше пи­та­н­ня по­ля­га­ло в то­му, чи ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня від­по­від­а­ти­муть опи­ту­ва­н­ням гро­мад­ської дум­ки, згі­дно з яки­ми Ма­крон ви­пе­ре­джає лі­де­ра «На­ціо­наль­но­го фрон­ту», яка ви­сту­пає за ви­хід Фран­ції з ЄС і зо­ни єв­ро.

Мо­жна без пе­ре­біль­ше­н­ня ска­за­ти, що в Єв­ро­пі з по­лег­ше­н­ням зі­тхну­ли, ді­знав­шись про ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня. За про­гно­за­ми опи­ту­вань Ма­крон обі­йшов Ле Пен на два від­со­тки. Згі­дно з опри­лю­дне­ни­ми да­ни­ми, Ма­крон здо­був 23,9% го­ло­сів ви­бор­ців, Ле Пен — 21,4%. За ни­ми слі­ду­ють кон­сер­ва­тор, екс-прем’єр Фран­суа Фі­йон із 19,9% та уль­тра­лі­вий Жан-Люк Ме­лан­шон із 19,6%.

«НО­ВЕ ОБЛИЧ­ЧЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ НАДІЇ»

Го­ло­ва ні­ме­цько­го уря­ду Ан­ге­ла Мер­кель вва­жає, що пе­ре­мо­гу у пер­шо­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Фран­ції здо­був «силь­ний курс що­до мі­цно­го ЄС та со­ці­аль­но орі­єн­то­ва­ної рин­ко­вої еко­но­мі­ки». Про це на­пи­сав від її іме­ні ре­чник Штеф­фен Зай­берт у ме­ре­жі Twitter.

Сам Ма­крон так про­ко­мен­ту­вав свою пе­ре­мо­гу у пер­шо­му ту­рі: «Фран­цу­зи ду­же хо­чуть змін... Че­рез рік ми пов­ні­стю змі­ни­мо по­лі­ти­чну си­ту­а­цію у Фран­ції». Звер­та­ю­чись до сво­їх при­хиль­ни­ків, він ска­зав: «Ви взя­ли до­лю кра­ї­ни у свої ру­ки. За­ли­ша­є­ться, щоб ви і на­да­лі бу­ли рі­шу­чи­ми і на­ді­ле­ни­ми уявою... Ви — но­ве облич­чя французької надії».

До сло­ва, в укра­їн­ських со­цме­ре­жах з’яви­лась низ­ка ко­мен­та­рів з при­во­ду пе­ре­мо­ги Ма­кро­на у пер­шо­му ту­рі. Зокре­ма, Ле­о­нід Швед на сво­їй сто­рін­ці у Facebook за­ува­жив: «Фран­цуз пі­шов про­ти си­сте­ми і за рік ви­ріс у фі­гу­ру на­ціо­наль­но­го мас­шта­бу і до­вів, що це не ви­пад­ко­вість. На­ші не про­пу­ска­ють на­го­ди до­ве­сти, що во­ни пі­гмеї. Їм не мо­жна від­мо­ви­ти в одно­му: в по­слі­дов­но­сті. Ге­нії ан­ти­по­лі­ти­ки. Ема­ну­ель сяє по­смі­шка­ми, а тут хоч плач».

На­справ­ді в укра­їн­ській істо­рії був при­клад, ко­ли на ви­бо­рах у 1999 ро­ці один не­за­ле­жний кан­ди­дат хо­тів зруй­ну­ва­ти олі­гар­хі­чно­кла­но­ву си­сте­му. І не­ви­пад­ко­во то­ді кни­га Єв­ге­на Мар­чу­ка, який мав ве ли кий до свід ро бо ти у вла ді, «П’ять ро­ків укра­їн­ської тра­ге­дії» бу­ла ча­сти­ною йо­го пре­зи­дент­ської про­гра­ми. Однак то­ді су­спіль­ство не бу­ло го­то­ве під­три­ма­ти цьо­го кан­ди­да­та, а вла­да зі сво­го бо­ку зро­би­ла все, щоб у дру­гий тур про­йшов ко­му­ніст, чим бу­ло за­без­пе­че­но дру­гий тер­мін пре­зи­дент­ства Ле­о­ні­да Ку­чми і від­по­від­но збе­ре­же­но кла­но­ву си­сте­му. Але, схо­же, для ду­же ба­га­тьох це, як і ра­ні­ше, «не­зру­чні зна­н­ня».

Екс­пер­ти звер­ну­ли ува­гу на те, що пер­ше в істо­рії Фран­ції з 1958 ро­ку ні со­ці­а­ліст, ні пра­во­цен­трист не про­йшли у эдру­гий тур пре­зи­дент­ських ви­бо­рів.э Ема­ну­ель Ма­крон вва­жа­є­ться по­лі­ти­чним ау­тсай­де­ром у Фран­ції — до­сі він не брав уча­сті у эпре­зи­дент­ських кам­па­ні­ях. Окрім то­го, у ви­пад­ку пе­ре­мо­ги 39-рі­чний ко­ли­шній бан­кір і екс-эмі­ністр еко­но­мі­ки Фран­ції за пре­зи­ден­та Ол­лан­да ста­не най­мо­лод шим пре зи ден том в іс то рії эФран­ції.э А опи­ту­ва­н­ня свід­чать, що у дру­го­му ту­рі він пе­ре­мо­же Ле Пен з роз­ри­вом по­над 20%.

Май­же всі су­пер­ни­ки Ма­кро­на за ви­клю­че­н­ням Ме­лен­шо­на і, зро- зумі­ло, Ле Пен за­кли­ка­ли сво­їх при­хиль­ни­ків го­ло­су­ва­ти за лі­де­ра пар­тії «Впе­ред!». При цьо­му Фран­суа Фі­йон за­явив на­сту­пне: «На­ціо­наль­ний фронт» ві­до­мий сво­їм на­силь­ством і не­то­ле­ран­тні­стю... Не­має ін­шо­го ви­бо­ру, як го­ло­су­ва­ти про­ти край­нє пра­вих. От­же, я бу­ду го­ло­су­ва­ти за Ема­ну­е­ля Ма­кро­на».

Тим ча­сом лі­дер со­ці­а­лі­стів Бе­нуа Амон за­явив: «Ема­ну­ель Ма­крон не є пред­став­ни­ком лі­вих сил і не має пра­ва ви­сту­па­ти як лі­вий кан­ди­дат, але він не є во­ро­гом ре­спу­блі­ки, як Ле Пен».

ТАКТИЧНЕ ГО­ЛО­СУ­ВА­Н­НЯ

У 15-му окру­зі, най­більш гу­сто­на­се­ле­но­му в Па­ри­жі, на мо­мент від­кри­т­тя діль­ниць о 8-й го­ди­ні ран­ку уже до­ста­тньо ве­ле­лю­дно, за ін­фор­ма­ці­єю Мі­ні­стер­ства вну­трі­шніх справ Фран­ції, яв­ка в пер­шо­му ту­рі про­тя­гом дня ли­ша­лась ста­біль­ною та ста­но­вить у під­сум­ку 69,42%. Не з’яви­ло­ся на діль­ни­ці близь­ко 22% гро­ма­дян. Про­те да­ле­ко не всі ви­бор­ці, які при­йшли го­ло­су­ва­ти, ви­зна­чи­лись з кан­ди­да­том. «Я зав­жди під­три­му­вав Пар­тію со­ці­а­лі­стів, цьо­го ра­зу з кан­ди­да­том ви­зна­чи­тись не мо­жу, мо­жли­во, до­ве­де­ться вза­га­лі утри­ма- тись», — роз­по­від­ає веб-ди­зай­нер Але­ксандр. Та­кі на­строї по­ясню­ю­ться кра­хом бі­пар­тій­ної си­сте­ми, де тра­ди­цій­но та ро­ка­ми го­ло­су­ва­ли за лі­вих і пра­вих. У 2017-му зви­клі до си­сте­ми бі­ле-чор­не по­тра­пи­ли в ла­бі­ринт — кан­ди­дат від со­ці­а­лі­стів Бе­нуа Амон іде­а­лі­зує й по­лі­ти­чно не пе­ре­ко­нує, а пред­став­ник пра­вих Фран­суа Фі­йон ко­ру­пцій­ни­ми скан­да­ла­ми від­ля­кує. То­му лі­ві ви­бор­ці ма­ли два ва­рі­ан­ти: го­ло­су­ва­ти за Ма­кро­на або ра­ди­ка­лі­зу­ва­ти­ся за Ме­лан­шо­на. Що­до пра­вих, то біль­ша їх ча­сти­на за­ли­ши­лась з Фі­йо­ном, ін­ша пе­ре­йшла зно­ву ж та­ки до Ме­лан­шо­на, бо під три му ва ти « На ці о наль ний фронт» у дру­го­му ту­рі аб­со­лю­тно не зби­ра­лась та, як, на­при­клад, ви­кла­дач французької мо­ви Ма­рі, «го­ло- су­ва­ла не за пер­со­на­лії та скан­да­ли, а за про­гра­му та силь­но­го кан­ди­да­та». По­при за­бо­ро­ну опри­лю­дне­н­ня будь-яких по­пе­ре­дніх ре­зуль­та­тів у день пер­шо­го ту­ру та штраф у 75 тис. єв­ро ме­діа актив­но ти­ра­жу­ва­ли до­слі­дже­н­ня на­мі­рів ви­бор­ців за кіль­ка ти­жнів до стар­ту пе­ре­го­нів. Очо­лю­ва­ла май­же всі рей­тин­ги та про­гно­зи Ма­рін Ле Пен, то­му ці­єї не­ді­лі фран­цу­зи від­да­ли пе­ре­ва­гу ще й та­кти­чно­му го­ло­су­ван­ню та оби­ра­ли кан­ди­да­та, зда­тно­го про­ти­сто­я­ти го­ло­ві На­ціо­наль­но­го фрон­ту в дру­го­му ту­рі. «Ме­ні ближ­чі ідеї Бе­нуа Амо­на, про­те хо­чу, щоб го­лос зна­до­бив­ся, то­му — за Ма­кро­на», — ре­зю­мує свою участь у пер­шо­му ту­рі сту­ден­тка Анн-Со­фі. Жур­на­ліст Кле­ман, нав­па­ки, жар­тує, що «тактичне го­ло­су­ва­н­ня — це те ж са­ме, що йти до ви­бор­чої діль­ни­ці тіль­ки для то­го, аби всти­гну­ти до пе­кар­ні по­ряд — зру­чно і по до­ро­зі».

У МА­КРО­НА — СТАВКА НА ЕКОНОМІЧНІ ПЕ­РЕ­ТВО­РЕ­Н­НЯ

Лі­де­ра пер­шо­го ту­ру, ко­ли­шньо­го мі­ні­стра еко­но­мі­ки Ема­нуе ля Мак ро на, за ре зуль та та ми ек зит- по лів під три мує Па ризь - кий ре­гіон, пів­ден­ний та пів­ні­чний за хід кра ї ни. Го ло су ва ти - муть за ньо­го ко­ли­шні опо­нен­ти та пра­ві по­лі­ти­ки: Фран­суа Фі­йон, Бе нуа Амон, Ален Жуп пе, На­та­лі Ко­сцю­шко-Мо­рі­зе. По­лі­ти­чна Фран­ція ого­ло­шує та­ким чи­ном за­галь­ну мо­бі­лі­за­цію про­ти « На ці о наль но го фрон ту » . Однак Жан-Люк Ме­лан­шон, на­при­клад, сво­єї по­раз­ки до­сі не ви знає, під три му ва ти Мак ро на по­ки не зби­ра­є­ться, як, вла­сне, і йо го ви бор ці. Дру гий тур пре - зи­дент­ських ви­бо­рів во­ни пла­ну­ють про­і­гно­ру­ва­ти.

Про гра ма Мак ро на та йо го про­по­зи­ції кар­ди­наль­но від­рі­зня­ють ся від за про по но ва них Ма - рін Ле Пен. Еко но міст, ін вес ти - цій­ний бан­кір Бан­ку Ро­тшиль­да та цен т рист з ми ну лим со ці а ліс - та ста­вить на економічні пе­ре­тво­рен ня та ро бить цю те ма ти ку цен­траль­ною у сво­їй кам­па­нії. У бюд жет ній сфе рі він про по нує зеко­но­ми­ти 60 млрд єв­ро, час­тко­во з а ра ху нок с ко ро чен ня 120 тис. дер ж с луж бов ців. У со - ці­аль­ній га­лу­зі пла­нує ще біль­ше за хис ти ти фран цу зів та збіль - ши­ти до­по­мо­гу з без­ро­бі­т­тя. «Не­а­би­як ме­не ті­шить йо­го про­по­зи­ція про ска су ван ня по дат ку на про жи ван ня, це до зво лить зе ко - но ми ти один мі с яць з ар пла - ти » , — оці нює про по зи цію Мак - ро на куль тур ний ата ше Но е мі. На зов ніш ньо по лі тич ній аре ні він ви­сту­пає за збе­ре­же­н­ня Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, про­те во­дно­час за ство рен ня окре мо го бюд же ту для Єв­ро зо ни. З Ро сі­єю пе ред ба - чає пар­тнер­ські від­но­си­ни та ви­сту­пає за по­си­ле­н­ня сан­кцій у ви­пад ку по гі р шен ня си ту а ції в Укра ї ні.

Прес- сек ре тар Мак ро на Ло - ранс Аїм, ав тор йо г о об ра з у « фран цузь ко го Оба ми » , основ - ною стра те гі­єю кан ди да та в дру­го му ту рі на зи ває « по ро зу мін ня з при хиль ни ка ми Ле Пен » .

КОЗИРІ ЛЕ ПЕН — БЕЗ­ПЕ­КА ТА НА­ЦІО­НАЛЬ­НИЙ ПРІОРИТЕТ

Що ж до пре­зи­ден­та «На­ціо­наль­но­го фрон­ту» та єв­ро­де­пу­та­та Ма­рін Ле Пен. Во­на ви­сту­пає про­ти мон­ді­а­лі­за­ції, за збе­ре­же­н­ня ци ві­лі за­ції та гран­ді озні дер жав ні змі­ни. Два тер­мі­ни, яки­ми Ле Пен опе­рує май­же по­стій­но, — це без­пе­ка та на­ціо­наль­ний пріоритет. «Го­ло су ва ти му за « На ці о наль ний фронт», бо тіль­ки Ма­рін про­по­нує ре­аль­ні кро­ки в бо­роть­бі з те­ро­ри­змом», — по­яснює сту­дент Шарль. В усіх сфе­рах Ле Пен пла­нує від­да­ва­ти пе­ре­ва­гу фран­цузь­ким гро­ма­дя­нам, у чо­му і по­ля­гає на­ціо- наль­ний пріоритет, про­по­нує обме­жи­ти пра­ва іно­зем­ців на со­ці­аль­ну до­по­мо­гу та жи­тло, за­кри­ти по­тен­цій­но не­без­пе­чні ме­че­ті та бо­ро­ти­ся з ме­ре­жа­ми джи­ха­ди­стів в кра­ї­ні. Одним із пер­ших не­об­хі­дних Фран­ції кро­ків во­на вва­жає від­нов­ле­н­ня вну­трі­шніх кор­до­нів, ви­хід з Шен­ген­ської зо­ни та вста­нов­ле­н­ня мі­гра­цій­ної кво­ти (до 10 тис. осіб на рік). З НАТО Ма­рін Ле Пен спів­пра­ці не ба­чить, як і з ЄС, що­до ви­хо­ду з яко­го во­на має на­мір про­ве­сти ре­фе­рен­дум, Ро­сія ж для неї — один з най­ва­жли­ві­ших пар­тне­рів, який, на дум­ку кан­ди­да­та, ле­галь­но від’єд­нав істо­ри­чно ро­сій­ський Крим від Укра­ї­ни.

Про­фе­сор з гео­по­лі­ти­ки Оле­ксандр Мель ник, оці ню ю чи для «Дня» ре­зуль­та­ти пер­шо­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, го­во­рить про но­ву еру у фран­цузь­кій істо­рії: «Сьо­го­дні ми спо­сте­рі­га­є­мо крах П’ятої ре­спу­блі­ки, роз­пад ко­ли­шньої бі пар тій ної сис те ми, який при­звів до змі­цне­н­ня по­зи­цій ау­тсай­де­рів, се­ред яких і Ема­ну­ель Ма­крон. Що ж до ре­зуль­та­тів дру­го­го ту­ру, жо­дної впев­не­но­сті не­має, усе за­ле­жа­ти­ме від то­го, що за­хо­чуть обра­ти — мон­ді­а­лі­за­цію Ма­кро­на чи на­ціо­наль­ний ін­ди­ві­ду­а­лізм Ле Пен».

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.