Ми­ко­ла Мар­ти­нен­ко: спів­у­ча­сник і жер­тва си­сте­ми

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван КАПСАМУН, «День»

Си­ту­а­ція зі спра­вою Ми­ко­ли Мар­ти­нен­ка свід­чить не про­сто про пев­ні по­лі­ти­чні пе­ре­тур­ба­ції, а і про низ­ку ін­ших про­блем. Во­ни ма­ють як по­лі­ти­чне, так і юри­ди­чне під­ґрун­тя. «По­лі­ти­чний бік по­ля­гає в то­му, що Мар­ти­нен­ко три­ва­лий час був, а мо­жли­во і за­ли­ша­є­ться, впли­во­вою фі­гу­рою в енер­ге­ти­чно­му се­кто­рі, в пер­шу чер­гу в сфе­рі атом­ної енер­ге­ти­ки, — ко­мен­тує «Дню» кан­ди­дат юри­ди­чних на­ук, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В.М. Ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни Ми­ко­ла СІРИЙ. — То­му дуж е важ ли­во ро­зу­мі­ти, як ця спра­ва мо­же впли­ну­ти або бу­де ви­ко­ри­ста­на на енер­ге­ти­чно­му рин­ку».

По­при те, що Спе­ці­а­лі­зо­ва­на ан­ти­ко­ру­пцій­на про­ку­ра­ту­ра про­си­ла суд взя­ти Мар­ти­нен­ка під вар­ту на 60 діб, з аль­тер­на­ти­вою за­ста­ви в 300 млн грн, суд все одно прийняв рі­ше­н­ня від­пу­сти­ти екс-де­пу­та­та від «На­ро­дно­го фрон­ту» на по­ру­ки одно­пар­тій­ців-де­пу­та­тів та мі­ні­стрів. Як ві­до­мо, САП ви­су­нув Мар­ти­нен­ку пі­до­зру, в якій йо­го зви­ну­ва­чу­ють у роз­тра­ті ко­штів ДП «Схі­дний гір­ни­чо-зба­га­чу­валь­ний ком­бі­нат» у роз­мі­рі $17,28 млн. «Йо­му за­гро­жує до 12 ро­ків», — за­явив ке­рів­ник САП На­зар ХОЛОДНИЦЬКИЙ.

«З при­во­ду юри­ди­чно­го бо­ку пи­та­н­ня, су­спіль­ство хо­ті­ло б отри­ма­ти біль­шу чі­ткість в цій си­ту­а­ції, — ка­же Ми­ко­ла Сірий. — По­трі­бно усві­дом­лю­ва­ти, що су­до­ва си­сте­ма за­раз не в най­кра­що­му ста­ні, ми ро­зу­мі­є­мо, що во­на до­сі не­ре­фор­мо­ва­на, то­му її схиль­ність до під­ла­шту­ва­н­ня, зокре­ма до впли­вів з бо­ку по­лі­ти­ків, до­сить ви­со­ка. Від­по­від­но ми і по­ба­чи­ли го­тов­ність су­ду за­сто­су­ва­ти в цій си­ту­а­ції найм’які­шій за­по­бі­жний за­хід».

Мо­жли­во це пов’яза­но і з по­ту­жним «на­сту­пом фрон­то­ви­ків», адже, окрім силь­но­го юри­ди­чно­го на­сту­пу, Мар­ти­нен­ка до су­ду при­йшли під­три­ма­ти на­ро­дні де­пу­та­ти і мі­ні­стри. З кло­по­та­н­ням про взя­т­тя на по­ру­ки екс-де­пу­та­та ви­сту­пи­ли 17 нар­де­пів, 3 мі­ні­стри і 1 член ЦВК. Се­ред 21 по­ру­чи­те­ля — мі­ні­стри Лі­лія Гри- не­вич, Во­ло­ди­мир Оме­лян, Ігор Жда­нов, за­сту­пник го­ло­ви ЦВК Ан­дрій Ма­ге­ра, а та­ко­жнар­де­пи — Ле­о­нід Ємець, Ге­ор­гій Ло­гвин­ський, Ан­дрій Те­те­рук, Ми­ко­ла Кня­жи­цький, Ма­ксим По­ля­ков, Ві­ктор Єлен­ський, Оле­на Ле­дов­ських, Оле­на Ма­со­рі­на, Пав­ло Пин­зе­ник, Ген­на­дій Кри­во­шея, Ві­та­лій Ста­шук, Хві­ча Ме­па­рі­шві­лі, Ві­ктор Кри­вен­ко, Ві­та­лій Кор­чик, Оле­на Бой­ко, Ва­дим Пі­дбе­ре­зняк, Фе­дір Бен­дю­жен­ко.

«Вчи­нок на­ро­дних де­пу­та­тів і де­яких чле­нів уря­ду озна­чає ли­ше те, що во­ни по­обі­ця­ли, що Мар­ти­нен­ко не уни­кне слід­ства і ні­ку­ди не вте­че, від­по­від­но не­має по­тре­би за­сто­со­ву­ва­ти до ньо­го за­по­бі­жний за­сіб утри­ма­н­ня під вар­тою, — ко­мен­тує «Дню» го­ло­ва прав­лі­н­ня Цен­тру по­лі­ти­ко­пра­во­вих ре­форм Ігор КОЛІУШКО. — Тоб­то це не озна­чає, що ці лю­ди вва­жа­ють Мар­ти­нен­ка не­вин­ним, або нав­па­ки, вин­ним. З ін­шо­го бо­ку, я так са­мо не ро­зу­мію, для чо­го та­кій ве­ли­кій кіль­ко­сті лю­дей бу­ло втру­ча­ти­ся в цю си­ту­а­цію, адже не всі во­ни зна­ють, яка у ньо­го пра­во­ва си­ту­а­ція, які йо­го осо­би­сті яко­сті. То­му так і спри­йма­є­ться, що всі во­ни всту­пи­лись за Мар­ти­нен­ка по пар­тій­ній ко­ман­ді».

«По­зи­ція за­хи­сту мо­гла бу­ти іна­кшою — з біль­шою по­ва­гою до су­ду в ці­ло­му, адже бу­ли та­кі мо­мен­ти, які не ду­же впи­су­ю­ться в за­галь­ні нор­ми си­сте­ми пра­во­су­д­дя», — вва­жає Ми­ко­ла Сірий.

Си­ту­а­ція нав­ко­ло Мар­ти­нен­ка та­ко­жмає як су­ча­сні при­чи­ни про­ти­сто­я­н­ня в по­лі­ти­ку­мі, так і дав­ні ко­ре­ні не­ре­фор­мо­ва­ної си­сте­ми. Якщо ве­сти мо­ву про ло­каль­ну істо­рію, то всі за­раз під­кре­слю­ють, що мов­ляв Мар­ти­нен­ко у 2015 до­бро­віль­но склав ман­дат, але не ви­клю­чно, що то­ді це бу­ла ча­сти­на по­лі­ти­чних до­мов­ле­но­стей. Що жтра­пи­ло­ся сьо­го­дні? Чи не за­гро­жує вну­трі­шня су­ти­чка у вла­дній ко­ман­ді роз­па­дом ко­а­лі­ції?

«Не ду­маю, що це за­мов­ле­н­ня «гру­пи По­ро­шен­ка» про­ти «гру­пи Яце­ню­ка», — ко­мен­тує «Дню» прав­ник, гро­мад­ський ді­я­чГен­на­дій ДРУЗЕНКО. — Швид­ше за все, аме­ри­кан­ців, які бу­ли «ма­мою» і «та­том» для НАБУ — за­хи­ща­ли і фі­нан­су­ва­ли йо­го, ста­ла дра­ту­ва­ти їх по­ве­дін­ка. Пі­до­зрюю, що но­ва аме­ри­кан­ська адмі­ні­стра­ція офі­цій­но чи не­о­фі­цій­но по­сла­ла ме­седж, мов­ляв, хло­пці, ви по­ка­жіть ро­бо­ту, а не імі­та­цію, бо «зні­ме­мо з до­воль­ства». По не­пе­ре­ві­ре­ним чу­ткам до на­шо­го га­ран­та та­ко­жна­ді­йшов ме­седж від США, що тер­пець уві­рвав­ся, і йо­му по­трі­бно по­ка­за­ти свою ефе­ктив­ність, або пі­ти на пен­сію. У зв’яз­ку з цим, ви­дно, що Пе­тро Оле­ксі­йо­вич нер­вує і на­ма­га­є­ться по­ка­за­ти бур­хли­ву ді­яль­ність».

На пер­ший по­гляд, зу­си­л­ля НАБУ по­мі­тні, але пі­сля ба­га­тьох шоу і імі­та­цій що­до за­три­ма­н­ня тих чи ін­ших пред­став­ни­ків по­лі­ти­ку­му, ко­ли лю­дям або да­ва­ли вті­ка- ти з кра­ї­ни, або ко­ли так і не до­хо­ди­ло до ре­аль­них ви­ро­ків (сто­су­є­ться всі­єї пра­во­охо­рон­ної си­сте­ми), сьо­го­дні за­три­ма­н­ня Мар­ти­нен­ка спри­йма­є­ться із пев­ним ске­пси­сом. Зви­чай­но, хо­ті­ло­ся б, щоб но­во­ство­ре­не НАБУ де­мон­стру­ва­ло ре­зуль­тат, про­те остан­ній при­клад із за­три­ма­н­ням то­го жгла­ви ДФС Ро­ма­на На­сі­ро­ва, свід­чить, за сло­ва­ми екс­пер­тів, що за­три­ма­н­ня від­бу­ва­ло­ся із по­ру­ше­н­ня­ми, що да­ло до­да­тко­ві козирі за­хи­сту На­сі­ро­ва.

«НАБУ, яке роз­по­ча­ло свою ро­бо­ту не з ефе­ктив­ної ро­бо­ти, а із за­ку­пів­лі до­ро­го обла­дна­н­ня, зокре­ма сум­но­зві­сних шкар­пе­ток по 300 грн, по­ки до­во­дить свою не­ефе­ктив­ність, — вва­жає Ген­на­дій Друзенко. — Якщо ми по­ди­ви­мо­ся ци­фри за ми­ну­лий рік, то на НАБУ, якщо не по­ми­ля­ю­ся, ви­тра­ти­ли біль­ше ні­жво­но по­вер­ну­ло в бю­джет. Якщо це бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю, то... як на ме­не, це мар­ну­ва­н­ня гро­шей. От­же, не ма­ю­чи спро­мо­жно­сті, бо зро­зумі­ло, що Мар­ти­нен­ко за­раз не де­пу­тат і не дер­жав­ний слу­жбо­вець, від­по­від­но то­чно не мо­же бу­ти го­лов­ним ко­ру­пціо­не­ром (не є суб’єктом вла­дних пов­но­ва­жень), НАБУ на­ма­га­є­ться про­сто ро­би­ти шоу з ві­до­ми­ми фі­гу­ра­ми. На жаль, це вже за­галь­на стра­те­гія ни­ні­шньої вла­ди, ко­ли пі­ар по­над усе. Тоб­то на пер­ше мі­сце ні­хто не ста­вить до­ся­гне­н­ня ре­аль­них ре­зуль­та­тів».

«Дії НАБУ по­слі­дов­ні, ці­ле­спря­мо­ва­ні, на­віть в де­якій мі­рі агре­сив­но рі­шу­чі, — не по­го­джу­є­ться Ми­ко­ла Сірий. — В ці­ло­му як пред­став­ни­ки НАБУ, так і САП, у ви­пад­ку з Мар­ти­нен­ком ді­я­ли при­стой­но, від­сто­ю­ю­чи по­зи­цію, яку во­ни сфор­му­ва­ли пі­сля ре­зуль­та­тів роз­слі­ду­ва­н­ня. До них осо­бли­вих пре­тен­зій не­має».

А те­пер про більш гли­бо­кі при­чи­ни. По­трі­бно ди­ви­ти­ся в осно­ву ко­ру­пцій­ної пі­ра­мі­ди і кла­но­во-олі­гар­хі­чної стру­кту­ри, яка бу­ла ство­ре­на за ча­сів пре­зи­дент­ства Ле­о­ні­да Ку­чми. Мо­жли­во, як­би то­ді кра­ї­на пі­шла ін­шим шля­хом, то ни­ні­шні олі­гар­хи, чи той же Мар­ти­нен­ко, ма­ли шанс по­бу­ду­ва­ти че­сний бі­знес і уни­кну­ти су­дів (у ви­пад­ку Мар­ти­нен­ка). З ін­шо­го бо­ку, ці лю­ди є ча­сти­ною си­сте­ми, то­му що во­ни по­го­ди­ли­ся на неї. Тоб­то во­ни є сво­го ро­ду жер­тва­ми си­сте­ми, хо­ча са­мі ждо­по­ма­га­ли її бу­ду­ва­ти. Зга­да­є­мо, що Мар­ти­нен­ко був на­ро­дним де­пу­та­том не одно­го скли­ка­н­ня, при­чо­му, за рі­зних пре­зи­ден­тів, і зав­жди очо­лю­вав пар­ла­мент­ській ко­мі­тет з па­лив­но-енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу.

Дав­ні про­бле­ми та­кож­пов’яза­ні із від­су­тні­стю ре­форм в пра­во­охо­рон­но-суд­дів­ській си­сте­мі Укра­ї­ни. Про це зокре­ма свід­чить і ві­до­ма «спра­ва Гон­га­дзе — По­доль­сько­го», в якій до­сі юри­ди­чно не ви­зна­че­ні за­мов­ни­ки зло­чи­ну. До ре­чі, по­ка­зо­во, що ажі­о­таж нав­ко­ло су­ду, який оби­рав за­по­бі­жний за­хід Мар­ти­нен­ко­ві, з бо­ку жур­на­лі­стів є на­ба­га­то біль­шим, ні­жнав­ко­ло зга­да­ної ре­зо­нан­сної спра­ви. Про­бле­ма не в то­му, що ЗМІ при­хо­дять на суд по Мар­ти­нен­ку, а в то­му, що не при­хо­дять на суд у прин­ци­по­вій «спра­ві Гон­га­дзе — По­доль­сько­го». Адже те, що ми спо­сте­рі­га­є­мо по­стій­ний пі­ар за­мість справ­жньої бо­роть­би із ко­ру­пцію, пов’яза­но із без­кар­ні­стю за­мов­ни­ків у зга­да­ній спра­ві.

«По­ки ми ба­чи­мо, що спро­би ре­фор­му­ва­ти си­сте­му про­бу­ксо­ву­ють в мен­та­лі­те­ті, в са­мих си­стем­них за­са­дах, — на­го­ло­шує Ген­на­дій Друзенко. — Не мо­жна по­чи­на­ти ре­фор­му­ва­ти си­сте­му з НАБУ, не чі­па­ю­чи ко­ли­шніх пре­зи­ден­тів і ни­ні­шньо­го очіль­ни­ка дер­жа­ви, який зна­хо­ди­ться по­за юрис­ди­кції Бю­ро. Ми жзна­є­мо, що ри­ба гниє з го­ло­ви».

Тоб­то «си­сте­ма Ку­чми» не по­до­ла­на і но­ві пра­ви­ла не ство­ре­ні, від­по­від­но від­бу­ва­є­ться по­вто­ре­н­ня і при­мно­же­н­ня ста­рих ме­то­дів з но­ви­ми про­я­ва­ми. Про це жур­на­лі­сти ма­ють від­кри­то го­во­ри­ти су­спіль­ству, яко­му скла­дно ро­зі­бра­ти­ся в ни­ні­шніх по­лі­ти­чних ре­а­лі­ях, іна­кше ми бу­де­мо свід­ка­ми по­стій­ної імі­та­ції і про­ти­сто­янь.

«Су­ди за­ли­ша­ю­ться не­ре­фор­мо­ва­ни­ми, то­му їх схиль­ність до впли­вів з бо­ку по­лі­ти­ків до­сить ви­со­ка», — екс­перт

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.