Ван­да­лізм

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Ди­ку­ни сплюн­дру­ва­ли мо­ги­лу Ле­сі­Укра­їн­ки на Бай­ко­во­му кла­до­ви­щіу Ки­є­ві

Усі ре­фор­ми ( справ­жні, уяв­ні, па­пе­ро­ві, со­ці­аль­но- економічні, по­лі­ти­чні, будь-які ін­ші) є злом, ре­гре­сом, бі­дою, якщо їхнім під­сум­ком є де­гра­да­ція, озві­рі­н­ня лю­ди­ни. Че­сно ка­жу­чи, та­ка дум­ка де­да­лі ча­сті­ше з’яв­ля­є­ться, ко­ли зна­йо­ми­шся з « чер­го­ви­ми » , « зви­чай­ни­ми » по­ві­дом­ле­н­ня­ми зі стрі­чки ін­фор­ма­цій­них но­вин. Ось одне з них, да­то­ва­не 23 кві­тня. Та­ка по­дія вза­га­лі в будь-якій­ци­ві­лі­зо­ва­нійєв­ро­пей ській(дій сно єв­ро­пей­ській, а не та­кій, що ли­ше де­кла­рує від­по­від­ні на­мі­ри) при­вер­ну­ла б за­галь­ну ува­гу, ста­ла б справ­жньою над­зви­чай­ною по­ді­єю. По­ки що та­ко­го в на­ших « сла­ве­тних » со­ці­аль­них ме­ре­жах не спо­сте­рі­га­є­ться... Зви­ка­є­мо?

От­же, чи­таю в но­ви­нах: «Не­ві­до­мі ван­да­ли сплюн­дру­ва­ли мо­ги­лу укра­їн­ської по­е­те­си (про­сто по­е­те­си, одні­єї із со­тень. — І. С.) Ле­сі Укра­їн­ки на Бай­ко­во­му кла­до­ви­щі у Ки­є­ві» (на­ша ге­ні­аль­на спів­ві­тчи­зни­ця, Ла­ри­са Пе­трів­на Ко­сач, бу­ла там по­хо­ва­на у сер­пні 1913-го, не­вдов­зі пі­сля смер­ті в гру­зин­сько­му Су­ра­мі. В остан­ню путь її про­во­джа­ли ти­ся­чі йти­ся­чі ки­ян. — І. С.). І да­лі: «По­ру­ше­но кри­мі­наль­ну спра­ву, здій­сню­ю­ться слід­чі дії зі вста­нов­ле­н­ня вин­них».

Де­кіль­ка ко­ро­тких ре­ма­рок. Пер­ше. До­зволь­те за­сум­ні­ва­ти­ся в то­му, що вин­ні у вар­вар­стві лю­ди­но­по­ді­бні бу­дуть зна­йде­ні ( а хто сплюн­дру­вав пам’ ятник Оле­ні Те­лі­зі в Ба­би­но­му Яру? Ме­мо­рі­аль­ну до­шку Пе­тлю­рі в Пол­та­ві? Від­по­відь є?). Дру­ге. Ска- жуть, в цьо­му ди­кун­сько­му вчин­ку, на від­мі­ну від пе­ре­лі­че­них ви­ще при­кла­дів, «не­має по­лі­ти­ки», а про­сто пра­гне­н­ня яки­хось збі­дні­лих люм­пе­нів вкра­сти брон­зо­ві ґра­тки (брон­за, як ві­до­мо, до­ро­ги­йма­те­рі­ал). Не бу­де­мо роз­гор­та­ти тут дис­ку­сію, за­ува­жи­мо тіль­ки, що якраз цей­га­не­бний­факт на­о­чно ви­сві­тлює пря­мийзв’язок еко­но­мі­чної кри­зи ( з її на­слід­ка­ми, пер­шийз яких — во­ла­ю­че роз­ша­ру­ва­н­ня су­спіль­ства) та то­таль­ним збіль­ше­н­ням чи­сла « ва­тни­ків » ( не тіль­ки в ОРДЛО — тут, в Ки­є­ві, на віль­ній­те­ри­то­рії — прав­ді тре­ба ди­ви­ти­ся у ві­чі!). Тре­тє. Те, як бу­ло по­да­но су­спіль­ству це по­ві­дом­ле­н­ня, де­мон­струє ще одну гір­ку прав­ду. «Ва­тни­ків» де­да­лі біль­шає ( за­гроз­ли­во біль­шає) і се­ред жур­на­лі­стів, в то­му чи­слі йсто­ли­чних. І че­твер­те. Якщо укра­їн­ська спіль­но­та « прийме » вну­трі­шньо та­кі ре­чі, спри­йма­ти­ме це як « не­ми­ну­чу бу­ден­ність » — зна­чить, ми вже про­гра­ли вій­ну. І по cу­ті (ри­то­ри­ку тут тре­ба від­ки­ну­ти), за­слу­же­но за­ли­ша­ти­ме­мось не­від’ єм­ною скла­до­вою «рус­ско­го ми­ра».

ФОТО З САЙТА UKRAINKA.NAME

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.