Чор­но­биль зро­бив укра­їн­ців «зе­ле­ни­ми»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

На жаль, в Укра­ї­ні зга­ду­ють про Чор­но­биль­ську АЕС, її тра­гі­чне ми­ну­ле і по­ки що не­ви­зна­че­не май­бу­тнє, як пра­ви­ло, на­пе­ре­до­дні рі­чни­ці ава­рії. Про­те на­ша кра­ї­на при­ре­че­на ма­ти у сво­є­му скла­ді ком­плекс ЧАЕС, а її про­бле­ми, і се­ред них еко­ло­гі­чні, ще дов­го бу­дуть акту­аль­ни­ми для всі­єї кра­ї­ни і ду­же ба­га­тьох укра­їн­ців усіх по­ко­лінь.

ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ — « НЕМОЖЛИВЕ!»

«Без­пе­ка на­се­ле­н­ня в Чор­но­биль­ській зо­ні за­раз на прийня­тно­му рів­ні і не впли­ває на здо­ров’я на­се­ле­н­ня, — за­явив із ці­єї на­го­ди го­ло­ва гро­мад­ської ра­ди ЧАЕС, ра­дник го­ло­ви Дер­жав­но­го агент­ства Укра­ї­ни з управ­лі­н­ня зо­ною від­чу­же­н­ня, ко­ли­шній ди­ре­ктор стан­ції Сер­гій

ПАРАШИН, але тут же за­пи­тав: — А ко­ли мо­жна бу­де ту­ди по­вер­та­ти­ся?» І тут же, не роз­ду­му­ю­чи, від­по­вів: «Ні­ко­ли. Для цьо­го не­має ні еко­ло­гі­чних, ні еко­но­мі­чних пе­ред­умов». Але ви­гляд зо­на має, на йо­го дум­ку, хо­ро­ший, і з фло­рою та фа­у­ною там усе га­разд. Парашин ствер­джує, що пі­сля Чор­но­би­ля він став «зе­ле­ним». Про­те, за сло­ва­ми ко­ли­шньо­го ди­ре­кто­ра ЧАЕС, ця зо­на ні­ко­ли не бу­де пов­ні­стю по­вер­не­на в еко­но­мі­ку. 30 ро­ків пі­сля ава­рії під­твер­ди­ли, що цьо­го бу­ти не мо­же.

ОДИН НА ОДИН... ІЗ БЮДЖЕТОМ

Але що ж тут бу­де? Парашин на­во­дить край­ні ва­рі­ан­ти: або все ви­тя­гу­є­мо із зруй­но­ва­ної зо­ни «Укри­т­тя», що по­тре­бує ду­же ба­га­то ви­трат — і фі­нан­со­вих, і що­до ри­зи­ків для пер­со­на­лу, або ні­чо­го не ви­тя­гу­є­мо, а за­кри­ва­є­мо пев­ни­ми стри­му­ю­чи­ми ма­те­рі­а­ла­ми і ро­би­мо ве­ли­кий ящик — схо­ви­ще на­зав­жди. Так не ро­би­ло­ся ні­де у сві­ті, але ні­де не бу­ло і та­кої ка­та­стро­фи. Прав­да, су­ча­сна на­у­ка що­до цьо­го не зов­сім зго­дна, во­на ствер­джує: ми не зна­є­мо, що бу­де че­рез 300 ро­ків.

Є і про­мі­жний ва­рі­ант, за­ува­жує ра­дник, час­тко­во ви­тя­гу­є­мо, а час­тко­во хо­ва­є­мо на мі­сці. Все це ви­ма­гає, за сло­ва­ми Па­ра­ши­на, гли­бо­ко­го об­ґрун­ту­ва­н­ня, а най­го­лов­ні­ше — по­трі­бно зна­йти гро­мад­ське ро­зу­мі­н­ня і в нас у кра­ї­ні, і за кор­до­ном. Про­те там усі пра­ви­ла ви­ма­га­ють по­хо­ва­н­ня ра­діо­актив­них від­хо­дів у гли­бо­кій гео­ло­гі­чній фор­ма­ції. Це мо­жна ро­би­ти, ко­ли від­по­від­но­го ма­те­рі­а­лу не ду­же ба­га­то. А в на­шо­му ви­пад­ку за­раз це ду­же скла­дно ще і че­рез стан на­шо­го бю­дже­ту.

« Ми за­ли­ша­є­мо­ся з ним один на один, оскіль­ки всі між­на­ро­дні про­е­кти цьо­го ро­ку за­кін­чу­ю­ться, — роз­по­від­ає Парашин. — А будь-яко­го роз­ви­тку в зо­ні від­чу­же­н­ня наш бю­джет не пе­ред­ба­чає. Весь роз­ви­ток ішов за ра­ху­нок іно­зем­ної до­по­мо­ги. І це бу­ло тим еле­мен­том, який під­три­му­вав актив­ність. Ду­же актив­но за­раз обго­во­рю­є­ться со­ня­чна енер­ге­ти­ка в Чор­но­биль­ській зо­ні. А ро­би­ться на­стіль­ки ж па­сив­но. Ми ще ні­чо­го не ство­ри­ли: ду­же ве­ли­кі пе­ре­шко­ди на всіх рів­нях ство­рює на­ша не­пе­ре­мо­жна бю­ро­кра­тія. Про­те для бу­дів­ни­цтва со­ня­чних еле­ктро­стан­цій не існує не­пе­ре­бор­них про­блем».

ЖОДНА ПРОГРАМА ПО­ХО­ВА­Н­НЯ ВЯП НЕ ВИКОНАНА

«За кіль­кі­стю ядер­них від­хо­дів Укра­ї­на на Єв­ра­зій­сько­му кон­ти­нен­ті є дру­гою пі­сля Ро­сії, — ін­фор­мує ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту гео­хі­мії дов­кі­л­ля НАНУ Ге­ор­гій ЛИСИЧЕНКО, — то­му нам не­об­хі­дно за­йма­ти­ся ци­ми про­бле­ма­ми до­сить сер­йо­зно » . Крім Чор­но­биль­ської АЕС, у нас ще є мі­сто Кам’ ян­ське ( ко­ли­шній Дні­про­дзер­жинськ), про­дов­жує член­кор. НАНУ, — де був за­вод з пе­ре­роб­ки та зба­га­че­н­ня ура­но­вих руд і де на­ко­пи­чи­ло­ся чи­ма­ло від­хо­дів. Жодна програма з їх по­хо­ва­н­ня не виконана, а са­ме за­раз три­ває тен­дер, і є на­дія, що єв­ро­пей­ські гро­ші нам до­по­мо­жуть ви­рі­ши­ти про­бле­му без­пе­ки цьо­го ре­гіо­ну».

Лисиченко на­го­ло­шує, що в Укра­ї­ні не­має за­вер­ше­но­го те­хно­ло­гі­чно­го ци­клу — від пе­ре­роб­ки від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва (ВЯП) й ін­ших ядер­них від­хо­дів до одер­жа­н­ня кін­це­во­го про­ду­кту, прийня­тно­го для подаль­шо­го три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня та по­хо­ва­н­ня. За йо­го сло­ва­ми, не­що­дав­но по­ві­дом­ле­но, що програма ро­бо­ти з ядер­ни­ми від­хо­да­ми бу­ла виконана 2016 ро­ку ли­ше на 12%, а Фонд із по­во­дже­н­ня з ра­діо­актив­ни­ми від­хо­да­ми наш уряд спо­кій­но ви­тра­чає і не дає йо­го роз­ви­ва­ти.

« За­раз між­на­ро­дна спіль­но­та ра­зом із на­ши­ми фа­хів­ця­ми роз­ро­би­ла кон­це­пцію по­хо­ва­н­ня ра­діо­актив­них від­хо­дів в Укра­ї­ні, — по­ві­до­мив Лисиченко. — Але на­віть у Єв­ро­пі до 2030 ро­ку схо­ви­ща не по­бу­ду­ють. Де­які фа­хів­ці про­по­ну­ють ство­ри­ти по­верх­не­ве схо­ви­ще для ви­со­ко­актив­них від­хо­дів і від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва».

НІ СЛУХАНЬ, НІ РЕФЕРЕНДУМІВ

« Пі­сля чор­но­биль­ської тра­ге­дії ми­нув уже 31 рік, але в Укра­ї­ні до цих пір не­має чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня, що ро­би­ти з ці­єю те­ри­то­рі­єю (зо­ною від­чу­же­н­ня), — го­во­рить спів­го­ло­ва Асо­ці­а­ції зе­ле­них Укра­ї­ни Яро­слав ЗАДЕСЕНЕЦЬ. — Зокре­ма, в зо­ні пла­ну­є­ться ство­ри­ти май­дан­чи­ки для збе­рі­га­н­ня ра­діо­актив­них ма­те­рі­а­лів з ін­ших ре­гіо­нів, а та­кож цен­тра­лі­зо­ва­не схо­ви­ще ядер­но­го па­ли­ва для трьох атом­них стан­цій Укра­ї­ни. В цьо­му ви­пад­ку йде­ться про до­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на по­стра­жда­лий ре­гіон і до­да­тко­ве вве­зе­н­ня ту­ди близь­ко 80 ти­сяч тонн ра­діо­актив­них ма­те­рі­а­лів. Ми вва­жа­є­мо ду­же ва­жли­вою пов­но­цін­ну участь гро­мад­сько­сті в ухва­лен­ні та­ких рі­шень».

Акти­віст на­га­дує, що єди­ні гро­мад­ські слу­ха­н­ня за про­е­ктом ЦСВЯП від­бу­ли­ся в бе­ре­зні 2008 ро­ку. За їхні­ми під­сум­ка­ми оста­то­чне рі­ше­н­ня про бу­дів­ни­цтво по­вин­не бу­ло при­йма­ти­ся на мі­сце­вих до­рад­чих ре­фе­рен­ду­мах, які так і не бу­ли про­ве­де­ні. 2016 ро­ку про­ект ЦСВЯП був від­прав­ле­ний на по­втор­ну дер­жав­ну екс­пер­ти­зу, але гро­мад­ські слу­ха­н­ня, ре­зуль­та­ти яких є ча­сти­ною оцін­ки дії на дов­кі­л­ля, так і не бу­ли про­ве­де­ні. Одно­ча­сно вла­да ви­рі­ши­ла ви­ве­сти си­ту­а­цію в зо­ні від­чу­же­н­ня з від­по­від­аль­но­сті мі­сце­вих рад. У ре­зуль­та­ті на­се­ле­н­ня Ки­їв­ської обла­сті фа­кти­чно бу­ло по­збав­ле­не мо­жли­во­сті бра­ти участь у будь-яких рі­ше­н­нях що­до зо­ни ЧАЕС.

Задесенець на­во­дить да­ні со­ціо­ло­гі­чно­го до­слі­дже­н­ня, що про­во­ди­ло­ся во­се­ни 2016 ро­ку. За йо­го сло­ва­ми, 83% ме­шкан­ців Ки­є­ва й обла­сті або вза­га­лі ні­чо­го не зна­ють про пла­ни бу­дів­ни­цтва ЦСВЯП, або щось чу­ли, що та­ке рі­ше­н­ня го­ту­є­ться. 96% жи­те­лів Ки­їв­ської обла­сті вза­га­лі про­ти роз­мі­ще­н­ня там та­ко­го об’єкту. В Іван­ків­сько­му ра­йо­ні бу­ло зі­бра­но близь­ко 14 ти­сяч під­пи­сів про­ти цьо­го бу­дів­ни­цтва. Лі­дер зе­ле­них на­го­ло­шує, що йо­го ор­га­ні­за­ція не ви­сту­пає про­ти бу­дів­ни­цтва ЦСВЯП, але на­по­ля­гає на то­му, щоб за­ко­ни Укра­ї­ни ді­я­ли на всіх її те­ри­то­рі­ях, вклю­ча­ю­чи і зо­ну від­чу­же­н­ня, а рі­ше­н­ня при­йма­ли­ся від­кри­то і про­зо­ро. Він ви­ма­гає опу­блі­ку­ва­ти від­по­від­ні ма­те­рі­а­ли та про­ве­сти пов- но­цін­ні гро­мад­ські слу­ха­н­ня. Го­ло­ва по­стій­ної ко­мі­сії з пи­тань еко­ло­гії Ки­їв­ської обла­сної ра­ди Ма­ксим За­па­скін під­три­мує лі­де­ра зе­ле­них і за­ува­жує, що обл­ра­да 2016 ро­ку ви­сту­пи­ла про­ти бу­дів­ни­цтва ЦСВЯП у зо­ні від­чу­же­н­ня.

Сво­є­рі­дний під­су­мок дис­ку­сії під­бив на­у­ко­вий ди­ре­ктор Бю­ро ком­пле­ксно­го ана­лі­зу та про­гно­зів Бо­рис КОСТЮКОВСЬКИЙ. «Ні­де і ні­ко­ли на­се­ле­н­ня не під­три­має ство­ре­н­ня схо­ви­ща ядер­но­го па­ли­ва — за­ува­жує на­у­ко­вець. — Про­те, ін­шо­го мі­сця, окрім зо­ни від­чу­же­н­ня, для ньо­го в Укра­ї­ні про­сто не­має. Лю­дям тре­ба це по­ясни­ти. Але якщо про­ект та­ко­го об’єкту ні­ко­му не по­ка­зу­ють і не хо­чуть обго­во­рю­ва­ти, це аб­со­лю­тно не­пра­виль­но».

РІ­ВЕНЬ « ОЗЕЛЕНЕННЯ »

Хто спе­ре­ча­ти­ме­ться з тим, що ка­та­стро­фа в Чор­но­би­лі впер­ше в істо­рії збу­ди­ла в укра­їн­цях еко­ло­гі­чну сві­до­мість? Про це мо­же, зокре­ма, свід­чи­ти й те, що у Вер­хов­ній Ра­ді з’яви­ла­ся фра­кція Пар­тії зе­ле­них, яка на­ма­га­ла­ся за­кла­да­ти від­по­від­ні прин­ци­пи в за­ко­но­дав­чі акти. Де во­на те­пер? У кра­ї­ні є без­ліч роз­рі­зне­них гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, які іме­ну­ють се­бе « зе­ле­ни­ми » або еко­ло­гі­чни­ми. Про­те ні в пар­ла­мен­ті, ні в су­спіль­стві, ні в стру­кту­рі енер­ге­ти­ки і про­ми­сло­во­сті «зе­ле­на» іде­о­ло­гія не до­мі­нує — пе­ре­бу­ває, рад­ше, десь на за­двір­ках су­спіль­ної сві­до­мо­сті. Про­те ки­ну­та Па­ра­ши­ним фра­за «пі­сля Чор­но­би­ля я став зе­ле­ним» для Укра­ї­ни аж ні­як не ви­пад­ко­ва і по­вин­на ма­ти про­дов­же­н­ня.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.