Суд «за без­за­ко­н­ням»

26 кві­тня в Ро­сто­ві-на­До­ну ма­ють ого­ло­си­ти ви­рок укра­їн­сько­му по­літв’язню Ру­сла­ну Зей­тул­ла­є­ву

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

«Свою про­ви­ну в ін­кри­мі­но­ва­но­му ме­ні зло­чи­ні за два з га­ком ро­ки я не ви­знав і не ви­знаю. Спо­ді­ва­ю­ся, це мо­жна зро­зу­мі­ти будь-якій ро­зум­ній лю­ди­ні, то­му що гріш ці­на цьо­му обви­ну­валь­но­му ви­снов­ку, де ко­жен факт ви­крив­ле­но. На по­пе­ре­дньо­му слід­стві я по­ба­чив та­ку кіль­кість по­ру­шень, що пе­ре­став їх за­пи­су­ва­ти і по­да­ва­ти скар­ги на дії та без­ді­яль­ність ви­щих ін­стан­цій», — ка­зав Ру­слан Зей­тул­ла­єв у сво­є­му остан­ньо­му сло­ві 21 кві­тня.

Про­мо­ву у Пів­ні­чно-Кав­казь­ко­му окру­жно­му вій­сько­во­му су­ді фі­гу­рант се­ва­сто­поль­ської «спра­ви «Хі­зб ут-Та­хрір» ви­го­ло­шу­вав си­дя­чи, оскіль­ки ослаб че­рез го­ло­ду­ва­н­ня. Її Ру­слан ви­го­ло­сив 4 кві­тня, ви­мо­ги — при­пи­ни­ти кри­мі­наль­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня крим­ських та­тар за «те­ро­ризм» та «екс­тре­мізм», допу­сти­ти до ньо­го в СІЗО пред­став­ни­ків Мі­ні­стер­ства за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни і звіль­ни­ти ін­ших фі­гу­ран­тів спра­ви. Ру­слан вже втра­тив ві­сім кі­ло­гра­мів ва­ги. Адво­ка­ти про­си­ли йо­го при­пи­ни­ти го­ло­ду­ва­ти, умов­ляв зро­би­ти це й лі­дер крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Му­ста­фа Дже­мі­лєв, ін­ші крим­ські та­та­ри — під час фле­шмо­бу в со­цме­ре­жах. Але Зей­тул­ла­єв від­мов­ля­є­ться ро­би­ти це до ого­ло­ше­н­ня ви­ро­ку.

Руслана су­дять по дру­го­му ко­лу. 2015 ро­ку йо­го ра­зом із ін­ши­ми ме­шкан­ця­ми Кри­му Фе­ра­том Сай­фул­ла­є­вим, Ну­рі (Юрі­єм) Прі­мо­вим і Ру­сте­мом Ва­ї­то­вим за­три­ма­ла оку­па­цій­на вла­да пів­остро­ва. Ін­кри­мі­ну­ва­ли ста­т­тю 205.5 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу РФ «Ор­га­ні­за­ція ді­яль­но­сті те­ро­ри­сти­чної ор­га­ні­за­ції та участь у ді­яль­но­сті та­кої ор­га­ні­за­ції». Йшло­ся про ор­га­ні­за­цію та участь у ді­яль­но­сті осе­ред­ку між­на­ро­дної іслам­ської пар­тії «Хі­зб ут-Та­хрір», яку в Ро­сії ви­зна­но те­ро­ри­сти­чною ор­га­ні­за­ці­єю і за­бо­ро­не­но (в Укра­ї­ні, як і в біль­шо­сті кра­їн сві­ту, до­зво­ле­но).

Обви­ну­ва­че­н­ня аб­сур­дні, по су­ті, лю­дей су­ди­ли за «роз­мо­ви на ку­хні». Про­те у ве­ре­сні ми­ну­ло­го ро­ку Руслана Зей­тул­ла­є­ва за­су­ди­ли до се­ми ро­ків ко­ло­нії за­галь­но­го ре­жи­му, три ін­ші фі­гу­ран­ти спра­ви ді­ста­ли по п’ять ро­ків ко­ло­нії за­галь­но­го ре­жи­му. Усіх за­су­ди­ли як уча­сни­ків те­ро­ри­сти­чної ор­га­ні­за­ції. Про­ку­рор по­дав апе­ля­цію з ви­мо­гою пе­ре­гля­ну­ти рі­ше­н­ня що­до Зей­тул­ла­є­ва, і Вер­хов­ний суд РФ ска­су­вав ви­рок крим­ча­ни­ну і від­пра­вив спра­ву на по­втор­ний роз­гляд. Те­пер ро­сій­ські слід­чі ор­га­ни ви­ма­га­ють для укра­їн­ця 17 ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі як для ор­га­ні­за­то­ра осе­ред­ку те­ро­ри­сти­чної ор­га­ні­за­ції. На­пе­ре­до­дні ви­го­ло­ше­н­ня ви­ро­ку «День» по­спіл­ку­вав­ся з адво­ка­том Руслана Емі­лем КУРБЕДІНОВИМ про пла­ни за­хи­сту і те, що мо­же до­по­мог­ти по­літв’язне­ві.

ЛІ­КА­РІ, ЯКІ ЗНИКАЮТЬ

— Що за­раз ві­до­мо про стан Руслана?

— Во­стан­нє ба­чив йо­го ми­ну­лої п’ ятни­ці, на за­вер­шаль­ній ста­дії су­до­чин­ства — де­ба- тах. То­ді Ру­слан був осла­бле­ний, встиг ме­ні ска­за­ти, що що­дня фельд­шер при в’ язни­ці ви­мі­рює йо­му тиск то­що. Ска­зав, що в ньо­го ще є си­ли три­ма­ти го­ло­ду­ва­н­ня до ви­ро­ку. Який йо­го стан те­пер, ста­не ві­до­мо 26 кві­тня, під час ого­ло­ше­н­ня ви­ро­ку.

— Як ваш підза­хи­сний під­три­мує зв’язок із зов­ні­шнім сві­том? Як ви з ним спіл­ку­є­те­ся?

— Зв’ язок із зов­ні­шнім сві­том Ру­слан ні­як не під­три­мує. Ли­сти, ли­стів­ки зі сло­ва­ми під­трим­ки ми по­ка­зу­є­мо йо­му че­рез ґра­ти, за­чи­ту­є­мо, роз­по­від­а­є­мо. Ли­ше так, пе­ре­да­ти ли­сти не до­зво­ля­ють.

Ме­ні тре­ба до­ла­ти 700 кі­ло­ме­трів до Ро­сто­ва, щоб при­йти в СІЗО і по­ба­чи­ти Руслана. Це ускла­днює ча­сте спіл­ку­ва­н­ня, ми ба­чи­мо­ся дві­чі на ти­ждень — на су­до­вих за­сі­да­н­нях.

— Пред­став­ни­ки Ге­не­раль­но­го кон­суль­ства Укра­ї­ни в Ро­сто­ві- на- До­ну при­хо­дять на ко­жне за­сі­да­н­ня у спра­ві. Як укра­їн­ські пред­став­ни­ки за­раз під­три­му­ють Руслана?

— По- пер­ше, кон­суль­ство Укра­ї­ни в Ро­сто­ві до­во­лі три­ва­лий час на­ма­га­є­ться зай­ти до Руслана. Під час остан­ньо­го за­сі­да­н­ня во­ни при­не­сли ме­ні ве­ли­че­зну кіль­кість сво­їх нот і за­яв до су­ду та в’ язни­ці і та­ку ж кіль­кість від­мов із цьо­го при­во­ду під рі­зни­ми при­во­да­ми. Пред­став­ни­ки кон­суль­ства справ­ді при­су­тні на ко­жно­му су­до­во­му за­сі­дан­ні, окрім цьо­го, во­ни де­який час за­без­пе­чу­ва­ли Руслана ме­ди­ка­мен­та­ми. Ще во­ни від­прав­ля­ли йо­му гро­ші на ра­ху­нок, якісь хар­чі.

Та­кож на­при­кін­ці 2016 — на по­ча­тку 2017 ро­ків пред­став­ни­ки кон­суль­ства до­мо­гли­ся то­го, що на­чаль­ство СІЗО до­зво­ли­ло їм за­про­си­ти ту­ди не­за­ле­жно­го лі­ка­ря, аби він об­сте­жу­вав Руслана. Во­ни вже про все до­мо­ви­ли­ся і з лі­ка­рем, і з на­чаль­ни­ком слід­чо­го ізо­ля­то­ра, але в день, ко­ли бу­ло за­пла­но­ва­но ві­зит, лі­кар про­сто зник. У кон­суль­стві по­ча­ли йо­го шу­ка­ти, але на зв’язок він не ви­хо­див. Ко­ли укра­їн­ські пред­став­ни­ки при­йшли до лі­кар­ні, там ска­за­ли, що лі­кар пі­шов у від­пус­тку. То­ді зна­йшли ін­шо­го лі­ка­ря, який по­го­див­ся про­ве­сти об­сте­же­н­ня. І в день, ко­ли це ма­ло ста­ти­ся, лі­кар та­кож зник. У ме­ди­чній уста­но­ві ска­за­ли, що і цей лі­кар пі­шов у від­пус­тку. Не ду­маю, що це збіг — ма­буть, ро­бо­та ро­сій­ських си­ло­ви­ків, які про­сто не допу­сти­ли до Руслана не­за­ле­жно­го лі­ка­ря.

«БУ­ЛО ЛОБІ ФСБ»

— Чи вам як адво­ка­ту ро­сій­ська вла­да за­ва­жає пра­цю­ва­ти з ці­єю спра­вою?

— Спів­ро­бі­тни­ки Фе­де­раль­ної слу­жби без­пе­ки по­ча­ли, як то ка­жуть, за­ва­жа­ти ме­ні із са­мо­го по­ча­тку, ко­ли спра­ва ще бу­ла у Се­ва­сто­по­лі. 2015 ро­ку я був адво­ка­том кіль­кох фі­гу­ран­тів ці­єї спра­ви. Але че­рез два-три мі­ся­ці слід­чий ФСБ ви­ніс по­ста­но­ву про моє від­ве­де­н­ня, і я за­ли­шив­ся адво­ка­том ли­ше Руслана Зей­тул­ла­є­ва. Оскар­жив та­ке рі­ше­н­ня, але це не да­ло ефе­кту, су­ди ста­ва­ли на бік ФСБ. Усі ці ма­те­рі­а­ли на­ді­йдуть до Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни.

Бу­ло ба­га­то ін­ци­ден­тів, ко­ли у Се­ва­сто­по­лі ФСБ бло­ку­ва­ла су­ди, де від­бу­ва­ли­ся за­сі­да­н­ня у спра­ві. Ту­ди не пу­ска­ли гро­мад­ськість, ро­ди­чів, хо­ча це бу­ли від­кри­ті за­сі­да­н­ня, за­ля­ку­ва­ли лю­дей. Із цьо­го при­во­ду я пи­сав скар­ги і за­яви, як і ба­га­то ін­ших. Цю бло­ка­ду ми зумі­ли про­рва­ти — бу­ли де- ся­тки скарг, і більш- менш пе­ре­ста­ли обме­жу­ва­ти лю­дей у мо­жли­во­сті бу­ти при­су­тні­ми на за­сі­да­н­нях.

У са­мо­му су­ді ар­гу­мен­ти за­хи­сту не при­йма­ю­ться, ба­га­то по­ру­шень — осо­бли­во під час дру­го­го су­ду над Ру­сла­ном. Вла­сне, це ста­ло одні­єю з при­чин, чо­му Ру­слан ого­ло­сив го­ло­ду­ва­н­ня. Усе від­бу­ва­ло­ся « за без­за­ко­н­ням».

— Із чим вза­га­лі пов’язу­є­те ви­мо­гу ро­сій­ської про­ку­ра­ту­ри за­су­ди­ти Руслана до 17 ро­ків ув’язне­н­ня?

— Ви­слов­лю свою осо­би­сту дум­ку на під­ста­ві фа­ктів, які бачу. Справ­ді, спо­ча­тку Ру­сла­ну да­ли сім ро­ків, то­му що йо­го дії пе­ре­ква­лі­фі­ку­ва­ли з ор­га­ні­за­ції осе­ред­ку « Хі­зб ут- Та­хрір » на участь в її ді­яль­но­сті. Про­те як­би цей ви­рок за­крі­пив­ся, ба­га­то за­пи­тань з’ яви­ло­ся б до Фе­де­раль­ної слу­жби без­пе­ки, яка сфа­бри­ку­ва­ла спра­ву. То­ді їм до­ве­ло­ся б шу­ка­ти ва­таж­ка осе­ред­ку в Се­ва­сто­по­лі. Та й ін­ші схо­жі спра­ви мо­гли по­си­па­ти­ся так са­мо. Га­даю, ФСБ при пев­но­му ло­бі­ю­ван­ні ви­рі­ши­ла це пи­та­н­ня че­рез Вер­хов­ний суд, і спра­ву ли­ше що­до Руслана від­пра­ви­ли на пе­ре­гляд. Те­пер йо­го су­дять за ор­га­ні­за­цію те­ро­ри­сти­чної ор­га­ні­за­ції, і, га­даю, мо­жуть за­су­ди­ти до 15 ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі.

До ре­чі, апе­ля­цій­ні скар­ги адво­ка­тів бу­ли на 11— 12 ар­ку­шів, із по­си­ла­н­ня­ми на на­ціо­наль­не та між­на­ро­дне за­ко­но­дав­ство, та їх не за­до­воль­ни­ли. Про­те за­до­воль­ни­ли скар­гу про­ку­ро­ра на пів­ар­ку­ша. Про­ку­рор про­сто на­пи­сав, що ви­рок що­до Зей­тул­ла­є­ва не­за­кон­ний, ду­же м’який і пе­ре­ква­лі­фі­ка­ція бу­ла не­о­б­ґрун­то­ва­ною. На цій під­ста­ві суд прийняв скар­гу про­ку­ро­ра. З цих фа­ктів ро­блю ви­сно­вок, що бу­ло лобі ФСБ, і са­ме Фе­де­раль­на слу­жба без­пе­ки іні­ці­ю­ва­ла про­ве­де­н­ня по­втор­но­го роз­гля­ду спра­ви.

«НА НА­ЦІО­НАЛЬ­НО­МУ РІВ­НІ МИ НІ НА ЩО НЕ РОЗРАХОВУЄМО»

— Спо­ді­ва­н­ня від ого­ло­ше­н­ня ви­ро­ку, м’яко ка­жу­чи, не ду­же до­брі. Ви вже ду­ма­ли, як бу­ду­ва­ти та­кти­ку да­лі?

— Ми на­мі­ти­ли свій шлях дав­но. На на­ціо­наль­но­му рів­ні ми ні на що не розраховуємо. Ли­ше по­ка­зу­є­мо гро­мад­сько­сті ціл­ко­ви­ту не­спро­мо­жність цих юри­ди­чних справ, і так ав­то­ма­ти­чно во­ни ста­ють по­лі­ти­чни­ми. Наш подаль­ший хід — звер­не­н­ня в ЄСПЛ та низ­ки ко­мі­те­тів при ООН, зокре­ма до ко­мі­те­ту з прав лю­ди­ни. Та­кож ми го­ту­є­мо ма­те­рі­а­ли у спра­ві для Між­на­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду. Розраховуємо на між­на­ро­дні ін­стан­ції, які ді­я­ти­муть від­по­від­но до між­на­ро­дно­го пра­ва і за­ко­ну.

— Чи за­раз між­на­ро­дні ін­сти­ту­ції зна­ють про си­ту­а­цію з Ру­сла­ном?

— Зви­чай­но. У бе­ре­зні цьо­го ро­ку Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент ухва­лив ре­зо­лю­цію (сто­сов­но укра­їн­ських по­літв’язнів у Ро­сії і си­ту­а­ції в Кри­му. — Авт.), де на­зи­ва­ють ба­га­тьох по­літв’язнів, зокре­ма Руслана, і ви­ма­га­ють від Ро­сії їхньо­го звіль­не­н­ня. Це без­пре­це­ден­тно, то­му що ре­зо­лю­ція по­і­мен­на. Ін­ші між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції, пе­ре­д­усім пра­во­за­хи­сні, як, на­при­клад, Amnesty International, зна­ють про си­ту­а­цію з Ру­сла­ном і від­сте­жу­ють її.

— Ін­ших фі­гу­ран­тів спра­ви ета­пу­ва­ли в сі­чні. Які за­раз но­ви­ни від них?

— Пер­ша но­ви­на на­ді­йшла від Ру­сте­ма Ва­ї­то­ва. Ми отри­ма­ли ін­фор­ма­цію, що в ко­ло­нії, де він пе­ре­бу­ває (ко­ло­нія №1 мі­ста Кур­ган на Ура­лі. — Авт.), по­ру­шу­ють йо­го пра­ва. Мій ко­ле­га Едем Се­ме­для­єв одра­зу ви­ле­тів до Кур­га­на, і ко­ли він ту­ди при­був, Ру­стем пе­ре­бу­вав у ко­ло­нії 45 днів, і 43 з них — у штра­фно­му ізо­ля­то­рі. З’ясу­ва­ли при­чи­ну — Ру­стем від­мо­вив­ся спів­пра­цю­ва­ти з адмі­ні­стра­ці­єю ко­ло­нії. Едем на­пи­сав скар­ги, ми під­клю­чи­ли гро­мад­ську на­гля­до­ву ко­мі­сію, і Ру­сте­ма одра­зу ви­тя­гну­ли із СІЗО, став­ле­н­ня до ньо­го змі­ни­ло­ся. Ми від­сте­жу­є­мо си­ту­а­цію що­до ко­жно­го по­літв’язня, хоч би де він пе­ре­бу­вав.

— Що мо­же зро­би­ти для Руслана ви­ща укра­їн­ська вла­да?

— На­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, на між­уря­до­во­му рів­ні пев­на ро­бо­та три­ває. Я та мої ко­ле­ги по­да­ва­ли що­до Руслана Зей­тул­ла­є­ва та ін­ших по­літв’язнів до­ку­мен­ти. У будь-яких пе­ре­мо­ви­нах, які мо­жли­ві між Укра­ї­ною і Росією, між ом­буд­сме­на­ми цих кра­їн, ко­ли по­ру­шу­є­ться пи­та­н­ня про по­вер­не­н­ня гро­ма­дян Укра­ї­ни, іме­на всіх по­літв’язнів зву­чать. Не знаю, на яко­му ета­пі цей про­цес, — йо­го не осо­бли­во роз­го­ло­шу­ють. Мо­жли­во, укра­їн­ській вла­ді вар­то зро­би­ти та­ку ді­яль­ність тро­хи про­зо­рі­шою, щоб не ли­ше во­на зна­ла, в яко­му на­пря­мі ру­ха­ю­ться і чо­го до­ся­гли, а й щоб адво­ка­ти, юри­сти, які ве­дуть спра­ви по­літв’язнів, це ро­зумі­ли. А якщо мо­жли­во — то й ро­ди­чі. От­же, я не мо­жу оці­ни­ти си­ту­а­цію, то­му що не знаю, яку ро­бо­ту ви­ко­на­но і на яко­му ета­пі ці пе­ре­мо­ви­ни.

ФОТО АНТОНА НАУМЛЮКА

ФОТО АНТОНА НАУМЛЮКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.