Сві­тло для «ті­ні»

«Спро­щен­ку» не лі­кві­ду­ють, а зро­блять су­во­рі­шою, за­ли­шив­ши її тим, для ко­го її ство­ре­но

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Між «бі­лим» (за­ко­но­слу­хня­ним) ве­ли­ким, се­ре­днім і ма­лим бі­зне­сом жо­дно­го про­ти­сто­я­н­ня не­має, пе­ре­ко­на­ні екс­пер­ти. На їхню дум­ку, спіль­ний во­рог ув­сіх під­при­єм­ців Укра­ї­ни — це олі­гар­хи, офшор­ні ком­па­нії та «скру­тки», іна­кше ка­жу­чи, всі так зва­ні ухи­ляль­ни­ки, що на­ма­га­ю­ться ви­гра­ва­ти в кон­ку­рен­ції не­че­сним шля­хом.

Є ВКАЗІВКА

Чи мо­жна за­ра­ху­ва­ти до остан­ніх та­кож і ма­лий бі­знес, що пра­цює від­по­від­но до чин­но­го за­ко­ну, за спро­ще­ною си­сте­мою опо­да­тку­ва­н­ня? Зда­ва­ло­ся б, за­пи­та­н­ня ри­то­ри­чне. Про­те в не­що­дав­ньо­му ме­мо­ран­ду­мі, під­пи­са­но­му укра­їн­ською вла­дою з Мі­жна­ро­дним ва­лю­тним фон­дом, є вка­зів­ки, що спро­ще­ну си­сте­му опо­да­тку­ва­н­ня слід якщо не лі­кві­ду­ва­ти на пні, то до цьо­го пня яко­мо­га ближ­че при­ти­сну­ти — зро­би­ти су­во­рі­шою. Чи зго­дне з та­кою уста­нов­кою укра­їн­ське бі­знес-се­ре­до­ви­ще?

Екс­пер­ти Ре­а­бі­лі­та­цій­ної пла­тфор­ми ре­форм Во­ло­ди­мир ДУБРОВСЬКИЙ і Вла­ди­слав ЧЕРКАШИН про­ве­ли до­слі­дже­н­ня, в яко­му від­ве­ли ве­ли­ке мі­сце від­по­віді на це за­пи­та­н­ня. Дубровський на­звав ілю­зі­єю чи сві­до­мим обма­ном твер­дже­н­ня, що вся ті­ньо­ва еко­но­мі­ка в Укра­ї­ні — це ма­лий бі­знес, а то­чні­ше — спро­ще­на си­сте­ма опо­да­тку­ва­н­ня.

На­справ­ді, за йо­го сло­ва­ми, щось схо­же має мі­сце в ба­га­тьох кра­ї­нах, де зна­чну ча­сти­ну ті­ньо­вої еко­но­мі­ки зо­се­ре­дже­но в ма­ло­му бі­зне­сі, то­му що ве­ли­кі ком­па­нії там про­зо­рі чи їх не­має вза­га­лі. У нас си­ту­а­ція іна­кша, ка­же екс­перт, зло­вжи­ва­н­ня єі в ма­ло­му бі­зне­сі, зокре­ма й у то­му, який пра­цює за спро­ще­ною си­сте­мою, але оскіль­ки ма­лий бі­знес ста­но­вить не­зна­чну ча­сти­ну еко­но­мі­ки, то, як під­твер­джує на­ше до­слі­дже­н­ня, зов­сім не тут скон­цен­тро­ва­но основ­ні зло­вжи­ва­н­ня. «Наш ви­сно­вок по­ля­гає в то­му, що у про­ти­сто­ян­ні з тін­ню по­трі­бно зо­се­ре­джу­ва­ти­ся на опе­ра­ці­ях, що ма­ють зна­чний мас­штаб», — по­яснює Дубровський.

НЕ ПРИ­КЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

До та­ких ви­пад­ків, за йо­го сло­ва­ми, мо­жна за­ра­ху­ва­ти по­ши­ре­н­ня ті­ньо­вих схем у роз­дрі­бній тор­гів­лі. Їх хо­чуть лі­кві­ду­ва­ти за до­по­мо­гою ре­є­стра­то­рів роз­ра­хун­ко­вих опе­ра­цій (РРО). Це — до­сить су­пе­ре­чли­ве рі­ше­н­ня, що та­кож грун­ту­є­ться на пев­них спо­сте­ре­же­н­нях і ви­снов­ках, слу­шних для кра­їн, де є про­бле­ми в ре­є­стра­ції ма­ло­го бі­зне­су. У нас ці­єї про­бле­ми не­має. У Укра­ї­ні від по­да­тків ухи­ля­ю­ться або мі­ні­мі­зу­ють їх ле­галь­ні суб’єкти, то­му в нас мо­жна за­сто­су­ва­ти далеко не всі між­на­ро­дні ре­ко­мен­да­ції, спря­мо­ва­ні на де­ті­ні­за­цію еко­но­мі­ки, вва­жає Дубровський.

Але РРО тре­тьо­го по­ко­лі­н­ня, які вже сьо­го­дні мо­жна впро­вад- жу­ва­ти, на­ба­га­то де­шев­ші, ніж їх по­пе­ре­дни­ки, і да­ють змо­гу ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти будь-які при­строї з при­єд­на­н­ням до ін­тер­не­ту і хмар­них те­хно­ло­гій. Во­ни спро­щу­ють ве­де­н­ня бі­зне­су, і це, за­зна­чає Дубровський, ду­же про­гре­сив­ний шлях де­ті­ні­за­ції.

«Якщо ве­сти мо­ву про сві­то­ві тен­ден­ції, — за­зна­чає Черкашин, — то впро­довж остан­ніх де­ся­ти ро­ків ми ба­чи­мо агре­сив­не по­ши­ре­н­ня ка­со­вих апа­ра­тів. Ба­га­то дер­жав Єв­ро­пи, а та­кож СНД, зокре­ма Ро­сія, Бі­ло­русь, Ка­зах­стан, за­про­ва­джу­ють РРО в су­ціль­но­му по­ряд­ку. Для нас це ( та­кий по­ря­док) не при­клад для наслідування. Нам по­трі­бно ді­я­ти від­по­від­но до сво­їх осо­бли­во­стей».

Черкашин на­во­дить як при­клад Ав­стрію, де обов’яз­ко­ве ви­ко­ри­ста­н­ня РРО спри­чи­ни­ло різ­ко не­га­тив­не став­ле­н­ня. Бу­ло на­віть від­по­від­не звер­не­н­ня до кон­сти­ту­цій­но­го су­ду ці­єї кра­ї­ни. Що­прав­да, він ви­знав обов’яз­ко­ве за­про­ва­дже­н­ня РРО за­кон­ним. Але су­ціль­на фі­ска­лі­за­ція за до­по­мо­гою РРО, кон­ста­тує Черкашин, все ж вва­жа­є­ться в Єв­ро­пі до­сить ра­ди­каль­ним кро­ком, і ба­га­то кра­їн не ро­блять цей про­цес за­галь­ним, за­ли­ша­ю­чи не­ве­ли­чкий про­стір для мі­кро- і ма­ло­го бі­зне­су. Йо­му на­ка­за­но: якщо про­да­єш більш ніж на 7,5 ти­сяч єв­ро ( на мі­сяць?), по­став, будь ла­ска, ка­со­вий апа­рат, роз­по­від­ає екс­перт.

Про­те він вва­жає, що єв­ро­пей­ський до­свід в Укра­ї­ні у низ­ці ви­пад­ків не­при­да­тний. До­хід на ду­шу на­се­ле­н­ня ву нас уде­ся­те­ро мен­ший, ніж на­віть у най­бі­дні­ших єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, а дер­жав­ні ін­сти­ту­ції на­стіль­ки ж слаб­ші. Та й не все, що ро­блять в Єв­ро­пі, на йо­го дум­ку, пра­виль­но.

АНА­ЛІЗ ВІД МВФ

Дубровський під­три­мує ко­ле­гу і по­си­ла­є­ться на екс­пер­тів МВФ, які вва­жа­ють, що фі­ска­лі­за­ція при­зво­дить до не­гай­но­го збіль­ше­н­ня над­хо­джень до бю­дже­ту. Про­те й во­ни, за йо­го сло­ва­ми, про­ана­лі­зу­вав­ши до­свід 20 ду­же рі­зних кра­їн, — від Шве­ції до Ма­ла­ві — ді­йшли ви­снов­ку, що то­таль­на фі­ска­лі­за­ція — «це не срі­бна ку­ля, що вби­ває ті­ньо­ву еко­но­мі­ку раз і на­зав­жди». На їхню дум­ку, ка­же екс­перт, по­трі­бні ком­пле­ксні ре­фор­ми, що пе­ре­дба- ча­ють ре­фор­му по­да­тко­вої слу­жби і, зокре­ма, фі­ска­лі­и­за­цію. А го­во­ри­ти про те, що са­ма по со­бі фі­ска­лі­за­ція ве­де до де­ті­ні­за­ції, під­став не­має, кон­ста­тує він. Спо­ча­тку над­хо­дже­н­ня по­да­тків зро­стає, а по­тім зни­жу­є­ться.

Екс­пер­ти МВФ пи­шуть, до­дає Дубровський, що фі­ска­лі­за­ція — до­ро­гий шлях з не­до­ве­де­ним ефе­ктом, а це те ж са­ме, що до­ро­гі лі­ки з не­без­пе­чни­ми по­бі­чни­ми на­слід­ка­ми. На йо­го дум­ку, в Укра­ї­ні по­трі­бно про­во­ди­ти фі­ска­лі­за­цію, грун­ту­ю­чись на ка­те­го­рі­ях ри­зи­ків (один з них — пло­ща при­мі­ще­н­ня до 20 ква­дра­тних ме­трів), а то­таль­на фі­ска­лі­за­ція, пе­ре­ко­на­ний він, — це по­га­ний ви­хід, оскіль­ки в нас по­га­но і з кон­тро­лем.

ПРИМАРА АЗАРОВА У ГФС

До­ти, до­ки в нас не бу­де ефе­ктив­ної по­да­тко­вої адмі­ні­стра­ції, пе­ре­ко­на­ний Дубровський, фі­ска­лі­за­ція ли­ше мно­жи­ти­ме ко­ру­пцію. На­віть від­но­сно прийня­тна вар­тість РРО тре­тьо­го по­ко­лі­н­ня, на йо­го дум­ку, на­ба­га­то пе­ре­ви­щує мо­жли­вий фі­скаль­ний ефект від впро­ва­дже­н­ня цих при­ла­дів, а су­спіль­ний ефект бу­де ще мен­ший, ніж фі­скаль­ний.

От­же, про то­таль­ну фі­ска­лі­за­цію в ося­жно­му май­бу­тньо­му кра­ще вза­га­лі за­бу­ти, про­по­нує Дубровський. Він ствер­джує, що фі­ска­лі­за­ція мо­же ли­ше де­що пом’якши­ти, про­те не розв’яза­ти існу­ю­чих про­блем. Без ре­фор­ми за­галь­ної си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня, яка має ста­ти та­кою ж при­ва­бли­вою, як спро­ще­на си­сте­ма упро­довж остан­ніх 20 ро­ків, і без пе­ре­за­ван­та­же­н­ня по­да­тко­вої слу­жби, спря­мо­ва­ної на те, аби на­зав­жди ви­гна­ти звід­ти при­ма­ру Азарова, фі­ска­лі­за­ція дрі­бно­го бі­зне­су не дасть ре­зуль­та­ту, пе­ре­ко­на­ний Дубровський.

ЯКЩО ЦЕ ПРИБІЧНИКИ, ТО ХТО СУПРОТИВНИКИ?

Де­нис БУТЕНКО, який пред­став­ляє Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку і тор­гів­лі, від іме­ні сво­го ві­дом­ства за­явив, що під­три­мує збе­ре­же­н­ня «спро­щен­ки». Це, за йо­го сло­ва­ми, за­фі­ксо­ва­но в про­е­кті стра­те­гії роз­ви­тку ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су, яку не­за­ба­ром ухва­лять.

По­тім ухва­лю­є­ться план за­хо­дів що­до її ре­а­лі­за­ції, в яко­му має бу­ти від­би­то за­хо­ди що­до бо­роть- би з на­яв­ни­ми зло­вжи­ва­н­ня­ми в цій сфе­рі, аби збе­рег­ти «спро­щен­ку» для тих, ко­му во­на по­трі­бна — для справ­ді ма­ло­го бі­зне­су.

Ра­дник мі­ні­стра фі­нан­сів Укра­ї­ни Яна БУГРІМОВА та­кож за­пев­няє, що Мін­фін не сто­їть на по­зи­ції лі­кві­да­ції спро­ще­ної си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня. «Під час пе­ре­мо­вин із МВФ і під­пи­са­н­ня ме­мо­ран­ду­му ми на­по­ля­гли, — роз­по­від­ає во­на, — на то­му, аби по­ча­тко­ву ре­да­кцію до­ку­мен­та, що мі­сти­ла по­ло­же­н­ня про лі­кві­да­цію, бу­ло змі­не­но на тер­мін про «по­си­ле­н­ня» ці­єї си­сте­ми. Він грун­ту­є­ться на ві­до­мих і за­фі­ксо­ва­них зло­вжи­ва­н­нях з бо­ку ве­ли­ко­го бі­зне­су і спря­мо­ва­ний на те, аби збе­рег­ти спро­ще­ну си­сте­му для тих, для ко­го її бу­ло ство­ре­но».

ЗАМОВНИК ДЛЯ НИНІШНІХ РЕ­ФОРМ

Але, пев­но, ра­дник мі­ні­стра ска­за­ла не всю прав­ду. Іна­кше це не ви­кли­ка­ло б на­стіль­ки по­лум’яної і до­сить гнів­ної про­мо­ви одно­го із за­хи­сни­ків та ав­то­рів «спро­щен­ки», ни­ні­шньої го­ло­ви Дер­жав­ної ре­гу­ля­тор­ної слу­жби Ксе­нії Ля­пі­ної. Во­на на­га­дує, що цю си­сте­му за­про­ва­джу­ва­ли не для то­го, щоб істо­тно збіль­ши­ти на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, а ви­клю­чно за­для то­го, аби про­ве­сти гли­бо­ку де­ре­гу­ля­цію. І це бу­ла, за сло­ва­ми Ля­пі­ної, пер­ша ефе­ктив­на ре­фор­ма на цьо­му на­пря­мі. Її сенс, в уся­ко­му ра­зі для най­дрі­бні­ших, для мі­кро­бі­зне­су (пер­ша і дру­га гру­пи на сьо­го­дні) по­ля­гав у то­му, що для них ство­ри­ли пра­кти­чно бі­нар­ний по­да­ток, який во­ни мо­гли або спла­чу­ва­ти, або не спла­чу­ва­ти. Але во­ни че­сно й без ви­ня­тків пла­ти­ли, то­му що це бу­ло їм ви­гі­дно. «Та­ким чи­ном, ми усу­ну­ли пре­дмет пе­ре­вір­ки, пре­дмет ко­ру­пції, — зга­дує Ля­пі­на, — і дер­жав­ний кон­троль для ці­єї ча­сти­ни бі­зне­су бу­ло усу­ну­то, він про­сто зник».

«І якщо сьо­го­дні хтось ду­має, що дві остан­ні укра­їн­ські ре­во­лю­ції не бу­ли іні­ці­йо­ва­ні не­за­ле­жним ні від дер­жа­ви, ні від ве­ли­ко­го пра­це­дав­ця кла­сом, що утво­рив­ся в ре­зуль­та­ті, в то він по­ми­ля­є­ться, — ствер­джує Ля­пі­на, — ба біль­ше, са­ме цей клас ство­рив за­мов­ни­ка для нинішніх ре­форм».

«А що від­бу­ва­є­ться за­раз, — про­дов­жує ко­ли­шній на­ро­дний де­пу­тат, — ми уві­йшли в кри­зу з істо­тним спа­дом пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту. У лю­дей про­сто не­має гро­шей, що ду­же по­га­но по­зна­ча­є­ться на мі­кро­бі­зне­сі. Але се­ре­дній і ве­ли­кий бі­знес, за­мість то­го, щоб про­гра­му­ва­ти роз­ви­ток, по­ча­ли про­гра­му­ва­ти бо­роть­бу з ним. І не ли­ше в рі­тей­лі, ай у сфе­рі ко­му­ні­ка­цій то­що. Це ціл­ко­ви­то хи­бна стра­те­гія. То­му що се­ре­дній бі­знес має кон­ку­ру­ва­ти з ве­ли­ким, аби зро­ста­ти са­мо­му, але ні­як не з дрі­бним. І ко­ли ми чу­є­мо сьо­го­дні за­яви про те, що «спро­щен­ка» не­спра­ве­дли­ва, то цьо­му мо­жна ли­ше ди­ву­ва­ти­ся». Ля­пі­на за­кли­кає не ра­ту­ва­ти за якусь мі­фі­чну рів­ність, то­му що її не­має. А що ро­бить «спро­щен­ка»? За її сло­ва­ми, во­на слу­гує під­по­рою для мі­кро­бі­зне­су, яка ли­ше злег­ка ви­рів­нює йо­го стан по­рів­ня­но із се­ре­дні­ми під­при­єм­ця­ми. Але аж ні­як не зни­щує рів­ність і спра­ве­дли­вість».

Во­на по­си­ла­є­ться на при­клад ал­ко­голь­ної га­лу­зі, де за пов­ної її фі­ска­лі­за­ції кон­тра­факт пе­ре­ви­щує з го­ріл­ки 50—60% рин­ку, і на­го­ло­шує: «Це від­по­відь на за­пи­та­н­ня про ефе­ктив­ність фі­ска­лі­за­ції, дає во­на щось чи не дає». Чи­нов­ник з ве­ли­че­зним до­сві­дом об­сто­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів ма­ло­го бі­зне­су ствер­джує: « Моя від­по­відь: ні, не дає».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.