ЧОРНОБИЛЬ: до­свід на двох

«У Бі­ло­ру­сі до­во­лі ви­со­кий рі­вень про­ве­де­н­ня на­у­ко­вих до­слі­джень у сфе­рі по­до­ла­н­ня на­слід­ків ка­та­стро­фи», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Рі­чни­ця ава­рі­ї­на Чор­но­биль­ський АЕС ста­ла при­во­дом для зу­стрі­чі пре­зи­ден­тів Укра­ї­ни Пе­тра По­ро­шен­ка та Бі­ло­ру­сі Оле­ксан­дра Лу­ка­шен­ка. Спо­ча­тку во­ни зу­стрі­ли­ся на те­ри­то­рі­їстан­ції , де озна­йо­ми­ли­ся з хо­дом бу­дів­ни­цтва но­вої за­хи­сно­ї­спо­ру­ди над її­ре­акто­ром.

«Що та­ке Чорнобиль для Укра­ї­ни? Це — май­же 10% укра­їн­ської те­ри­то­рії, яка за­зна­ла стра­шно­го ра­ді­а­цій­но­го ура­же­н­ня. Це — по­над три міль­йо­ни лю­дей так чи іна­кше по­стра­жда­лих від ці­є­ї­жа­хли­во­ї­ка­та­стро­фи, її без­по­се­ре­дніх чи від­да­ле­них у ча­сі й про­сто­рі на­слід­ків. Хо­чу на­го­ло­си­ти, що п’ятсот ти­сяч з них — ді­ти. Це — ти­ся­чі й ти­ся­чі лю­дей з со­тень сіл, се­лищ та міст, які по­ки­ну­ли рі­дні до­мів­ки. Це — ти­ся­чі ви­пад­ків спри­чи­не­них ра­ді­а­ці­єю он­ко­ло­гі­чних за­хво­рю­вань і смер­тей», — ска­зав Пе­тро ПО

РОШЕНКО, по­ві­дом­ляє сайт Пре­зи­ден­та. Він під­кре­слив, що в цей день з на­ле­жною по­ва­гою ма­є­мо зга­да­ти спов­не­ний ге­ро­ї­зму по­двиг лі­кві­да­то­рів. «Щой­но, ко­ли ми пе­ре­гля­да­ли істо­ри­чні ка­дри лі­кві­да­ці­їа­ва­рі­ї­на Чор­но­биль­ській стан­ції, ми по­ба­чи­ли справ­жній ге­ро­їзм, який вря­ту­вав міль­йо­ни жит­тів укра­їн­ців, бі­ло­ру­сів. Мо­жна ска­за­ти від­вер­то — цей ге­ро­їзм вря­ту­вав світ», — ска­зав Пе­тро По­ро­шен­ко.

У ли­сто­па­ді по­то­чно­го, 2017 ро­ку, пла­ну­є­ться вве­де­н­ня но­во­го без­пе­чно­го кон­файн­мен­ту в екс­плу­а­та­цію. Гла­ва дер­жа­ви за­зна­чив, що об’ єкт « Укри­т­тя » — один із най­ам­бі­тні­ших ін­же­нер­них про­е­ктів в істо­рі­ї­люд­ства. Він по­дя­ку­вав ко­жній із 40 кра­їн-до­но­рів, які об’єд­на­ли­ся нав­ко­ло бла­го­ро­дно­ї­ме­ти — за­хи­сту люд­ства від ра­діо­актив­них на­слід­ків тра­ге­дії.

В свою чер­гу, пре­зи­дент Бі­ло­ру­сі

Оле­ксандр ЛУКАШЕНКО за­зна­чив, що 26 кві­тня є скор­бо­тною да­тою не ли­ше для укра­їн­ців і бі­ло­ру­сів, але і для усьо­го сві­ту. Він на­га­дав, що Укра­ї­на і Бі­ло­русь спів­пра­цю­ють в низ­ці про­е­ктів з лі­кві­да­ці­ї­на­слід­ків Чор­но­биль­сько­ї­ка­та­стро­фи. Однак, на йо­го дум­ку, по­тен­ці­ал спів­пра­ці двох кра­їн ви­ко­ри­сто­ву­є­ться не в пов­но­му об­ся­зі. Зокре­ма, Пре­зи­дент Бі­ло­ру­сі за­зна­чив, що Укра­ї­на пла­нує ство­ри­ти ра­ді­а­цій­но-еко­ло­гі­чний біо­сфер­ний за­по­від­ник в Чор­но­биль­ській зо­ні від­чу­же­н­ня, і Бі­ло­русь го­то­ва по­ді­ли­ти­ся сво­їм до­сві­дом у цьо­му пи­тан­ні — адже в Бі­ло­ру­сі вже дав­но існує По­лі­ський дер­жав­ний ра­ді­а­цій­но-еко­ло­гі­чний за­по­від­ник.

«Ми на­вчи­ли­ся жи­ти і пра­цю­ва­ти на тих зем­лях, які ра­ні­ше зда­ва­ло­ся не­мо­жли­вим по­вер­ну­ти до жи­т­тя. Ми го­то­ві ді­ли­ти­ся з Укра­ї­ною сво­ї­ми зна­н­ня­ми і в цій обла­сті», — ска­зав гла­ва бі­ло­ру­сько­ї­дер­жа­ви. За йо­го сло­ва­ми, ро­бо­та з по­до­ла­н­ня на­слід­ків ка­та­стро­фи да­ла сер­йо­зний по­штовх впро­ва­джен­ню ін­но­ва­цій­них ме­то­дів в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі, лі­со­во­му го­спо­дар­стві Бі­ло­ру­сії. «У 2016 ро­ці спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми ми змо­гли до­би­ти­ся про­дов­же­н­ня між­на­ро­дно­го чор­но­биль­сько­го спів­ро­бі­тни­цтва під егі­дою ООН. Ін­те­рес сві­то­во­ї­спіль­но­ти до на­шо­го гір­ко­го і ра­зом з тим уні­каль­но­му до­сві­ду що­до по­до­ла­н­ня ме­ди­чних, еко­ло­гі­чних, со­ці­аль­них, еко­но­мі­чних на­слід­ків ка­та­стро­фи ду­же ви­со­кий», — за­зна­чив Оле­ксандр Лукашенко.

«Укра­ї­на і Бі­ло­русь є кра­ї­на­ми, які най­більш по­стра­жда­ли від на­слід­ків ава­рії на Чор­но­биль­ській АЕС, — ко­мен­тує «Дню» ди­пло­мат і пу­блі­цист, мі­ністр еко­ло­гії Укра­ї­ни та при­ро­дних ре­сур­сів (1991— 1992 рр.) Юрій ЩЕРБАК. — При цьо­му, за по­ка­зни­ка­ми Бі­ло­русь є кра­ї­ною най­більш по­стра­жда­лою. Там від­со­ток за­ра­же­них зе­мель та по­стра­жда­лих лю­дей ви­щий за укра­їн­ський. Але і в Укра­ї­ні по­стра­жда­ли міль­йо­ни лю­дей. Осо­бли­во ді­ти. В Укра­ї­ні різ­ко, в де­ся­тки ра­зів зро­сла за­хво­рю­ва­ність на рак щи­то­ви­дно­ї­за­ло­зи. Зви­чай­но зро­сла за­галь­на за­хво­рю­ва­ність оскіль­ки ві­до­мо, що ра­ді­а­ція при­гні­чує за­галь­ний іму­ні­тет ор­га­ні­зму. За­раз ми ма­є­мо ду­же ба­га­то сер­йо­зних ма­те­рі­а­лів, які бу­ли опри­лю­дне­ні як укра­їн­ськи­ми до­слі­дни­ка­ми, так і бі­ло­ру­ськи­ми. В Бі­ло­ру­сі до­во­лі ви­со­кий рі­вень про­ве­де­н­ня на­у­ко­вих до­слі­джень в цій сфе­рі. Те, що Укра­ї­на і Бі­ло­русь ре­гу­ляр­но в дру­жньо­му ре­жи­мі обмі­ню­ю­ться да­ни­ми про Чор­но­биль­ську ка­та­стро­фу є ду­же по­ка­зо­вим і по­зи­тив­ним яви­щем».

«В чо­му є рі­зни­ця? Рі­зни­ця по­ля­гає в то­му, що Укра­ї­на три остан­ні ро­ки ве­де ви­сна­жли­ву вій­ну, яка сама по со­бі є за­гроз­ли­вою до си­ту­а­ці­ї­що­до по­до­ла­н­ня на­слід­ків Чор­но­би­ля, — під­кре­слює Юрій Щербак. — За­гро­за по­ля­гає на­сам­пе­ред у мо­жли­во­сті ви­пад­ко­во­ї­чи сві­до­мо­ї­руй­на­ці­їа­том­них ре­акто­рів. Вій­на на Дон­ба­сі ціл­ком ре­аль­но за­гро­жу­ва­ла За­по­різь­кій АЕС, яка зна­хо­ди­ться по­рів­ня­но не­да­ле­ко від фрон­ту. Ця об­ста­ви­на по­вин­на при­вер­та­ти ува­гу за­хі­дних лі­де­рів. Те, що Укра­ї­на ве­де обо­рон­ну вій­ну про­ти агре­со­ра і за­хи­щає Єв­ро­пу — це без­пе­ре­чно. Ва­жли­во та­кож ро­зу­мі­ти, що Укра­ї­на ви­му­ше­на пе­ре­клю­чи­ти свої не та­кі вже ба­га­ті ре­сур­си на слу­жі­н­ня фрон­ту. Вна­слі­док цьо­го Укра­ї­на ви­му­ше­на бу­ла ско­ро­ти­ти ба­га­то про­грам, які існу­ва­ли в ме­жах бо­роть­би з на­слід­ка­ми Чор­но­биль­сько­ї­ка­та­стро­фи. Фа­ктор вій­ни, який ду­же не­га­тив­но впли­ває на на­ші мо­жли­во­сті бо­роть­би з на­слід­ка­ми ка­та­стро­фи».

Пі­сля Чор­но­би­ля, від­бу­ла­ся зу­стріч пре­зи­ден­тів на те­ри­то­рі­ї­Бі­ло­ру­сі, де во­ни про­ве­ли пе­ре­го­во­ри з ком­пле­ксу пи­тань дво­сто­рон­ньо­го спів­ро­бі­тни­цтва, пе­ред­усім у тор­го­вель­но-еко­но­мі­чній сфе­рі, а та­кож з по­лі­ти­чно­їв­за­є­мо­ді­їі подаль­ших зу­силь з мир­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі.

«Для нас над­зви­чай­но ва­жли­во, що укра­їн­сько-бі­ло­ру­ський кор­дон був, є і зав­жди бу­де кор­до­ном дру­жби, кор­до­ном до­бро­су­сід­ства, на­дій­но­го пар­тнер­ства, кор­до- ном ми­ру, — за­явив під час зу­стрі­чі Пе­тро

ПО­РО­ШЕН­КО. — І ні­хто й ні­ко­ли Укра­ї­ну і Бі­ло­русь не по­сва­рить. Я під­кре­слюю і отри­мав твер­де за­пев­не­н­ня від пре­зи­ден­та Бі­ло­ру­сі, що ні­хто і ні­ко­ли не змо­же втя­гну­ти Бі­ло­русь у вій­ну про­ти Укра­ї­ни. Та­кої вій­ни не допу­стить бі­ло­ру­ський на­род і пре­зи­дент кра­ї­ни Оле­ксандр Лукашенко».

Якраз в цей день у Мін­ську за­сі­да­ла Трьох­сто­ро­н­ня кон­та­ктна гру­па, але без під­гру­пи з пи­тань без­пе­ки. Сто­ро­ни обго­во­ри­ли пи­та­н­ня подаль­шо­го без­пе­чно­го пе­ре­бу­ва­н­ня спів­ро­бі­тни­ків мі­сії(ОБСЄ) та без­пе­ре­шко­дно­го до­сту­пу до всіх об’єктів у зо­ні кон­флі­кту. Та­кож обго­во­ри­ли еко­но­мі­чну «бло­ка­ду» Дон­ба­су в рам­ках еко­но­мі­чної під­гру­пи, а в рам­ках гу­ма­ні­тар­но­ї­пі­д­гру­пи — пи­та­н­ня обмі­ну по­ло­не­ни­ми і скла­да­н­ня спи­сків на обмін. У се­ре­ду та­кож ста­ло ві­до­мо, що за до­бу з 26 на 27 кві­тня від ро­сій­сько-те­ро­ри­сти­чних військ на Дон­ба­сі за­ги­ну­ли троє укра­їн­ських бій­ців.

«Укра­їн­ці ні­ко­ли для бі­ло­ру­сів не бу­ли чу­жи­ми лю­дьми, — за­явив під час зу­стрі­чі Оле­ксандр ЛУКАШЕНКО. Ми рі­дні лю­ди. Ми мо­же­мо при­йти до вас чи при­їха­ти ли­ше на тра­кто­рі — до­по­мог­ти вам обро­бля­ти зем-

лю, якщо по­трі­бно. Що ми і ро­би­мо — ви до­по­ма­га­є­те нам, на­ші се­ля­ни до­по­ма­га­ють вам. Ми бу­де­мо пра­цю­ва­ти ли­ше в ім’я ми­ру. У нас не­має ін­шо­ї­ме­ти. Укра­їн­ська зем­ля для ме­не не чу­жа — тут за­ри­те, між Ки­є­вом і Чер­ні­го­вом, ко­рі­н­ня і мо­їх пред­ків. Ми бу­де­мо слі­ду­ва­ти кур­су дру­жби, вза­єм­ної спів­пра­ці. Будь­те впев­не­ні, що бі­ло­ру­си бу­ли і бу­дуть зав­жди на­дій­ни­ми дру­зя­ми».

Бі­ло­русь має для Укра­ї­ни стра­те­гі­чне зна­че­н­ня. І пов’яза­но це не тіль­ки з дав­ні­ми істо­ри­чни­ми, гео­гра­фі­чни­ми і со­ці­аль­но-еко­но­мі­чни­ми зв’яз­ка­ми. Пі­сля ро­сій­сько­ї­агре­сії , ця кра­ї­на має осо­бли­ву ва­гу, адже по-пер­ше, са­ме в Мін­ську про­хо­дять за­сі­да­н­ня Трьох­сто­рон­ньо­ї­кон­та­ктно­ї­гру­пи, а по-дру­ге, як ві­до­мо, Ро­сія і Бі­ло­русь вва­жа­ю­ться со­ю­зною дер­жа­вою, яка фа­кти­чно дає мо­жли­вість Ро­сі­ї­час­тко­во кон­тро­лю­ва­ти Бі­ло­русь. І не див­ля­чись на за­яви Лу­ка­шен­ка, це не мо­же не тур­бу­ва­ти Укра­ї­ну в пла­ні без­пе­ки. Як ві­до­мо, на те­ри­то­рі­ї­ці­є­ї­краї ни зна­хо­дя­ться зокре­ма і ро­сій­ські вій­сько­ві ба­зи. Дня­ми се­кре­тар РНБО Оле­ксандр Тур­чи­нов за­явив, що спіль­ні ро­сій­сько-бі­ло­ру­ські на­вча­н­ня «За­хід-2017» (пла­ну­ю­ться на ве­ре­сень цьо­го ро­ку) мо­жуть бу­ти під­го­тов­кою до на­сту­паль­но­ї­о­пе­ра­ції(112.ua).

«Дво­сто­рон­ні укра­їн­сько-бі­ло­ру­ські сто­сун­ки по­трі­бно роз­гля­да­ти в кон­текс­ті від­но­син не тіль­ки з Мін­ськом, аі з Мо­сквою. Бі­ло­русь в ру­ках Лу­ка­шен­ка — це са­те­літ Ро­сії, то­му до­ля ці­єї кра­ї­ни в ни­ні­шньо­му ви­гля­ді, як і її пре­зи­ден­та, зна­хо­ди­ться в

ру­ках Крем­ля, — ко­мен­тує «Дню» На­дзви­чай­ний та Пов­но­ва­жний По­сол Укра­ї­ни в Ре­спу­блі­ці Бі­ло­русь (2010—2011 рр.) Ро­ман

БЕЗСМЕРТНИЙ. — Слу­ха­ю­чи за­яви По­ро­шен­ка і Лу­ка­шен­ка, я хо­чу ска­за­ти, що я не опо­ную на­шо­му пре­зи­ден­ту, він в цій си­ту­а­ці­ї­має го­во­ри­ти ри­ту­аль­ні ре­чі, але ми ма­є­мо тве­ре­зо оці­ню­ва­ти си­ту­а­цію. Сло­ва обох пре­зи­ден­тів мо­жуть бу­ти одни­ми, а не­без­пе­ка з бо­ку Ро­сі­ї­че­рез Бі­ло­русь йде і бу­де йти. Якщо в Крем­лі та­ки за­хо­чуть ви­ко­ри­ста­ти ра­ди­каль­ні во­єн­ні кро­ки про­ти Укра­ї­ни, то ні­хто в Лу­ка­шен­ка не бу­де пи­та­ти ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти те­ри­то­рію Бі­ло­ру­сі чи ні. І Лукашенко сам пре­кра­сно ро­зу­міє, що до­ку­мен­ти, які він під­пи­сав по Со­ю­зній Дер­жа­ві Бі­ло­ру­сі та Ро­сі­їі по Єв­ра­зій­сько­му еко­но­мі­чно­му спів­то­ва­ри­ству не пе­ред­ба­ча­ють кон­суль­та­ці­їз ним для то­го, щоб ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти во­єн­ні ба­зи Ро­сі­їв Бі­ло­ру­сі і її­те­ри­то­рію для пе­ре­су­ва­н­ня ро­сій­сько­їар­мії . Зно­ву ж та­ки, ко­ли Лукашенко кля­не­ться в дру­жбі з Укра­ї­ною, то йо­го на­при­клад вже ро­ків п’ятнад­цять про­сять — пропу­стіть на те­ри­то­рію Бі­ло­ру­сі хоч один укра­їн­ський ка­нал, там про­жи­ває біль­ше 300 тис. укра­їн­ців, дай­те їм мо­жли­вість по­чу­ти хоч одне укра­їн­ське сло­во, але він цьо­го не до­зво­ляє. На­то­мість там ро­ка­ми при­су­тні ОРТ, РТР, НТВ і т.д. Уя­віть со­бі що тво­ри­ться в го­ло­вах бі­ло­ру­сів, осо­бли­во що­до вій­ни Ро­сі­ї­про­ти Укра­ї­ни. По­ди­ви­ться та­кож, що ро­би­ться у Ві­теб­ській і Го­мель­ській обла­стях, де влі­тку в піо­нер­ських за­го­нах за­йма­ю­ться во­є­ні­зо­ва­ним ви­хо­ва­н­ням. Хто це ви­хо­ва­н­ня про­во­дить? Бі­ло­ру­си, які во­ю­ва­ли в скла­ді ро­сій­ських ча­стин на те­ри­то­рі­ї­Дон­ба­су. Я знаю під­но­го­тну і не мо­жу бре­ха­ти. Ду­же ба­га­то ли­це­мір­ства у на­ших офі­цій­них сто­сун­ках».

« Ке­рів­ни­ки двох су­сі­дніх дер­жав, які ма­ють ве­ли­кий кор­дон і ті­сні еко­но­мі­чні від­но­си­ни, а та­кож ве­ли­ке спіль­не істо­ри­чне ми­ну­ле, по­вин­ні зу­стрі­ча­ти­ся, — ко­мен­тує «Дню» по­лі­то­лог з Мін­ська Ва­ле­рій

КАРБАЛЕВИЧ. — В нор­маль­ній си­ту­а­ції пре­зи­ден­ти Бі­ло­ру­сі і Укра­ї­ни по­вин­ні зу­стрі­ча­ти­ся два ра­зи на рік. А во­ни вже два ро­ки не зу­стрі­ча­ли­ся, і це не нор­маль­но. Що сто­су­є­ться чин­ни­ка без­пе­ки, зокре­ма про­ве­де­н­ня на те­ри­то­рі­ї­Бі­ло­ру­сі на­вчань за уча­стю ро­сій­ських зброй­них сил, які, як вва­жа­ють де­які ек­спер­ти, мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся цим для на­па­ду на Укра­ї­ну. Лукашенко не­о­дно­ра­зо­во за­пев­няв, що з Бі­ло­ру­сі ні­хто на Укра­ї­ну не на­па­де. Ду­маю, що він щи­ро цьо­го не хо­че. Вла­сне, в Ро­сі­ї­не­має жо­дно­ї­вій­сько­во-стра­те­гі­чно­ї­не­об­хі­дно­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти бі­ло­ру­ську те­ри­то­рію для вій­ни з Укра­ї­ною. У РФ ве­ли­ка ме­жа з Укра­ї­ною, від­по­від­но ма­са ін­ших мо­жли­во­стей. Те, що Мінськ став пе­ре­го­вор­ним май­дан­чи­ком в ро­сій­сько- укра­їн­сько­му кон­флі­кті, при­не­сло бі­ло­ру­сько­му ке­рів­ни­цтву зна­чні зов­ні­шньо­по­лі­ти­чні ди­ві­ден­ди. Зав­дя­ки Мін­ську, Бі­ло­русь при­вер­ну­ла ува­гу зна­чно­ї­ча­сти­ни сві­то­во­ї­спіль­но­ти. В ін­шо­му ви­пад­ку на­вряд чи був мо­жли­вий при­їзд до Бі­ло­ру­сі кан­цле­ра Ні­меч­чи­ни Мер­кель і пре­зи­ден­та Фран­ці­ї­Ол­лан­да. Крім то­го, зав­дя­ки цьо­му кро­ку Бі­ло­ру­сі вда­ло­ся при­ско­ри­ти про­цес нор­ма­лі­за­ції від­но­син із За­хо­дом. За­раз оче­ви­дно, що мін­ський про­цес не пра­цює, і не­має ім­пуль­су, щоб зно­ву по­вер­ну­ти в сто­ли­цю Бі­ло­ру­сі центр ми­ро­твор­чо­сті з да­но­го пи­та­н­ня».

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

Ін­терв’ю з ав­то­ром пла­ка­та Ні­кі­тою Ті­то­вим чи­тай­те в най­ближ­чих но­ме­рах «Дня»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Чор­но­биль­ська ка­та­стро­фа вва­жа­є­ться най­біль­шою за всю істо­рію ядер­ної енер­ге­ти­ки, як за кіль­кі­стю за­ги­блих і по­тер­пі­лих від її на­слід­ків лю­дей, так і за еко­но­мі­чним зби­тком. Ра­діо­актив­на хма­ра від ава­рії про­йшла над єв­ро­пей­ською ча­сти­ною то­ді­шньо­го СРСР, біль­шою ча­сти­ною Єв­ро­пи, схі­дною ча­сти­ною США

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.