Чер­во­ні пра­пор­ці фі­нан­со­вої абе­тки

Про­ект USAID та Укра­їн­ський жі­но­чий фонд вчать укра­їн­ців до­ві­ря­ти сер­йо­зним бан­кам, оми­на­ти ша­хра­їв і ве­сти сі­мей­ні бю­дже­ти

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Учо­ра під Ка­бмі­ном близь­ко дво­хсот гро­ма­дян від­чай­ду­шно «гра­ли­ся» жов­ти­ми пра­по­ра­ми та дуд­ка­ми, ви­ма­га­ю­чи від уря­ду по­вер­ну­ти їм гро­ші, вне­се­ні до бан­ку «Ми­хай­лів­ський». Хо­ті­ло­ся б їм спів­чу­ва­ти... Однак чи ви­нен уряд у їхній бі­ді? Так, їх еле­мен­тар­но обду­ри­ли. А де у цю мить бу­ли їхні очі? Ма­буть, їх за­сти­ли омрі­я­ні зе­ле­ні ку­пю­ри? В будь-яко­му ра­зі при­клад «Ми­хай­лів­сько­го» одно­зна­чно свід­чить про фі­нан­со­ву ма­ло­гра­мо­тність на­шо­го на­се­ле­н­ня і про те, що з цим тре­ба щось ро­би­ти.

От­же, що та­ке фі­нан­со­ва обі­зна­ність, і чи по­трі­бна во­на пе­ре­сі­чним гро­ма­дя­нам? Це, во­дно­час, ду­же про­сте й настільки ж скла­дне за­пи­та­н­ня. А ті, хто над ним гли­бо­ко не за­ми­слю­є­ться, не­рід­ко мір­ку­ють: це, мов­ляв, — не для нас, у ко­го ві­тер в ки­ше­ні, це — для тих, у ко­го во­ни пов­ні. Однак вар­то за­ми­сли­ти­ся, а чо­му во­ни у них не пу­сті? Мо­же, во­ни й не кра­ли, а про­сто не ки­да­ли гро­ші на ві­тер — зна­хо­ди­ли сво­їм ко­штам якесь ро­зум­не за­сто­су­ва­н­ня... Та у фі­нан­сах бу­ває по-рі­зно­му.

ПРИ­КЛА­ДИ З ФІ­НАН­СО­ВОЇ ХРОНІКИ

Вла­сник бан­ку «Зе­мель­ний ка­пі­тал», ко­ли­шній мі­ністр ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті Ві­ктор То­по­лов, го­то­вий обмір­ку­ва­ти при­дба­н­ня ще одні­єї фі­нан­со­вої уста­но­ви. «Ко­ли до ме­не при­хо­дять з про­по­зи­ці­я­ми, — го­во­рить він, — я ка­жу: мо­жу ку­пи­ти ваш банк, якщо він ме­ні під­хо­дить, і вста­но­ви­ти гра­фік роз­ра­хун­ку за ньо­го».

Однак, на­га­да­є­мо, ста­ту­тний ка­пі­тал йо­го бан­ку ста­но­вить 120 міль­йо­нів гри­вень, то­ді як На­ціо­наль­ний банк вста­но­вив, що ста­ту­тні ка­пі­та­ли бан­ків не мо­жуть бу­ти мен­ши­ми за 200 міль­йо­нів гри­вень. От­же, згі­дно з рі­ше­н­ням НБУ, вже до 11 ли­пня банк То­по­ло­ва «Зе­мель­ний ка­пі­тал» має до­ка­пі­та­лі­зу­ва­ти­ся на 80 міль­йо­нів гри­вень, іна­кше на ньо­го че­ка­ють ве­ли­кі не­при­єм­но­сті, вклю­чно з лі­кві­да­ці­єю.

Якщо ви обі­зна­на у фі­нан­со­вій сфе­рі лю­ди­на, то лег­ко вга­да­є­те, чо­му бан­кір у цих умо­вах го­во­рить про роз­ши­ре­н­ня сво­го бі­зне­су. Якщо ви у фі­нан­со­вих спра­вах не­ві­глас, то, про­чи­тав­ши та­ке по­ві­дом­ле­н­ня, смі­ли­во від­кри­є­те де­по­зит у бан­ку ко­ли­шньо­го ша­хта­ря. І дай вам Бо­же не ста­ти вна­слі­док цьо­го клі­єн­том Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів.

У будь-яко­му ра­зі ко­жна до­ро­сла лю­ди­на так чи іна­кше, вклю­чно на­віть із же­бра­ка­ми, пра­цює на фі­нан­со­во­му рин­ку, де ді­ють до­сить жорс­ткі пра­ви­ла, які не­об­хі­дно хо­ча б у мі­ні­маль­но­му об­ся­зі, але зна­ти. Тож ба­га­тьом укра­їн­цям вар­то по­дя­ку­ва­ти Агент­ству США з мі­жна­ро­дно­го роз­ви­тку — USAID (йо­го де­віз — від аме­ри­кан­сько го на­ро­ду) — за про­ект «Тран­сфор­ма­ція фі­нан­со­во­го се­кто­ру», що мі­стить та­кож і про­ект «Фі­нан­со­ва обі­зна­ність для впев­не­но­го май­бу­тньо­го». До ре­чі, та­ке «май­бу­тнє» зав­дя­ки тре­нін­гам вже отри­ма­ли 400 гро­ма­дян Укра­ї­ни.

ЧО­ГО НА­ВЧА­ЮТЬ СІМЕЙНИХ МІНІСТРІВ

Не див­но, що в Укра­ї­ні, де «мі­ні­стра­ми фі­нан­сів» у сім’ях най­ча­сті­ше ста­ють жін­ки, са­ме Укра­їн­ський жі­но­чий фонд до­лу­чив­ся до остан­ньо­го про­е­кту і про­во­дить без­пла­тні тре­нін­ги з лю­дьми, у яких, як уяв­ля­є­ться, не мо­же не бу­ти в ни­ні­шніх умо­вах пев­них фі­нан­со­вих про­блем, — з пен­сіо­не­ра­ми, вну­трі­шні­ми пе­ре­се­лен­ця­ми, чле­на­ми сі­мей уча­сни­ків АТО. У пла­нах фон­ду про­ве­сти 120 та­ких дво­ден­них за­нять для 2400 чо­ло­вік в 11 укра­їн­ських ре­гіо­нах.

«Ми ду­же ра­ді, що при­єд­на­ли­ся до та­ко­го ве­ли­ко­го про­е­кту і змо­же­мо до­да­ти в жи­т­тя на­ших гро­ма­дян якийсь по­зи­тив, — го­во­рить ке­рів­ник ці­єї бла­го­дій­ної ор­га­ні­за­ції Оле­ся Бон­дар. — Ми хо­че­мо, щоб лю­ди, які бра­ти­муть участь у цій про­гра­мі, по­чу­ва­ли­ся впев­не­но в ро­ди­ні, не­за­ле­жно від зов­ні­шніх впли­вів і фа­кто­рів, щоб во­ни мо­гли пла­ну­ва­ти своє май­бу­тнє». Ме­та на­шої про­гра­ми, за­зна­чає Бон­дар, за­без­пе­чи­ти уча­сни­ків тре­нін­гів спе­ци­фі­чни­ми зна­н­ня­ми, які до­зво­ля­ють ухва­лю­ва­ти об­ґрун­то­ва­ні фі­нан­со­ві рі­ше­н­ня в пов­сяк­ден­но­му жит­ті. Ці­льо­ву ау­ди­то­рію про­гра­ми, за сло­ва­ми ди­ре­ктор­ки фон­ду, ста­нов­лять як жін­ки, так і чо­ло­ві­ки, хо­ча на­справ­ді уча­сни­ки тре­нін­гів, як по­ка­за­ла пра­кти­ка, зде­біль­шо­го ці­кав­ля­ться са­ме жі­но­чи­ми про­бле­ма­ми.

Бон­дар роз­по­від­ає, що ко­ман­ду з 21 тре­не­ра для на­вча­н­ня фі­нан­со­вій обі­зна­но­сті бу­ло ре­тель­но ді­бра­но та ґрун­тов­но на­вче­но. До­свід­че­ні ви­кла­да­чі ви­ко­ри­сто­ву­ють у спіл­ку­ван­ні на за­ня­т­тях су­ча­сні ін­те­р­актив­ні ме­то­ди­ки, а от­же, мо­жуть про­стою мо­вою роз­по­ві­сти про та­кі зов­сім не­про­сті ре­чі, як фі­нан­со­ві уста­но­ви та фі­нан­со­ві про­ду­кти, їхні пе­ре­ва­ги та ри­зи­ки, про осно­ви пла­ну­ва­н­ня та ве­де­н­ня сі­мей­но­го бю­дже­ту. Окре­мий блок на­вча­н­ня при­свя­че­ний за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по­слуг. Тре­нер роз­кри­ває мо­жли­ві ма­хі­на­ції та ви­ди ша­храйств, із яки­ми мо­жуть зу­стрі­ти­ся клі­єн­ти фі­нан­со­вих уста­нов, і ста­вить для них своє­рі­дні чер­во­ні пра­пор­ці.

«ЗА­РО­БЛЯ­ТИ ЛЕГ­КО» — ДУ­ЖЕ НЕ­БЕЗ­ПЕ­ЧНО

На­при­клад, при отри­ман­ні кре­ди­тів «ну­льо­ва» став­ка озна­чає не що ін­ше, як на­яв­ність ве­ли­ких при­хо­ва­них ко­мі­сій­них. Обі­цян­ка на­да­ти кре­дит без до­від­ки про до­хо­ди та без по­ру­чи­те­лів ви­ли­ва­є­ться в на­дви­со­ку вар­тість кре­ди­ту й на­дмір­ні штра­фи за нев­ча­сні пла­те­жі. Якщо ж вам обі­ця­ють зна­чно біль­шу від­со­тко­ву став­ку за де­по­зи­том, це озна­чає, що банк або ж здій­снює ри­зи­ко­ва­ну ді­яль­ність, або пе­ре­бу­ває в про­блем­ній зо­ні.

Тре­не­ри ра­дять ду­же ува­жно чи­та­ти де­по­зи­тну уго­ду. Якщо в ній вка­за­но не банк, а якусь ком­па­нію, то це то­чно озна­чає, що від­по­від­ний до­го­вір і лю­ди­на, яка йо­го під­пи­ше, не під­па­да­ти­ме під за­хист Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів. У ра­зі ін­ве­сту­ва­н­ня ко­штів слід звер­та­ти ува­гу на рі­зно­ма­ні­тні обі­цян­ки. Якщо йде­ться про на­дви­со­кі при­бу­тки, ска­жі­мо, 1% в день, то ма­є­те спра­ву з фі­нан­со­вою пі­ра­мі­дою. Так са­мо й у то­му ра­зі, якщо в текс­ті ба­га­то слів про ми­ну­лі та май­бу­тні «успі­хи», про «па­сив­ний до­хід» і про те, що «за­ро­бля­ти лег­ко». Якщо зу­стрі­ча­ю­ться за­кли­ки «до­сить пра­цю­ва­ти на дя­дю», по­вча­н­ня ти­пу «ва­ші мо­жли­во­сті не­о­бме­же­ні». Про мо­жли­вість фі­нан­со­вої пі­ра­мі­ди та під­ви­ще­ний ри­зик ін­ве­сту­ва­н­ня свід­чать та­кі ви­сло­ви у роз­мо­вах: «Це — тіль­ки то­бі...», «Про цю схе­му ма­ло хто знає...», «Ме­ні роз­по­ві­ла одна ду­же впли­во­ва лю­ди­на»...

«ПОДУШКА» БЕЗ­ПЕ­КИ

У фі­нан­со­ву абе­тку, за сло­ва­ми тре­не­ра На­та­лії Ко­стюк, вхо­дить та­кий ду­же ва­жли­вий блок, як сі­мей­ний бю­джет. «Ми да­є­мо уча­сни­кам тре­нін­гів кіль­ка спосо­бів ве­де­н­ня до­ма­шньої бух­гал­те­рії. Ро­би­мо та­кож акцент на не­об­хі­дно­сті фор­му­ва­н­ня сі­мей­но­го ре­зерв­но­го фон­ду (на­віть то­ді, ко­ли в сім’ї не­ве­ли­кі до­хо­ди) та ме­то­дах йо­го збе­рі­га­н­ня, під­во­ди­мо лю­дей до то­го, що во­ни ма­ють дба­ти про май­бу­тнє, ство­рю­ва­ти со­бі «по­ду­шку» фі­нан­со­вої без­пе­ки, — роз­по­від­ає Ко­стюк, — по­ясню­є­мо, що ро­би­ти, якщо банк ви­зна­ють не­пла­то­спро­мо­жним, які фун­кції та обов’яз­ки Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів».

Май­стер-тре­нер Те­тя­на Ге­ра­си­мо­ва впев­не­на, що під час тре­нін­гів вда­є­ться якщо й не ви­бу­ду­ва­ти спо­ча­тку, то вне­сти істо­тні змі­ни у «фі­нан­со­ву лі­нію жи­т­тя» уча­сни­ків, спри­я­ти ви­ро­блен­ню у них більш актив­ної гро­мад­ської по­зи­ції. Цьо­му спри­я­ють та­кож ін­ди­ві­ду­аль­ні кон­суль­та­ції слу­ха­чам, від­вер­ті роз­мо­ви з ни­ми. Так, одна з уча­сни­ків тре­нін­гу роз­по­ві­ла тре­не­ро­ві про свою мрію по­вер­ну­ти­ся до Ав­ді­їв­ки й ви­са­джу­ва­ти там тро­ян­ди. Та по­ки по­вер­та­ти­ся ще за­ра­но, то жін­ка по­тім те­ле­фо­ном по­ві­до­ми­ла, що ра­зом із по­дру­га­ми ви­са­джує кві­ти в Ро­мен­сько­му, де ни­ні ме­шкає.

Ду­же ко­ри­сни­ми для се­бе на­зи­ва­ють тре­нін­ги їхні уча­сни­ки. При­мі­ром, Лю­дми­ла Дань­ко під впли­вом дво­ден­но­го тре­нін­гу ви­рі­ши­ла за­гли­би­тись у фі­нан­со­ві спра­ви й ви­вчає но­ві для се­бе тер­мі­ни, зна­йо­ми­ться з мо­жли­ви­ми по­слу­га­ми, кри­мі­наль­ною хро­ні­кою та по­ді­я­ми на бан­ків­сько­му рин­ку по ін­тер­не­ту. Зав­дя­ки цьо­му во­на від­чу­ває се­бе на фі­нан­со­во­му рин­ку на­ба­га­то впев­не­ні­ше, ніж ра­ні­ше, і на­віть ствер­джує: «Не да­мо ро­бо­ти ша­хра­ям».

Однак зро­зумі­ло, що дво­ден­ні тре­нін­ги зда­тні ли­ше роз­бу­ди­ти ін­те­рес до обі­зна­но­сті у сфе­рі фі­нан­сів і що над цим лю­дям до­ве­де­ться на­да­лі пра­цю­ва­ти са­мо­стій­но. Щоб пе­ре­ві­ри­ти цю гі­по­те­зу, «День» по­про­сив при­су­тніх уча­сни­ків від­по­ві­сти, що во­ни ро­би­ти­муть в ра­зі, якщо якісь справ­жні чи так зва­ні ко­ре­кто­ри, ко­ри­сту­ю­чись СМС, ви­су­ва­ти­муть до них не­о­б­ґрун­то­ва­ні ви­мо­ги. У від­по­відь по­чув, що звер­та­ти­му­ться до Фон­ду за­хи­сту вкла­дни­ків, щось там з’ясо­ву­ва­ти­муть то­що. На­справ­ді ж, як ска­за­ли «Дню» екс­пер­ти, якщо лю­ди­на не знає за со­бою яко­їсь про­ви­ни чи бор­гу, їй най­кра­ще про­сто не ре­а­гу­ва­ти на по­ді­бні звер­не­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.