Ма­ре­н­ня під час чу­ми

В мі­ру то­го як хво­ро­ба пу­тін­ської Ро­сії пе­ре­хо­дить у за­вер­шаль­ну ста­дію, го­ло­си її при­бі­чни­ків де­да­лі чі­ткі­ше ді­ля­ться на дві гру­пи

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЯКОВЕНКО, Мо­сква, спе­ці­аль­но для «Дня»

Ро­сій­ський те­ле­ві­зор пе­ре­жи­ває го­стру кри­зу жан­ру. Чо­ти­ри ро­ки то­му, пі­сля то­го як Пу­тін ане­ксу­вав Крим і роз­по­чав вій­ну про­ти Укра­ї­ни, Остан­кін­ська ве­жа пе­ре­йшла від ру­тин­но­го зом­бу­ва­н­ня на­се­ле­н­ня РФ до рі­шу­чо­го на­сту­пу на міз­ки спів­ві­тчи­зни­ків з ме­тою пов­ної лі­кві­да­ції в цих міз­ків здо­ро­во­го глу­зду й будь-яких уяв­лень про до­бро й зло. Чо­ти­ри ро­ки — це ве­ли­кий тер­мін. За цей час ро­сій­ський те­ле­гля­дач, з одно­го бо­ку, мі­цно під­сів на нар­ко­тик не­на­ви­сті, яким йо­го ре­гу­ляр­но за­без­пе­чує те­ле­ві­зор, але, з дру­го­го бо­ку, з’явив­ся ефект зви­ка­н­ня, за яко­го, як ві­до­мо нар­ко­ло­гам, для до­ся­гне­н­ня то­го ж ефе­кту тре­ба по­стій­но під­ви­щу­ва­ти до­зу або пе­ре­хо­ди­ти на важ­чі пре­па­ра­ти.

■ Те, що «в Ки­є­ві фа­ши­сти вби­ва­ють ді­тей», «Аме­ри­ка ско­ро роз­ва­ли­ться, але на­о­ста­нок хо­че нас зни­щи­ти», а «п’ята ко­ло­на вже про­да­ла по­ло­ви­ну кра­ї­ни, а те­пер хо­че про­да­ти дру­гу», — це все те­ле­гля­дач з’ясу­вав чо­ти­ри ро­ки то­му, і йо­му тре­ба або під­ви­щу­ва­ти гра­дус істе­ри­ки, або про­по­ну­ва­ти но­ві об’єкти не­на­ви­сті, або шукати но­ві фор­ми. Се­ред те­ле­ка­на­лів за­го­стри­ла­ся жорс­тка кон­ку­рен­ція у всіх цих на­пря­мах.

■ Ми­ну­ло­го ти­жня впе­ред ви­рвав­ся Пер­ший ка­нал, на яко­му ве­ду­чий про­гра­ми «Пер­вая сту­дия» Ар­тем Шей­нін 21.04.2017 при­тя­гнув в ефір ве­ли­ке ема­льо­ва­не від­ро, на яко­му ве­ли­ки­ми лі­те­ра­ми бу­ло на­пи­са­но «Г@@@НО», і по­чав вимагати, що­бо­дин з уча­сни­ків, укра­їн­ський бло­гер Сер­гій За­по­рож­ський, не­гай­но з’їв вміст ці­єї єм­ко­сті. Важ­ко не по­го­ди­ти­ся з твер­дже­н­ням то­го ж За­по­рож­сько­го, який, пе­ре­ля­ка­но від­са­хнув­шись від ко­шмар­ної по­су­ди­ни, за­кри­чав, що «Пер­ший ка­нал ро­сій­сько­го те­ле­ба­че­н­ня про­бив дно».

■ Сво­їм асе­ні­за­цій­ним кре­а­ти­вом Ар­тем Шей­нін по­ста­вив не­про­сте зав­да­н­ня кон­ку­рен­там з ін­ших фе­де­раль­них те­ле­ка­на­лів. Як і чим мо­жна пе­ре­би­ти шей­нін­ське «Від­ро»? Ка­нал НТВ пі­шов шля­хом ви­про­бу­ва­ним, але са­ме то­му до­сить ру­тин­ним, якщо не ска­за­ти сму­тним: на зйом­ках про­гра­ми «Ме­сто встре­чи» від 26.04.2017 бу­ла ор­га­ні­зо­ва­на чер­го­ва бій­ка. Я ви­ко­ри­сто­ву­вав ді­є­сло­во «ор­га­ні­зо­ва­на» ціл­ком сві­до­мо. Оскіль­ки твор­ці ці­єї про­гра­ми не мо­гли не ро­зу­мі­ти, що ста­не­ться, якщо в одній сту­дії зве­сти про­фе­сій­но­го прокрем­лів­сько­го про­во­ка­то­ра Руслана Оста­шка й поль­сько­го жур­на­лі­ста То­ма­ша Ма­цей­чу­ка. Ко­жно­му з цих до­брих лю­дей бій­ка в ефі­рі бу­ла не­об­хі­дна як по­ві­тря. Про­во­ка­то­ро­ві Оста­шку вкрай ва­жли­во, що­б­йо­го хоч якось від­мі­ти­ли в Крем­лі, оскіль­ки ко­шти на ре­да­го­ва­не ним ви­да­н­ня PolitRussia, су­дя­чи з вмі­ста цьо­го смі­тни­ка, остан­нім ча­сом при­пи­ни­ли над­хо­ди­ти. Що ж до поль­сько­го жур­на­лі­ста То­ма­ша Ма­цей­чу­ка, то він ви­на­йшов свій спо­сі­бза­роб ля­ти на ро­сій­сько­му те­ле­ві­зо­рі. У ли­сто­па­ді 2016-го, під час за­пи­су пе­ре­да­чі на ТВЦ він по­ві­до­мив, що «Ро­сія жи­ве в лай­ні», пі­сля чо­го ро­сій­ські па­трі­о­ти всім ско­пом по­ча­ли йо­го би­ти й гна­ти зі сту­дії. То­ді То­маш Ма­цей­чук отри­мав від ТВЦ ком­пен­са­цію в роз­мі­рі 50 ти­сяч ру­блів. Гро­ші, пря­мо ска­же­мо, не­ве­ли­кі, то­му кін­чи­ли­ся швид­ко й то­му тя­му­щий поль­ський жур­на­ліст при­йшов за на­сту­пним го­но­ра­ром на НТВ, яв­но роз­ра­хо­ву­ю­чи, що на цьо­му ка­на­лі за­пла­тять біль­ше.

■ При­від для бій­ки оби­два уча­сни­ки зна­йшли швид­ко, оскіль­ки оби­два цьо­го ду­же хо­ті­ли. Ко­ли під час дис­ку­сії один з уча­сни­ків по­рів­няв ні­ме­цький фа­шизм з ра­дян­ським ко­му­ні­змом, Оста­шко не­гай­но по­ві­до­мив, що той, хто по­рів­ню­ва­ти­ме йо­го пред­ків з фа­ши­ста­ми, отри­має в пи­ку. Не встиг він до­го­во­ри­ти, як То­маш Ма­цей­чук ра­ді­сно за­кри­чав: «Ва­ші пред­ки — чер­во­ні фа­ши­сти!» У мить ви­мов­ле­н­ня ці­єї фра­зи Оста­шко вже біг до ньо­го, до­ро­гою від­во­дя­чи ку­лак да­ле­ко на­зад для роз­ма­ши­сто­го уда­ру в сти­лі «п’яний кол­го­спник», вель­ми по­пу­ляр­но­го в ра­дян­ські ро­ки в сіль­ській мі­сце­во­сті. Ма­цей­чук спро­бу­вав від­по­ві­сти, але уча­сни­ків дис­ку­сії швид­ко роз­тя­гли. Про су­му го­но­ра­ру поль­сько­го жур­на­лі­ста та ре­а­кцію Крем­ля на по­двиг про­во­ка­то­ра Оста­шка по­ки ні­чо­го не ві­до­мо.

■ Усі ці ви­ті­ю­ва­то­сті сто­су­ва­ли­ся фор­ми. На ка­на­лі «Рос­сия-1» остан­ні­ми дня­ми ста­ли­ся до­сить ва­жли­ві змі­ни змі­стов­но­го ха­ра­кте­ру. Во­ни ста­ли­ся яв­но під впли­вом Шо­стої кон­фе­рен­ції з мі­жна­ро­дної без­пе­ки, що від­бу­ла­ся в Мо­скві 26- 27 кві­тня 2017 ро­ку. Це — за­хід, який про­во­ди­ться мі­ні­стер­ством обо­ро­ни РФ і ку­ди за­про­шу­ю­ться вій­сько­ві, по­лі­ти­ки й ди­пло­ма­ти кіль­кох де­ся­тків кра­їн, пе­ред­усім пост­ра­дян­сько­го про­сто­ру, а та­кож Азії й Близь­ко­го Схо­ду. За­сту­пник мі­ні­стра обо­ро­ни РФ Оле­ксандр Фо­мін спе­ці­аль­но по­ві­до­мив пре­су, що йо­го ві­дом­ство не від­си­ла­ло за­про­шень пред­став­ни­кам Укра­ї­ни. Тим са­мим один з ке­рів­ни­ків ро­сій­сько­го вій­сько­во­го ві­дом­ства по­бі­чно під­твер­див, що Ро­сія фа­кти­чно пе­ре­бу­ває у ста­ні вій­ни з Укра­ї­ною, й уже то­чно не зби­ра­є­ться обго­во­рю­ва­ти з ці­єю кра­ї­ною пи­та­н­ня без­пе­ки.

■ На цій кон­фе­рен­ції про­зву­ча­ли ва­жли­ві сло­ва від ке­рів­ни­ків Ген­шта­бу РФ, які фа­кти­чно ви­зна­ли, що Ро­сія мо­же про­гра­ти Аме­ри­ці ядер­ну вій­ну. «За­со­би си­сте­ми про­ти­ра­ке­тної обо­ро­ни США вже сьо­го­дні во­ло­ді­ють по­тен­ці­а­лом пе­ре­хо­пле­н­ня ро­сій­ських і ки­тай­ських ба­лі­сти­чних ра­кет», — по­ві­до­мив пер­ший за­сту­пник на­чаль­ни­ка го­лов­но­го опе­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня Ген­шта­бу РФ ге­не­рал-лей­те­нант Ві­ктор По­зні­хер. І до­дав: «Ці мо­жли­во­сті зро­ста­ти­муть». Сер­гій Яголь­ни­ков, на­чаль­ник Цен­траль­но­го НДІ військ вій­сько­во-ко­смі­чної обо­ро­ни Мі­н­обо­ро­ни РФ, кон­кре­ти­зу­вав пе­си­мі­сти­чний ви­сно­вок пред­став­ни­ка Ген­шта­бу РФ, уто­чнив­ши, що США мо­жуть зби­ва­ти ро­сій­ські між­кон­ти­нен­таль­ні ба­лі­сти­чні ра­ке­ти вже на 150-й се­кун­ді по­льо­ту. На тлі цих за­яв про­фе­сіо­на­лів вель­ми за­бав­но ви­гля­да­ли за­яви чле­на Ра­ди Фе­де­ра­ції Фран­ца Клін­це­ви­ча, який за­пев­нив, що «у нас усе під кон­тро­лем, і ро­сі­я­нам ні­чо­го бо­я­ти­ся».

■ Са­ме за та­ким прин­ци­пом ста­ло­ся роз­ме­жу­ва­н­ня уча­сни­ків пе­ре­да­чі «Ве­чер» з Во­ло­ди­ми­ром Со­лов­йо­вим від 26.04.2017: на тих, хто на­ма­га­є­ться вда­ва­ти з се­бе вій­сько­во­го екс­пер­та, й тих, хто є по­лі­ти­чним на­че­тан­цем, при­чо­му не над­то це при­хо­вує. Пер­шу ка­те­го­рію у сту­дії Со­лов­йо­ва пред­став­ляв вій­сько­вий екс­перт Хо­да­рьо­нок і, що див­но, схо­до­зна­вець Ба­гда­са­ров, дру­гу — де­пу­тат Яро­ва й, зві­сно, Ж.

■ По­зи­ція схо­до­знав­ця Ба­гда­са­ро­ва бу­ла див­ною для тих, хто звик по­стій­но чу­ти йо­го істе­ри­чні за­кли­ки ви­рі­шу­ва­ти всі пи­та­н­ня вій­сько­ви­ми спосо­ба­ми, що в Укра­ї­ні, що на Близь­ко­му Схо­ді. Цьо­го ра­зу Се­мен Ар­ка­ді­йо­вич був стри­ма­ним і на­віть жо­дно­го ра­зу не при­га­дав сво­го ку­ми­ра, ор­га­ні­за­то­ра че- кіст­сько­го те­ро­ри­зму та ди­вер­сій Су­д­опла­то­ва. Ко­ли він роз­по­від­ав про за­гро­зи те­ро­ри­зму, Со­лов­йов йо­го по­стій­но пе­ре­ри­вав за­пи­та­н­ням: «І що ж ро­би­ти?» На що схо­до­зна­вець Ба­гда­са­ров не­зви­чно зні­чу­вав­ся й за­мість то­го, що­бза­во­ла­ти зви­чай­не «те­ро­ри­стів — бом­би­ти, ар­мію Укра­ї­ни — зни­щи­ти», мим­рив щось не­зро­зумі­ле, а пі­сля п’ято­го за­пи­та­н­ня Со­лов­йо­ва ви­да­вив із се­бе зов­сім уже ні­се­ні­тне: «Спо­сте­рі­га­ти»...

■ На від­мі­ну від схо­до­знав­ця Ба­гда­са­ро­ва, який ра­птом при­га­дав, що він ко­лись, до то­го як ста­ти ба­зі­кою, був пол­ков­ни­ком, Ж. зав­жди знав, що він — На­по­ле­он, Юлій Це­зар, Чин­гі­схан, Оле­ксандр Ма­ке­дон­ський, і ще якісь сто­рон­ні лю­ди, які при­му­дри­ли­ся вті­ли­ти­ся в одній лю­ди­ні, та ще й у кра­ї­ні з не­зви­чним для цих ге­ро­їв клі­ма­том. То­му всі ці пол­ко­вод­ці в ра­зі чо­го по­чи­на­ють кри­ча­ти на рі­зні го­ло­си з ті­ла лі­де­ра ЛДПР. Цьо­го ра­зу з Ж. лу­нав хор. «Спа­ли­ти ра­ке­тним уда­ром ма­лень­ку єв­ро­пей­ську кра­ї­ну!» — хри­пко во­лав Чин­гі­схан, па­ро­ді­ю­ю­чи го­лос Ж. «Укра­ї­на пі­де на Брянськ, за­хо­пить Біл­го­род!» — на­ха­бно пе­ре­би­вав «Во­ло­да­ря Все­сві­ту» якийсь не­ві­до­мий псих, який на­ві­щось все­лив­ся в ор­га­нізм Ж. «Вво­ди­мо ро­сій­ські вій­ська до Іра­ну, а якщо Іран від­мо­ви­ться, до­мов­ля­є­мо­ся з Аме­ри­кою й мі­ня­є­мо Іран на Укра­ї­ну: їм Іран, нам Укра­ї­ну», — це з надр Ж. ді­лив­ся сво­ї­ми гео­по­лі­ти­чни­ми дум­ка­ми го­го­лів­ський По­при­щин, оскіль­ки не­за­бу­тній Аксен­тій Іва­но­вич дав­но вла­шту­вав­ся в ті­лі Во­ло­ди­ми­ра Воль­фо­ви­ча, від­чув­ши в ньо­му рі­дну ду­шу.

■ В мі­ру то­го як хво­ро­ба пу­тін­ської Ро­сії пе­ре­хо­дить у за­вер­шаль­ну ста­дію, го­ло­си її при­бі­чни­ків де­да­лі чі­ткі­ше ді­ля­ться на дві гру­пи. Одна гру­па — тих, хто на­ма­га­є­ться вря­ту­ва­ти вми­ра­ю­чий фа­шист­ський ре­жим. У їхній ри­то­ри­ці де­да­лі ви­ра­зні­ше зву­чать без­на­дій­ні й роз­гу­бле­ні но­ти. Го­ло­си ін­шої гру­пи па­трі­о­тів ре­жи­му де­да­лі біль­ше на­га­ду­ють ма­ре­н­ня без­на­дій­но хво­рої лю­ди­ни. З цих двох груп го­ло­сів не мо­жна ство­ри­ти хор. То­му ро­сій­сько­му те­ле­ві­зо­ру на за­вер­шаль­ній ста­дії вій­ни з вла­сним на­ро­дом до­ве­де­ться ви­на­хо­ди­ти щось но­ве.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.