Ма­гія на до­ти­ку кла­віш...

Впер­ше двоє укра­їн­ців — у трій­ці при­зе­рів Кон­кур­су пам’яті В. Го­ро­ви­ця

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

УКи­є­ві за­вер­шив­ся ХІ Між­на­ро­дний кон­курс мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця («Стар­ша гру­па», вік 16 — 33 ро­ки). Це твор­че зма­га­н­ня за­свід­чи­ло, що укра­їн­ська фор­те­пі­ан­на шко­ла від­ро­джу­є­ться і ми ма­є­мо ці­лий скарб та­лан­тів. Хо­ча ор­га­ні­за­то­ри за­хо­ду май­же до остан­ньо­го дня шу­ка­ли ко­шти, аби на ви­со­ко­му рів­ні про­ве­сти це пре­сти­жне твор­че зма­га­н­ня, — все вда­ло­ся на 100! На­га­да­є­мо, це єди­ний в Укра­ї­ні кон­курс, який з 2004 ро­ку є чле­ном Все­сві­тньої фе­де­ра­ції між­на­ро­дних му­зи­чних кон­кур­сів (WFIMC).

Цьо­го­річ свою май­стер­ність про де мон ст ру ва ли най та ла но ви ті - ші мо­ло­ді му­зи­кан­ти із дев’яти кра­їн сві­ту: Фран­ції, Нор­ве­гії, Ізра­ї­лю, Пів­ден­ної Ко­реї, Ки­таю, Бі­ло­ру­сі, Ро­сії та Укра­ї­ни. 24 пі­а­ні­сти зма­га­ли­ся в чо­ти­ри ета­пи: І та ІІ ту­ри — ви­сту­пи з соль­ною про­гра­мою, пів­фі­нал (шість осіб) — ви­ступ у су­про­во ді Сим фо ніч но го ор кес т ру ( три осо­би) — ви­ступ у су­про­во­ді Сим­фо­ніч но го ор кес т ру фі лар мо нії під ору­дою Ві­та­лія Про­та­со­ва (кон­цер­ти му­зи­ки рі­зних пе­рі­о­дів — від ро­ман­ти­зму до су­ча­сно­сті).

Мі­жна­ро­дне жу­рі очо­лю­вав Оле­ксандр Зло­тник, ві­до­мий ком­по­зи­тор, ре­ктор Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту

му­зи­ки ім. Р. Глі­є­ра, а йо­го ко­ле­га­ми в су­дей­ській ко­ман­ді ста­ли пред­став­ни­ки США, Ве­ли­ко­бри­та­нії, Фран­ції, Іта­лії, Поль­щі та Укра­ї­ни.

У ко­лон­но­му за­лі ім. М. Ли­сен­ка від­бу­ва­ли­ся про­слу­хо­ву­ва­н­ня дру­го­го ту­ру, 24 і 25 кві­тня — пів­фі­нал, 26 кві­тня — фі­нал, а 27 кві­тня — за­клю­чний га­ла-кон­церт і на­го­ро­дже­н­ня пе­ре­мож­ців та ла­у­ре­а­тів.

Пер­шу пре­мію і зо­ло­ту ме­даль одер­жав Кім Джун­хі (1990 р.)

із Пів­ден­ної Ко­реї. Цей му­зи­кант під­ко­рив сер­ця як чле­нів жу­рі так і слу­ха­чів сво­єю вір­ту­о­зні­стю й тон­ким «про­чи­та­н­ня» ко­жно­го тво­ру. У пів­фі­на­лі грав Дру­гий кон­церт Бе­тхо­ве­на, а у фі­на­лі — Кон­церт №3

С. Ра­хма­ні­но­ва. Тво­ри скла­дні, але їх ви­ко­на­н­ня ви­яви­лось на най­ви­що­му рів­ні май­стер­но­сті. Ова­ції пу­блі­ки дов­го не вщу­ха­ли, і ще до ого­ло­ше­н­ня ре­зуль­та­тів ста­ло зро­зумі­ло, що Кім Джун­хі — фа­во­рит кон­кур­су, і якщо при­су­джу­ва­ти «Приз гля­да­цьких сим­па­тій», то са­ме цей му­зи­кант мо­же йо­го отри­ма­ти.

Ду­же до­стой­но зма­га­ли­ся й

укра­їн­ські пі­а­ні­сти. «Срі­бло» і дру­гу пре­мію жу­рі при­су­ди­ло Дми­тро­ві

Чо­ні (1993 р.). Він за­кін­чив Ки­їв­ську СМШ ім. М. Ли­сен­ка, а ни­ні на­вча­є­ться в Уні­вер­си­те­ті му­зи­ки та ви­ко­нав­ських ми­стецтв Гра­ца (Ав­стрія) у кла­сі Мі­ла­ни Чер­няв­ської. У пів­фі­на­лі Дми­тро ви­ко­нав зна­ме­ни­тий Кон­церт КV №466 Мо­цар­та, а у фі­на­лі — Пер­ший кон­церт Лі­ста. Слу­ха­чі слу­ха­ли, за­та­му­вав­ши по­дих, і ви­гу­ки «Бра­во!» ста­ли до­стой­ною ви­на­го­ро­дою та­ла­но­ви­то­му му­зи­кан­то­ві.

Тре­тю пре­мію та брон­зо­ву ме­даль здо­був Оле­ксандр Ле­о­нов

(1996 р.), який на­вча­є­ться у Ки­їв­сько­му ін­сти­ту­ті му­зи­ки ім. Р. Гліє- ра, клас Юлі­а­ни Яблон­ської (у пів­фі на лі він зі грав Пер ший кон церт Бет хо ве на, а у фі на лі — Кон церт №3 С. Про­коф’єва).

Вар­то за­зна­чи­ти, що у слу­ха­чів, які при­йшли до за­лу фі­лар­мо­нії, скла­да­ло­ся та­ке вра­же­н­ня, що під час про­слу­хо­ву­вань пі­а­ні­стів під­три­му­ва­ли не ли­ше їхні ро­ди­чі, на­став­ни­ки і дру­зі, а й із Все­сві­ту за­ві­та­ли ду­хи кла­си­ків — ав­то­рів тво­рів, що їх ви­ко­ну­ва­ли та­ла­но­ви­ті му­зи­кан­ти, май­бу­тні зір­ки. Це бу­ли справ­жні ве­чо­ри свя­та му­зи­ки.

Се­ред тих, хто «вбо­лі­вав» за цьо­го­рі­чних кон­кур­сан­тів, бу­ло чи­ма­ло про­фе­сіо­наль­них му­зи­кан­тів, пе­да­го­гів, сту­ден­тів НМАУ, Ін­сти­ту­ту му­зи­ки, Шко­ли ім. М. Ли­сен­ка, зокре­ма й ві­до­мий пі­а­ніст, пе­ре­мо­жець ба­га­тьох між­на­ро­дних кон­кур

сів Ро­ман ЛОПАТИНСЬКИЙ, який 2010 ро­ку по­сів пер­ше мі­сце на VІІ Між­на­ро­дно­му кон­кур­сі мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті В. Го­ро­ви­ця. Він зі­знав­ся, що «три­мав ку­ла­чки» за сво­го дру­га Дми­тра Чо­ні, з ко­трим на- вчав­ся у Шко­лі ім. М. Ли­сен­ка із сьо­мо­го кла­су, а по­тім — у Ки­їв­ські кон­сер­ва­то­рії. «Він чу­до­вий пі­а­ніст, і я ду­же ра­дий, що Дми­тро гар­но ви­сту­пив і одер­жав дру­гу пре­мію, — ска­зав Р. Лопатинський. — Чо­ні спо­ча­тку вчив­ся у Ні­ни Най­дич, по­тім у Юрія Ко­та — це су­пер­ви­кла­да­чі! Дми­тро ро­сте як пі­а­ніст. Ни­ні від­шлі­фо­вує свою май­стер­ність в Уні­вер­си­те­ті му­зи­ки Гра­ца в Ав­стрії. Я ві­таю Дми­тра зі «срі­блом» і ба­жаю йо­му ще ба­га­то пе­ре­мог».

«ЦЕ МАЙ­БУ­ТНІ ЗІР­КИ, І СЛІД ЗА­ПАМ’ЯТА­ТИ ЇХНІ ПРІЗВИЩА!»

— Хо­чу по­хва­ли­ти пре­кра­сну ко­ман­ду на чо­лі з ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром Мі­жна­ро­дно го кон­кур­су мо­ло­дих пі­а­ні­стів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця Юрі­єм Зіль­бер­ма - ном, яка пра­цю­ва­ла ду­же чі­тко. Во­ни — про­фе­сіо­на­ли сво­єї спра­ви, і всі чле­ни жу­рі та кон­кур­сан­ти від­зна чи ли ви со кий ор га ні за цій ний

рі­вень цьо­го твор­чо­го зма­га­н­ня, — на го ло сив го ло ва жу рі кон кур су

Оле­ксандр ЗЛО­ТНИК. — Цьо­го­річ ми по­чу­ли ба­га­то силь­них ви­ко­нав­ців. Ви­пад­ко­вих кон­кур­сан­тів тут не бу­ло. Всі ви­яви­лись ду­же силь­ни­ми му­зи­кан­та­ми. У фі­нал по­тра­пи­ли най­кра­щі. Ме­ні ду­же при­єм­но, що впер­ше два укра­їн­ських пі­а­ні­сти зма­га­ли­ся за пе­ре­мо­гу і ду­же до стой но ви сту пи ли у фі на лі. Зна­є­те, тен­ден­ція ви­со­кої май­стер­нос ті ук ра їнсь кої ви ко навсь кої шко­ли ста­ла оче­ви­дною ще ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли про­хо­див Між­на­ро­дний кон курс мо ло дих пі аніс тів пам’яті Во­ло­ди­ми­ра Го­ро­ви­ця в мо­лод­шій та се­ре­дній гру­пах і «Го­ро­виць-де­бют». Уже то­ді ми ді­зна­ли­ся про ду же хо ро ших ді тей, які при­їжджа­ли з не­ве­ли­ких міст і гар­но ви­сту­па­ли. Бо тра­ди­цій­но Львів, Оде­са, Хар­ків, Ки­їв пред­став­ля­ють ці ка вих кон кур сан тів, а тут рап - том — пі аніс ти із Сум, Сє ве ро до - нець ка, Фас то ва та ін ших міс те - чок... Тож те­пер ми ба­чи­мо, що укра­їн­ська фор­те­пі­ан­на шко­ла під­ні­ма­є­ться, і це ра­дує. Хоч ни­ні чи­ма­ло та ла но ви тої мо ло ді їде за кор - дон, бо там во­ни ма­ють біль­ше перс пек тив твор чо го рос ту, мо жуть швид­ше зна­йти ро­бо­ту, ви­сту­па­ти у пре­сти­жних кон­цер­тних за­лах, але во­ни пам’ята­ють, що ази про­фе­сіо­на ліз му здо бу ли са ме в Укра ї ні, і во­ни за­ли­ша­ю­ться на­ши­ми гро­ма­дя­на­ми, які пред­став­ля­ють у сві­ті ук ра їнсь ку ви ко навсь ку шко лу. Ни­ні пе­ре­мож­ці про­де­мон­стру­ва­ли не ли­ше те­хні­ку та вір­ту­о­зність, а й стиль, обра­зність ми­сле­н­ня, му­зи­каль ність, емо цій ність, ці ка ві тра­кту­ва­н­ня тво­рів, які ви­ко­ну­ва­ли. Вар то ска за ти доб ре сло во та - кож про чу­до­вих пі­а­ні­стів, у яких є ве ли кий твор чий по тен ці ал, але хви­лю­ва­н­ня за­ва­ди­ло най­кра­ще ви сту пи ти: зок ре ма, це Лань Бай - чао (Ки­тай) — він здо­був че­твер­ту пре­мію, Де­ни­са Лін­ни­ка із Бі­ло­ру­сі (п’яте мі­сце) та укра­їн­ця Ста­ні­сла­ва Гу­мі­ню­ка, який на­вча­є­ться в На ці о наль ній му зич ній ака де мії Укра­ї­ни, клас Окса­ни Рин­ден­ко (шо­сте мі­сце). Це май­бу­тні зір­ки, і слід за­пам’ята­ти їхні прізвища!

Пер­шу пре­мію і «Зо­ло­ту ме­даль» отри­мав Кім Джун­хі (1990 р.) із Пів­ден­ної Ко­реї. Цей му­зи­кант під­ко­рив сер­ця як чле­нів жу­рі, так і слу­ха­чів сво­єю вір­ту­о­зні­стю і тон­ким «про­чи­та­н­ням» ко­жно­го тво­ру

«Срі­бло» і дру­гу пре­мію жу­рі при­су­ди­ло Дми­тро­ві Чо­ні (1993 р.). Він за­кін­чив Ки­їв­ську СМШ ім. Ли­сен­ка, а ни­ні на­вча­є­ться в Уні­вер­си­те­ті му­зи­ки та ви­ко­нав­ських ми­стецтв Гра­ца (Ав­стрія)

Чле­ни суд­дів­ської ко­ман­ди: Ава­да­джин Пратт (США) й Оле­ксандр Зло­тник (го­ло­ва жу­рі)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.