«Iн­сти­тут ре­пу­та­ції» як ін­стру­мент бо­роть­би з «кле­пто­кра­ті­єю»

Сер­ге­юс МУРАВЙОВАС: «Ра­ні­ше ли­тов­ці вва­жа­ли, що ко­ру­пцію ні­чим не пе­ре­мог­ти. За­раз ми вже так не ду­ма­є­мо»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Учо­ра На­ціо­наль­не агент­ство із за­по­бі­га­н­ня ко­ру­пції (спе­ці­аль­но ство­ре­на Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів ор­га­ні­за­ція, зав­да­н­ням якої є пе­ре­вір­ка від­по­від­но­сті спосо­бу жи­т­тя чи­нов­ни­ків із за­де­кла­ро­ва­ни­ми до­хо­да­ми) з дру­гої спро­би на­ма­га­ло­ся при­сту­пи­ти до роз­гля­ду ре­зуль­та­тів пе­ре­вір­ки еле­ктрон­них де­кла­ра­цій по­са­дов­ців КМУ.

Пер­ша спро­ба про­ва­ли­лась, оскіль­ки на роз­гляд чле­нів НАЗК і пред­став­ни­ків від гро­мад­сько­сті, як ствер­джує го­ло­ва Цен­тру по­лі­ти­чних сту­дій та ана­лі­ти­ки Ві­ктор ТАРАН, бу­ло надано по­ста­но­ви, які мі­сти­ли ви­клю­чно ре­зуль­та­тив­ну ча­сти­ну (до то­го ж сум­нів­ної яко­сті). На ви­мо­гу ж на­да­ти звіт ко­мі­сії, який би мі­стив ана­лі­ти­чну ін­фор­ма­цію, на під­ста­ві якої бу­ли зро­бле­ні ви­снов­ки про до­бро­со­ві­сність чи не­до­бро­со­ві­сність то­го чи ін­шо­го уря­дов­ця, бу­ло від­мов­ле­но.

Гро­мад­ські акти­ві­сти від­вер­то сум­ні­ва­ю­ться, що НАЗК змо­же «на­ро­ди­ти» якийсь біль­шменш чі­ткий до­ку­мент, який би дав спра­ве­дли­ву оцін­ку «тон­нам го­тів­ки» у де­кла­ра­ці­ях мі­ні­стрів, адже Агент­ство ще до­сі не змо­гло пе­ре­ві­ри­ти де­кла­ра­ції ТОП-по­лі­ти­ків за 2015 рік, які во­ни по­да­ли ще пів­ро­ку то­му.

Каз­ко­во ба­га­ті на тлі се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го гро­ма­дя­ни­на ТОП-по­лі­ти­ки — це спіль­на ри­са пра­кти­чно всіх дер­жав, що вхо­ди­ли до со­ці­а­лі­сти­чно­го та­бо­ру. Кле­пто­кра­тія — це сво­го ро­ду спа­док СРСР, по­збу­ти­ся яко­го на­дзви­чай­но скла­дно, але мо­жли­во, пе­ре­ко­на­ні в Ли­тві. Про успіх та ін­стру­мен­ти бо­роть­би з ТОП-ко­ру­пці­єю в дер­жа­вах, ура­же­них ра­дян­ською по­лі­ти­ко-ре­пре­сив­ною ма­ши­ною, «День» го­во­рив з ви­ко­нав­чим ди­ре­кто­ром ли­тов­сько­го від­ді­ле­н­ня Transparancy International Сер­ге­ю­сом МУРАВЙОВАСОМ.

— В Ін­де­ксі сприйня­т­тя ко­ру­пції Transparancy International Ли­тва 2016-го втра­ти­ла дві по­зи­ції, опи­нив­шись на 39-му мі­сці. Чим ви по­ясню­є­те цей від­кат?

—Я б не го­во­рив так го­ло­сно «від­кат», ко­ли йде­ться про ко­ли­ва­н­ня в два ба­ли. Але, на жаль, ре­зуль­тат, про який ви го­во­ри­те, справ­ді свід­чить, що Ли­тва «зу­пи­ни­лась» у сво­їй бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю. Але да­вай­те до­че­ка­є­мось ре­зуль­та­ту цьо­го ро­ку, щоб пе­ре­свід­чи­тись, чи, бу­ва, це не пе­ре­тво­ри­лось у тен­ден­цію.

Ми в Ли­тві про­во­ди­мо ба­га­то рі­зних до­слі­джень, які до­зво­ля­ють оці­ни­ти про­грес — ре­грес бо­роть­би з ко­ру­пці­єю. І от во­ни якраз і свід­чать, що за остан­ні де­кіль­ка ро­ків нам справ­ді вда­ло­ся зла­ма­ти «хре­бет» ха­бар­ни­цтву. І го­лов­не, чо­го нам вда­ло­ся до­ся­гну­ти, — це змі­ну су­спіль­ної дум­ки . Ра­ні­ше ли­тов­ці вва­жа­ли, що ко­ру­пцію ні­чим не пе­ре­мог­ти. За­раз ми вже так не ду­ма­є­мо. Це ду­же до­бре ілю­струє при­клад на­шої до­ро­жньої по­лі­ції. За остан­ні­ми да­ни­ми сві­то­во­го ба­ро­ме­тра ко­ру­пції, тіль­ки 6% лю­дей, які ма­ли кон­такт із по­лі­ці­єю у Ли­тві, да­ва­ли ха­бар. Це в чо­ти­ри ра­зи кра­ще, ніж­той ре­зуль­тат, який ми ма­ли де­кіль­ка ро­ків то­му. То­ді пра­кти­чно ко­жен че­твер­тий ли­то­вець зі­зна­вав­ся, що йо­му до­во­ди­ло­ся да­ва­ти ха­бар по­лі­цей­сько­му.

— І зав­дя­ки чо­му ви ма­є­те та­кий ре­зуль­тат?

— На мою дум­ку, пе­ред­усім че­рез те, що ке­рів­ни­цтво по­лі­ції ви­рі­ши­ло, що ко­ру­пція — це проблема, яку по­трі­бно розв’язу­ва­ти. А по-дру­ге, во­ни по­ча­ли по­слі­дов­но ка­ра­ти тих по­лі­цей­ських, які бу­ли спі­йма­ні на взят­ті ха­ба­ра. Бу­ло ду­же ба­га­то звіль­нень і кри­мі­наль­них справ. Тож сьо­го­дні в Ли­тві лю­ди­на, яка йде в по­лі­цію, на­ба­га­то кра­ще ро­зу­міє, що ха­ба­рів бра­ти не вар­то. Є ці­ла си­сте­ма рі­зних за­по­бі­жни­ків, які до­зво­ля­ють кон­тро­лю­ва­ти по­лі­цію. Так, на­при­клад, є пра­ви­ло, що по­лі­цей­ський під час слу­жби не має пра­ва ма­ти при со­бі ве­ли­ку су­му гро­шей.

Ре­зуль­тат у по­лі­ції є. Нам за­ли­ши­лось зро­би­ти те жса­ме у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я.

— Лі­ка­рі в Ли­тві бе­руть ха­ба­рі? — Є про­бле­ми. — А держ­слу­жбов­ці? — Перш ні­жго­во­ри­ти про ха­бар­ни­цтво в дер­ж­апа­ра­ті, я б все жта­ки зга­ду­вав основ­ну на­шу про­бле­му — це не­по­тизм. Про­те­кціо­нізм з бо­ку держ­слу­жбов­ця що­до сво­їх ро­ди­чів, дру­зів, зна­йо­мих — це фор­ма ко­ру­пції, яка, на дум­ку бі­зне­сме­нів та пред­став­ни­ків гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, є ду­же по­ши­ре­ною у Ли­тві й по­тре­бує ви­рі­ше­н­ня. Але, зві­сно, слід ро­зу­мі­ти, що бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю — це не спринт, це — ма­ра­фон.

— Пі­сля то­го як Ли­тва від­мо­ви­лась від ро­сій­сько­го га­зу вплив «гро­шей Крем­ля» на ли­тов­ську по­лі­ти­ку змен­шив­ся чи ні?

— На жаль, я не най­кра­щий екс­перт що­до цьо­го пи­та­н­ня. Але те, що в нас зро­сла актив­ність ан­ти­ко­ру­пцій­них ор­га­нів, — це си­гнал і бі­зне­су, і по­лі­ти­кам, що по­трі­бно гра­ти за ін­ши­ми пра­ви­ла­ми. Як чле­ни клу­бу ОСР і ре­зи­ден­ти Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу з більш ні­жде­ся­ти­рі­чним ста­жем, ми по­вин­ні на­вчи­ти­ся чі­тко де­кла­ру­ва­ти свої ін­те­ре­си і бу­ти ду­же обе­ре­жни­ми у сто­сун­ках з пар­тне­ра­ми.

— Але ро­сій­ська ко­ру­пція сьо­го­дні все ще впли­ває на ва­шу по­лі­ти­ку? Чи ви цьо­го не по­мі­ча­є­те?

— Ко­мен­ту­ю­чи ро­сій­ську ко­ру­пцію та її вплив на Ли­тву, я все жта­ки го­во­рив би про ді­яль­ність ли­тов­сько­го бі­зне­су на те­ри­то­рії

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.