Де­мо­кра­тія в один «клік» чи роз­ва­га?

Як пра­цю­ють еле­ктрон­ні пе­ти­ції у мі­стах Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Оле­ксій КОЛЕСНИКОВ, ана­лі­тик ВГО «Асо­ці­а­ція спри­я­н­ня са­мо­ор­га­ні­за­ції на­се­ле­н­ня»

На­скіль­ки актив­но укра­їн­ці ви­ко­ри­сто­ву­ють пе­ти­цій­ний сер­віс? Чи впли­ва­ють пе­ти­ції на прийня­т­тя рі­шень? Як під­ви­щи­ти їх ефе­ктив­ність на мі­сце­во­му рів­ні? На ці та ба­га­то ін­ших за­пи­тань від­по­від­ає до­слі­дже­н­ня, яке про­ве­ли ек­спер­ти Все­укра­їн­ської асо­ці­а­ції спри­я­н­ня са­мо­ор­га­ні­за­ції на­се­ле­н­ня у 22 обла­сних цен­трах Укра­ї­ни.

Вже по­над три ро­ки, як в Укра­ї­ні за­по­ча­тко­ва­но сер­віс еле­ктрон­них пе­ти­цій. Їхня по­ява ста­ла про­гре­сив­ним кро­ком, по­кли­ка­ним на­бли­зи­ти вла­ду до по­треб та ін­те­ре­сів гро­ма­дян. Адже е-пе­ти­ції є одні­єю з най­про­сті­ших форм уча­сті гро­мад­сько­сті в управ­лін­ні. За мі­ні­маль­них зу­силь во­ни до­зво­ля­ють на­пря­му « до­сту­ка­ти­ся » до тих осіб, від яких за­ле­жить прийня­т­тя не­об­хі­дних рі­шень.

І гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни до­во­лі охо­че й актив­но ко­ри­сту­ю­ться е-пе­ти­ці­я­ми. На по­ча­ток 2017 ро­ку за­галь­на кіль­кість е- пе­ти­цій на офі­цій­них сай­тах обла­сних цен­трів пе­ре­ви­щи­ла 11 тис. Най­біль­ша кіль­кість за­ре­є­стро­ва­на в Ки­є­ві — по­над 3 500; да­лі Хар­ків та Іва­но- Фран­ківськ ( в обох ви­пад­ках біль­ше 1 000 пе­ти­цій). Най­більш інер­тни­ми у ви­ко­ри­стан­ні е-пе­ти­цій є жи­те­лі Ужго­ро­да, де за пів­ро­ку іні­ці­йо­ва­но 18 звер­нень, та Хер­со­на — за два мі­ся­ці за­ре­є­стро­ва­но всьо­го чо­ти­ри пе­ти­ції.

Кіль­кість під­пи­сів, яку не­об­хі­дно зі­бра­ти на під­трим­ку еле­ктрон­ної пе­ти­ції, та три­ва­лість стро­ку їх збо­ру в обла­сних цен­трах сут­тє­во рі­зня­ться. Най­мен­ша кіль­кість під­пи­сів за най­дов­шо­го тер­мі­ну, від­ве­де­но­му на їхнє зби­ра­н­ня, вста­нов­ле­на у Жи­то­ми­рі, Су­мах та Іва­но- Фран­ків­ську — 250 під­пи­сів упро­довж 90 днів. Опти­маль­ну кво­ту на­зва­ти важ­ко. З одно­го бо­ку, 250 під­пи­сів для де­яких обла­сних цен­трів за­ма­ло, адже це спри­яє на­дмір­но ви­со­кій під­трим­ці не­які­сних, ча­сом без­глу­здих пе­ти­цій. З дру­го­го бо­ку, ви­ко­ри­ста­н­ня над­то ви­со­ких квот мо­же « па­ра­лі­зу­ва­ти» е-пе­ти­ції вза­га­лі.

У Ки­є­ві ли­ше близь­ко 1% пе­ти­цій до­лає вста­нов­ле­ний під­пи­сний бар’ єр. При цьо­му, як і в Хар­ко­ві, не­об­хі­дну кіль­кість під­пи­сів ма­ють шанс здо­бу­ти ли­ше ті пе­ти­ції, які сто­су­ю­ться за­галь­но­мі­ської про­бле­ма­ти­ки, в той час як пи­та­н­ня окре­мих мі­кро­ра­йо­нів на­вряд чи зда­тні при­вер­ну­ти ува­гу та­кої кіль­ко­сті під­пи­сан­тів. Та­ким чи­ном ко­жне мі­сто по­тре­бує ін­ди­ві­ду­аль­но­го під­хо­ду до ви­зна­че­н­ня кіль­ко­сті під­пи­сів під е- пе­ти­ці­я­ми та стро­ку їх зби­ра­н­ня, що має вра­хо­ву­ва­ти не ли­ше кіль­кість на­се­ле­н­ня, а й осо­бли­во­сті йо­го гро­ма­дян­ської актив­но­сті.

По­при до­во­лі актив­не ви­ко­ри­ста­н­ня вплив еле­ктрон­них пе­ти­цій на прийня­т­тя рі­шень по­ки що по­рів­ня­но слаб­кий. Ли­ше близь­ко чвер­ті про­ана­лі­зо­ва­них від­по­від­ей вка­зу­ва­ли на те, що пе­ти­ції бу­ли під­три­ма­ні мі­сце­вою вла­дою та при­зве­ли при­найм­ні до яки­хось дій, спря­мо­ва­них на ви­рі­ше­н­ня під­ня­тих про­блем.

З то­чки зо­ру змі­сту, одні­єю з най­біль­ших про­блем є зна­чна час­тка пе­ти­цій із пи­та­н­ня­ми, які не мо­жуть бу­ти ви­рі­ше­ні мі­сце­ви­ми ра­да­ми, оскіль­ки не на­ле­жать до сфе­ри їх пов­но­ва­жень. Це і про­ха­н­ня ви­зна­ти Ро­сію агре­со­ром, а « ДНР/ ЛНР » — те­ро­ри­сти­чни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми; і ви­мо­га вста­но­ви­ти мо­ра­то­рій на під­ви­ще­н­ня та­ри­фів ЖКГ, і більш « ори­гі­наль­ні » звер­не­н­ня — що­до ле­га­лі­за­ції про­сти­ту­ції, ска­су­ва­н­ня ЗНО, зни­же­н­ня вар­то­сті за­кор­дон­но­го па­спор­та то­що. Зро­зумі­ло, що на жо­дне з цих пи­тань мі­сце­ві ра­ди впли­ву не ма­ють. Про­те за­кон сьо­го­дні не на­ді­ляє їх пра­вом від­хи­ля­ти пе­ти­ції, які не на­ле­жать до їх ком­пе­тен­ції. То­му та­кі звер­не­н­ня не ли­ше ре­є­стру­ю­ться, а й ча­сто зби­ра­ють не­об­хі­дну кіль­кість під­пи­сів, і то­ді мі­ські ра­ди ще й зму­ше­ні на них ре­а­гу­ва­ти. За­га­лом під час ана­лі­зу ви­яв­ле­но май­же 450 пе­ти­цій по­за ме­жа­ми ком­пе­тен­ції. Хо­ча на­справ­ді їх мо­же бу­ти зна­чно біль­ше, адже йде­ться ли­ше про ті звер­не­н­ня, в яких ця су­пе­ре­чність лег­ко ви­яв­ля­ла­ся вже за за­го­лов­ком.

Чи­ма­ло пе­ти­цій, які на­бра­ли не­об­хі­дну кіль­кість під­пи­сів, бу­ли сфор­му­льо­ва­ні в ру­слі «від­ре­мон­ту­ва­ти до­ро­ги», «по­бу­ду­ва­ти ве­ло­до­ріж­ки » , « обла­дна­ти пан­ду­си » то­що. Та­кі аб­стра­ктні пе ти ції бу ли при ре че ні на аб ст - рак т но- ней т раль ні від по ві ді і не ма­ли жо­дних ре­аль­них ре­зуль­та­тів. Зу стрі ча єть ся ба га то не ре а - ліс тич них пе ти цій: бу дів ниц т во мет ро у Він ни ці, про кла дан ня під­зем­но­го ту­не­лю під ае­ро­пор­том у Чер нів цях, про дов жен ня ки - їв­сько­го ме­тро­по­лі­те­ну до Бо­ри­спо ля то що. Трап ля ють ся і пе ти - ції, які сто су ють ся пи тань, що вже й так ви­рі­ше­ні. Одні­єю з по­ши ре них ви мог у пе ти ці ях є зо - бов’яза­н­ня вла­сни­ків ви­гу­лю­ва­ти со­бак на по­від­ку і в на­мор­дни­ку. Вла­сне, та­кий обов’язок вже сьо­год ні пе ред ба че ний за ко но дав ст - вом та біль­ші­стю мі­сце­вих пра­вил утри ман ня до маш ніх тва рин. Ін­ша спра ва, що пра во охо рон ці мля во ре агу ють на та кі пра во по - ру шен ня, а са мі влас ни ки со бак не по­спі­ша­ють ви­ко­ну­ва­ти за­кон.

Се ред пе ти цій, іні цій о ва - них в обла­сних цен трах, є й та­кі, що пря мо по ру шу ють ви мо ги за - ко­ну. Адже пе­ти­ція не мо­же мі­сти­ти за­кли­ків до по­ва­ле­н­ня кон­сти­ту­цій­но­го ла­ду, по­ру­ше­н­ня те­ри то рі аль ної ці ліс нос ті Укра ї ни, про па ган ду вій ни, на силь ст ва, жор с то кос ті, роз па лю ван ня во - ро­жне­чі, за­кли­ків до вчи­не­н­ня те­ро рис тич них ак тів та по ся ган ня на пра ва і сво бо ди лю ди ни. Під час до слід жен ня за фік со ва но 23 та­кі пе­ти­ції, з яких 5 на­бра­ли не об хід ну кіль кість під пи сів та роз­гля­да­ли­ся мі­сце­ви­ми ра­да­ми, хо­ча за за­ко­ном ма­ли би бу­ти від­хи­ле­ні ще на ета­пі іні­ці­ю­ва­н­ня.

Окре мий різ но вид ста нов - лять пе ти ції, які умов но мож на на­зва­ти «тро­лін­го­ви­ми» . По-пер­ше, це різ ні жар тів ли ві пе ти ції, які ство­рю­ють швид­ше за­для роз­ва­ги, а не за­ра­ди до­ся­гне­н­ня кон­кре­тно­го ре­зуль­та­ту. На­при­клад, в од но му з він ниць ких звер нень міс ти ло ся про хан ня не пе рей ме - но ву ва ти жод ну ву ли цю на ім’ я Пет ра Мо ги ли у зв’ яз ку з тим, щоб жи­те­лі на за­пи­та­н­ня «Де жи­веш?» не від­по­від­а­ли — «На мо­ги­ли». По-дру­ге, це рі­зні «по­лі­ти зо­ва ні » пе ти ції, чи ма ло з яких спря­мо­ва­ні про­ти кон­кре­тних лю­дей — де пу та тів, місь ких го лів, по са дов ців. При кла дом мо же бу - ти пе ти ція що до не прис во єн ня Ген на дію Кор ба ну зван ня По чес - но го гро ма дя ни на Дніп ра або ж пе­ти­ція за від­став­ку ме­ра Льво­ва Ан­дрія Са до во го. По- тре тє, це контр-пе­ти­ції, іні­ці­йо­ва­ні на про - ти ва гу ін шим звер нен ням. Особ - ли­во актив­ним бу­ло «пе­ти­цій­не» про ти сто ян ня на вко ло пе рей ме - ну­ва­н­ня Мо­сков­сько го про­спе­кту в Ки є ві. За га лом за ре єс т ро ва но по­над 30 пе­ти­цій що­до на­зви цьо­го про спек ту, вра хо ву ю чи три — за йо го пе рей ме ну ван ня на честь Сте па на Бан де ри, 6 — про ти пе - рей ме ну ван ня на честь Бан де ри, по над 20 — за при сво єн ня про - спе­кту аль­тер­на­тив­них назв та дві жар­тів­ли­ві пе­ти­ції з про­по­зи­ці­єю пе­ре­йме­ну­ва­ти йо го на «про­спект Пу­хна­стих ко­ти­ків».

Низь­ка ефе­ктив­ність елект рон них пе ти цій обу мов ле на й тим, що від­су­тні ме­ха­ні­зми кон­тро­лю за ре­а­лі­за­ці­єю пе­ти­цій. На­то мість ці ка вий до свід у цьо му сен сі ни ні де мон ст рує Ки їв, де з са мо го по чат ку на сай ті пуб лі ку­ва­ла­ся не ли­ше від­по­відь на пе­ти­цію, а й вся хро но ло гія роз гля ду по­ру­ше­но­го у ній пи­та­н­ня. Тоб­то мож на бу ло по ба чи ти, які до ру - чен ня ко му да ні, які рі шен ня прий ня ті то що. Крім то го, у сто - ли­ці та­кож пу­блі­ку­ють ре­гу­ляр­ні зві­ти про ви­ко­на­н­ня під­три­ма­них пе ти цій, а від не дав на за кож ною під­три­ма­ною пе­ти­ці­єю за­крі­плю­є­ться від­по­від­аль­на осо­ба, роз­ро­бля­є­ться план за­хо­дів з її ре­а­лі­за­ції, за­без­пе­чу­є­ться по­стій­на зві­тність. Влас не, цей ки ївсь кий до - свід мо же бу ти ко рис ним для ба - га­тьох ін­ших міст Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.