Слу­хай­мо му­зи­ку но­во­го по­ко­лі­н­ня!

4 черв­ня в Ки­є­ві пред­став­лять уні­каль­ний про­ект MARIOLOGIA

Den (Ukrainian) - - Культура - Лю­бов МОРОЗОВА, му­зи­ко­зна­вець

Ця твор­ча подія від­криє но­ву сто­рін­ку ака­де­мі­чної му­зи­ки сьо­го­де­н­ня. Впер­ше в Укра­ї­ні бу­де ви­ко­на­но тво­ри чо­ти­рьох су­ча­сних укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів, на­пи­са­ні на текс­ти дав­ніх гри­го­рі­ан­ських спів­ань. Кон­церт від­бу­де­ться у хра­мі св. Оле­ксан­дра.

Про­ект MARIOLOGIA до пев­ної мі­ри ла­має сте­ре­о­ти­пи що­до «тра­ди­цій­но­го» зву­ча­н­ня хо­ро­вої та ан­сам­бле­вої му­зи­ки. До спів­пра­ці за­лу­чи­ли во­каль­ний ан­самбль Alter Ratio (з лат. — «ін­ше ми­сле­н­ня») на чо­лі з ху­до­жнім ке­рів­ни­ком Оль­гою При­ходь­ко і за­про­си­ли чо­ти­рьох мо­ло­дих укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів, яким за­про­по­ну­вав­ши на­пи­са­ти ком­по­зи­ції на текс­ти тра­ди­цій­них лі­тур­гій­них гри­го­рі­ан­ських мо­ли­тов-спів­ань: «Alma Redemptoris Mater», «Ave Regina Caelorum», «Regina Caeli» та «Salve Regina», які ві­до­мі під на­звою «B.V.M. Antifone» — ан­ти­фо­ни Ді­ви Ма­рії, або ма­рій­ні ан­ти­фо­ни.

Ма­е­стро ство­ри­ли не­по­втор­ні му­зи­чні ци­кли, ко­жен з яких скла­да­є­ться із чо­ти­рьох тво­рів. Ма­ксим Ша­ли­гін (Укра­ї­на — Ні­дер­лан­ди), Свя­то­слав Лу­ньов (Укра­ї­на), Оле­ксій Ре­тин­ський (Укра­ї­на — Ав­стрія) і Ма­ксим Ко­ло­мі­єць (Укра­ї­на — Ні­меч­чи­на) — пред­став­ни­ки но­вої ге­не­ра­ції укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів, ві­до­мі та ви­зна­ні в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту, то­ді як на Ба­тьків­щи­ні їхню твор­чість ме­ло­ма­ни тіль­ки по­чи­на­ють від­кри­ва­ти. Їхні тво­ри вті­лю­ють своє­рі­дність укра­їн­ської хо­ро­вої му­зи­ки та но­ві­тніх до­ся­гнень су­ча­сної єв­ро­пей­ської ком­по­зи­тор­ської шко­ли.

Під час кон­цер­ту слу­ха­чі по­чу­ють чи­ма­ло му­зи­чних не­спо­ді­ва­нок: по­єд­на­н­ня скла­дних во­каль­них та ін­стру­мен­таль­них тем­брів, су­ча­сних во­каль­них те­хнік та ві­зу­аль­них обра­зів, ви­ко­ри­ста­н­ня не­зви­чних ком­бі­на­цій го­ло­сів та ін­стру­мен­тів (удар­ні, ар­фа, ор­ган, го­бой, ча­ші, що спів­а­ють, но­жи­ці, скля­ні ку­лі то­що).

■ Про те, як на­ро­джу­ва­лась му­зи­ка про­е­кту, «Дню» роз­по­ві­ли ав­то­ри.

КО­МЕН­ТА­РІ

«ГІМН НЕЗЛАМНІЙ ЛЮДСЬКІЙ ВЕЛИЧІ»

Ма­ксим КО­ЛО­МІ­ЄЦЬ (Укра­ї­на—Ні­меч­чи­на), ком­по­зи­тор:

— Ро­бо­та над ан­ти­фо­на­ми ста­ла для ме­не ці­ка­вим пе­ре­жи­ва­н­ням. Я спро­бу­вав від­чу­ти, що мо­гла пе­ре­жи­ва­ти жін­ка, син якої став за­снов­ни­ком но­вої ре­лі­гії, а са­ма во­на — ча­сти­ною пан­те­о­ну. Чи ду­ма­ла, що бу­де оспі­ва­на у ві­ках? Що ма­ють при цьо­му від­чу­ва­ти ві­ру­ю­чі, які спів­а­ють гім­ни Ді­ві Ма­рії? І як я мо­жу ви­ра­зи­ти від­чу­т­тя за­хва­ту і від­чаю в му­зи­ці, ґрун­ту­ю­чись на ка­но­ні­чних текс­тах, де не мо­жна змі­ни­ти ні лі­те­ри?

Для ме­не образ Ді­ви Ма­рії, який нам про­по­ну­ють ка­но­ні­чні текс­ти, — це гімн незламній людській величі, бла­го­род­ству і во­дно­час гімн про са­мо­тність, осо­би­сту дра­му і нев­ті­шне го­ре втра­ти близь­кої лю­ди­ни. Це по­стій­ний по­шук опо­ри і не­мо­жли­вість її зна­йти, це не­від­во­ро­тність тра­ге­дії і ве­лич лю­ди­ни, що про­йшла че­рез неї не­злом­ле­ною. Це ві­чна жі­но­чність і жер­тов­ність.

«ЩО НАДАЄ НАМ СИ­ЛИ ВІРИТИ»

Ма­ксим ША­ЛИ­ГІН (Укра­ї­на—Ні­дер­лан­ди), ком­по­зи­тор:

— Ме­ні хо­ті­ло­ся по­ка­за­ти (по­гли­би­ти, від­чу­ти, роз­ши­ри­ти, ви­сві­тли­ти, опла­ка­ти, за­мов­ча­ти, за­кар­бу­ва­ти) ду­аль­ність про­ти­ле­жних про­це­сів: та­ких, як схо­дже­н­ня і па­ді­н­ня, а та­кож те, що між ни­ми і за їхні­ми ме­жа­ми; те, що надає нам си­ли вірити, на­віть ко­ли ми не­стрим­но па­да­є­мо вниз. Вре­шті-решт «...я це пи­шу не че­рез ве­ли­ке ро­зу­мі­н­ня, а про­сто ме­ні по­до­ба­є­ться, як це зву­чить...» (Марк Z Да­ни­лев­ський «Дім ли­стя»).

«РОДЮЧИЙ «ҐРУНТ» МОЛИТОВНИХ ЛАТИНСЬКИХ ТЕКСТІВ»

Оле­ксій РЕ­ТИН­СЬКИЙ (Укра­ї­на—Ав­стрія), ком­по­зи­тор:

— Ра­дость від ро­бо­ти над ма­рій­ни­ми ан­ти­фо­на­ми по­ля­га­ла в то­му, що ме­ні ви­па­ло — як са­дів­ни­ко­ві — ли­ше ство­ри­ти на­ле­жні умо­ви для май­бу­тньо­го «де­ре­ва», май­же не­при­че­тно спо­сте­рі­га­ю­чи за йо­го са­мо­стій­ним зро­ста­н­ням. Ре­шту на се­бе взяв родючий «ґрунт» молитовних латинських текстів, будь-якої ми­ті го­то­вий да­ти на­сін­ню-зву­ко­ві по­мер­ти, аби по­тім на­ро­ди­ти­ся.

«МА­РІЙ­НІ АН­ТИ­ФО­НИ УТВОРЮЮТЬ СВОЄРІДНУ «РОЗШИФРОВКУ» МОЛИТВИ «AVE MARIA»

Свя­то­слав ЛУ­НЬОВ (Укра­ї­на), ком­по­зи­тор:

— Ма­рій­ні ан­ти­фо­ни утворюють своєрідну «розшифровку» молитви «Ave Maria » , яка, са ма не вхо дя чи до цик лу, ви зна чає об раз но-те ма тич ну кан ву йо го чо ти рьох скла до вих: Ра діс на та єм ни ця. Світ ла та єм ни ця. Скор бот на та єм ни ця і Слав на та єм ни ця. Ко ли ком по зи тор бе - ре­ться за та­ку те­му, «ве­лич за­ду­му» йо­му за­без­пе­че­но. За­ли­ша­є­ться ли­ше зми­ри­ти­ся із вла­сною не­до­ско­на­лі­стю.

ФОТО МАКСИМА БУСЛА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.