Як з’єд­на­ти зв’язок ча­сів-2

Мо­нар­хія в ХХІ сто­літ­ті — на при­кла­ді ко­ро­лів­ства Ні­дер­лан­дів

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Га­зе­та «День» про­дов­жує на сво­їх сто­рін­ках дис­ку­сію що­до ді­є­зда­тно­сті та де­мо­кра­ти­чно­сті ін­сти­ту­ту мо­нар­хії в кра­ї­нах Єв­ро­пи. Ми по­ча­ли ви­сві­тлю­ва­ти цю те­му з при­кла­ду Ве­ли­ко­бри­та­нії. У стат­ті під на­звою «Мо­нар­хі­чна ідея у ХХI сто­літ­ті» за­зна­ча­є­ться, що «для ве­ли­кої ча­сти­ни бри­тан­ців ко­ро­на — це не про­сто істо­ри­чний су­ве­нір, а й ціл­ком пра­це­зда­тний і по­трі­бний у су­ча­сно­му сві­ті ін­сти­тут». З дру­го­го бо­ку, ав­тор «Дня», фі­ло­соф Ан­дрій Ба­у­мей­стер на­вів ар­гу­мен­ти на ко­ристь то­го, що мо­нар­хія є су­ча­сною («День», № 78—79). У га­зе­ті за 18 трав­ня (№ 83—84, 2017, https://day.kyiv.ua/uk/article/denplanety/yak-zyednaty-zvyazkychasiv) ми роз­по­ві­ли про роль мо­нар­хії у Да­нії — най­дав­ні­шо­му ко­ро­лів­стві у сві­ті. Про­по­ну­є­мо чи­та­чам по­гляд на те, як за­без­пе­чу­є­ться зв’язок ми­ну­ло­го із су­ча­сним у Ко­ро­лів­стві Ні­дер­лан­дів.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ГОЛЛАНДСЬКОЇ МО­НАР­ХІЇ

Най­го­лов­ні­ша осо­бли­вість мо­нар­хії у Ні­дер­лан­дах по­ля­гає в то­му, що цей ін­сти­тут був від­нов­ле­ний на про­ха­н­ня Ні­дер­ланд­ської Ре­спу­блі­ки, яка вва­жа­ла, що зав­дя­ки мо­нар­хії їй вда­сться за­крі­пи­тись, зна­йти шлях, який до­зво­лить ви­сто­я­ти у бо­роть­бі з рі­зни­ми зов­ні­шні­ми во­ро­га­ми.

У Ні­дер­лан­дах існу­ва­ла мо­нар­хія, по­тім бу­ла ре­спу­блі­ка, та зре­штою на­род зно­ву за­ба­жав мо­нар­хії. У цій кра­ї­ні мо­нарх роз­гля­да­є­ться як сво­го ро­ду ар­бітр на­ції, який вно­сить ста­біль­ність, по­при те, що по­лі­ти­чні пар­тії про­дов­жу­ють бо­роть­бу між со­бою.

У Се­на­ті, де 30 трав­ня від­бу­ла­ся ра­ти­фі­ка­ція Уго­ди про асо­ці­а­цію є ве­ли­кий порт­рет одно­го з оран­ських ко­ро­лів. І ви­хо­дить, що се­нат як де­мо­кра­ти­чна уста­но­ва при­ймає рі­ше­н­ня, але за ним все ж спо­сте­рі­гає мо­нарх.

Ще одна осо­бли­вість ні­дер­ланд­ської мо­нар­хії — те, що во­на об’єд­на­ла на­род, і є про­гре­сив­ною та ду­же де­мо­кра­ти­чною. Мо­нар­хія від­чу­ває став­ле­н­ня до неї на­се­ле­н­ня, яке теж зі сво­го бо­ку ба­чить, ко­ли мо­нар­хія є ста­бі­лі­зу­ю­чим чин­ни­ком у кра­ї­ні.

Ін­ший по­зи­тив голландської мо­нар­хії по­ля­гає в то­му, що, по­при всі по­лі­ти­чні про­ти­річ­чя, на чо­лі дер- жа­ви сто­їть лю­ди­на, яку по­ва­жає все на­се­ле­н­ня. Хо­ча так бу­ло не зав­жди. Мо­нар­хія Ні­дер­лан­дів опи­ни­лась під ду­же сер­йо­зною кри­ти­кою пі­сля то­го, як ко­ро­ле­ва Віль­гель­мі­на бу­ла зму­ше­на по­ки­ну­ти кра­ї­ну та спо­ча­тку пе­ре­бра­ти­ся до Ве­ли­ко­бри­та­нії, а по­тім — до Ка­на­ди, під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни. Це бу­ло сприйня­то ба­га­тьма не­га­тив­но.

Але во­на по­вер­ну­лась на­зад пі­сля вій­ни і по­ча­ла змі­ни в кра­ї­ні, об’єд­ну­ю­чи кра­ї­ну пі­сля гі­тле­рівсь- кої на­ва­ли. Віль­гель­мі­на ста­ла ближ­чою до на­ро­ду, їзди­ла скрізь кра­ї­ною і, та­ким чи­ном, ін­сти­тут мо­нар­хії зно­ву по­но­вив­ся.

«БЕЗ МОРАЛЬНОСТІ МОНАРХНЕ МО­ЖЕ ФУНКЦІОНУВАТИ»

Мо­нарх у Ні­дер­лан­дах не на­ле­жить до яки­хось груп окре­мих ін­те­ре­сів чи груп ду­мок. Він не вхо­дить до жо­дно­го пар­тнер­ства, а пе­ре­бу­ває по­над усім, роз­по­від­ає «Дню» гол­ланд­ський по­лі­тик, де­пу­тат пар­ла­мен­ту Ні­дер­лан­дів від Лі­бе­раль­ної пар­тії, го­ло­ва Во­дно­го ко­мі­те­ту Ні­дер­лан­дів Сі­бе Сха­ап, який та­кож є фі­ло­со­фом, до­слі­дни­ком про­блем то­та­лі­тар­но­го та пост­то­та­лі­тар­но­го су­спільств.

За йо­го сло­ва­ми, офіційно ко­роль у Ні­дер­лан­дах є гла­вою дер­жа­ви, але з обме­же­ни­ми фун­кці­я­ми. То­му він не бе­ре участь у будь-яких дис­ку­сі­ях, і він має бу­ти ви­ще цьо­го або по­над усім цим, як му­дра лю­ди­на, зав­жди зво­ди­ти ра­зом лю­дей. І го­во­ри­ти: зре­штою, ми мо­же­мо бу­ти роз­ді­ле­ни­ми, але ми об’єд­на­ні, — по­яснив пан Сха­ап.

Во­дно­час у роз­по­ря­джен­ні мо­нар­ха не­має жо­дних ва­же­лів чи ме­ха­ні­змів управ­лі­н­ня кра­ї­ною, за ви­ня­тком йо­го го­ло­су, за­зна­чив гол­ланд­ський по­лі­тик. «Зві­сно, він має де­мон­стру­ва­ти прав­ди­вість, мо­раль­ну че­сність, а та­кож бу­ти прав­ди­вим у фа­ктах. А мо­раль­ність — це те, що пе­ре­бу­ває між до­брим і по­га­ним. І бу­ти до­брою, му­дрою лю­ди­ною — та­ким має бу­ти зміст ді­яль­но­сті гла­ви дер­жа­ви. Мо­нарх має де­мон­стру­ва­ти це все лю­дям. А та­кож зав­жди бу­ти по­над лю­дьми й об’єд­ну­ва­ти їх», — ска­зав Сха­ап.

Го­во­ря­чи про від­мін­но­сті між гол­ланд­ською мо­нар­хі­єю та, ска­жі­мо, бри­тан­ською, він за­зна­чив на­сту­пне: «Май­же скрізь мо­нарх грає сим­во­лі­чну роль. Але сим­во­лі­чно­сті не до­сить, і то­му мо­нарх має гра­ти мо­раль­ну фун­кцію. Це ду­же ва­жли­во для гла­ви дер­жа­ви. Без цьо­го не мо­же він функціонувати, не ма­ю­чи ре­аль­ної вла­ди чи пов­но­ва­жень». Ча­сто ви­ни­кає пи­та­н­ня, чо­му ті чи ін­ші на­ро­ди три­ма­ю­ться мо­нар­хії і не пе­ре­хо­дять на ін­ші, більш де­мок ра т и ч н і фор­ми прав­лі­н­ня, що по­ста­ли остан­ні­ми де­ся­ти­лі­т­тя­ми. Екс­пер­ти вва­жа­ють, що при­чи­ною цьо­му є ба­жа­н­ня збе­рі­га­ти традиції. А мо­нар­хія, зокре­ма в Ні­дер­лан­дах, є тим, що об’єд­нує всіх упро­довж дов­гої істо­рії. І ви­яв­ля­є­ться, що гол­ланд­ці мір­ку­ють на­сту­пним чи­ном: «На цьо­му істо­ри­чно­му стри­жні — мо­нар­хії, ми бу­ду­є­мо на­ше жи­т­тя, ди­ви­мось у май­бу­тнє, ви­вча­ю­чи на­ше те­пе­рі­шнє».

Гол­ланд­ські мо­нар­хи від­чу­ва­ють став­ле­н­ня на­ро­ду і до­сить кри­ти­чно став­ля­ться до се­бе, тут не­має та­ко­го на­дмір­но­го став­ле­н­ня до всіх. Ни­ні­шній ко­роль бу­де мо­мен­том в істо­ри­чно­му від­різ­ку, бо на­сту­пним гла­вою дер­жа­ви Ні­дер­лан­дів бу­де ко­ро­ле­ва.

До ре­чі, у 2013 ро­ці під час пе­ре­да­чі вла­ди від­бу­лась не ін­тро­ні­за­ція, а ін­ве­сти­ту­ра. Це зна­чить, що істо­ри­чно су­спіль­ство укла­ло пев­ний до­го­вір із мо­нар­хі­єю, яка має за­без­пе­чи­ти на­ле­жний рі­вень жи­т­тя сво­їх під­да­них. То­му, оскіль­ки це уго­да між мо­нар­хі­єю і су­спіль­ством, то ко­жен но­вий мо­нарх не схо­дить на трон, а від­бу­ва­є­ться за­мі­на одні­єї лю­ди­ни ін­шою. Це про­цес про­дов­же­н­ня ці­єї уго­ди між су­спіль­ством і мо­нар­хі­єю. Мо­нар­хи са­мі ви­рі­шу­ють, хто се­ред них бу­де гла­вою дер­жа­ви. І ця спад­ко­єм­ність ба­зу­є­ться на уго­ді між су­спіль­ством і мо­нар­хі­єю.

«МО­НАР­ХИ НЕ ПОВИННІ ПРОВОКУВАТИ СУ­СПІЛЬ­СТВО БАГАТСТВОМ»

«У Ні­дер­лан­дах, як і у Ве­ли­ко­бри­та­нії, мо­нар­хи ма­ють де­кіль­ка па­ла­ців та мо­ну­мен­тів. Якщо вам по­до­ба­ю­ться мо­ну­мен­ти, то збе­рі­гай­те їх і від­нов­люй­те яко­мо­га кра­ще, але го­лов­ний бі­знес мо­нар­хів не гро­ші, а їхнє фун­кціо­ну­ва­н­ня, їхня роль. Во­ни не повинні провокувати су­спіль­ство багатством, та на­віть якщо во­ни й ба­га­ті, то не повинні ді­я­ти, як ба­га­чі, а ве­сти се­бе по­мір­ко­ва­но», — роз­по­вів пан Сха­ап.

Ін­шим дже­ре­лом до­хо­дів гол­ланд­ських мо­нар­хів і чле­нів ро­ди­ни, як роз­по­від­а­ють екс­пер­ти, є на­яв­ність пев­них ча­сток у ком­па­ні­ях, які но­сять на­зву ко­ро­лів­ських. При­кла­дом, який під­твер­джує мо­раль­ність мо­нар­ха є те, як він ста­ви­ться до підзві­тно­сті. Ко­роль Ні­дер­лан­дів від­ре-

мон­ту­вав па­ла­цНор­де­сте у цен­трі Га­а­ги й по­тім зро­бив від­кри­ті дні. Упро­довж п’яти днів будь-хто міг при­йти і по­ди­ви­тись, на що бу­ли ви­тра­че­ні гро­ші, який ре­зуль­тат ре­мон­ту. І та­ким чи­ном ко­ро­лів­ська ро­ди­на де­мон­стру­ва­ла, що гро­ші не бу­ли ви­ки­ну­ті дар­ма. Оче­вид­ці роз­по­від­а­ють, що в цьо­му мі­сці, де ко­роль пра­цює, не­має роз­ко­шів, але во­дно­час — усе ви­тон­че­не.

КО­РОЛЬ — ПЕРФЕКЦІОНІСТ І ПІЛОТ

Із 2013 ро­ку по­са­ду ко­ро­ля у Ні­дер­лан­дах обі­ймає Віл­лем-Але­ксан­дер, пер­ша ди­ти­на прин­це­си Бе­а­трикс і прин­ца Кла­у­са. Пі­сля при­ве­де­н­ня йо­го ма­те­рі Бе­а­трикс до ко­ро­лів­ської при­ся­ги 30 кві­тня 1980 ро­ку, він ді­став ти­тул принц Оран­ський.

Пан Сха­ап роз­по­вів, що до­бре знає ко­ро­ля, який, бу­ду­чи крон­прин­цем, взяв­ся за ме­не­джмент во­дних ре­сур­сів. «Я був го­ло­вою Во­дно­го ко­мі­те­ту Ні­дер­лан­дів, то­му ми зу­стрі­ча­лись ба­га­то ра­зів у Ні­дер­лан­дах, обго­во­рю­ва­ти ва­жли­ві про­е­кти кра­ї­ни, а та­кож ча­сто бу­ли ра­зом в ін­ших ча­сти­нах сві­ту. Ми до­по­ма­га­ти один одно­му, я — як про­фе­сіо­нал у цій сфе­рі, а він — як принц, про­фе­сіо­нал у сво­їй. Він то­ді ду­же до­бре справ­ляв­ся і був чу­до­вим пер­фе­кціо­ні­стом. Віл­лем-Але­ксан­дер ви­ко­ри­сто­ву­вав свої пов­но­ва­же­н­ня і до­по­міг ви­не­сти ме­не­джмент во­дних ре­сур­сів на між­на­ро­дну аре­ну. Я ду­же ці­ную йо­го і був ра­дий, що він став ко­ро­лем, а як ме­не­джер з во­дних ре­сур­сів мо­жу ска­за­ти, що це був по­га­ний день для нас, бо ми втра­ти­ли йо­го», — ска­зав гол­ланд­ський по­лі­тик.

Окрім то­го, ко­роль Віл­лем-Але­ксан­дер — про­фе­сій­ний пілот і лі­тає на мар­шру­ті Ам­стер­дам — Лон­дон. Ко­ли Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро Порошенко був з ві­зи­том у Ні­дер­лан­дах 2015 ро­ку, то ко­роль за­про­по­ну­вав йо­му злі­та­ти ра­зом у Лон­дон із ним як пі­ло­том.

Це про­фе­сій­на і ду­же осві­че­на лю­ди­на, яка має ре­аль­ну про­фе­сію, по­ді­бно до бри­тан­ських прин­ців, ко­трі теж є пі­ло­та­ми. І це до­зво­ляє їм від­чу­ва­ти се­бе пов­но­цін­ни­ми мо­нар­ха­ми. Згі­дно з остан­ні­ми опи­ту­ва­н­ня­ми, за­раз збіль­шу­є­ться до­ві­ра до ко­ро­ля Віл­ле­ма-Але­ксан­де­ра. Гол­ланд­ці, які ду­же лю­би­ли Бе­а­трикс, став­ля­ться те­пер до ньо­го з біль­шою при­ві­тні­стю і по­ва­га під­ле­глих до ньо­го зро­стає.

«ВІЛ­ЛЕМ-АЛЕ­КСАН­ДЕР НАМАГАЄТЬСЯ БУ­ТИ ПРОАКТИВНИМ МОНАРХОМ»

Ко­роль Ні­дер­лан­дів хо­че гра­ти біль­шу роль на між­на­ро­дній аре­ні. Він став пер­шим гол­ланд­ським монархом, який ви­сту­пив на ГА ООН у 2015 ро­ці. Якщо ра­ні­ше мо­нар­хія бу­ла пред­став­ни­цька, то Віл­лем-Але­ксан­дер намагається бу­ти проактивним монархом, лю­ди це ба­чать і оці­ню­ють.

Ко­роль Віл­лем-Але­ксан­дер ду­же силь­но спро­щує про­то­коль­ні ре­чі, якось ска­зав­ши, якщо про­то­кол бу­де за­ва­жа­ти ме­ні ро­би­ти те, що я хо­чу, я від­ки­да­ти­му про­то­кол, щоб бу­ти кон­ку­рен­тним.

То­му він за­раз ду­же по­пу­ляр­ний, як і йо­го дру­жи­на, ко­ро­ле­ва, яка при­бу­ла з Ар­ген­ти­ни. До ре­чі, ко­ро­ле­ва Ма­кси­ма при­йшла у су­кні-ви­ши­ван­ці укра­їн­сько­го брен­ду Vita Kin на зма­га­н­ня зі спор­тив­ної гім­на­сти­ки під час Олім­пі­а­ди 2016 ро­ку в Ріо-де-Жа­ней­ро. З брен­до­вої ко­ле­кції Ма­кси­ма обра­ла бі­лу су­кню дов­жи­ни мі­ді із ру­ка­ва­ми-ба­ло­на­ми. Вбра­н­ня при­кра­ше­не фір­мо­вим си­нім ор­на­мен­том мар­ки VYSHYVANKA BY VITA KIN. Акцен­ти ко­ро­ле­ва роз­ста­ви­ла аксе­су­а­ра­ми — тем­но-си­ня шкі­ря­на сум­ка, по­ма­ран­че­вий шарф та се­реж­ки-ку­лі.

«У КОНСТИТУЦІЇ МАЄ БУ­ТИ ТА­КОЖ ПРОПИСАНА МОРАЛЬНА ЦІ­ЛІ­СНІСТЬ»

« День » по­ці­ка­вив­ся у гол­ланд­сько­го по­лі­ти­ка, чи вар­то ін­шим кра­ї­нам за­про­ва­джу­ва­ти мо- нар­хію як кон­сти­ту­цій­ний устрій. Ось якою бу­ла йо­го від­по­відь: « У вас, в Укра­ї­ні, не­має традиції мо­нар­хії. Ко­лись був цар, але йо­го дав­но не­має. А якщо у вас не­має ре­аль­них тра­ди­цій мо­нар­хії, або во­ни вже дав­но не існу­ють, то кра­ще не по­чи­на­ти з мо­нар­хії. Пі­сля то­го, що Фран­ко на­ко­їв в Іспа­нії, на той час ця ідея бу­ла сві­жою, то­ді був жи­вий мо­нарх, і то­му цю тра­ди­цію мо­жна бу­ло від­ро­ди­ти. Але, зві­сно, вам ви­рі­шу­ва­ти, що ро­би­ти. Най­кра­ще, що ви мо­же­те зробити, — це роз­ро­би­ти кон­сти­ту­цію дер­жа­ви, яка фун­кціо­ну­ва­ти­ме. І в цій конституції має бу­ти та­кож прописана моральна ці­лі­сність, щоб збу­ду­ва­ти су­спіль­ство ці­лим, а не За­хі­дну чи Схі­дну Укра­ї­ну».

ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

Ко­ро­лів­ський парк тюль­па­нів, ві­до­мий під на­звою Сад Єв­ро­пи, ве­ло­си­пе­ди і ві­тря­ки — сим­во­ли Ні­дер­лан­дів, які впі­зна­ю­ться усю­ди

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.