Бу­т­тя й лю­ди­на при сві­тлі ро­зу­му

Сер­гію Бо­ри­со­ви­чу Крим­сько­му, ви­зна­чно­му укра­їн­сько­му фі­ло­со­фу, чия ін­те­ле­кту­аль­на спад­щи­на бу­ла й бу­де по­ту­жним ін­те­ле­кту­аль­ним ре­сур­сом укра­їн­ців, ви­пов­ни­лось би 87 ро­ків

Den (Ukrainian) - - День України - Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Дав­ні гре­ки ро­зумі­ли фі­ло­со­фію зна­чно шир­ше за нас — во­ни за­ра­хо­ву­ва­ли до неї пра­кти­чно всі ті на­у­ко­ві ди­сци­плі­ни, від фі­зи­ки та ме­тео­ро­ло­гії до фі­ло­ло­гії і по­лі­то­ло­гії, що їх ми зви­кли вже ба­га­то ві­ків роз­гля­да­ти окре­мо одну від одної. Бо вва­жа­ли, що са­ме та­кий ці­лі­сний під­хід (зго­дом «зня­тий» або втра­че­ний) до­зво­ляє ба­чи­ти єд­ність на­шо­го сві­ту, що є жит­тє­во ва­жли­вим.

« День » пи­ша­є­ться тим, що впро­довж 11 ро­ків на­шим дру­гом, «зо­ло­тим пе­ром», вчи­те­лем й на­став­ни­ком був ви­да­тний фі­ло­соф, ла­у­ре­ат На­ціо­наль­ної пре­мії Укра­ї­ни ім. Та­ра­са Шев­чен­ка, про­фе­сор, го­лов­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту фі­ло­со­фії іме­ні Г.С. Ско­во­ро­ди НАН Укра­ї­ни Сер­гій Бо­ри­со­вич Крим­ський (02. 06. 1930—30. 06. 2010). Сер­гій Бо­ри­со­вич був ди­во­ви­жним при­кла­дом са­ме ан­ти­чної ши­ро­ти по­гля­дів, бли­ску­че ви­ко­ну­вав на на­ших шпаль­тах най­ви­щу мі­сію — про­сві­тни­ка, гу­ма­ні­ста, но­сія сві­тло­го ро­зу­му, ли­ше при сві­тлі яко­го й мо­жли­во зба­гну­ти без­ме­жні гли­би­ни бу­т­тя та лю­ди­ни в ньо­му.

Про що пи­сав фі­ло­соф Крим­ський —і в сво­їх кни­гах (одна з них ма­ла про­мо­ви­сту, «про­грам­ну» для Сер­гія Бо­ри­со­ви­ча на­зву: «Фі­ло­со­фія як шлях лю­дя­но­сті і на­дії»), і в га­зе­тних пу­блі­ка­ці­ях на сто­рін­ках «Дня»? Ва­жли­во зба­гну­ти квін­те­сен­цію йо­го ду­хов­них уро­ків, хоч ду­же не­про­сто ви­кла­сти це у сти­сло­му об­ся­зі. По-пер­ше, фі­ло­со­фія — і шир­ше гу­ма­ні­тар­на куль­ту­ра вза­га­лі — є, по­за сум­ні­вом, най­ва­жли­ві­шою пе­ред­умо­вою де­мо­кра­ти­чно­го роз­ви­тку су­спіль­ства. Бо та­ко­му роз­ви­тку зав­жди пе­ре­дує звіль­не­н­ня ра­ні­ше ску­тої люд­ської дум­ки, люд­сько­го ду­ху. По-дру­ге, го­лов­ний ім­пе­ра­тив фі­ло­соф­ської та за­галь­но­люд­ської му­дро­сті — «Пі­знай са­мо­го се­бе!». Цей за­клик і за­раз за­ли­ша­є­ться та­ким же на­су­щним, як і 2000 ро­ків то­му. По-тре­тє, «пра­во на сум­нів», на­віть у за­галь­но­ви­зна­них, аксі­о­ма­ти­чних істи­нах, бу­ло і за­ли­ша­є­ться основ­ним, за­са­дни­чим ін­те­ле­кту­аль­ним пра­вом лю­ди­ни. Зав­жди до­ре­чно за­пи­та­ти се­бе: а мо­же, я во­ло­дію ли­ше ча­сти­ною істи­ни (в кра­що­му ра­зі), мо­же, мій опо­нент ося­гнув не мен­шу її ча­сти­ну, ніж я? Аль­тер­на­ти­ва цьо­му — не­тер­пи­мість, фа­на­тизм й пи­ха, про­ти­ле­жні єв­ро­пей­ським цін­но­стям. По-че­твер­те, на­род є ко­ло­саль­ною цін­ні­стю, про­те в істо­рії ма­є­мо без­ліч при­кла­дів, ко­ли ве­ли­кі, ге­ні­аль­ні осо­би­сто­сті бу­ли пра­ві у су­пе­ре­чці з на­ро­дом, ба­чи­ли глиб­ше, ба­чи­ли те, що при­хо­ва­не (як ка­зав Шо­пен­га­у­ер: «Та­лант ба­чить і влу­чає в ціль, в яку важ­ко по­тра­пи­ти; ге­ній влу­чає в ціль, що її вза­га­лі не ба­чить ні­хто...»).

Це — уро­ки му­дро­сті від Сер­гія Бо­ри­со­ви­ча Крим­сько­го. А вза­га­лі пе­ред на­ми — образ кла­си­чно­го ін­те­лі­ген­та (нам, як по­ві­тря, не ви­ста­чає за­раз та­ких лю­дей), вче­но­го без­ме­жної еру­ди­ції — хоч я не раз бу­вав у ньо­го вдо­ма, але й до­сі уяви­ти не мо­жу, скіль­ки ти­сяч то­мів на­ра­хо­ву­ва­ла йо­го осо­би­ста бі­бліо­те­ка, — осо­би­сто­сті, ко­тра бу­ла жи­вим вті­ле­н­ням ве­ли­кої еста­фе­ти Му­дро­сті, Со­ві­сті й Ро­зу­му. І ще: йо­го по­гляд що­хви­ли­ни ви­про­мі­ню­вав до­бро...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.