На­ди­ха­ють «ві­чні цін­но­сті»

Жи­те­лі Чер­ні­гів­щи­ни — про успі­хи ро­дин­них і мі­ських про­е­ктів

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» -

Ма­ри­на КОНОВАЛЬЧУК, на­у­ко­вець, ви­кла­да­чка Чер­ні­гів­сько­го на­ціо­наль­но­го пе­да­го­гі­чно­го уні­вер­си­те­ту ім.Т.Шев­чен­ка, ди­ре­ктор­ка Цен­тру роз­ви­тку обда­ро­ва­но­сті «Уні­кум», м. Чер­ні­гів:

— Ра­дує — зві­сно, на­ше мі­сто! Мрії на­справ­ді мо­жуть здій­сню­ва­ти­ся. Не­що­дав­но ми тро­хи за­здри­ли Льво­ву, зда­ва­ло­ся: ку­ди там нам! А вже за­раз дру­зі з ін­ших міст за­хо­пле­но роз­по­від­а­ють про ав­тен­ти­чність та не­по­втор­ну атмо­сфе­ру Чер­ні­го­ва. Моя гі­по­те­за — роз­квіт мі­ста від­бу­ва­є­ться зав­дя­ки чи­слен­ним фон­та­нам (за те­о­рі­єю фен-шуй во­ни від­кри­ва­ють по­тік енер­гії, і гро­шо­вої та­кож). Мо­же, це жарт, а мо­же, ні. А вза­га­лі, ра­ду­ють лю­ди, які роз­ви­ва­ють мі­сто, се­ред них ба­га­то мо­їх дру­зів. А ще ра­ду­ють під­лі­тки: не­що­дав­но ми з ни­ми гра­ли в роз­ви­валь­ні пси­хо­ло­гі­чні ігри, ці ді­ти про­сто не­ймо­вір­ні! І ду­же по­тре­бу­ють на­шої під­трим­ки. А що за­сму­чує? На жаль, лю­ди в осві­ті (і не тіль­ки в осві­ті), які не ці­кав­ля­ться са­мо­ро­з­ви­тком і, по су­ті, де­гра­ду­ють. Від них отри­му­єш тіль­ки пе­си­мізм і не­га­тив. Ну, прав­да, стом­лю­є­шся від та­ко­го спіл­ку­ва­н­ня, і хо­чеш бу­ти по­да­лі від них і ближ­че до сві­тлих, по­зи­тив­но на­ла­што­ва­них лю­дей.

Ві­кто­рія НЕРУШ, ке­рів­ник апа­ра­ту Мен­ської рай­держ­адмі­ні­стра­ції:

— Для ме­не ве­ли­че­зна ра­дість і до­ся­гне­н­ня — пі­дго­тов­ка ту­ри­сти­чно­го пу­тів­ни­ка «Мен­щи­на: при­їдь, по­бач і за­ко­хай­ся!» Дум­ки про ньо­го, очі­ку­ва­н­ня, ба­жа­н­ня ско­рі­ше по­три­ма­ти в ру­ках під­ні­ма­ють мій на­стрій. Пре­зен­та­ція за­пла­но­ва­на на 4 черв­ня, ко­ли у нас в мі­сті про­хо­ди­ти­ме тра­ди­цій­ний Тро­ї­цький яр­ма­рок. На­віть не ві­ри­ться, що рік то­му на­ша ко­ман­да одно­дум­ців мо­гла тіль­ки пла­ну­ва­ти й мрі­я­ти про ство­ре­н­ня Мен­сько­го ін­фор­ма­цій­но­го ту­ри­сти­чно­го цен­тру, про май­же 400 під­пи­сни­ків у гру­пі «Мен­щи­на­_ту­ри­сти­чна» у ФБ. А ви­пуск екс­клю­зив­ної кни­ги про Мен­ський край зда­вав­ся вза­га­лі не­д­ося­жним! Та на­по­ле­гли­вість кожного у до­ся­гнен­ні спіль­ної ме­ти та­ки зро­би­ла своє! Щи­ро дя­кую всім, хто до­клав до цьо­го зу­силь: хтось по­ді­лив­ся фото, хтось під­три­мав у роз­роб­ці мар­шру­тів, а хтось до­по­міг своє­ча­сною по­ра­дою. Про­фе­сій­но, з ро­зу­мі­н­ням спра­ви та си­ту­а­ції — обме­же­ний час та ко­шти на ви­ко­на­н­ня ро­біт — під­клю­чи­ли­ся до ство­ре­н­ня ту­ри­сти­чно­го пу­тів­ни­ка пра­ців­ни­ки ТОВ «До­мі­нант» на чо­лі з Ана­то­лі­єм Ски­бою. Лю­ди, ви чу­до­ві!

А за­сму­чує ре­монт в осе­лі, що за­тя­гнув­ся і йде не так швид­ко, як то­го хо­ті­ло­ся б.

На­та­ля ВОСКРЕСЕНСЬКА, во­лон­тер­ка, го­ло­ва прав­лі­н­ня ГО «Іні­ці­а­ти­ва «Актив­ні гро­ма­дя­ни»»:

— Най­біль­ше роз­ча­ру­ва­н­ня ми­ну­ло­го ти­жня — го­ло­су­ва­н­ня пред­став­ни­ків чер­ні гів­ської гро­мад­сько­сті за про­ект-пе­ре­мо­жець кон­кур­су на ство­ре­н­ня Ме­мо­рі­а­лу за­хи­сни­кам Укра­ї­ни у ви­гля­ді три­зу­ба. Роз­ча­ру­ва­ли чле­ни жу­рі, які спо­ча­тку під­три­му­ва­ли цей про­ект і хва­ли­ли, а пі­сля то­го, як мер В.Атро­шен­ко йо­го роз­кри­ти­ку­вав і за­явив про ого­ло­ше­н­ня но­во­го кон­кур­су, «пе­ре­ме­тну­ли­ся» на йо­го бік і про­го­ло­су­ва­ли про­ти.

Із при­єм­но­го за остан­ні дні — по­ча­ток три­ва­лої від­пус­тки і на­яв­ність віль­но­го ча­су. Оскіль­ки не маю мо­жли­во­сті ча­сто ба­чи­ти­ся із сім’єю, ті­шу­ся з то­го, що ми­ну­лі ви­хі­дні вда­ло­ся про­ве­сти з до­ро­ги­ми лю­дьми. Для ме­не цей час осо­бли­во цін­ний. На­пев­но, мо­жу на­зва­ти цей ти­ждень «спо­кій­но-при­єм­но-сі­мей­ним».

Ан­дрій ВАРЕНИК, під­при­є­мець, ке­рів­ник ГО «Ве­ло Че», м. Чер­ні­гів:

— Ду­же спо­до­бав­ся ве­чір, ко­ли ми з дру­жи­ною хо­ди­ли до обла­сно­го те­а­тру ім.Т.Шев­чен­ка на ко­ме­дій­ну ви­ста­ву! Ба­га­то ро­ків не був на ви­ста­ві, все якісь за­хо­ди та зі­бра­н­ня. А тут та­ке дій­ство! Гра акто­рів іно­ді зво­ру­шу­ва­ла до сліз, шко­да, що в за­лі бу­ло не біль­ше 100 гля­да­чів. Ще один не­тра­ди­цій­ний для ме­не ве­чір, ко­ли дру­зі за­про­си­ли на від­кри­т­тя ні­чно­го тан­цю­валь­но­го за­кла­ду. Ці­ка­во бу­ло по­ди­ви­тись очи­ма ре­кла­мі­ста на ди­зайн та пре­зен­та­цію — все від­бу­ло­ся на ви­со­ко­му рів­ні!

Тра­ди­цій­но по­бу­вав на свя­ті «Остан­ньо­го дзво­ни­ка» в рі­дній шко­лі №4. На­зи­ваю її сі­мей­ною, то­му що там на­вча­ли­ся ді­ди, ба­тьки, одно­лі­тки і за­раз вча­ться на­ші ді­то­чки. Чи не впер­ше в жит­ті ми з батьком тіль­ки вдвох обі­да­ли на лі­тньо­му май­дан­чи­ку ка­фе. Це бу­ли не­за­бу­тні вра­же­н­ня! Ми спіл­ку­ва­ли­ся, фо­то­гра­фу­ва­ли­ся, зга­ду­ва­ли рі­зні ви­пад­ки жи­т­тя, обго­во­ри­ли спра­ви «Му­зею Лі­ско­ви­ці» й зро­зумі­ли, що ма­ло ча­су про­во­ди­мо ра­зом. Тре­ба на­до­лу­жу­ва­ти, адже час пли­не швид­ко...

Ще одна по­дія, якою над­зви­чай­но пи­ша­ю­ся, — спор­тив­не свя­то «Ве­ло­день» у Чер­ні­го­ві! До­клав ба­га­то зу­силь і ча­су для йо­го ор­га­ні­за­ції. При­чо­му ко­жен раз ти не зна­єш, скіль­ки бу­де уча­сни­ків, чи вда­ло прой­дуть кон­кур­си, як по­во­ди­ти­му­ться ді­ти та під­лі­тки на сво­їх за­лі­зних ко­нях. До­бре, ко­ли по­руч на­дій­на ко­ман­да і про­фе­сій­на під­трим­ка від мі­ських служб та управ­лінь! Щи­ро дя­кую всім за спів­пра­цю!

Оль­га РИСЬ, ма­ма двій­ні, ке­рів­ни­ця осві­тньо­го про­е­кту «Ми чи Я та Я?», бло­гер­ка, за­снов­ни­ця бло­гу Сhe Twins:

— Для ме­не ко­жен наш спіль­ний день, мі­сяць з си­но­чка­ми — свя­то. На цьо­му ти­жні хло­пчи­кам рік і 7 мі­ся­ців, во­ни швид­ко до­ро­слі­ша­ють, ме­не це і ра­дує, і на­ди­хає. А ще так збі­гло­ся, що в ми­ну­лі ви­хі­дні я і про­во­ди­ла за­хід для ба­тьків чер­ні­гів­ських двій­нят, і го­ту­ва­ла­ся до на­шо­го сі­мей­но­го свя­та. До ре­чі, мо­же, хтось про­чи­тає про цей осві­тній про­ект, і за­хо­че до нас при­єд­на­ти­ся. Що­мі­ся­ця ми про­во­ди­мо зу­стрі­чі муль­ти­ба­тьків на рі­зні ці­ка­ві те­ми, за­про­шу­є­мо фа­хів­ців, пси­хо­ло­гів і до­свід­че­них мам, ста­ви­мо за­пи­та­н­ня. Цьо­го ра­зу го­во­ри­ли про те, як пла­ну­ва­ти від­пус­тку з двій­ня­тка­ми, аби це дій­сно був від­по­чи­нок. Зу­стріч про­йшла ці­ка­во та про­ду­ктив­ною, що та­кож не мо­же не по­ра­ду­ва­ти. Ну, а за­сму­чу­ють по­тря­сі­н­ня в сві­ті — при­ро­дні ка­та­клі­зми, те­ро­ри­сти­чні акти, вій­сько­ві кон­флі­кти. Та­кі но­ви­ни зму­шу­ють за­ду­ма­ти­ся, який все ж та­ки цей ве­ли­кий світ не­за­ти­шний і не­без­пе­чний, і як кльо­во в на­шо­му ма­лень­ко­му ро­дин­но­му сві­ті!

Ві­кто­рія СИДОРОВА, Чер­ні­гів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.