Чо­му «бі­дні»?

Си­стем­но ко­рум­по­ва­ні дер­жа­ви — це, як пра­ви­ло, хро­ні­чні нев­да­хи гло­ба­лі­за­цій­них пе­ре­го­нів

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Андрій КОВАЛЬЧУК, до­ктор юри­ди­чних на­ук, про­фе­сор, спе­ці­аль­но для га­зе­ти «День»

Люд­ська ци­ві­лі­за­ція під­по­ряд­ко­ва­на ві­чним Пра­ви­лам Гри — бо­роть­бі за ви­жи­ва­н­ня, за ре­сур­си, за кра­щі умо­ви бу­т­тя. Яви­ще ко­ру­пції дав­нє як світ та існу­ю­чі в ньо­му вла­дні ін­сти­ту­ції. За ви­чер­пним ви­зна­че­н­ням, на­ве­де­ним в одно­му з до­від­ни­ків ООН, ко­ру­пція — це зло­вжи­ва­н­ня дер­жав­но­ю­вла­до­ю­для одер­жа­н­ня ви­го­ди з осо­би­сто­ю­ме­тою . Не­має жо­дної дер­жа­ви, вла­дні ін­сти­ту­ти й суб’єкти якої бу­ли б на­ді­ле­ної аб­со­лю­тним іму­ні­те­том про­ти спо­ку­си ко­ру­пцій­них ді­янь. Клі­ні­ко-ге­ма­то­ло­гі­чний син­дром ко­ру­пції (ко­ру­пцій­на ане­мія) на­стіль­ки силь­ний, що за ба­га­то­ві­ко­ву істо­рі­ю­лю дство так і не зна­йшло уні­вер­саль­них ін­стру­мен­тів зни­ще­н­ня її як су­спіль­но­го яви­ща. Во­дно­час не­ма­ло кра­їн, які пе­ре­йшли на ци­ві­лі­за­цій­ний шлях роз­ви­тку, змо­гли про­де­мон­стру­ва­ти від­чу­тно успі­шні мо­де­лі ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бу­т­тя.

Так, са­ме зав­дя­ки ефе­ктив­ній про­ти­дії ко­ру­пції Сін­га­пур зміг пе­ре­бо­ро­ти за­гроз­ли­ву ан­ти­ко­ру­пцій­ну ане­мію. Да­но­му фе­но­ме­наль­но­му ре­зуль­та­ту по­с­при­я­ли три чин­ни­ки. По- пер­ше, жорс­тка по­лі­ти­чна во­ля гла­ви дер­жа­ви Лі Ку­ан Ю. По- дру­ге, жорс­тке ан­ти­ко­ру­пцій­не за­ко­но­дав­ство, яке фа­кти­чно вста­нов­лю­ва­ло «пре­зум­пцію ви­ну­ва­то­сті» чи­нов­ни­ків, за­пі­до­зре­них у ко­ру­пцій­них схе­мах. Тоб­то в та­кій си­ту­а­ції осо­ба вва­жа­ла­ся ко­ру­пціо­не­ром до­ти, по­ки не до­ка­за­но про­ти­ле­жне. По- тре­тє, спе­ці­аль­на слу­жба — Бю­ро з роз­слі­ду­вань ко­ру­пції — на­пря­му під­по­ряд­ко­ву­ва­ло­ся гла­ві дер­жа­ві й ко­ри­сту­ва­лось не­о­бме­же­ни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми. Це від­кри­ва­ло ре­аль­ну мо­жли­вість ве­сти ан­ти­ко­ру­пцій­ні роз­слі­ду­ва­н­ня що­до будь- яко­го ві­дом­ства, чи­нов­ни­ків усіх сфер і ран­гів.

По­ка­зо­вим при­кла­дом ефе­ктив­но­го за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії ко­ру­пції та­кож є кра­ї­ни Скан­ди­на­вії — Шве­ція, Нор­ве­гія, Да­нія, Фін­лян­дія. Ці кра­ї­ни по­ряд з ефе­ктив­ним за­ко­но­дав­ством і су­до­во­ю­си­сте­мою , актив­но за­сто­со­ву­ють та­кі жит­тє­во ва­жли­ві ан­ти­ко­ру­пцій­ні сти­му­ли, як спра­ве­дли­ве опо­да­тку­ва­н­ня (до ре­чі, до­сить ви­со­ке, за укра­їн­ськи­ми мір­ка­ми), до­стой­ні зар­пла­ти пра­цю­ю­чо­го на­се­ле­н­ня та, в кін­це­во­му під­сум­ку, йо­го ви­со­кий жит­тє­вий рі­вень. Та­ка дер­жав­но-ре­гу­ля­тор­на по­лі­ти­ка зу­мо­ви­ла ту оче­ви­дність, що для кра­їн озна­че­но­го ре­гіо­ну ко­ру­пція пе­ре­ста­ла бу­ти за­гроз­ли­вим ви­кли­ком.

Та­кож при­кла­дом ді­є­вої ан­ти­ко­ру­пцій­ної про­ти­дії є та­кі кра­ї­ни-су­сі­ди Укра­ї­ни, як Поль­ща і Ру­му­нія. Зокре­ма до­свід Ру­му­нії, де не так дав­но ко­ру­пцій­ні від­но­си­ни охо­плю­ва­ли всіх і вся, під­твер­джує: ко­ру­пцій­на ане­мія пе­ре­бор­на за на­яв­но­сті ви­щої по­лі­ти­чної во­лі та жорс­ткій ді­є­вос- ті чин­но­го за­ко­но­дав­ства й не­від­во­ро­тній від­по­від­аль­но­сті.

Вла­да ж не­за­ле­жної Укра­ї­ни уже по­над чверть сто­лі­т­тя — не кон­три­бу­тор, а своє­рі­дний сти­му­ля­тор ( до­нор) по­лі­ти­чної, еко­но­мі­чної, офшор­ної і на­віть по­бу­то­вої ко­ру­пції. Ко­ри­до­ри вла­ди ста­ло ве­дуть у ла­бі­рин­ти си­стем­ної ко­ру­пції. Та­ким чи­ном під ко­ру­пцій­ним ка­тком опи­ни­ли­ся пра­кти­чно всі ор­га­ні­за­цій­но- управ­лін­ські й ре­гу­ля­тор­ні ін­сти­ту­ти дер­жа­ви. То­му, за­ко­но­мір­но, Україна ви­яви­ла­ся на пер­шо­му мі­сці за рів­нем ко­ру­пції се­ред 41 кра­їн Схо­ду, Ін­дії та Афри­ки. Да­ну оче­ви­дність за­свід­чи­ли ре­зуль­та­ти ви­мі­ру ау­ди­тор­ської ком­па­нії Ernst&Young. Во­дно­час у між­на­ро­дно­му рей­тин­гу спри­я­н­ня ко­ру­пції Україна по­сі­дає 131-е мі­сце. Це кон­ста­та­ція го­ло­ви гло­баль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ру­ху Transparency International Хо­се Уга­са. Та­ким чи­ном Україна ко­ру­пцій­но ви­пе­ре­джає Іран, Ка­зах­стан, Не­пал та ін. кра­ї­ни. А си­стем­но ко­рум­по­ва­ні дер­жа­ви — це, як пра­ви­ло, хро­ні­чні нев­да­хи гло­ба­лі­за­цій­них пе­ре­го­нів.

Но­сії й іде­о­ло­ги ко­ру­пцій­них від­но­син актив­но про­ни­ка­ють у по­лі­ти­ку, рву­ться до вла­ди, на­ма­га­ю­ться пі­дім’ яти під се­бе ЗМІ та на­віть пар­тій­ні об’єд­на­н­ня. І все це за­ра­ди зло­вжи­ва­н­ня бю­дже­тни­ми фі­нан­са­ми та дер­жав­но­ю­вла­сні­стю . По­са­до­ві зло­вжи­ва­н­ня ( або « кле­пто­кра­тія » ) ста­ли уже бу­ден­но­ю­спра- вою. Так, без­пре­це­ден­тні за­па­си го­тів­ко­вих ко­штів, фі­нан­со­вих акти­вів і ма­те­рі­аль­них ста­тків на­ро­дних де­пу­та­тів, ви­со­ко ран­го­вих дер­жав­них слу­жбов­ців вра­жа­ють. Еле­ктрон­не декларування це яскра­во про­де­мон­стру­ва­ло. По­при це, ні­ко­го з ТОП-ко­ру­пціо­не­рів не при­тя­гну­то до слід­ства і юри­ди­чної від­по­від­аль­но­сті. Фа­кти­чно, скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що ін­сти­тут еле­ктрон­но­го декларування бу­ло ство­ре­но для ле­га­лі­за­ції ті­ньо­вих до­хо­дів.

Оскіль­ки ко­ру­пція в Укра­ї­ні на­бу­ла си­стем­но­го ха­ра­кте­ру, ір­жа ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ске­пси­су роз’ їдає ду­ші укра­їн­сько­го за­га­лу. Най­більш ши­ро­ко ко­ру­пція роз­по­всю­дже­на у за­ко­но­дав­чій, ви­ко­нав­чій, су­до­вій вла­ді, а та­кож у пра­во­охо­рон­них та кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нах, фі­нан­со­вій і тор­гі­вель­ній сфе­рах, енер­ге­ти­чних га­лу­зях, на рів­ні мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а по­за тим і на су­то по­бу­то­во­му рів­ні. На­яв­на ко­ру­пці­о­ген­на мо­дель про­яв­ляє се­бе пра­кти­чно в усіх сфе­рах і га­лу­зях на­ціо­наль­но­го го­спо­дар­ства, від­тво­рює па­ра­зи­тар­ний пе­ре­роз­по­діл вла­сно­сті й фі­нан­со­вих по­то­ків, при­вла­сню­ю­чи на­ціо­наль­ні акти­ви і та­ким чи­ном згу­бно впли­ва­ю­чи на ци­ві­лі­за­цій­ні пер­спе­кти­ви укра­їн­ської дер­жа­ви.

На­ціо­наль­не ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро Укра­ї­ни ( НАБУ) здій­снює до­су­до­ві роз­слі­ду­ва­н­ня з гру­дня 2015 р. Ста­ном на кі­нець 2017 р. до су­ду ске­ро­ва­но обви­ну­валь­ні акти у 50 про­вад- же­н­нях сто­сов­но 69 осіб. І ли­ше що­до 11 осіб на­брав за­кон­ної си­ли обви­ну­валь­ний ви­рок. Що­до 12 осіб су­до­вий роз­гляд на­віть не роз­по­чи­нав­ся. Своє­рі­дний «пінг­понг » між су­да­ми й су­д­дя­ми, три­ва­ле фор­му­ва­н­ня ко­ле­гії суд­дів аж ні­як не спри­яє по­си­лен­ню ан­ти­ко­ру­пцій­ної бо­роть­би.

У си­сте­мі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня Укра­ї­ни на VIP-по­са­дах згру­по­ва­ні да­ле­ко не ви­пад­ко­ві особи. Ко­ру­пцій­на епі­де­мія ін­фі­ку­ва­ла всю­си­сте­му дер­жав­них ін­сти­ту­тів та ка­дро­во­го від­бо­ру до ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди. Як пра­ви­ло, остан­ні пі­ді­бра­ні та роз­став­ле­ні за по­лі­ти­чни­ми кво­та­ми, вну­трі­шньо­кла­но­ви­ми зв’яз­ка­ми, сі­мей­ни­ми уза­ми то­що. « Роз­пе­че­на ла­ва » си­стем­ної укра­їн­ської ко­ру­пції час від ча­су ви­ри­ва­є­ться на­зов­ні й ви­пле­ску­є­ться в ін­ші кра­ї­ни, ви­кли­ка­ю­чи гу­чні скан­да­ли між­на­ро­дно­го мас­шта­бу. Україна ста­ла сприй- ма­ти­ся «іко­но­ю­ко­ру­пції» у сві­то­во­му ви­мі­рі. Че­рез це ре­пу­та­ція Укра­ї­ни за кор­до­ном упа­ла до най­ниж­чих по­зна­чок.

Упро­довж ро­ків усе де­да­лі біль­ша час­тка ко­ру­пцій­них до­хо­дів і ста­тків фор­му­є­ться та пе­ре­роз­по­ді­ля­є­ться че­рез по­да­тко­во­фі­скаль­ну си­сте­му. То­му ре­зо­нан­сно­ю­по­ді­є­ю­ста­ла одно­мо­мен­тна й мас­шта­бна («вер­то­льо­тна») ан­ти­ко­ру­пцій­на опе­ра­ція Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри та МВС. Її об’єктом ста­ли ко­ли­шні ке­рів­ни­ки (пе­ре­ва­жно ви­щої і се­ре­дньої лан­ки) податкових стру­ктур, які обі­йма­ли від­по­від­ні по­са­ди в 2011—2014 ро­ках. Здій­сне­но по­над 450 об­шу­ків у 15 обла­стях Укра­ї­ни. За­три­ма­но 23 екс-ке­рів­ни­ків податкових ор­га­нів, ко­трі під егі­до­ю­був­шо­го мі­ні­стра ре­а­лі­зо­ву­ва­ли схе­му «податкових ям». Йде­ться про сво­го ро­ду кон­вер­та­цій­ні цен­три, че­рез які си­стем­но здій­сню­ва­лось роз­кра­да­н­ня бю­дже­тних ко­штів. Май­же 96 млрд грн (що­най­мен­ше $12 млрд за то­ді­шнім ва­лю­тним кур­сом) скла­ла су­ма ті­ньо­во­го, «аль­тер­на­тив­но­го» бю­дже­ту, що по­тра­пив у ки­ше­ні ко­рум­по­ва­них мо­жно­влад­ців. Не­що­дав­но ко­ли­шній пер­ший за­сту­пник го­ло­ви CБУ Віктор Тре­пак за­зна­чив, що отри­ма­н­ня кін­це­во­го ре­зуль­та­ту у ви­гля­ді су­до­вих ви­ро­ків за­ле­жить від яко­сті зі­бра­ної пра­во­охо­рон­ця­ми до­ка­зо­вої ба­зи. На мо­ю­дум­ку, в цьо­му кон­текс­ті пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни ма­ли б все­бі­чно про­ана­лі­зу­ва­ти ді­яль­ність (чи без­ді­яль­ність) по­са­до­вих осіб тих дер­жав­них ор­га­нів фі­нан­со­во­го кон­тро­лю, які за­ко­ном упов­но­ва­же­ні й ма­ли б за­по­біг­ти та бо­ро­ти­ся з фун­кціо­ну­ва­н­ням та­ких кон­вер­та­цій­них цен­трів.

Ін­ше пи­та­н­ня — не­до­ско­на­ле за­ко­но­дав­ство і до­сі не ре­фор­мо­ва­на суд­дів­ська си­сте­ма фа­кти­чно зве­ла на­ні­вець кін­це­ві ре­зуль­та­ти про­ве­де­ної опе­ра­ції. Одна з при­чин: чин­ний кри­мі­наль­ний ко­декс зо­бов’ язує пер­шо­чер­го­во за­сто­су­ва­ти за­ста­ву, а за­тим три­ма­н­ня під вар­тою. Во­дно­час « де­мо­кра­тизм » суд­дів­ських рі­шень що­до роз­мі­ру за­ста­ви, яв­но не­аде­ква­тних здій­сне­ним зло­чи­нам, вра­жає сво­їм лі­бе­ра­лі­змом. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, гру­па на­ро­дних де­пу­та­тів за­ре­є­стру­ва­ла за­ко­но­про­ект №6519, у ра­зі прийня­т­тя яко­го ста­не не­мо­жли­вим ви­ко­ри­ста­н­ня за­ста­ви під час обра­н­ня су­дом за­по­бі­жно­го за­хо­ду у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях за фа­кта­ми отри­ма­н­ня слу­жбо­во­ю­осо­бо­ю­не­пра­во­мір­ної ви­го­ди, не­за­кон­но­го зба­га­че­н­ня та під­ку­пу слу­жбо­вої особи юри­ди­чної особи при­ва­тно­го пра­ва. Хо­ті­ло­ся б ві­ри­ти, що най­ви­щий за­ко­но­дав­чий ор­ган, вре­шті­решт, прийме та­кий про­ект.

Та­ка си­ту­а­ція за­свід­чує, що без успі­шної ре­фор­ми си­сте­ми пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, без но­вої су­до­вої си­сте­ми, без за­пу­ску в ді­ю­низ­ки ва­жли­вих про­це­сів, спря­мо­ва­них на ство­ре­н­ня ре­аль­но­го вер­хо­вен­ства пра­ва, пе­ре­мог­ти ко­ру­пці­юв Укра­ї­ні бу­де не­мо­жли­во.

Во­дно­час, на на­ше пе­ре­ко­на­н­ня, пе­ред­усім тяж­кість по­ка­ра­н­ня та йо­го не­від­во­ро­тність по­вин­ні ста­ти прі­о­ри­те­том у стра­те­гії по­до­ла­н­ня ко­ру­пцій­них про­я­вів. Якраз ста­лі пре­це­ден­ти тяж­ко­сті по­ка­ра­н­ня змо­жуть від­чу­тно за­по­бі­га­ти й про­ти­ді­я­ти по­лі­ти­чній та еко­но­мі­чній ко­ру­пції, яка на­бу­ла на ві­тчи­зня­них те­ре­нах на­віть за світовими мір­ка­ми без­пре­це­ден­тних мас­шта­бів.

На ча­сі не­від­кла­дно сфор­му­ва­ти пов­но­цін­ну, ді­є­ву ан­ти­ко­ру­пцій­ну ін­фра­стру­кту­ру. Для цьо­го не­об­хі­дно, вре­шті­решт, ство­ри­ти Дер­жав­не бю­ро роз­слі­ду­вань та сфор­му­ва­ти Ан­ти­ко­ру­пцій­ний суд, при­чо­му фор­му­ва­н­ня ви­ще­за­зна­че­них ін­сти­ту­цій має від­бу­ва­ти­ся ма­кси­маль­но про­зо­ро та з до­три­ма­н­ням усіх між­на­ро­дних стан­дар­тів. Та­ким чи­ном ДБР, Ан­ти­ко­ру­пцій­ний суд, НАБУ та САП ма­ти­муть мо­жли­вість за­без­пе­чи­ти пов­но­цін­ну й ді­є­ву си­сте­му за­по­бі­га­н­ня і про­ти­дії си­стем­ній ко­ру­пції в кра­ї­ні.

МАЛЮНОК НІКІТИ ТІТОВА

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.