Пу­блі­чне по­би­т­тя?

«Са­у­ди­ти хо­чуть, щоб Ка­тар від­мо­вив­ся від сво­їх по­лі­ти­чних ам­бі­цій і не зма­гав­ся з впли­вом Са­у­дів­ської Ара­вії в араб­сько­му сві­ті», — експерт

Den (Ukrainian) - - День Планети - Микола СІРУК, «День»

Си­ту­а­ція дов­ко­ла Ка­та­ру за­го­стрю­є­ться. Дев’ять кра­їн сві­ту, се­ред яких Са­у­дів­ська Ара­вія, Єги­пет, Об’єд­на­ні Араб­ські Емі­ра­ти, Ба­хрейн, Лі­вія, Ємен, Маль­дів­ська Ре­спу­блі­ка, Мав­ри­кій та Мав­ри­та­нія, дня­ми ро­зір­ва­ли ди­пло­ма­ти­чні зв’яз­ки з Ка­та­ром. При­чи­но­ю­ста­ло зви­ну­ва­че­н­ня вла­ди Ка­та­ру у під­трим­ці те­ро­ри­сти­чної ді­яль­но­сті, зокре­ма «Аль-Ка­ї­ди» та «Іслам­ської дер­жа­ви». Ці­ка­во, що пре­зи­дент США До­нальд Трамп, який кіль­ка ти­жнів то­му по­бу­вав з ві­зи­том у Ер- Рі­я­ді, ба­чить сво­ю­за­слу­гу в рі­шен­ні кра­їн Пер­ської за­то­ки ро­зі­рва­ти ди­пло­ма­ти­чні зв’яз­ки з Ка­та­ром. З дру­го­го бо­ку, пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ре­джеп Ер­до­ган за­явив, що «йо­го кра­ї­на про­дов­жить ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни з Ка­та­ром, і ви­сту­пає про­ти йо­го ізо­ля­ції кра­ї­на­ми Пер­ської за­то­ки».

«День» по­спіл­ку­вав­ся з за­ві­ду­ва­чем від­ді­лу істо­рії кра­їн Азії та Афри­ки Ін­сти­ту­ту все­сві­тньої істо­рії НАН Укра­ї­ни В’яче­сла­вом ШВЕДОЮ про си­ту­а­ці­ю­дов­ко­ла «ка­тар­ської кри­зи» — в чо­му кри­ю­ться її при­чи­ни і якою мо­же бу­ти розв’яз­ка?

«КА­ТАР НЕ ХО­ТІВ ЙТИ В НО­ГУ З САУДІВСЬКОЮ АРАВІЄЮ»

— Роз­бі­жно­сті між Ка­та­ром і Саудівською Аравією існу­ва­ли упро­довж ба­га­тьох ро­ків. А за­го­стри­лись во­ни уна­слі­док то­го, що Ка­тар на по­ча­тку араб­ської ве­сни зро­бив став­ку на бра­тів-му­суль­ман. Са­ме на те­ри­то­рії Ка­та­ру фор­му­ва­лись основ­ні ін­те­ле­кту­аль­ні та іде­о­ло­гі­чні си­ли «Бра­тів­му суль ман » і пра цю ва ла АльДжа­зі­ра, яка ду­же спри­я­ла змі­цнен­ню ці­єї по­лі­ти­чної си­ли.

У той час ке­рів­ни­цтво Ка­та­ру зро­би­ло ви­сно­вок, що за до­по­мо­гою «Бра­тів-му­суль­ман» мо­жна якщо не вста­но­ви­ти кон­троль над араб­ським сві­том, то хо­ча б ста­ти одним з йо­го лі­де­рів. У цьо­му їхня по­зи­ція спів­па­ла з на­мі­ра­ми ту­ре­цько­го лі­де­ра Ер­дже­па Ер­до­га­на, який по­ба­чив у «Бра­та­хму­суль­ма­нах» араб­ську вер­сію сво­єї пар­тії.

Однак при­хід бра­тів-му­суль­ман до вла­ди у кіль­кох араб­ських кра­ї­нах, осо­бли­во в Єги­пті, ду­же зля­кав Са­у­дів­ську Ара­вію. Са­у­ди­ти бо­я­ли­ся, що ця ре­во­лю­цій­на ла­ва зме­те мо­нар­хію. Спра­ва в то­му, що «Бра­ти-му­суль­ма­ни» ви­сту­па­ли за те, щоб вла­ду оби­ра­ли, а не на­слі­ду­ва­ли, іна­кше ка­жу­чи, про­ти аб­со­лю­тної мо­нар­хії.

Окрім то­го, са­у­ди­ти по­ба­чи­ли, що лі­дер «Бра­тів-му­суль­ман» Му­ха­мед Мур­сі пев­ною мі­рою ко­пі­ює іран­ський те­о­кра­ти­чний ре­жим. Фа­кти­чно са­ме це спо­ну­ка- ло до дій Са­у­дів­ську Ара­вію, яка зля­ка­лась, що Мур­сі мо­же пі­ти на збли­же­н­ня з Іра­ном. То­му Ер-Рі­яд зро­бив став­ку на те, щоб лі­кві­ду­ва­ти цей ре­жим. Ни­ні­шній пре­зи­дент Єги­пту фель­дмар­шал Сі­сі кіль­ка ро­ків пра­цю­вав у Са­у­дів­ській Ара­вії вій­сько­вим ата­ше Єги­пту, і йо­го там до­бре зна­ли. А ко­ли він став мі­ні­стром обо­ро­ни Єги­пту, то ор­га­ні­за­ція вій­сько­во­го за­ко­ло­ту бу­ла спра­вою те­хні­ки. Са­у­дів­ська Ара­вія, ОАЕ та Ку­вейт під­три­ма­ли Сі­сі і бу­кваль­но в пер­ші дні пі­сля пе­ре­во­ро­ту фа­кти­чно по­да­ру­ва­ли Єги­пту 20 млрд до­ла­рів, щоб той змі­цнив своє ста­но­ви­ще. І по сьо­го­дні Са­у­дів­ська Ара­вія сер­йо­зно опі­ку­є­ться Єги­птом, який ви сту пив про ти Ка та ру. Мо­жна з упев­не­ні­стю ска­за­ти, що са­ме лі­нія про­ти­став­ле­н­ня Са­у­дів­ської Ара­вії та Іра­ну ві­ді­гра­ла ви­рі­шаль­ну роль у то­му, щоб від­бу­лась «ка­тар­ська кри­за».

Ка­тар ні­як не хо­тів йти в но­гу з Саудівською Аравією і весь час ви­су­вав свої по­лі­ти­чні ам­бі­ції. Одра­зу пі­сля по­ва­ле­н­ня ре­жи­му Мур­сі на Близь­ко­му Схо­ді фа­кти­чно утво­ри­лись два по­лі­ти­чні та­бо­ри, які про­ти­сто­я­ли один одно­му. З одно­го бо­ку — Ка­тар і Ту­реч­чи­на плюс рух «Бра­ти-му­суль­ма­ни», а з дру­го­го — Са­у­дів­ська Ара­вія та Ра­да спів­ро­бі­тни­цтва араб­ських дер­жав Пер­ської за­то­ки (РСАДПЗ). І ця бо­роть­ба то­чи­лась у Си­рії, де роз­по­ча­ла­ся гро­ма­дян­ська вій­на, пов­ста­н­ня про­ти ре­жи­му Ба­ша­ра Аса­да. Спо­ча­тку ду­же сер­йо­зні по­зи­ції у пов­стансь- ко­му ру­сі за­ймав Ка­тар. Але зго­дом са­у­ди­ти від­ті­сни­ли про­ка­тар­ські си­ли у пов­стан­сько­му ста­ні і взя­ли під кон­троль пов­стан­ські си­ли в Си­рії.

У 2014 ро­ці роз­бі­жно­сті за­го­стри­ли­ся на­стіль­ки, що Са­у­дів­ська Ара­вія, ОАЕ і Ку­вейт від­кли­ка­ли сво­їх по­слів з До­хи. Але за кіль­ка мі­ся­ців роз­по­ча­лись пе­ре­го­во­ри, і зі сво­го бо­ку Ка­тар за­явив, що при­пи­няє від­кри­то під­три­му­ва­ти «Бра­тів-му­суль­ман». Від­так від­но­си­ни бу­ло від­нов­ле­но.

Але по­при це Ка­тар зав­жди зай мав свою по зи цію сто сов но Іра­ну і не хо­тів пря­мо ви­сту­па­ти в ан­ти­і­ран­сько­му та­бо­рі. Ка­тар на­ма­гав­ся утри­му­ва­ти свої по­зи­ції, щоб во­ни не спів­па­да­ли з Саудівською Аравією та ОАЕ, які пе­ре­бу­ва­ли в аван­гар­ді ан­ти­і­ран­сько­го та­бо­ру. У Ка­та­ру є спіль­ні ін­те­ре­си з Іра­ном у роз­роб­ці га­зо­вих шель­фів, то­му він на­ма­гав­ся ла­ві­ру­ва­ти, і до пев­но­го ча­су йо­му це вда­ва­лось.

«ТРАМП ЗНА­ЧНО ЗМІ­ЦНИВ СТРА­ТЕ­ГІ­ЧНИЙ СО­ЮЗ МІЖ США ТА САУДІВСЬКОЮ АРАВІЄЮ»

— Яку роль у «ка­тар­ській кри­зі» ві­ді­гра­ють США? Адже пре­зи­дент До­нальд Трамп від­кри­то став на сто­ро­ну Са­у­дів­ської Ара­вії.

— Ко­ли Трамп при­йшов до вла­ди, то США і Са­у­дів­ська Ара- вія об’єд­на­ли­ся в ан­ти­і­ран­ський фронт. Під час ві­зи­ту в Ер-Рі­яд ме­ри­кан­ський пре­зи­дент про­вів про­ду­ктив­ні пе­ре­го­во­ри і зна­чно змі­цнив стра­те­гі­чний со­юз між США та Саудівською Аравією.

Окрім то­го, під час цьо­го ві­зи­ту від­бу­лась без­пре­це­ден­тна по­дія — аме ри кансь ко- арабсь ко­му­суль­ман­ський са­міт, на який при­бу­ли лі­де­ри 55 із 57 кра­їн-чле­нів Ор­га­ні­за­ції іслам­ської спів­пра­ці. Від­су­тні­ми на цій по­дії бу­ли лі­де­ри Іра­ну та Си­рії. Тим са­мим фа­кти­чно бу­ло під­твер­дже­но, що під «омо­фо­ром» Са­у­дів­ської Ара­вії ство­рю­є­ться мо­гу­тня ко­а­лі­ція, яка має не стіль­ки ан­ти­те­ро­ри­сти­чну, скіль­ки ан­ти­і­ран­ську спря­мо­ва­ність.

Пі­сля цьо­го, я ду­маю, са­у­ди­ти ви­рі­ши­ли, що, ма­ю­чи та­ку мо­гу­тню під­трим­ку США, во­ни не бу­дуть біль­ше тер­пі­ти жо­дних кро­ків, які не спів­па­да­ють з «ге­не­раль­ною» лі­ні­єю їхньо­го кур­су. Від­так Са­у­дів­ська Ара­вія ви­рі­ши­ла пров­чи­ти Ка­тар, який має свої ам­бі­ції. На мою дум­ку, це пу­блі­чне по­би­т­тя ке­рів­ни­цтва Ка­та­ру, щоб за­гна­ти йо­го в один стрій з кра­ї­на­ми РСАДПЗ.

Все це має за­кін­чи­ти­ся ком­про мі сом, який по ля гає в на - сту­пно­му. Ка­тар має від­мо­ви­ти­ся від сво­їх по­лі­ти­чних ам­бі­цій, що він мо­же зма­га­ти­ся з впли­вом Са­у­дів­ської Ара­вії в араб­сько­му сві­ті.

Не­що­дав­но до Мо­скви при­їжджав за­сту­пник на­слі­дно­го прин- ца ко­ро­ля Са­у­дів­ської Ара­вії і мі­ністр обо­ро­ни Му­хам­мед ібн Сал­ман. Це син ко­ро­ля Сал­ма­на, і йо­го роз­гля­да­ють як но­ву зір­ку на са­у­дів­сько­му не­бо­схи­лі і на­віть як май­бу­тньо­го ко­ро­ля. Він фа­кти­чно при­їхав до Мо­сква, аби про­зон­ду­ва­ти, на­скіль­ки мо­же Ро­сія від­гу­кну­ти­ся на те, щоб Са­у­дів­ська Ара­вія до­по­мо­гла ро­сі­я­нам ви­йти з по­лі­ти­чно­го глу­хо­го ку­та, у який се­бе за­гна­ла Ро­сія у Си­рії.

За­га­лом тре­ба від­зна­чи­ти, що го­лов­на ме­та са­у­ди­тів — ізо­лю­ва­ти Іран і не допу­сти­ти зро­ста­н­ня ро­лі Те­ге­ра­на на Близь­ко­му Схо­ді та в іслам­сько­му сві­ті. То­му що­до Ка­та­ру во­ни ді­ють жорс­тко фа­кти­чно від­кри­тим си­ло­вим при­му­сом, а сто­сов­но Ро­сії во­ни, ма­буть, на­ма­га­ти­му­ться під час за­пла­но­ва­но­го ві­зи­ту ко­ро­ля Сал­ма­на до Мо­скви укла­сти обо­руд­ку.

Що­до за­бо­ро­ни в ОАЕ гро­ма­дя­нам ви­слов­лю­ва­ти сим­па­тії до Ка­та­ру, то це ком­плекс за­хо­дів, ме­та яко­го — ство­ри­ти своє­рі­дну пла­тфор­му у гро­мад­ській дум­ці, що вла­да не бу­де до­зво­ля­ти подаль­шо­го флір­ту­ва­н­ня Ка­та­ру з Іра­ном.

— Як ви про­ко­мен­ту­є­те за­яву мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Ні меч чи ни Зіґ ма ра Ґаб рі е ля, який за­зна­чив, що в кон­флі­кті з Ка­та­ром Са­у­дів­ській Ара­вії за­гро­жує «трам­пі­за­ція»?

— Ні­ме­цькі по­лі­ти­чні ко­ла ба­чать, що Трамп до­во­лі без­це­ре­мон­но і від­кри­то зно­ву по­вер­тає роль США на Близь­ко­му Схо­ді, яка бу­ла там за ча­сів Джор­джа Бу­ша-мо­лод­шо­го. То­му во­ни по­бо­ю­ю­ться, що араб­ський світ бу­де, пе­ред­усім, при­слу­ха­ти­ся і слу­хня­но ви­ко­ну­ва­ти те, що говорить Трамп. А но­вий гла­ва Бі­ло­го до­му про­де­мон­стру­вав араб­сько­му сві­ту, що він є силь­ним со­юз ни­ком і не бу­де ва­га­тись у то­му, щоб під­ри­ва­ти ам­бі­ції Іра­ну і не да­ти цій іслам­ській ре­спу­блі­ці ре­а­лі­зо­ву­ва­ти свої пла­ни ство­ре­н­ня ши­їт­сько­го три­ку­тни­ка чи ду­ги та ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ши­їт­ське на­се­ле­н­ня, щоб по­си­ли­ти свій вплив на араб­ський світ.

«НА­ШЕ ЗАВ­ДА­Н­НЯ — ВСЕ­БІ­ЧНО РОЗ­ВИ­ВА­ТИ ВІД­НО­СИ­НИ З КРА­Ї­НА­МИ ПЕР­СЬКОЇ ЗА­ТО­КИ»

— Які ви­снов­ки по­трі­бно ро­би­ти Укра­ї­ні з ці­єї кри­зи?

— На жаль чи на ща­стя, у це пи­та­н­ня нам не по­трі­бно втру­ча­ти­ся. Це фа­кти­чно сі­мей­на свар­ка у ла­вах РСАДПЗ. На­ша по­зи­ція має бу­ти на­сту­пною: во­ни са­мі роз­бе­ру­ться, у нас не­має під­став втру­ча­ти­ся у це «сі­мей­не не­по­ро­зу­мі­н­ня». Ра­зом з тим для нас це ду­же ви­гі­дний ре­гіон, який сер­йо­зно роз­ви­ва­є­ться. РСАДПЗ — най­більш успі­шний ін­те­гра­цій­ний про­ект у про­сто­рі араб­сько­го сві­ту. Ці кра­ї­ни до­ся­гли сер­йо­зно­го успі­ху в еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку. Від­так на­ше зав­да­н­ня — все­бі­чно роз­ви­ва­ти від­но­си­ни з кра­ї­на­ми, які у скла­ді РСАДПЗ. Нам за­ли­ша­є­ться спо­ді­ва­ти­ся, що су­пе­ре­чки між ци­ми кра­ї­на­ми за­ли­ша­ться у ми­ну­ло­му і ми змо­же­мо ви­ко­ри­ста­ти вплив цьо­го об’єд­на­н­ня (і пе­ред­усім Са­у­дів­ської Ара­вії) для ви­рі­ше­н­ня тих стра­те­гі­чних зав­дань, що сто­ять пе­ред Укра­ї­ною. А це — збе­ре­же­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті, по­вер­не­н­ня Кри­му, все­бі­чна мо­дер­ні­за­ція на­шої еко­но­мі­ки, за­га­лом на­шої кра­ї­ни. Ду­же по­га­но, що ми ні­як не від­ре­а­гу­ва­ли, на­при­клад, на те, щоб до­лу­чи­ти­ся до ре­а­лі­за­ції са­у­дів­сько­го пла­ну «Vision-2030», який пе­ред­ба­чає ре­ор­га­ні­за­цію еко­но­мі­ки кра­ї­ни до 2030 р. без опо­ри на на­фто­ви­до­був­ну про­ми­сло­вість.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.