Пам’ятник бу­ря­ку — за­мість пам’ятни­ка Ле­ні­ну

Як у се­лі на Ми­ко­ла­їв­щи­ні зна­йшли «не­лі­ній­не» рі­ше­н­няу про­це­сі де­ко­му­ні­за­ції

Den (Ukrainian) - - Культура - Алев­ти­на ДОБРОВОЛЬСЬКА Ми­ко­ла­їв­ська область

Як і в ін­ших на­се­ле­ни­хпун­ктах, у ме­жах за­ко­ну про де­ко­му­ні­за­цію в се­лі Пер­шо­трав­не­ве Ві­тов­сько­го ра­йо­ну Ми­ко­ла­їв­ської обла­сті де­мон­ту­ва­ли пам’ятник Во­ло­ди­ми­ру Ле­ні­ну. Але на від­мі­ну від ба­га­тьо­хін­ших по­ста­мен­тів, тут він не став по­ро­жнім — За­сіль­ський цукро­вий за­вод вста­но­вив тут пам’ятник бу­ря­ку.

■ Ге­не­раль­ний ди­ре­ктор «Юкрей­ні­ан Шу­гар Ком­па­ні» Во­ло­ди­мир ПАЛІЄНКО, який став го­лов­ним іні­ці­а­то­ром ідеї, роз­по­вів «Дню», що ба­жа­н­ня вста­но­ви­ти та­кий пам’ятник ви­ни­кло ще 2012 ро­ку, але то­ді пла­ну­ва­ло­ся вста­но­ви­ти йо­го на те­ри­то­рії за­во­ду: «Та куль­ту­ра, яка нам дає бі­знес, яка про­слав­ляє Укра­ї­ну і дає ро­бо­ту ме­шкан­цям се­ла, є ду­же ва­жли­вою для нас. За­раз по­ка­зни­ки за­во­ду най­ви­щі в Укра­ї­ні. З одно­го ге­кта­ра зем­лі ми зби­ра­є­мо по 800 цен­тне­рів бу­ря­ка. Ко­ли роз­по­чав­ся «ле­ні­но­пад», а пам’ятник був нав­про­ти адмін­бу­дів­лі за­во­ду, йо­го зва­ли­ли. На по­ста­мен­ті по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся усі­ля­кі на­пи­си на кшталт: ПТН ПНХ. То­ді я зро­зу­мів, що тре­ба якось це зу­пи­ни­ти, і на­ре­шті ре­а­лі­зу­вав ідею. Над ви­го­тов­ле­н­ням пам’ятни­ка пра­цю­вав скуль­птор зі Льво­ва. Ми за­мі­ни­ли пли­тку пам’ятни­ка, ви­рі­зьби­ли ли­стя бу­ря­ка, впо­ряд­ку­ва­ли те­ри­то­рію».

Во­ло­ди­мир Палієнко за­зна­чив, що на­пис на мо­ну­мен­ті: «Ні­що не зу­пи­нить ідею, час якої на­став! » — який так жва­во обго­во­рю­ють ме­шкан­ці Ми­ко­ла­є­ва в со­ці­аль­ни­хме­ре­жах , на­ле­жить Сте­па­ну Бан­де­рі: «Ви­слів здав­ся ме­ні до­ре­чним, оскіль­ки ідея ви­ро­щу­ва­н­ня на­зрі­ла дав­но, і ні­хто нас не міг зу­пи­ни­ти. Це на­ша істо­рія усе­ре­ди­ні ком­па­нії».

■ Ген­ди­ре­ктор « Юкрей­ні­ан Шу­гар Ком­па­ні» по­ді­лив­ся і ві­ха­ми з істо­рії під­при­єм­ства. Цукро­вий за­вод існує з 1965 ро­ку. Але до 2007 ро­ку він при­бли­зно де­сять ро­ків не пра­цю­вав, був зруй­но­ва­ний і за­кри­тий. Із 2007 ро­ку бри­тан­ська ком­па­нія ED&F Man ін­ве­сту­ва­ла в ро­бо­ту за­во­ду 144 міль­йо­ни до­ла­рів. «Ми від­бу­ду­ва­ли цей за­вод, спо­ча­тку зро­би­ли спе­ці­аль­ну кон­стру­кцію для пе­ре­роб­ки тро­стин­но­го цукру. За­вод ко­лись пе­ре­ро­бляв тро­стин­ний цу­кор і бу­ряк. То­ді в Укра­ї­ні бу­ло 192 цукро­ви­хза­во­ди. На­ша кра­ї­на бу­ла у «п’ятір­ці» най­біль­ши­хви­ро­бни­ків цукру і бу­ря­ка у сві­ті (ви­ро­бля­ли шість міль­йо­нів тонн цукру на рік). На сьо­го­дні в Укра­ї­ні пра­цю­ють 42—46 цукро­вих за­во­дів, — ка­же Во­ло­ди­мир Палієнко. — У 2009—2010 ро­ка­хза­вод за­пу­сти­ли на пе­ре­роб­ку тро­стин­но­го цукру. З 2008 ро­ку ми ма­ли за­дум від­ро­ди­ти куль­ту­ру ви­ро­щу­ва­н­ня бу­ря­ка на пів­дні Укра­ї­ни. Бу­ло ба­га­то су­про­тив­ни­ків як усе­ре­ди­ні ком­па­нії, так і в Укра­ї­ні за­га­лом. В Укра­ї­ні вза­га­лі ні­хто не ві­рив у те, що цукро­вий за­вод, єди­ний, який за­ли­шив­ся на пів­дні кра­ї­ни, від­ро­ди­ться. У на­шій ком­па­нії в Лон­до­ні теж ма­ло ві­ри­ли в це. То­му ви­ни­ка­ло ба­га­то су­пе­ре­чок. 2013 ро­ку ми по­бу­ду­ва­ли пов­ні­стю но­вий за­вод і від­но­ви­ли ви­ро­щу­ва­н­ня бу­ря­ка, орен­ду­ва­ли зем­лі (13 ти­сяч ге­кта­рів), зро­би­ли зем­лю зро­шу­ва­ною».

■ У свою чер­гу, Пер­шо­трав­не­вий се­ли­щний го­ло­ва Ва­силь БЄЛАШОВ за­зна­чив, що «для пра­ців­ни­ків за­во­ду цей пам’ятник — символ роз­ви­тку і про­цві­та­н­ня. Кіль­ка де­ся­тків ро­ків то­му за­вод був у жа­лю­гі­дно­му ста­ні, але ко­ли по­чав роз­ви­ва­ти­ся, лю­ди не за­ли­ши­ли се­ло, а зна­йшли ста­біль­ний за­ро­бі­ток і про­сла­ви­ли Пер­шо­трав­не­ве».

■ На дум­ку ди­ре­кто­ра сіль­сько­го­спо­дар­сько­го під­при­єм­ства «Зо­ло­тий ко­лос » На­дії ІВАНОВОЇ, «пам’ятник бу­ря­ку в се­лі до­ре­чні­ший». До то­го ж, крім цукро­во­го бу­ря­ка, в сі­во­змі­ні на­яв­ні пше­ни­ця, ячмінь, соя, рі­пак, ку­ку­ру­дза, со­ня­шник, на­віть льон: «ТОВ «Юкрей­ні­ан Шу­гар Ком­па­ні» під­твер­ди­ла, що сіль­ська про­ми­сло­вість мо­же при­но­си­ти Укра­ї­ні сла­ву, зна­чу­щість і до­хід. Се­ло роз­ви­ва­є­ться зав­дя­ки цукро­вій про­ми­сло­во­сті».

ФОТО НАДАНО «ЮКРЕЙ­НІ­АН ШУ­ГАР КОМ­ПА­НІ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.