«Ре­спу­блі­ка на мар­ші»...

«При­чи­на успі­ху Ма­кро­на кри­є­ться у ба­жан­ні фран­цу­зів пов­ні­стю пе­ре­та­су­ва­ти по­лі­ти­чну ко­ло­ду кра­ї­ни», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

На пар­ла­мент­ських ви­бо­рах у Фран­ції за­сно­ва­ний то­рік Ем­ма­ну­е­лем Ма­кро­ном рух «Ре­спу­блі­ка на мар­ші!» та йо­го со­ю­зник — пар­тія «Де­мо­кра­ти­чний рух» здо­бу­ли май­же тре­ти­ну го­ло­сів ви­бор­ців (32,3%). Дру­го­ю­фі­ні­шу­ва­ла пар­тія «Ре­спу­блі­кан­ці» (21,6%), а тре­тьою— «На­ціо­наль­ний фронт» (13,7%). Со­ці­а­лі­сти­чна пар­тія, яка бу­ла най­біль­шо­ю­по­лі­ти­чно­ю­си­ло­ю­до цих ви­бо­рів у пар­ла­мен­ті, здо­бу­ла ли­ше 9,5%. Ви­бо­ри до На­ціо­наль­них збо­рів Фран­ції від­бу­ва­ю­ться за ма­жо­ри­тар­ною ви­бор­чо­ю­си­сте­мо­юу два ту­ри. Для то­го щоб бу­ти обра­ним, кан­ди­дат по­ви­нен отри­ма­ти в пер­шо­му ту­рі аб­со­лю­тну біль­шість го­ло­сів і не мен­ше чвер­ті го­ло­сів усіх за­ре­є­стро­ва­них ви­бор­ців. У ра­зі, якщо жо­ден з кан­ди­да­тів не на­брав у пер­шо­му ту­рі аб­со­лю­тну біль­шість, двоє кан­ди­да­тів, які отри­ма­ли най­біль­шу кіль­кість го­ло­сів, ви­хо­дять до дру­го­го ту­ру, де пе­ре­мо­жець ви­зна­ча­є­ться від­но­сно­ю­біль­ші­стю. Дру­гий тур пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Фран­ції від­бу­де­ться 18 черв­ня.

Пе­ре­мо­га ру­ху «Ре­спу­блі­ка на мар­ші!» бу­ла очі­ку­ва­ною. «По­ки що збе­рі­га­є­ться по­зи­тив­на для Ма­кро­на ди­на­мі­ка, яка ви­ни­кла під час пре­зи­дент­ських ви­бо­рів», — так про­ко­мен­ту­ва­ло «Дню» ре­зуль­та­ти пар­ла­мент­ських ви­бо­рів дже­ре­ло в укра­їн­сько­му ди­пло­ма­ти­чно­му кор­пу­сі. Ра­зом з тим спів­ро­змов­ник від­зна­чив, що пе­ред фран­цузь­ким пре­зи­ден­том сто­ять ду­же сер­йо­зні ви­кли­ки, які, у пер­шу чер­гу, пов’яза­ні із За­ко­ном про пра­цю. «Ба­га­то за­ле­жа­ти­ме від то­го, чи бу­дуть ре­а­лі­зо­ву­ва­тись ці скла­дні ре­фор­ми, які ви­ма­га­ють пев­них зу­силь від усьо­го су­спіль­ства. І без­умов­но це бу­де справ­ля­ти вплив на пар­тії і на роз­ви­ток по­лі­ти­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні», — на­го­ло­сив ди­пло­мат.

Спів­бе­сі­дник та­кож звер­нув ува­гу на те, що на прес-кон­фе­рен­ції пі­сля са­мі­ту G7 Ма­крон упер­ше се­ред за­хі­дних по­лі­ти­чних ді­я­чів ска­зав, що Ро­сія є агре­со­ром. За сло­ва­ми ди­пло­ма­та, «по­зи­ція фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та що­до мін­сько­го про­це­су є до­ста­тньо зро­зумі­ло­юі спри­я­тли­во­ю­для нас».

«День» звер­нув­ся до ди­ре­кто­ра па­ризь­ко­го Цен­тру ви­вче­н­ня та осми­сле­н­ня по­лі­ти­чних рі­шень (CERAP) Ні­ко­ля ТЕНЗЕРА з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ре­зуль­та­ти пар­ла­мент­ських ви­бо­рів і роз­по­ві­сти, яко­ю­бу­де по­лі­ти­ка Ем­ма­ну­е­ля Ма­кро­на у ЄС і у від­но­си­нах з Укра­ї­ною, зва­жа­ю­чи на те, що Фран­ція є уча­сни­ком «нор­манд­сько­го фор­ма­ту».

«БІЛЬ­ШІСТЬ ВИ­БОР­ЦІВ ПОКЛАДАЄ ВЕЛИКІ СПОДІВАННЯ НА ПОЛІТИЧНИЙ РУХ МА­КРО­НА»

— При­чи­на успі­ху Ма­кро­на кри­є­ться у ба­жан­ні фран­цу­зів пов­ні­стю­пе­ре­та­су­ва­ти по­лі­ти­чну сце­ну кра­ї­ни. Во­ни від­ки­ну­ли всі ста­рі кла­си­чні пар­тії: со­ці­а­лі­сти­чну і кон­се­рва­тив­ну ре­спу­блі­кан­ську, бо хо­чуть по­ба­чи­ти но­ві облич­чя у по­лі­ти­ці. Са­ме про це йде­ться на цих ви­бо­рах. Ба­га­то лю­дей під­три­му­ють Ма­кро­на і хо­чуть да­ти йо­му сво­бо­ду дій для ре­фор­му­ва­н­ня кра­ї­ни.

По­раз­ка тра­ди­цій­них політичний пар­тій на цих ви­бо­рах по­ясню­є­ться тим, що у них існу­ва­ли про­бле­ми з ети­кою. Від­так біль­шість ви­бор­ців роз­ча­ру­ва­лись у них і те­пер по­кла­да­ють великі сподівання на політичний рух Ма­кро­на. Мо­жли­во, не всі во­ни є йо­го при­хиль­ни­ка­ми, але во­ни від­да­ють йо­му пе­ре­ва­гу і хо­чуть да­ти шанс гла­ві фран­цузь­кої дер­жа­ви. Окрім то­го, май­же чо­ти­ри де­пу­та­ти з п’яти впер­ше по­тра­плять до На­ціо­наль­них збо­рів Фран­ції. Ці лю­ди ні­ко­ли не оби­ра­лись і тіль­ки не­що­дав­но уві­йшли в по­лі­ти­ку. По­ді­бно­го фе­но­ме­ну не бу­ло в істо­рії Фран­ції.

— Де­я­кі по­лі­ти­ки за­яви­ли, що низь­ка яв­ка у по­рів­нян­ні з по­пе­ре­дні­ми пар­ла­мент­ськи­ми ви­бо­ра­ми свід­чить про «гли­бо­кий роз­кол у фран­цузь­ко­му су­спіль­стві», що є «над­зви­чай­но три­во­жним». Як ви про­ко­мен­ту­є­те це?

— Низь­ка яв­ка — це ско­рі­ше ви­яв втра­ти ін­те­ре­су до ви­бо­рів і вто­ма, але в жо­дно­му ра­зі не знак то­го, що лю­ди ви­сту­па­ють про­ти Ма­кро­на. Як­би лю­ди бу­ли не­вдо­во­ле­ні ним, то во­ни б при­йшли на ви­бо­ри і про­го­ло­су­ва­ли за ін­ші по­лі­ти­чні си­ли: край­нє лі­ві чи край­нє пра­ві. І то­му роз­мо­ва про не­ле­гі­тим­ність пе­ре­мо­ги ру­ху Ма­кро­на — це не­прав­да, це спро­ба де­яких по­лі­ти­ків пі­ді­рва­ти уряд. Во­ни про­сто не ро­зу­мі­ють по­лі­ти­чні на­строї на­се­ле­н­ня, яке пра­гне змін, і не мо­жуть ада­пту­ва­тись до цьо­го.

— Де­хто звер­тає ува­гу на ви­кли­ки, які мо­жуть по­ста­ти пе­ред Фран­ці­єю у зв’яз­ку з тим, що у пар­ла­мент упер­ше по­тра­пить ду­же ба­га­то де­пу­та­тів, які не ма­ли до­сві­ду ро­бо­ти в за- ко­но­дав­чих ор­га­нах. Хі­ба це не бу­де про­бле­мою?

— Це справ­ді так. Але це ду­же ро­зум­ні лю­ди, які бу­ли успі­шни­ми у сво­їх ком­па­ні­ях, у гро­мад­сько­му се­кто­рі, у не­уря­до­вих ор­га­ні­за­ці­ях. Не ду­маю, що по­лі­ти­чне жи­т­тя є на­стіль­ки скла­дним, щоб во­ни не мо­гли спра­ви­тись із сво­ї­ми зав­да­н­ня­ми в яко­сті де­пу­та­тів. На­справ­ді у пар­ла­мент при­хо­дить но­ва кров, но­ве ми­сле­н­ня. Так, ста­рі де­пу­та­ти, які пра­цю­ва­ли у пар­ла­мен­ті, до­бре зна­ють ме­ха­нізм йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня, і для них це бу­ло щось на зра­зок ру­ти­ни. А но­ві де­пу­та­ти змі­нять спо­сіб ді­яль­но­сті пар­ла­мен­ту і це, на мо­ю­дум­ку, бу­де ду­же ко­ри­сно.

«ПЕ­РЕ­МО­ГА МА­КРО­НА НА ПАР­ЛА­МЕНТ­СЬКИХ ВИ­БО­РАХ ПРИВНЕСЕ ВПЕВНЕНОСТІ ЄС»

— Яких дій мо­жна очі­ку­ва­ти від Ма­кро­на у йо­го пра­гнен­ні змі­цни­ти ЄС?

— Ма­крон — справ­жній при­хиль­ник ЄС і хо­че змі­цню­ва­ти цю стру­кту­ру, яка має ста­ти більш ефе­ктив­ною, менш бю­ро­кра­ти­чною, за­хи­ща­ти лю­дей. Ма­крон бу­де за­хи­ща­ти єв­ро­пей­ські цін­но­сті, пра­ва лю­ди­ни зна­хо­дя­ться у цен­трі йо­го про­гра­ми, за­хист ди­си­ден­тів, мен­шин. І йо­го пе­ре­мо­га на цих пар­ла­мент­ських ви­бо­рах привнесе упев­не­но­сті ЄС, осо­бли­во за­раз пі­сля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Спо­лу­че­но­му Ко­ро­лів­стві і по­раз­ки пра­вих у Ні­дер­лан­дах. Тре­ба від­зна­чи­ти, що Ма­крон ви­сту­пає з кри­ти­ко­ю­Угор­щи­ни і Поль­щі, де при вла­ді пра­ві кон­се­рва­тив­ні си­ли. Ду­маю, що у ньо­го бу­де силь­на по­зи­ція що­до кра­їн, які не до­три­му­ю­ться лі­бе­раль­них цін­но­стей у Єв­ро­со­ю­зі.

Зро­зумі­ло, що ви­кли­ком для Ма­кро­на бу­де ре­фор­ма рин­ку ЄС, по­да­тко­вої си­сте­ми, а у Фран­ції, ду­же ви­со­кі по­да­тки. То­му у Фран­цузь­кій Ре­спу­блі­ці ба­га­то ре­чей по­трі­бно змі­ни­ти. Зокре­ма, йде­ться про ре­фор­му си­сте­ми осві­ти, що ва­жли­во для будь-якої кра­ї­ни.

«МА­КРОН РОЗУМІЄ, ЩО З ПУТІНИМ ТРЕ­БА ГОВОРИТИ З ПОЗИЦІЇСИЛИ»

— Чи змо­же Ма­крон по­спри­я­ти акти­ві­за­ції ім­пле­мен­та­ції Ро­сі­єю Мін­ських до­мов­ле­но­стей че­рез «нор­манд­ський фор­мат»?

— При­йма­ю­чи Пу­ті­на у Фран­ції, Ма­крон чі­тко за­явив, що «нор­манд­ський фор­мат» — єди­ний існу­ю­чий ін­стру­мент для вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі і якщо Ро­сія не ви­ко­нує Мін­ські до­мов­ле­но­сті, то по­трі­бно роз­гля­да­ти мо­жли­вість за­про­ва­дже­н­ня но­вих сан­кції про­ти неї. У Ма­кро­на ду­же силь­на по­зи­ція з цьо­го пи­та­н­ня. Про­де­мон­стру­вав­ши цей ди­пло­ма­ти­чний ва­жіль, він дав зро­зу­мі­ти, що две­рі для пе­ре­мо­вин є від­кри­ти­ми. Ма­крон та­кож на­го­ло­сив на не­об­хі­дно­сті ма­ти справ­жнюі об’єктив­ну оцін­ку мі­сії ОБСЄ що­до си­ту­а­ції на Дон­ба­сі. Але во­на, як ві­до­мо, по­гір­шу­є­ться че­рез ро­сій­ські ата­ки і ар­ти­ле­рій­ські об­стрі­ли на укра­їн­ські Зброй­ні си­ли та ци­віль­не на­се­ле­н­ня. Ма­крон на на­сту­пно­му са­мі­ті лі­де­рів «нор­манд­сько­го фор­ма­ту» звер­не­ться до Пу­ті­на з про­ха­н­ням про­я­ви­ти го­тов­ність ви­ко­на­ти сво­ю­ча­сти­ну Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Якщо той не зро­бить цьо­го, то­ді Ма­крон бу­де на­ма­га­ти­ся пе­ре­ко­на­ти ін­ших лі­де­рів глав-дер­жав ЄС по­си­ли­ти сан­кції про­ти Ро­сії. Не­ві­до­мо, чи всі кра­ї­ни при­ста­нуть на це, але ясно, що пре­зи­дент Фран­ції бу­де до­ма­га­ти­ся біль­шої від­да­но­сті з бо­ку Єв­ро­со­ю­зу за­хи­ща­ти Укра­ї­ну і спів­пра­цю­ва­ти з нею. А свою твер­дість Ма­крон уже про­де­мон­стру­вав під час пер­шої зу­стрі­чі з ро­сій­ським лі­де­ром. Ні­хто з єв­ро­пей­ських лі­де­рів до ньо­го не го­во­рив так жорс­тко з Путіним і це до­брий си­гнал, що Ма­крон не є дру­гом ро­сій­сько­го лі­де­ра. Він розуміє, що з Путіним тре­ба говорити з по­зи­ції си­ли.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.