Чи від­по­вість Ро­сія за зби­тки, зав­да­ні при­ро­ді?

Укра­ї­на зби­рає до­ка­зи шко­ди дов­кі­л­лю від вій­сько­вої агре­сії та шу­кає ал­го­ритм ці­єї оцін­ки

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

За остан­ні пів­ро­ку си­ла­ми пред­став­ни­ків Укра­їн­ської Гель­сін­ської спіл­ки з прав лю­ди­ни, екс­пер­тів між­на­ро­дно­го гу­ма­ні­тар­но­го пра­ва, еко­ло­гів та на­у­ков­ців, екс­пер­тів з пи­тань еко­ло­гії про­ве­де­но до­слі­дже­н­ня еко­ло­гі­чних втрат Дон­ба­су вна­слі­док вій­ни. У ньо­му ува­гу при­ді­ли­ли й пи­тан­ню при­тя­гне­н­ня Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції до від­по­від­аль­но­сті за це.

За остан­ні три-чо­ти­ри ро­ки в Укра­ї­ні бу­ло кіль­ка по­ді­бних до­слі­джень, в то­му чи­слі На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­ту, фа­хів­ців МБО «Еко­ло­гія. Пра­во. Лю­ди­на». Во­ни по­ка­зу­ють, що ви­ди еко­ло­гі­чної шко­ди там ду­же рі­зно­ма­ні­тні. Це ни­ще­н­ня еко­си­сте­ми вна­слі­док по­жеж і ви­бу­хів, за­то­пле­н­ня шахт, ви­то­ків не­без­пе­чних ре­чо­вин із під­при­ємств хі­мі­чної та ме­та­лур­гій­ної про­ми­сло­во­сті, за­бру­дне­н­ня во­ди, ґрун­ту та по­ві­тря, та­кож — бра­ко­ньєр­ство, ви­руб­ка лі­су, не­за­кон­ний ви­до­бу­ток при­ро­дних ре­сур­сів. За­по­від­ні те­ри­то­рії в основ­но­му по­стра­жда­ли че­рез те, що їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли як най­більш зру­чні для роз­мі­ще­н­ня військ. Сьо­го­дні пра­кти­чно всі во­ни — за­мі­но­ва­ні.

«Якщо зі­бра­ти всі зві­ти, це бу­де ва­го­мо­ю­о­сно­во­ю­для фор­му­ва­н­ня до­ка­зо­вої ба­зи для ство­ре­н­ня ме­то­до­ло­гії оцін­ки еко­ло­гі­чної шко­ди, — вва­жає кан­ди­дат біо­ло­гі­чних на­ук, до­цент, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник На­ціо­наль­но­го на­у­ко­во-при­ро­дни­чо­го му­зею Ігор ЗАГОРОДНЮК. — Ме­не за­про­си­ли як лю­ди­ну, яка ба­га­то пра­цю­ва­ла в за­по­від­ни­ках схо­ду Укра­ї­ни, та­кож я пра­цю­вав у Лу­ган­сько­му уні­вер­си­те­ті. Вва­жаю, що ве­ли­ка скла­дність — в уза­галь­нен­ні да- них, оскіль­ки до­слі­джу­ва­ти стан при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща мо­жна за ду­же ба­га­тьма па­ра­ме­тра­ми. Біль­шість об’єктів при­ро­дно-за­по­від­но­го фон­ду роз­та­шо­ва­на на лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, в ра­йо­ні Сі­вер­сько­го Дін­ця. Пра­кти­чно всі во­ни по­тра­пи­ли під об­стрі­ли, ви­го­рі­ли. Ми спо­ді­ва­є­мо­ся й на пос­ткон­флі­ктну оцін­ку — що пі­сля за­вер­ше­н­ня зброй­ної агре­сії це мо­жна бу­де зро­би­ти на всій те­ри­то­рії Дон­ба­су. Має бу­ти пев­ний ал­го­ритм обра­хун­ків, це ре­аль­но зро­би­ти. Я вва­жаю, що ми мо­же­мо отри­ма­ти да­ні й із не­під­кон­троль­них те­ри­то­рій, бо там є лю­ди, з яки­ми ми спів­пра­цю­ва­ли до вій­ни (во­ни пра­цю­ва­ли еко­ло­га­ми, спів­ро­бі­тни­ка­ми в за­по­від­ни­ках, в ми­слив­ських го­спо­дар­ствах), у нас є кон­та­кти».

За сло­ва­ми фа­хів­ців, існу­ю­чі нор­ми між­на­ро­дно­го гу­ма­ні­тар­но­го пра­ва вста­нов­лю­ють ду­же ви­со­кий по­ро­го­вий рі­вень, аби при­тяг­ти дер­жа­ву- агре­со­ра до від­по­від­аль­но­сті за еко­ло­гі­чні по­ру­ше­н­ня. Фа­хів­ці ка­жуть, що це важ­ко до­ве­сти, то­му слід ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти всі мо­жли­ві ін­стру­мен­ти.

«РФ як кра­ї­на, яка здій­снює вій­сько­ву агре­сі­юв Укра­ї­ні, по­вин­на від­шко­до­ву­ва­ти зби­тки, зав­да­ні вна­слі­док по­ру­шень Же­нев­ських кон­вен­цій, які ре­гу­лю­ють пи­та­н­ня за­хи­сту ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня та за­хи­сту жертв вій­ни. Та­кож Ро­сія не­се від­по­від­аль­ність за шко­ду, зав­да­ну при­ро­дним об’ єктам Дон­ба­су і Кри­му, згі­дно з по­ло­же­н­ня­ми Га­азь­кої кон­вен­ції про за­ко­ни і зви­чаї су­хо­пу­тної вій­ни. Ва­жли­во ство­ри­ти до­ка­зо­ву ба­зу, яка свід­чить про участь зброй­них сил РФ у вій­сько­вій агре­сії, та до­ка­зи кон­тро­лю­РФ над зброй­ни­ми угру­по­ва­н­ня­ми Дон­ба­су, — вва­жає до­ктор юри­ди­чних на­ук, про­фе­сор ка­фе­дри між­на­ро­дно­го пра­ва Ін­сти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син Ки­їв­сько­го на- ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка Ма­ри­на МЕДВЄДЄВА. — Сьо­го­дні Укра­ї­на вже по­да­ла по­зов до Між­на­ро­дно­го су­ду ООН, але пре­дмет йо­го обме­же­ний ра­со­во­ю­дис­кри­мі­на­ці­є­ю­та фі­нан­су­ва­н­ням те­ро­ри­зму, й мі­сця для еко­ло­гі­чної шко­ди там не­має. У зв’яз­ку з цим до­ціль­но бу­ло б роз­ро­би­ти єди­ну кон­со­лі­до­ва­ну пре­тен­зію, яка, че­рез ме­ха­ні­зми ООН, пред­став­ля­є­ться дер­жа­вам-по­ру­шни­кам. Та­ка пра­кти­ка у сві­ті є: до­ста­тньо при­кла­ду ком­пен­са­ції еко­ло­гі­чної шко­ди вна­слі­док втор­гне­н­ня Іра­ку в Ку­вейт, по­ді­бні рі­ше­н­ня бу­ли по Уган­ді та Кон­го. Укра­ї­ні по­трі­бно до­кла­да­ти ма­кси­мум ди­пло­ма­ти­чних зу­силь, аби від­сто­ю­ва­ти свої ін­те­ре­си під час роз­роб­ки про­е­кту Ко­мі­сії між­на­ро­дно­го пра­ва що­до від­по­від­аль­но­сті за шко­ду дов­кі­л­лю вна­слі­док зброй­но­го кон­флі­кту. Сьо­го­дні по­зи­ція Укра­ї­ни там ду­же ва­го­ма».

За сло­ва­ми фа­хів­ців, на­ша дер­жа­ва до­мо­гла­ся прийня­т­тя в ООН та­ко­го ва­жли­во­го до­ку­мен­та, як Ре­зо­лю­ція з нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща в Про­гра­мі ООН з нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща ( ке­рів­ний ор­ган ЮНЕП з пи­тань дов­кі­л­ля в ра­йо­нах, ура­же­них зброй­ним кон­флі­ктом). Ре­зо­лю­ція дає на­дію, що пі­сля за­вер­ше­н­ня кон­флі­кту у До­не­цькій та Лу­ган­ській обла­стях про­ве­дуть пос­ткон­флі­ктний мо­ні­то­ринг дов­кі­л­ля за уча­сті екс­пер­тів ЮНЕП.

На дум­ку еко­ло­га На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Оле­ксія ВАСИЛЮКА, де­я­кі під­ра­хун­ки мо­жна зро­би­ти ди­стан­цій­но: на­при­клад, су­пу­тни­ко­ві да­ні да­ють ду­же то­чну ін­фор­ма­ці­ю­про пло­щу і кон­фі­гу­ра­ції по­жеж ( за да­ни­ми НЕЦУ, на сьо­го­дні орі­єн­тов­но чверть усіх лі­со­вих ма­си­вів за­по­від­них те­ри­то­рій Дон­ба­су по­шко­дже­но).

«Ми здій­сни­ли під­ра­хун­ки еко­ло­гі­чних втрат уна­слі­док об­стрі­лів, які від­бу­ва­ли­ся в ре­гіо­наль­но­му ланд­ша­фтно­му пар­ку «До­не­цький кряж», що бі­ля Ша­хтар­ська: оці­ни­ли, скіль­ки де­рев, якої по­ро­ди, ві­ку, тов­щи­ни по­шко­дже­но, і ви­йшло, що втра­ти дер­жа­ви тіль­ки в цьо­му пар­ку — 14 мі­льяр­дів гри­вень. Мо­жна по­ра­ху­ва­ти во­рон­ки, сту­пінь за­бру­дне­н­ня ґрун­ту: на­при­клад, сна­ряд 120 мі­лі­ме­трів мі­стить 400 г сір­ки, тож мо­жна по­ра­ху­ва­ти, скіль­ки важ­ких ме­та­лів за­ли­ша­є­ться в ґрун­ті. Ін­ша спра­ва, що ми не мо­же­мо по­ра­ху­ва­ти во­рон­ки в лі­сах, ко­ли во­рон­ка — у во­рон­ці, ко­ли не ви­бу­хнув сна­ряд » , — на­вів при­клад Оле­ксій Ва­си­люк.

Фа­хів­ці ка­жуть, що не­рід­ко у зло­чи­нах важ­ко ви­ді­ли­ти ли­ше еко­ло­гі­чну скла­до­ву. На­при­клад, за сло­ва­ми до­кто­ра юри­ди­чних на­ук, ана­лі­ти­ка Укра­їн­ської Гель­сін­ської спіл­ки з прав лю­ди­ни Ал­ли БЛАГОЇ, ди­вер­сія мо­же про­яв­ля­ти­ся у се­ми фор­мах по­ру­шень за­ко­но­дав­ства, в то­му чи­слі — у су­спіль­но не­без­пе­чних ді­ях, які пов’яза­ні з впли­вом на дов­кі­л­ля.

Най­ва­жли­ві­ше за­раз — кон­со­лі­ду­ва­ти зу­си­л­ля: зі­бра­ти ма­кси­мум фа­ктів, роз­ро­би­ти ал­го­ритм оцін­ки зав­да­ної шко­ди та роз­ро­би­ти єди­ну кон­со­лі­до­ва­ну пре­тен­зі­ю­для по­зо­ву про від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, зав­да­них дов­кі­л­лю. По­трі­бно ство­ри­ти си­сте­му уза­галь­не­н­ня ін­фор­ма­ції. Є ідея ство­ри­ти ко­мі­сі­юз ви­зна­че­н­ня еко­ло­гі­чної шко­ди та при­зна­че­н­ня ком­пен­са­ції.

ФОТО В’ЯЧЕСЛАВА АБРОСЬКІНА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.