Ре­кві­єм

У Кри­во­му Ро­зі вша­ну­ва­ли пам’ять за­хи­сни­ків Укра­ї­ни у вій­ні про­ти ро­сій­сько­го агре­со­ра

Den (Ukrainian) - - День України - Во­ло­ди­мир СТЕЦЮК, жур­на­ліст, Кри­вий Ріг

На ре­кві­єм бі­ля сте­ли пам’яті на 95-му квар­та­лі зі­бра­ло­ся близь­ко ста кри­во­ріж­ців. Уча­сни­ки жа­ло­бно­го за­хо­ду під фо­но­гра­му «Пли­не ка­ча...» за­па­ли­ли лам­пад­ки, з яких бу­ло ви­кла­де­но сим­во­лі­чний­на­пис «Кри­вийРіг — Іл-76», і вша­ну­ва­ли пам’ять за­ги­блих зем­ля­ків хви­ли­ною мов­ча­н­ня. Ре­кві­єм від­був­ся без офі­цій­них — не­о­фі­цій­них про­мов і мо­ли­тов. ...І без пер­ших — дру­гих осіб мі­ста, які на по­ді­бних за­хо­дах, пов’яза­них з тра­гі­чни­ми по­ді­я­ми на Май­да­ні та в зо­ні вій­сько­во­го кон­флі­кту на Дон­ба­сі, тра­ди­цій­но від­су­тні.

Слід на­га­да­ти, що рі­ше­н­ням ви­кон­ко­му Кри­во­різь­кої мі­ськра­ди від 8 черв­ня 2016 р. бу­ло вста­нов­ле­но «День вша­ну­ва­н­ня уча­сни­ків Ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції на схо­ді Укра­ї­ни», який­за див­ним збі­гом при­пав якраз на тра­гі­чну да­ту 14 черв­ня. Са­ме цьо­го дня 2014 ро­ку в не­бі над Лу­ган­ським ле­то­ви­щем ро­сій­ськи­ми на­йман­ця­ми бу­ло зби­то вій­сько­вий транс­порт­ний­лі­так ЗСУ Іл-76 з де­сан­тни­ка­ми 25-ї окре­мої Дні­про­пе­тров­ської по­ві­тря­но-де­сан­тної бри­га­ди на бор­ту. Всі де­сан­тни­ки бу­ли до­бро­воль­ця­ми.

Се­ред 49 за­ги­блих — 33 із Дні­про­пе­тров­щи­ни, в то­му чи­слі се­ме­ро — із Кри­во­ріж­жя. Це ко­ман­дир взво­ду, стар­ший­лей те­нант Ва­ле­рійАл­ту­нін; ко­ман­дир гар­ма­ти, сер­жант Єв­ген Рє­зні­ков; ко­ман­дир від­ді­ле­н­ня, мо­лод­ший­сер­жант Павло Ко­снар; стар­ший­сол­дат Ан­тон Са­мо­хін; стрі­лець- зе­ні­тник Ста­ні­слав Ду­бя­га; сол­дат Іл­ля Гай­дук, член екі­па­жу лі­та­ка — стар­ший­по­ві­тря­ний­стрі­лець, пра­пор­щик Оле­ксандр Ко­ва­лик. Та­ки­ми бу­ли пер­ші втра­ти в цій­не­ого­ло­ше­ній­вій ні се­ред зем­ля­ків- кри­во­ріж­ців, які за по­кли­ком сво­го сер­ця пі­шли до­бро­воль­ця­ми за­хи­ща­ти свою кра­ї­ну.

Кри­во­ріж­цю Іл­лі Гай­ду­ку за ти­ждень до за­ги­бе­лі ви­пов­нив­ся ли­ше 21 рік. Та хло­пець уже встиг від­слу­жи­ти стро­ко­ву слу­жбу йвід­сто­я­ти май­же всю ре­во­лю­цію на ба­ри­ка­дах Май­да­ну, а ко­ли по­ча­ли роз­гор­та­ти­ся вій­сько­ві дії на Дон­ба­сі, одра­зу пі­шов до військ­ко­ма­ту про­си­ти­ся зно­ву до вій­ська. Став­ши бій­цем по­ві­тря­но-де­сан­тної бри­га­ди, роз­ра­хо­ву­вав не­вдов­зі по­вер­ну­ти­ся додому з пе­ре­мо­гою, адже у ве­ре­сні мав одру­жи­ти­ся. Однак жи­т­тя ймир­ні жит­тє­ві пла­ни до­бро­воль­ця із Кри­во­го Ро­гу та йо­го по­бра­ти­мів обір­ва­ли­ся в не­бі над фа­кти­чно вже оку­по­ва­ним Лу­ган­ськом.

Вар­то та­кож на­га­да­ти, що пер­шим із кри­во­ріж­ців за­ги­нув у бою під Слов’ ян­ськом ме­ха­ні­кво­дій25- ї по­ві­тря­но- де­сан­тної бри­га­ди Ан­тон Ігна­тчен­ко, ко­трий13 черв­ня 2014 ро­ку ви­йшов на зав­да­н­ня у скла­ді роз­ві­д­гру­пи і, зни­щив­ши во­гне­ву то­чку про­тив­ни­ка, вря­ту­вав жи­т­тя сво­їх бо­йо­вих по­бра­ти­мів. За про­яв­ле­ний­ге­ро­їзм сол­да­та Ан­то­на Ігна­тчен­ка на­го­ро­дже­но ор­де­ном « За му­жність » III сту­пе­ня ( по­смер­тно).

Про­тя­гом трьох ро­ків вій­ни на Дон­ба­сі Кри­во­ріж­жя втра­ти­ло 134-х сво­їх кра­щих си­нів, які за­ги­ну­ли, за­хи­ща­ю­чи дер­жав­ний­су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.