Як «зв’яза­ти» ча­си-4

Мо­нар­хія в ХХІ сто­літ­ті — на при­кла­ді Ко­ро­лів­ства Шве­ція

Den (Ukrainian) - - Монархія В Ххi Столітті - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Га­зе­та «День» про­дов­жує на сво­їх сто­рін­ках дис­ку­сію що­до ді­є­зда­тно­сті та де­мо­кра­ти­чно­сті ін­сти­ту­ту мо­нар­хії в кра­ї­нах Єв­ро­пи. Ми по­ча­ли ви­сві­тлю­ва­ти цю те­му з при­кла­ду Ве­ли­ко­бри­та­нії. У стат­ті під на­звою «Мо­нар­хі­чна ідея у ХХI сто­літ­ті» за­зна­ча­є­ться, що «для ве­ли­кої ча­сти­ни бри­тан­ців ко­ро­на — це не просто істо­ри­чний­су­ве­нір, а й ціл­ком пра­це­зда­тнийі по­трі­бнийу су­ча­сно­му сві­ті ін­сти­тут». З ін­шо­го бо­ку, ав­тор «Дня» фі­ло­соф Ан­дрійБа­у­мей стер на­вів ар­гу­мен­ти на ко­ристь то­го, що мо­нар­хія є су­ча­сною («День» №78—79). А у «Дні» №№83—84, 93—94 і 97—98 від­по­від­но за 18 трав­ня, 1 та 8 черв­ня ц. р. ми роз­по­ві­ли про роль мо­нар­хії в Да­нії, Ні­дер­лан­дах та Іспа­нії. Про­по­ну­є­мо чи­та­чам по­гляд на те, як за­без­пе­чу­є­ться зв’язок ми­ну­ло­го із су­ча­сним у Ко­ро­лів­стві Шве­ція.

ПРО ОСО­БЛИ­ВО­СТІ ШВЕДСЬКОЇ МО­НАР­ХІЇ

«На­ша мо­нар­хія бу­ла за­по­ча­тко­ва­на п’ять сто­літь то­му Гу­ста­вом Ва­за, який­став пер­шим ко­ро­лем і з яко­го по­са­да гла­ви шведської дер- жа­ви пе­ре­да­ва­ла­ся у спа­док. А сам Гу­став Ва­за був обра­ним ко­ро­лем 6 черв­ня 1523 ро­ку», — роз­по­вів «Дню» за­сту­пник го­ло­ви Мі­сії, ра­дник По­соль­ства Ко­ро­лів­ства Шве­ція Ген­рік НУРБЕРГ. За йо­го сло­ва­ми, Гу­став Ва­за не вва­жа­є­ться ве­ли­ким пред­ком швед­ських ко­ро­лів, бо пі­сля ньо­го бу­ло де­кіль­ка змін, де­кіль­ка ди­на­стій, і за­раз у нас зно­ву є чин­ною кон­сти­ту­цій­на мо­нар­хія, в якій ко­ро­ля бу­ло обра­но.

Пан Нурберг від­зна­чив, що між скан­ди­нав­ськи­ми мо­нар­хі­я­ми існує ба­га­то схо­жо­го. Це по­ясню­є­ться тим, що во­ни під­три­му­ва­лись ті­сні зв’яз­ки йві­дно­си­ни між со­бою, ска­зав він і до­дав: наш швед­ський­ко­роль — ку­зен дат­ської ко­ро­ле­ви.

Ін­ший­ва­жли­вий­аспект Шведської мо­нар­хії по­ля­гає в то­му, що ми пов­ні­стю усві­дом­лю­є­мо, що ко­роль, на­віть якщо він фор­маль­но є гла­вою дер­жа­ви, не грає по­лі­ти­чної ро­лі. Я ду­маю, якщо швед­ська мо­нар­хія ре­аль­но ма­ла вплив на по­лі­ти­чне жи­т­тя у Шве­ції, то­ді бу­ло б зна­чно біль­ше ске­пти­ци­зму що­до та­кою устрою, — від­зна­чив ди­пло­мат.

65% ШВЕДІВ ВИСТУПАЮТЬ ЗА ЗБЕ­РЕ­ЖЕ­Н­НЯ МО­НАР­ХІЇ

Для ме­не як швед­сько­го гро­ма­дя­ни­на, — про­дов­жує пан Нурберг, — ці­ка­вим є те, що ба­га­то шведів, якщо нам до­ве­лось за­но­во від­най­ти но­ву дер­жа­ву у Шве­ції, по­го­ди­ли­ся б ма­ти по­са­ду го­ло­ви дер­жа­ви, якийу­спад­ко­ву­вав би її від ба­тька чи ма­те­рі ді­тям. З ін­шо­го бо­ку, май­же 65% шведів виступають на­справ­ді за мо­нар­хію і ба­жа­ють, щоб ця фор­ма по­лі­ти­чно­го устрою збе­ре­гла­ся.

У нас не­ба­га­то по­лі­ти­чних пар­тії, але ли­ше де­які з них мі­стять у сво­їй­пар­тій ній­про­гра­мі за­клик до за­про­ва­дже­н­ня ре­спу­блі­ки. На пра­кти­ці ці пар­тії не став­лять це пи­та­н­ня ви­со­ко в по­ря­док ден­ний, бо не­ба­га­то лю­дей від­да­дуть пе­ре­ва­гу ре­спу­блі­ці. На сьо­го­дні це не є по­лі­ти­чною про­бле­мою, яка роз­ді­ля­ла би

шведів, і що­до цьо­го не­має су­пе­ре­чок у пар­ла­мен­ті.

КО­РОЛЬ Є СИМ­ВО­ЛОМ ЄДНОСТІ ШВЕ­ЦІЇ

Май­же сто ро­ків то­му ви­ни­кла кри­за, ко­ли во­стан­нє швед­ський­ко­роль на­ма­гав­ся впли­ну­ти на швед­ську по­лі­ти­ку, — роз­по­від­ає ди­пло­мат. — Це від­бу­ва­лось під час де­ба­тів вій­сько­во­го бю­дже­ту Шве­ції 1914 ро­ку. У Єв­ро­пі розв’язу­ва­лась Пер­ша сві­то­ва вій­на, і ко­роль за­яв­ляв, що вій­сько­ві ви­тра­ти по­трі­бно збіль­ши­ти. Та­ка йо­го по­лі­ти­чна по­зи­ція спро­во­ку­ва­ла кри­зу, і то бу­ло во­стан­нє, ко­ли ко­роль будь-ко­ли на­ма­гав­ся бу­ти за­лу­че­ним у по­лі­ти­чну ді­яль­ність.

1970 ро­ку ми до­ся­гли по­лі­ти­чно­го ком­про­мі­су, за яким бу­ло чі­тко вста­нов­ле­но, що ко­роль чи ко­ро­ле­ва Шве­ції ні­ко­ли не ви­слов­лю­ва­ти­муть по­лі­ти­чних ду­мок чи по­гля­дів або за­йма­ти­муть пев­ну по­зи­цію в по­лі­ти­чних спра­вах. А це озна­чає, що по­зи­ція ко­ро­ля Шве­ції го­лов­ним чи­ном це­ре­мо­ні­аль­на і по­ля­гає у пред­став­ле­ні кра­ї­ни. Ко­роль є сим­во­лом єдності дер­жа­ви.

Ін­ша при­чи­на при­хиль­но­го став­ле­н­ня шведів до мо­нар­хії по­ля­гає в по­пу­ляр­но­сті ко­ро­лів­ської ро­ди­ни. Згі­дно з со­ціо­ло­гі­чни­ми опи­ту­ва­н­ня­ми, ни­ні­шня крон­прин­це­са Ві­кто­рія, яка одно­го дня ста­не ко­ро­ле­вою, є най­по­пу­ляр­ні­шою осо­бою у Шве­ції. Лю­ди їй ду­же до­ві­ря­ють. Тож пев­ну роль у при­хиль­но­сті мо­нар­хії ві­ді­грає осо­би­ста сим­па­тія, а в де­яких ви­пад­ках — та­кож факт, що швед­ська мо­нар­хія не спри­йма­є­ться як за­гро­за для де­мо­кра­тії.

«СЕ­РЕД ШЕ­СТИ НАЙ­БІЛЬШ ДЕМОКРАТИЧНИХ КРА­ЇН У СВІ­ТІ П’ЯТЬ Є МО­НАР­ХІ­Я­МИ»

Це ду­же ве­ли­кий­ком­про­міс, яко­го ми до­ся­гли, щоб збе­рі­га­ти цейі­сто­ри­чнийін­сти­тут у да­ній­стру­кту­рі вла­ди, де ко­роль є гла­вою дер­жа­ви, спі­кер обі­ймає дру­гу за ран­гом по­са­ду у кра­ї­ні, і по­тім прем’єр-мі­ністр, від­зна­чає пан Нурберг. Ко­роль від­кри­ває де­кіль­ка по­лі­ти­чних за­сі­дань, але на­справ­ді не бе­ре в них уча­сті.

Скла­дно про­ве­сти ме­жу між роз­ви­тком де­мо­кра­тії та існу­ва­н­ням мо­нар­хії у Шве­ції. Але якщо ви озна­йо­ми­те­ся з до­слі­дже­н­ням рів­ня де­мо­кра­тії у сві­ті за ми­ну­лий2016 рік, то се­ред ше­сти най­більш демократичних кра­їн у сві­ті п’ ять є мо­нар­хі­я­ми, шо­стою є Фін­лян­дія. Ду­маю, скла­дно бу­ло зро­би­ти пря­мийзв’язок між де­мо­кра­ті­єю та мо­нар­хі­єю.

Але ціл­ком оче­ви­дним є те, що це ду­же до­бре пра­цює ра­зом: пов­но­цін­на де­мо­кра­тія і на­яв­ність гла­ви дер­жа­ви, якийу­спад­ко­вує свою по­са­ду.

Швед­ський­ко­роль чи ко­ро­ле­ва зав­жди бу­ли зму­ше­ні ла­ві­ру­ва­ти між пар­ла­мен­том, пу­блі­чною дум­кою та сим­па­ті­я­ми і не мо­гли до­мі­ну­ва­ти над ни­ми. У нас був ду­же не­три­ва­лий пе­рі­од ре­аль­ної ав­то­кра­тії, ко­ли ко­роль мав усю вла­ду. Оче­ви­дно, що швед­ська пу­блі­ка не спри­ймає ди­кта­тор­ський стиль управ­лі­н­ня, то­му вла­да має бу­ти по­мір­ко­ва­ною.

ПРО РОЛЬ КО­РО­ЛІВ­СЬКОЇ РО­ДИ­НИ

На дум­ку па­на Нур­бер­га, роль ко­ро­лів­ської ро­ди­ни по­ля­гає в то­му, щоб бу­ти сим­во­лом на­ціо­наль­ної єдності. Шве­ція про­йшла че­рез ба­га­то змін і криз, які ча­сом бу­ли руй­нів­ни­ми. На­при­клад, під час цу­на­мі в Пів­ден­но- схі­днійАзії за­ги­ну­ли ба­га­то швед­ських ту­ри­стів, пе­ре­ва­жно в Та­ї­лан­ді. Ко­ли від­бу­ва­ю­ться та­кі на­ціо­наль­ні кри­зи, ко­ро­лю фа­кти­чно вда­ло­ся ста­ти сим­во­лом єдності й роз­ра­ди. Він на­справ­ді об’ єд­ну­вав шведів з но­вою Шве­ці­єю, яка змі­ню­є­ться. Адже ба­га­то шведів на­ро­ди­ли­ся не у Шве­ції, а є шу­ка­ча­ми при­тул­ку чи мі­гран­та­ми, і це об­умов­лює ста­лий­вид єдності, якийі­снує упро­довж де­ся­ти­літь чи сто­літь.

У нас що­ро­ку ви­хо­дить кі­но­хро­ні­ка про ді­яль­ність ко­ро­лів­ської ро­ди­ни, на­при­клад за 2016 рік. І цей­до­ку­мен­таль­ний­фільм — ду­же по­пу­ляр­ний­се­ред шведів.

Фі­нан­су­ва­н­ня ко­ро­лів­ської ро­ди­ни го­лов­ним чи­ном від­бу­ва­є­ться за ра­ху­нок бю­дже­ту, якийу­хва­лю­ю­ться пар­ла­мен­том. Іна­кше ка­жу­чи, ко­ро­лів­ська ро­ди­на жи­ве за ра­ху­нок ко­штів пла­тни­ків податків. Це не­ве­ли­ка су­ма ко­штів. І якщо по­рів­ня­ти з ін­ши­ми мо­нар­хі­я­ми, то швед­ська не є най­до­рож­чою, — від­зна- чає ди­пло­мат. За йо­го сло­ва­ми, де­які до­слі­дже­н­ня від­зна­ча­ють, що ко­ро­лів­ська ро­ди­на при­но­сить ко­шти у Шве­цію, і від­бу­ва­є­ться це зав­дя­ки то­му, що во­на ві­ді­грає ва­жли­ву роль під час дер­жав­них ві­зи­тів.

Пан Нурберг від­зна­чив, що на­віть ві­зит в Укра­ї­ну ко­ро­ля Кар­ла XVI Гу­ста­ва дев’ ять ро­ків то­му су­про­во­джу­вав­ся ба­га­тьма швед­ськи­ми ком­па­ні­я­ми, які укла­да­ли кон­тра­кти. То­му існує пев­ний­при­тя­галь­ний­чин­ник мо­нар­хії, який­с­при­яє ве­ли­ким ді­ло­вим уго­дам.

Якщо го­во­ри­ти про істо­рію скан­ди­нав­ських кра­їн, то ми не­зрід­ка є ча­сти­ною одно­го ко­ро­лів­ства, яке охо­плю­ва­ло Шве­цію, Фін­лян­дію і Да­нію.

Зві­сно, в на­шійі­сто­рії бу­ла не ду­же успі­шна спів­пра­ця між Кар­лом ХІІ і геть­ма­ном Ма­зе­пою під Пол­та­вою. Від­так у нас є пев­ні зв’яз­ки між на­ши­ми кра­ї­на­ми. І це до­по­ма­гає в мо­їй­ро­бо­ті роз­ви­ва­ти швед­сько-укра­їн­ську спів­пра­цю.

Що ж до ба­жа­н­ня де­яких лю­де­йма­ти силь­но­го лі­де­ра — ба, на­віть ца­ря, то у нас, у Шве­ції ду­же ма­ло лю­дей, які виступають на та­кій­по­зи­ції. Фа­кти­чно, остан­ні со­ціо­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня що­до Укра­ї­ни та­кож по­ка­за­ли, що та­ке са­ме сто­су­є­ться Укра­ї­ни. Біль­шість укра­їн­ців вва­жа­ють, що кра­ї­на має ру­ха­тись до плю­ра­лі­сти­чно­го де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства, аніж пра­гну­ти єди­но­го силь­но­го лі­де­ра з ве­ли­ки­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми. «Я ві­рю, що май­бу­тнє по­ля­гає в то­му, щоб вла­да не зо­се­ре­джу­ва­ла­ся в одні­йосо­бі», — за­зна­чив швед­ський ди­пло­мат.

ФО­ТО З САЙ­ТА KUNGAHUSET.SE

Ко­ро­лів­ська ро­ди­на. По цен­тру — ко­роль Карл XVI і ко­ро­ле­ва Сіль­вія. Лі­во­руч — крон-прин­це­са Ві­кто­рія, яка бу­де на­сту­пною ко­ро­ле­вою

ФО­ТО З САЙ­ТА WIKIPEDIA.ORG

ФО­ТО З САЙ­ТА WIKIPEDIA.ORG

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.