На­мір хо­ро­ший, але не­зро­зумі­лий

Екс­пер­ти хо­ті­ли б зна­ти, за ра­ху­нок чо­го уряд хо­че ско­ро­ти­ти бю­дже­тний де­фі­цит і бор­ги

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Уза­ко­но­про­е­кті «Про осно­ви бю­дже­тної по­лі­ти­ки на 2018— 2020 ро­ки», який­за­зви­чай­на­зи­ва­ють «Бю­дже­тною ре­зо­лю­ці­єю», уряд Укра­ї­ни про­по­нує пар­ла­мен­ту за­крі­пи­ти по­ня­т­тя тар­ге­ту­ва­н­ня де­фі­ци­ту дер­жав­но­го бю­дже­ту й уто­чнює: в рам­ках 2% ВВП, а та­кож пе­ред­ба­чи­ти зни­же­н­ня рів­ня дер­жав­но­го бор­гу до 55% ВВП 2020 ро­ку. «Ми впро­ва­джу­є­мо тар­ге­ту­ва­н­ня бю­дже­ту з ме­тою ви­йти на без­де­фі­ци­тний­бю­джет у дов­го­стро­ко­вій­пер­спе­кти­ві. У ко­ро­тко­стро­ко­вій­пер­спе­кти­ві пла­ну­є­мо ско­ро­ти­ти де­фі­цит до 2% із 3% ВВП», — ска­зав мі­ністр фі­нан­сів Оле­ксандр Да­ни­люк, пред­став­ля­ю­чи до­ку­мент на за­сі­дан­ні Ка­бмі­ну в се­ре­ду. «У бор­го­вій­по­лі­ти­ці на­ше зав­да­н­ня — зни­же­н­ня упро­довж 2018—2020 ро­ків рів­ня дер­жав­но­го бор­гу до 55% ВВП 2020 ро­ку з 66,8%», — уто­чнив го­ло­ва Мін­фі­ну. Й уряд за­твер­див за­зна­че­ний­за­ко­но­про­ект з умо­вою йо­го до­о­пра­цю­ва­н­ня в три­ден­ний­тер­мін.

Що йго­во­ри­ти, зав­да­н­ня по­став­ле­но не з лег­ких. І це, че­сно ка­жу­чи, ро­бить честь тим, хто йо­го склав і по­ста­вив. Во­дно­час хо­ті­ло­ся б по­чу­ти, на­скіль­ки пра­виль­но обра­но час, і го­лов­не — чи ре­аль­но йо­го ви­ко­на­ти в ни­ні­шніх умо­вах. На від­по­від­ні запитання «День» по­про­сив від­по­ві­сти екс­пер­тів.

Олег УСТЕНКО,

ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Фон­ду Блей­зе­ра в Укра­ї­ні:

— Вла­да по­вин­на і на­ма­га­є­ться зни­зи­ти де­фі­цит дер­жав­но­го бю­дже­ту. Адже тя­гар бор­гу ду­же важ­кий. І йо­го на­віть не мо­жна по­рів­ню­ва­ти з ана­ло­гі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми ін­ших кра­їн. Спів­ві­дно­ше­н­ня дер­жав­но­го бор­гу і га­ран­то­ва­но­го бор­гу до вну­трі­шньо­го про­ду­кту в Укра­ї­ні на по­зна­чці близь­ко 82% ВВП. І во­но ні­би­то йне ду­же ви­со­ке, якщо по­рів­ню­ва­ти з ба­га­тьма ін­ши­ми кра­ї­на­ми. У США цей­по­ка­зник — по­над 110% ВВП, у Япо­нії — по­над 200%, у єв­ро­пей­ських кра­ї­нах — від 70 до 100% ВВП. Але в ре­аль­но­сті во­ни платять за сво­ї­ми бор-

га­ми зна­чно мен­ше, ніж Укра­ї­на. На­віть Япо­нія ви­тра­чає на об­слу­го­ву­ва­н­ня сво­го бор­гу близь­ко 2% ВВП на рік. У них за кре­ди­та­ми ду­же низь­кі відсотки. То­му що ці кра­ї­ни ма­ють ви­со­кийін­ве­сти­цій ний рей­тинг, і їхня еко­но­мі­ка ста­біль­на і пе­ред­ба­чу­ва­на. А ми по­вин­ні що­ро­ку ви­тра­ча­ти по­над 5% ВВП ли­ше на ви­пла­ту від­со­тків.

То­му стра­те­гі­чно ду­же пра­виль­не рі­ше­н­ня спро­бу­ва­ти змен­ши­ти де­фі­цит дер­жав­но­го бю­дже­ту, щоб не ство­рю­ва­ти но­вих бор­гів. Та ко­ли зни­жу­єш де­фі­цит бю­дже­ту, то не мо­жеш ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для роз­ви­тку еко­но­мі­ки бю­дже­тні сти­му­ли. І це дру­гийі прав­ди­вий­бік ме­да­лі. То­му що українська еко­но­мі­ка по­тре­бує до­да­тко­вих сти­му­лів для сво­го роз­ви­тку. І одним із них, зда­тних у ко­ро­тко­стро­ко­вій­пер­спе­кти­ві збіль­шу­ва­ти тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, справ­ді є бю­дже­тні сти- му­ли. Але в Укра­ї­ні їх не мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти, то­му що над­то не­без­пе­чно ста­ло на­ро­щу­ва­ти дер­жав­ний­борг. От­же, ідея прем’єра зни­зи­ти об­сяг де­фі­ци­ту бю­дже­ту до 2020 ро­ку (а це не ли­ше йо­го дум­ка, во­на є і в на­шо­му ме­мо­ран­ду­мі з МВФ) — це за­галь­на пла­тфор­ма для

Укра­ї­ни в сен­сі дер­жав­ної по­лі­ти­ки. Та якщо зни­жу­єш об­сяг де­фі­ци­ту, то все одно про­дов­жу­єш ви­пла­ти за дер­жбор­гом, і він мав би зни­жу­ва­тись. Але ми пам’ята­є­мо, що об­сяг на­шо­го бор­гу, гру­бо ка­жу­чи, близь­ко $70 мі­льяр­дів, а на­сту­пно­го і 2019 ро­ку ви­пла­ти за зов­ні­шні­ми бор­га­ми ста­но­ви­ти­муть $10 мі­льяр­дів. Якщо при­пу­сти­ти, що в ці ро­ки зов­ні­шній­борг не бу­де так силь­но, як ра­ні­ше, зро­ста­ти або вза­га­лі не збіль­шу­ва­ти­ме­ться, а ВВП пе­ре­ви­щить $100 мі­льяр­дів, то ймо­вір­но, що до 2020 ро­ку ми змо­же­мо бу­ти на по­зна­чці дер­жав­но­го бор­гу близь­ко 60% ВВП.

Однак прав­да йте, що при цьо­му ви­ни­кає низ­ка ри­зи­ків, на­сам­пе­ред пов’яза­них із тим, що за не­змін­ної си­сте­ми ко­ор­ди­нат (якщо не бу­де по­лі­ти­чної де­ста­бі­лі­за­ції) до 2019 ро­ку і на­віть на­при­кін­ці 2018-го ми вхо­ди­мо в но­вий­пік по­лі­ти­чно­го пе- ре­дви­бор­но­го ци­клу. І це озна­чає, що бу­де вкрай­скла­дно зни­жу­ва­ти де­фі­цит держ­бю­дже­ту. От­же, ви­ни­кає без­ліч ри­зи­ків і по­лі­ти­чно­го, і со­ці­аль­но­го пла­ну. Со­ці­аль­ні ри­зи­ки, ясна річ, по­ля­га­ють у то­му, що на­се­ле­н­ня очі­кує еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і по­лі­пше­н­ня яко­сті жи­т­тя...

Во­ло­ди­мир ПАНЧЕНКО,

екс­перт ана­лі­ти­чно­го цен­тру CND Ukraine:

— Я ду­маю, що це не ду­же пра­виль­не і не ду­же своє­ча­сне по­чи­на­н­ня. То­му що на­віть 3% ВВП де­фі­ци­ту держ­бю­дже­ту — це не­пі­д­йом­на для нас ци­фра. Адже на­віть для отри­ма­н­ня 3% по­трі­бно ско­ро­чу­ва­ти со­ці­аль­ні про­гра­ми бю­дже­ту, тоб­то зни­жу­ва­ти ви­ді­ле­н­ня ко­штів на охо­ро­ну здо­ров’я, осві­ту і на рі­зні ви­ди со­ці­аль­ної до­по­мо­ги. От­же, в те­о­рії це пра­виль­но. А на пра­кти­ці, швид­ше за все, не­д­ося­жно. Де­фі­цит бю­дже­ту мо­жна ско­ро­чу­ва­ти до будь-яко­го рів­ня. Але все пи­та­н­ня в то­му, за ра­ху­нок чо­го це ро­би­ться. А оскіль­ки у нас це від­бу­ва­є­ться за ра­ху­нок ско­ро­че­н­ня со­ці­аль­них ви­трат бю­дже­ту, пов’яза­них із май­бу­тнім роз­ви­тком кра­ї­ни і на­ції.

Що сто­су­є­ться зни­же­н­ня дер­жав­но­го бор­гу, то цьо­го мо­жна до­сяг­ти за ра­ху­нок бло­ку­ва­н­ня про­грам роз­ви­тку. Ін­ших дже­рел ско­ро­че­н­ня дер­жав­но­го бор­гу не ви­дно. На­справ­ді дер­жав­ний­борг міг би бу­ти на­віть і біль­шим, як­би по­зи­ко­ві ко­шти пря­му­ва­ли в ре­аль­ний­се­ктор еко­но­мі­ки. То­ді мо­жна бу­ло б роз­ви­ва­ти еко­но­мі­ку і зби­ра­ти біль­ше податків. Ми по­ки що йде­мо ви­клю­чно шля­хом ско­ро­че­н­ня ви­трат. Сти­ска­є­ться бі­знес, сти­ска­є­ться еко­но­мі­ка, від­по­від­но — па­да­ють до­хо­ди.

І все-та­ки ре­аль­ні мо­жли­во­сті для то­го, щоб ви­ко­на­ти та­кі пла­ни, є. На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку і цьо­го ро­ку від­зна­ча­ло­ся зна­чне по­жвав­ле­н­ня рин­ку ме­та­ло­про­ду­кції, на неї під­ня­ли­ся ці­ни, і, від­по­від­но, зро­сли стат­ті си­ро­вин­но­го екс­пор­ту, ха­ра­ктер­ні для Укра­ї­ни. Зав­дя­ки цьо­му мо­жна пе­ре­ви­ко­ну­ва­ти бю­джет, що йві­дбу­ва­є­ться. До то­го ж грив­ня сьо­го­дні змі­цни­ла­ся, і її мо­жна ще осла­блю­ва­ти до бю­дже­тно­го по­ка­зни­ка (27,2 за $1), то якісь по­ка­зни­ки мо­жна ви­ко­ну­ва­ти. А ско­ро­че­н­ня дер­жбор­гу мен­ше 60% ВВП. Що є стан­дар­тною ви­мо­гою Ва­шинг­тон­сько­го кон­сен­су­су, то не мо­жна за­бу­ва­ти, що це при­зво­дить до ви­ми­ва­н­ня ко­штів з еко­но­мі­ки, ко­ли у нас пра­кти­чно па­ра­лі­зо­ва­но кре­ди­ту­ва­н­ня бан­ків­ською си­сте­мою, вну­трі­шньо­го кре­ди­ту­ва­н­ня вза­га­лі не­має. Від­по­від­но, ми ба­чи­мо та­кий­від­тік із кра­ї­ни актив­но­го бі­зне­с­еле­мен­ту. Ли­ше в Поль­щі ви­да­но 750 ти­сяч до­зво­лів на пра­це­вла­шту­ва­н­ня укра­їн­ців. І по­за сум­ні­вом, що се­ред цих лю­дей­бу­де ве­ли­ка ча­сти­на актив­но­го на­се­ле­н­ня, що їде не на за­ро­бі­тки, а для ре­є­стра­ції фірм у кра­ї­нах-су­сі­дах. То­му що там є можливість за­пу­сти­ти бі­знес і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти свій­кре­а­тив і свою актив­ність. В Укра­ї­ні це, на жаль, не­мо­жли­во.

Оле­ксій ПЛОТНИКОВ,

до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор:

— Са­ма по со­бі спро­ба роз­гля­да­ти еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку на 2018— 2020 ро­ки по­зи­тив­на. Це бли­жньо­стро­ко­ве про­гно­зу­ва­н­ня, а, як пра­ви­ло, це все у нас ро­би­ться не да­лі на­сту­пно­го ро­ку. Але в прин­ци­пі за­раз ду­же сум­нів­но га­ран­ту­ва­ти де­фі­цит бю­дже­ту в 2% ВВП або якісь ін­ші ре­чі, то­му що у нас ду­же не­стій­ка еко­но­мі­ка, яка ле­две-ле­две ви­би­ра­є­ться з кри­зи, а, мо­же, йне по­ча­ла ви­би­ра­ти­ся. Ні­хто не знає, які мо­жуть ста­ти­ся по­дії, які ні­як не опи­су­ю­ться ци­ми бла­ги­ми по­ба­жа­н­ня­ми. У нас уже бу­ли па­ра­ме­три зро­ста­н­ня ВВП в 2% цьо­го ро­ку. Та ко­ли дер­жа­ва під­три­ма­ла бло­ка­ду Дон­ба­су, ви­яви­лось, що ця ци­фра не­ста­біль­на.

Є йін­ші ре­чі, пов’яза­ні зі ста­ном зов­ні­шньо­го рин­ку, з кон’юн­кту­рою цін на ньо­му, з по­пи­том і про­по­зи­ці­єю. Я ду­маю, що ми по­чу­ли смі­ли­ве і ду­же по­зи­тив­не по­ба­жа­н­ня, але з то­чки зо­ру ви­ко­ну­ва­но­сті до­во­лі сум­нів­не. Що­до дер­жав­но­го бор­гу теж да­ле­ко не­про­ста ситуація. Адже по­трі­бно чи­мось об­слу­го­ву­ва­ти по­то­чний­борг. Для цьо­го по­трі­бна або сер­йо­зна ре­стру­кту­ри­за­ція, або но­ві по­зи­ки. А па­ра­ме­три, що за­кла­да­ю­ться в бю­дже­тну ре­зо­лю­цію, мо­жуть бу­ти ли­ше на­слід­ком сер­йо­зної впев­не­но­сті в то­му, що тер­мі­ни спла­ти нам все одно пе­ре­не­суть. Якщо по­зи­ча­ти но­ві гро­ші для об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гів, то про жо­дні обме­же­н­ня на де­фі­цит бю­дже­ту йоб­ся­гу дер­жав­но­го бор­гу не мо­же бу­ти мо­ви.

Оле­ксандр КИРШ,

на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни:

— Уся спра­ва в то­му, як усе це зби­ра­ю­ться здій­сни­ти. Тар­ге­ту­ва­н­ня — це просто сло­во, ко­рінь яко­го — «тар­гет». А це по-на­шо­му — ме­та. Що са­ме зби­ра­ю­ться зро­би­ти, щоб її до­сяг­ти? Якщо по­яснень не­має, то­ді це не біль­ше, ніж сло­ва. По­ки що за ни­ми ні­чо­го не сто­їть. Ма­ють бу­ти якісь кон­кре­тні пла­ни. Що са­ме робитимуть? Без цьо­го — не­сер­йо­зна роз­мо­ва. Ви­зна­че­но на­мі­ри. Це — до­бре. А що, зби­ра­ю­ться мен­ше гро­шей­бра­ти у МВФ чи зов­сім не бра­ти? За­мі­сти­ти їх ін­ве­сти­ці­я­ми? Не­має кон­кре­ти­ки — не­має йна­пов­не­н­ня. По­ки що ні­чо­го не зро­зумі­ло...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.