ЕНЕРГIЯ опти­мі­зму і сві­тла

Про «Ма­мая, який не від­пу­скає», Віктора Ца­пка

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ма­рія СЛОБОДЯНИК, Кам’ян­ське

Уні­каль­ний фе­сти­валь в Укра­ї­ні, де­сять ро­ків то­му ство­ре­ний під зна­ком Ма­мая в мі­сті Кам’ян­сько­му (до пе­ре­йме­ну­ва­н­ня — Дні­про­дзер­жинськ), з ча­сом на­був ста­ту­су Все­укра­їн­сько­го істо­ри­ко-куль­ту­ро­ло­гі­чно­го фе­сти­ва­лю «Ма­майfest». За тра­ди­ці­єю на ко­ли­шніх зем­лях Вій­ська За­по­розь­ко­го що­ро­ку зу­стрі­ча­ю­ться на­у­ков­ці, ху­до­жни­ки, по­е­ти і пи­сьмен­ни­ки, кі­не­ма­то­гра­фі­сти, му­зи­кан­ти з рі­зних ку­то­чків кра­ї­ни, щоб по­зна­йо­ми­ти спіль­но­ту зі сво­ї­ми до­слі­дже­н­ня­ми, но­ви­ми тво­ра­ми, по­ді­ли­ти­ся дум­ка­ми та вра­же­н­ня­ми. На по­ча­тку черв­ня від­бу­ло­ся свя­тку­ва­н­ня юві­лей­но­го «Ма­май-festу». Йо­го за­снов­ни­ця — ди­ре­ктор Му­зею істо­рії мі­ста, кан­ди­дат істо­ри­чних на­ук На­та­лія Бу­ла­но­ва за­ува­жи­ла: «Від­кри­т­тя фе­сти­ва­лю збі­гло­ся з ва­жли­вою для нас да­тою — 100-річ­чям на­да­н­ня Кам’ян­сько­му ста­ту­су мі­ста. Та­кож мі­сту по­вер­ну­то істо­ри­чну на­зву, від­бу­ла­ся де­ко­му­ні­за­ція й ми на­ре­шті отри­ма­ли мар­ке­ри укра­їн­ської на­ціо­наль­ної іден­ти­чно­сті. Про це ми тіль­ки мрі­я­ли, ко­ли роз­по­чи­на­ли фе­сти­валь. Ни­ні свя­тку­є­мо ще один юві­лей — 100-річ­чя УНР, Укра­їн­ської ре­во­лю­ції, чо­му, вла­сне, при­свя­че­ний «Ма­майfest». Ця те­ма є на­дзви­чай­но акту­аль­ною, ко­ли три­ває ро­сій­сько-українська вій­на, ко­ли що­дня ги­нуть лю­ди, і нам по­трі­бен історичний до­свід для то­го, щоб Укра­ї­на пе­ре­мо­гла в цій стра­шній не­люд­ській вій­ні».

Осно­ву істо­ри­ко-куль­ту­ро­ло­гі­чно­го фе­сти­ва­лю « Ма­май- fest » за­зви­чай ста­нов­лять ви­став­ки обра­зо­твор­чо­го ми­сте­цтва. Цьо­го ро­ку їх де­кіль­ка. На­при­клад, в окре­мій екс­по­зи­ції бу­ли пред­став­ле­ні ори­гі­на­ли ілю­стра­цій Оле­га Кі­на­ля до кни­жок В. Бі­лін­сько­го «Кня­зі Га­ли­цькі-Острозь­кі — бу­дів­ни­чі дер­жа­ви». Це май­же трид­цять фі­лі­гран­но ви­ко­на­них у су­ча­сній ін­тер­пре­та­ції порт­ре­тів кня­зів. Ши­ро­ко пред­став­ле­на ди­тя­ча твор­чість на кон­кур­сній ви­став­ці «Ко­зак Ма­май та йо­го пі­сня». Збір­на ху­до­жня ви­став­ка «Ма­май: дух Сте­пу та Во­лі» об’єд­на­ла по­над 80 тво­рів ми­тців із Ки­є­ва, Хар­ко­ва, Тер­но­по­ля, Дні­пра, Кам’ян­сько­го, Він­ни­ці, За­по­ріж­жя, Пол­та­ви та ін­ших міст...

Енер­гі­єю опти­мі­зму та сві­тла на­пов­ни­ла одну із зал му­зею пер­со­наль­на ви­став­ка чле­на На­ціо­наль­ної спіл­ки ху­до­жни­ків Укра­ї­ни, жи­во­пи­сця із Пол­тав­ської обла­сті Віктора Ца­пка. На ній пред­став­ле­но 24 по­ло­тна пе­ре­ва­жно ве­ли­ко­го фор­ма­ту з від­обра­же­н­ням ре­аль­но­го сві­ту че­рез сим­во­ли Ма­мая та пей­за­жі рі­зних місць Укра­ї­ни, де ми­тцю до­ве­ло­ся жи­ти. Він на­ро­див­ся у Хер­сон­ській обла­сті, зро­став на Хмель­нич­чи­ні, де фор­му­вав­ся як твор­ча осо­би­стість. З від­зна­кою за­кін­чив Оде­ське ху­до­жнє учи­ли­ще ім. М.Б.Гре­ко­ва, пра­цю­вав ху­до­жни­ком у Черкасах. По­тім був пе­тер­бурзь­кий 12-рі­чний пе­рі­од. Ві­ктор по­зна­йо­мив­ся з ві­до­ми­ми май­стра­ми, се­ред них був Фе­о­до­сій Гу­ме­нюк, який для ньо­го і до­сі за­ли­ша­є­ться ба­тьком жи­во­пи­су. Ко­ли го­ту­ва­ли­ся до ви­став­ки в Укра­їн­сько­му до­мі (Ки­їв), Фе­о­до­сій Гу­ме- нюк по­ра­див мо­ло­дим ху­до­жни­кам: «Ну, ви, хло­пці, жи­во­пи­сом ні­ко­го не зди­ву­є­те в Укра­ї­ні. Ви на­ма­люй­те ко­жен по Ма­маю». І Ві­ктор Ца­пко по­чав ство­рю­ва­ти ком­по­зи­цію Ма­мая.

1992 ро­ку, ще до Ки­є­ва, кар­ти­на по­тра­пи­ла на дні­про­пе­тров­ську ви­став­ку «Пан Укра­ї­на» й одер­жа­ла від­зна­ку. Ми­тець зі­знав­ся, що від­то­ді Ма­май йо­го не від­пу­скає. Скіль­ки у ньо­го кар­тин та­ко­го пла­ну, він не ра­ху­вав, до то­го ж по­стій­но про­дов­жує по­шу­ки но­вих вті­лень на­ро­дно­го ге­роя. Цьо­го ро­ку він написав кар­ти­ну «Ма­май з Май­да­ну». Ху­до­жник сам був акти­ві­стом Май­да­ну під час Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті. Цей образ спів­зву­чний сим­во­лі­чно­му зо­бра­жен­ню Та­ра­са Шев­чен­ка на кар­ти­ні «Ко­бзар», яка збе­рі­га­є­ться у фон­дах Му­зею істо­рії Кам’ян­сько­го і при­кра­си­ла об­кла­дин­ку ка­та­ло­гу, на­дру­ко­ва­но­го до пер­со­наль­ної ви­став­ки В. Ца­пка за під­трим­ки мі­ської ра­ди. Це пер­ший ка­та­ло­гу жит­ті ху­до­жни­ка, хо­ча на йо­го ра­хун­ку дві пер­со­наль­ні ви­став­ки в Укра­ї­ні (Ки­їв, Пол­та­ва) та п’ять — за кор­до­ном (Ка­на­да, США), де він жив про­тя­гом во­сьми ро­ків, по­тра­пив­ши ту­ди за ре­ко­мен­да­ції Ф. Гу­ме­ню­ка як ав­тор ви­став­ки. Там йо­го ми­сте­цьке жи­т­тя бу­ло плі­дним, але ба­жа­н­ня по­вер­ну­ти­ся в Укра­ї­ну пе­ре­си­ли­ло за­кор­дон­ні пер­спе­кти­ви, і 2007 ро­ку май­стер жи­во­пи­су по­вер­нув­ся на Ба­тьків­щи­ну. Осе­лив­ся на Пол­тав­щи­ні у твор­чо­му мі­сте­чку ми­тців. На кіль­кох по­ло­тнах, пред­став­ле­них на ви­став­ці, зо­бра­же­на ця мі­сце­вість та її ме­шкан­ці. Пе­ре­ва­жа­ють зи­мо­ві пей­за­жі, ося­я­ні со­ня­чним сві­тлом. Енер­гія ру­ху і те­пла при­су­тня в усіх кар­ти­нах ху­до­жни­ка. На­віть не­по­ру­шні ске­лі Кар­пат ди­на­мі­чні у пла­сти­ці й гар­мо­ній­но­му по­єд­нан­ні яскра­вих ко­льо­рів. Ві­ктор Ца­пко на­ле­жить до ті­єї гру­пи ху­до­жни­ків, які від по­ча­тку «Ма­майfestу» і до сьо­го­дні під­три­му­ють і вті­лю­ють ідею ду­хов­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни на те­ре­нах твор­чо­го про­е­кту Кам’ян­сько­го....

Ни­ні­шній фе­сти­валь від­крив ба­га­то но­вих гра­ней ви­вче­н­ня укра­їн­сько­го етно­су в та­ких сим­во­лах, як ко­зак Ма­май. Пі­зна­н­ня сві­ту не має меж. Як ска­зав на від­крит­ті ви­став­ки Ва­силь Кор­чин­ський, сві­до­мість тре­ба пле­ка­ти, ви­ро­щу­ва­ти, щоб не бу­ло роз­ри­ву між по­ко­лі­н­ня­ми, щоб, спи­ра­ю­чись на ми­ну­ле, ство­рю­ва­ти май­бу­тнє. Та­кі про­це­си від­бу­ва­ю­ться в мі­сті Кам’ян­сько­му, де на тлі про­ми­сло­вих гі­ган­тів фор­му­є­ться і вже пе­ре­кон­ли­во за­яв­ляє про се­бе укра­їн­ський на­у­ко­во­твор­чий осе­ре­док.

ФО­ТО АВТОРА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.