Дон­бас Ме­діа Фо­рум: по­ка­за­ти вій­ну... вій­ною

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

27— 29 черв­ня у Свя­то­гір­ську До­не­цько­ї­о­бла­сті від­бу­де­ться III Дон­бас Ме­діа Фо­рум на те­му: «Дон­бас в ме­діа: від по­пу­лі­зму до фа­ктів». Як анон­су­ють ор­га­ні­за­то­ри, в рам­ках фо­ру­му обго­во­рю­ва­ти­му­ться пи­та­н­ня по­лі­ти­чно­го по­пу­лі­зму в про­ти­став­лен­ні стан­дар­там жур­на­лі­сти­ки; го­во­ри­ти­муть про спосо­би під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти ре­да­кцій ме­діа Дон­ба­су (ме­не­джмент, за­лу­че­н­ня ре­сур­сів, но­ві те­хно­ло­гії, рі­зно­ма­ні­т­тя кон­тен­ту); дис­ку­ту­ва­ти­муть про кон­флі­ктно-чу­тли­ву жур­на­лі­сти­ку під час вій­ни. Дон­бас Ме­діа Фо­рум впер­ше від­був­ся три ро­ки то­му в Ки­є­ві, ми­ну­ло­го ро­ку — в Ма­рі­у­по­лі, а цьо­го — у Свя­то­гір­ську. Ор­га­ні­за­то­ра­ми за­хо­ду, який скон­цен­тро­ва­ний на обго­во­ре­ні го­лов­них про­блем, з яки­ми сти­ка­є­ться жур­на­ліст, ви­сві­тлю­ю­чи жи­т­тя Дон­ба­су та вій­ни, а та­кож на гло­баль­них про­бле­мах ін­фор­ма­цій­но­го про­сто­ру, ви­сту­пи­ли Ін­сти­тут де­мо­кра­ті­їім. Пи­ли­па Ор­ли­ка, До­не­цький ін­сти­тут ін­фор­ма­ці­ї­та До­не­цький прес-клуб. Участь у за­хо­ді — без­ко­штов­на. Клю­чо­ва ви­мо­га до ба­жа­ю­чих — ар­гу­мен­ту­ва­ти ва­жли­вість для про­фе­сій­но­ї­ро­бо­ти здо­бу­тих знань та на­ви­чок із за­про­по­но­ва­них тем.

Напередодні Фо­ру­му «День» зу­стрів­ся з укра­їн­ською жур­на­ліс­ткою, ме­ді­а­екс­пер­том, ви­ко­нав­чим ди­ре­кто­ром Ін­сти­ту­ту де­мо­кра­тії іме­ні Пи­ли­па Ор­ли­ка Сві­тла­ною Єре­мен­ко, щоб де­таль­ні­ше роз­пи­та­ти про зав­да­н­ня, які став­лять пе­ред со­бою ор­га­ні­за­то­ри за­хо­ду, та під­ня­ти дис­ку­сій­ну те­му стан­дар­тів про­фе­сі­їв час вій­ни.

— Цьо­го ро­ку вже втре­тє від­бу­де­ться Дон­бас Ме­діа Фо­рум. Яким бу­де го­лов­ний ме­седж за­хо­ду укра­їн­ським ко­ле­гам? Хто ста­не клю­чо­ви­ми спі­ке­ра­ми?

— Так, пер­ший Дон­бас Ме­діа Фо­рум від­був­ся у 2015 ро­ці в Ки­є­ві, дру­гий ми­ну­ло­го ро­ку — в Ма­рі­у­по­лі, а тре­тій пла­ну­є­ться в кін­ці черв­ня (27—29. — Авт.) у ма­льов­ни­чо­му Свя­то­гір­ську До­не­цько­ї­о­бла­сті.

Те­ма цьо­го­рі­чно­го фо­ру­му — «Дон­бас в ме­діа: від по­пу­лі­зму до фа­ктів». Якщо то­чні­ше, то ми бу­де­мо на­ма­га­ти­ся до­не­сти кіль­ка ме­се­джів. По-пер­ше, ми б хо­ті­ли, щоб укра­їн­ські жур­на­лі­сти і су­спіль­ство усві­дом­лю­ва­ли, що в Укра­ї­ні про­дов­жу­є­ться не­ого­ло­ше­на вій­на Ро­сії про­ти Укра­ї­ни. І гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни по­тре­бу­ють об’єктив­но­ї­ін­фор­ма­ці­ї­про всі про­бле­ми, що з цим пов’яза­ні. По-дру­ге, сьо­го­дні жур­на­лі­стам до­во­ди­ться пра­цю­ва­ти в ча­си пос­тправ­ди і по­пу­лі­зму, ко­ли го­лов­ні нью­змей­ке­ри про­го­ло­шу­ють ту «прав­ду», яка їм ви­гі­дна. Але, не­зва­жа­ю­чи на це, ме­дій­ни­ки ма­ють за­ли­ша­ти­ся об’єктив­ни­ми і від­по­від­аль­ни­ми пе­ред су­спіль­ством. Та­кож ми ще раз хо­че­мо під­ня­ти про­бле­му «мо­ви во­ро­жне­чі». Довести жур­на­лі­стам та ре­да­кто­рам, що не мо­жна уза­галь­ню­ва­ти і зви­ну­ва­чу­ва­ти всіх до­неч­чан та лу­ган­чан у се­па­ра­тист­ських на­стро­ях і ко­ла­бо­ра­ціо­ні­змі. Бо на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях ли­ша­є­ться ба­га­то па­трі­о­тів, які че­ка­ють звіль­не­н­ня укра­їн­ською ар­мі­єю. По­трі­бно ро­зу­мі­ти, що при­ни­жу­ю­чи та дис­кри­мі­ну­ю­чи пе­ре­се­лен­ців, жур­на­лі­сти пі­ді­гру­ють ро­сій­ській про­па­ган­ді.

Зав­дя­ки тре­нін­гам і май­стер­кла­сам під час Фо­ру­му ми пра­гне­мо під­ви­щи­ти про­фе­сій­ний рі­вень жур­на­лі­стів, да­ти їм но­ві зна­н­ня, до­по­мог­ти опа­ну­ва­ти но­ві те­хно­ло­гі­їв по­ши­рен­ні ін­фор­ма­ції. У ре­зуль­та­ті — спо­ді­ва­є­мо­ся під­ви­щи­ти кон­ку­рен­то­спро­мо­жність ме­діа, в пер­шу чер­гу на звіль­не­них те­ри­то­рі­ях До­не­цько­їй Лу­ган­сько­ї­о­бла­стей, та по­кра­щи­ти якість кон­тен­ту.

Тре­тій рік ми сти­ка­є­мо­ся з тим, що іно­зем­ні спі­ке­ри — екс­пер­ти і жур­на­лі­сти, яких за­про­шу­є­мо, — не мо­жуть при­їха­ти, бо в їхніх ор­га­ні­за­ці­ях існує по­лі­ти­ка без­пе­ки, яка за­бо­ро­няє їха­ти на­віть на під­кон­троль­ні Укра­ї­ні те­ри­то­рії на схо­ді Укра­ї­ни. То­му ми ду­же вдя­чні тим, хто все ж та­ки має му­жність при­їха­ти. Цьо­го ра­зу в ро­бо­ті Фо­ру­му ві­зьмуть участь Ні­ко­ля Ебно­тер, ке­рів­ник про­е­ктів Бю­ро Пред­став­ни­ка ОБСЄ з пи­тань сво­бо­ди ЗМІ (Ві­день, Ав­стрія); Єта Джа­ра, за­снов­ник ме­ре­жі Бал­кан­ських жур­на­ліст­ських роз­слі­ду­вань (BIRN), ве­ду­ча про­гра­ми «Жи­т­тя Ко­со­во» (При­шти­на, Ко­со­во); Га­брі­ель Ка­прі­е­лі­єн К’юнін, про­грам­ний ме­не­джер ор­га­ні­за­ці­ї­Fondation Hirondelle (Швей­ца­рія); Ана­ста­сія Тей­лор-Лінд, фо­то­жур­на­ліс­тка, яка спів­пра­цює з National Geographic, the Newyorker, TIME, the Sunday Times Magazine, the Telegraphmagazine.

Ми в пер­шу чер­гу хо­че­мо на­да­ти сло­во до­не­цьким і лу­ган­ським жур­на­лі­стам, які ви­му­ше­но ста­ли пе­ре­се­лен­ця­ми, але збе­ре­гли сво­ї­ме­діа і про­дов­жу­ють за­йма­ти­ся жур­на­лі­сти­кою, та­кі як жур­на­ліст «Ра­діо Сво­бо­да» Ан­дрій Ді­хтя­рен­ко, ди­ре­ктор фі­лі­ї­ПАТ НСТУ «Лу­ган­ська ре­гіо­наль­на ди­ре­кція» Ан­дрій Ша­по­ва­лов. Ці­ка­во бу­де по­чу­ти Те­тя­ну Яку­бо­вич, жур­на­ліс­тку ра­діо­про­е­кту «Ра­діо Сво­бо­да» — «Дон­бас. Ре­а­лії».

Та­кож у дис­ку­сі­ях ві­зьмуть участь Юрій Костюченко, ви­ко­нав­чий се­кре­тар Ко­мі­те­ту із си­стем­но­го ана­лі­зу Пре­зи­ді­ї­НАН Укра­ї­ни; Оле­на Са­дов­ник, прое­кт­ний ко­ор­ди­на­тор Thomson Foundation; Єв­ген Глі­бо­ви­цький, пар­тнер кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії«Pro.Mova»; Оле­ксій Га­рань, на­у­ко­вий ди­ре­ктор Фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні ініціативи» іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва, до­ктор істо­ри­чних на­ук, про­фе­сор ка­фе­дри по­лі­то­ло­гії На­УКМА, та ба­га­то ін­ших ці­ка­вих осо­би­сто­стей.

Тре­нін­ги та май­стер-кла­си про­ве­дуть со­ці­аль­ний пси­хо­лог Олег По­каль­чук; ме­ді­а­ю­рист Лю­дми­ла Пан­кра­то­ва роз­по­вість про за­хист ав­тор­ських прав; ме­ді­а­екс­перт Ін­сти­ту­ту де­мо­кра­ті­їім. Пи­ли­па Ор­ли­ка На­та­ля Сте­бли­на по­яснить, як до­три­му­ва­ти­ся стан­дар­тів жур­на­лі­сти­ки в умо­вах по­пу­лі­зму, пос­тправ­ди та ти­ску рі­зних сто­рін; про но­ві digital те­хно­ло­гі­ї­для ре­да­кцій і як їх за­сто­со­ву­ва­ти роз­ка­жуть Сер­гій По­ле­жа­ка та Оле­ксій Фур­ман; ві­до­мий жур­на­ліст-роз­слі­ду­вач Дми­тро Гнап по­ді­ли­ться сво­їм до­сві­дом... Одним сло­вом, про­гра­ма про­ду­ма­на і ду­же на­си­че­на. Спо­ді­ва­є­мо­ся, ко­жен зна­йде най­ва­жли­ві­ше і най­ці­ка­ві­ше для се­бе.

— Де­які ме­ді­а­екс­пер­ти про­ти­став­ля­ють ваш захід Львів­сько­му ме­ді­а­фо­ру­му як своє­рі­дну аль­тер­на­ти­ву. Він дій­сно ви­ник як аль­тер­на­тив­ний чи це па­ра­лель­ні про­це­си?

— Ні в яко­му ра­зі не вар­то про­ти­став­ля­ти... Ба­га­то жур­на­лі­стів, які по­бу­ва­ли на Львів­сько­му ме­ді­а­фо­ру­мі, пі­зні­ше їдуть на Дон­бас Ме­діа Фо­рум. І ствер­джу­ють, що їм ці­ка­во, і во­ни зна­хо­дять для се­бе ва­жли­ві ре­чі там і там. Я б ска­за­ла, що оби­два за­хо­ди до­пов­ню­ють один одно­го. Просто нас, ор­га­ні­за­то­рів Дон­бас Ме­діа Фо­ру­му (Ін­сти­тут де­мо­кра­ті­їім. Пи­ли­па Ор­ли­ка, До­не­цький ін­сти­тут ін­фор­ма­ції, До­не­цький прес-клуб. — Авт.), біль­ше хви­лю­ють ви­сві­тле­н­ня у ЗМІ про­блем Дон­ба­су, ви­жи­ва­н­ня ЗМІ на звіль­не­них те­ри­то­рі­ях, ін­фор­ма­цій­на ізо­ля­ція оку­по­ва­них те­ри­то­рій, пси­хо­ло­гі­чний стан жур­на­лі­стів, адже ба­га­то з них трав­мо­ва­ні вій­ною, бо про­пу­ска­ють «че­рез се­бе» те, про що пи­шуть, зні­ма­ють. Та­кож ми на­го­ло­шу­є­мо, що не­об­хі­дно на­зи­ва­ти ре­чі сво­ї­ми іме­на­ми, але не при­ни­жу­ю­чи, не дис­кри­мі­ну­ю­чи жи­те­лів оку­по­ва­них те­ри­то­рій і пе­ре­се­лен­ців. Ду­же важливо, що на Дон­бас Ме­діа Фо­рум при­їжджа­ють і жур­на­лі­сти, які під­три­му­ють Укра­ї­ну, з оку­по­ва­них те­ри­то­рій.

За­раз се­ред ме­ді­а­екс­пер­тів і жур­на­лі­стів все ча­сті­ше лу­на­ють дум­ки, що вар­то бу­ло б про­ве­сти все­укра­їн­ський ме­ді­а­фо­рум у Ки­є­ві й обго­во­ри­ти бо­лю­чі про­бле­ми ме­ді­а­спіль­но­ти, яких на­зби­ра­ло­ся ду­же ба­га­то за остан­ні ро­ки. Не у со­цме­ре­жах, а у від­кри­тих дис­ку­сі­ях. Ду­маю, це слу­шна дум­ка.

— Цьо­го ро­ку на фо­ру­мі у Льво­ві, по­при на­си­че­ну про­гра­му, важ­ко бу­ло не по­мі­ти­ти до пев­ної мі­ри йо­го «ві­дір­ва­ність» від ре­а­лій жи­т­тя укра­їн­ської жур­на­лі­сти­ки та кра­ї­ни в ці­ло­му. Ро­бо­чі па­не­лі з тем «Як ви­жи­ти куль­тур­ним ме­діа: де бра­ти те­ми і гро­ші?», «До­ку­мен­та­лі­сти­ка, якої по­тре­бує світ», «Жур­на­лі­сти­ка, що змі­нює свою роль: опти­мі­сти­чний по­гляд у ци­фро­ву еру» бу­ли б не­об­хі­дні для дис­ку­сій та май­стер-кла­сів укра­їн­ським ко­ле­гам в мир­ний час. Але в кра­ї­ні, яка во­ює, во­ни ви­да­ю­ться що­най­мен­ше дру­го­ря­дни­ми. Чо­му, на ва­шу дум­ку, мас­шта­бні за­хо­ди та­ко­го рів­ня не зав­жди ре­а­гу­ють на ви­клик ча­су та як на Дон­бас Ме­діа Фо­ру­мі уни­кну­ти зво­ро­тно­го про­це­су — то­таль­ної за­ци­кле­но­сті ви­клю­чно на те­мі вій­ни та про­бле­мах схо­ду?

— Че­рез за­ван­та­же­ність я не змо­гла по­бу­ва­ти на Львів­сько­му ме­ді­а­фо­ру­мі. То­му да­ва­ти оцін­ки вва­жаю не­ко­ре­ктним. Хо­ча, ду­маю, що те­ми, які ви на­зва­ли, та­кож акту­аль­ні й ва­жли­ві для обго­во­ре­н­ня. Бо, на­при­клад, про­бле­ми куль­ту­ри у нас ви­сві­тлю­ю­ться ду­же по­га­но.

Ду­маю, «ві­дір­ва­ність від ре­а­лій жи­т­тя» мо­жна по­ясни­ти тим, що у нас так зва­на гі­бри­дна вій­на, яка то­чи­ться в ча­сти­ні Лу­ган­сько­їй До­не­цько­ї­о­бла­стей. Ін­ша ча­сти­на Укра­ї­ни про­дов­жує мир­не жи­т­тя. Зви­чай­но, це чу­до­во, го­лов­не, щоб ми не за­бу­ва­ли, що ко­жно­го дня за наш мир і спо­кій хтось пла­тить сво­їм жи­т­тям, здо­ров’ям, ща­стям ро­дин. І це не су­хі ци­фри вій­сько­вих зві­тів, які зву­чать з екра­на, а чи­їсь жи­т­тя, чи­їсь най­рі­дні­ші лю­ди: си­ни, ба­тьки, бра­ти.

Вва­жаю, що нам вда­сться уни­кну­ти за­ци­кле­но­сті на про­бле­мах Дон­ба­су, адже ми по­ру­шу­є­мо про­бле­ми, які ха­ра­ктер­ні для всі­є­їукра­їн­ської жур­на­лі­сти­ки. До­ка­зом цьо­го є й те, що Фо­ру­мом ці­кав- ля­ться ме­дій­ни­ки з усі­є­ї­Украї ни і на­віть за­кор­дон­ні до­слі­дни­ки: Джон Ро­зен­бік ( Jon Roozenbeek Universityof Cambridge) із Кем­брі­джа та Ві­льям Дал­тон ( William Dalton) з Нью-Йорк­сько­го уні­вер­си­те­ту... Ба­жа­ю­чих так ба­га­то, що ми не в змо­зі прийня­ти всіх, і нам до­во­ди­ться від­би­ра­ти кан­ди­да­ту­ри на кон­кур­сній осно­ві.

— Якою вза­га­лі, на ва­шу дум­ку, має бу­ти українська жур­на­лі­сти­ка в ча­си вій­ни?

— Прав­ди­вою, в пер­шу чер­гу. Лю­ди по­тре­бу­ють до­сто­вір­но­їі зба­лан­со­ва­но­ї­ін­фор­ма­ції . Осо­бли­во у ча­си вій­ни. Зав­дя­ки мо­ні­то­рин­гу ре­гіо­наль­них ме­діа, який про­во­дить екс­пер­тна гру­па на­шо­го Ін­сти­ту­ту де­мо­кра­ті­їі­ме­ні Пи­ли­па Ор­ли­ка у 8 ре­гіо­нах Укра­ї­ни, ми ба­чи­мо, що, на жаль, не зав­жди жур­на­лі­сти по­ши­рю­ють об’єктив­ну ін­фор­ма­цію. Де­які ме­діа вза­га­лі за­мов­чу­ють вій­ну, про­бле­ми ве­те­ра­нів АТО, пе­ре­се­лен­ців. Ін­ші, як га­зе­та Ахме­то­ва «До­не­цкие но­во­сти», під­ні­ма­ють про­бле­ми, але не го­во­рять, хто до цьо­го при­звів. Тоб­то не на­зи­ва­ють Ро­сію оку­пан­том. Ще гір­ше, що де­які ме­діа на че­твер­то­му ро­ці вій­ни (!) про­во­дять ан­ти­укра­їн­ську ре­да­кцій­ну по­лі­ти­ку, по­ши­рю­ють про­ро­сій­ські ме­се­джі. Як, на­при­клад, оде­ський сайт «Тай­мер», жи­то­мир­ська га­зе­та «Эхо». Ми та­кож спо­сте­рі­га­є­мо, як де­які укра­їн­ські жур­на­лі­сти пі­ді­гра­ють ро­сій­ській про­па­ган­ді, пе­ред­ру­ко­ву­ю­чи та по­ши­рю­ю­чи фей­ки, на­при­клад, що­до пе­ре­се­лен­ців. Де­які пред­став­ни­ки ме­ді­а­спіль­но­ти по­ру­шу­ють пи­та­н­ня: що ва­жли­ві­ше, гро­ма­дян­ська по­зи­ція і па­трі­о­тизм чи до­три­ма­н­ня стан­дар­тів? Я не ба­чу тут су­пе­ре­чно­сті. Як мо­же жур­на­ліст не бу­ти па­трі­о­том сво­є­ї­краї ни, тим біль­ше, ко­ли йде вій­на? На мою дум­ку, па­трі­о­тизм жур­на­лі­ста якраз у то­му, щоб об’єктив­но ін­фор­му­ва­ти су­спіль­ство що­до всіх по­дій і про­це­сів, які від­бу­ва­ю­ться в кра­ї­ні.

— Ма­ні­пу­ля­ції та мі­фо­ло­гі­зо­ва­ність що­до про­блем схо­ду ча­сто є ре­зуль­та­том не­ста­чі прав­ди­вої ін­фор­ма­ції. Чи до­ста­тньо, на ва­шу дум­ку, Укра­ї­на пра­цює, зокре­ма ін­стру­мен­том МІП, над по­до­ла­н­ням ін­фор­ма­цій­ної бло­ка­ди оку­по­ва­них те­ри­то­рій?

— Не­до­ста­тньо! За три ро­ки Міністерством ін­фор­ма­цій­но­ї­по­лі­ти­ки й ін­ши­ми ін­сти­ту­ці­я­ми, які від­по­від­а­ють за ін­фор­ма­цій­ну без­пе­ку, зро­бле­но ду­же ма­ло. Ві­днов­ле­но те­ле­ви­шку на го­рі Ка­ра­чун, але си­гнал так і не по­кри­ває оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. За­те ро­сій­ські ка­на­ли пре­кра­сно пра­цю­ють не тіль­ки на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях До­не­цько­їй Лу­ган­сько­ї­о­бла­стей, а й на звіль­не­них те­ри­то­рі­ях, у «сі­рій зо­ні», в За­по­різь­кій, Хер­сон­ській, Хар­ків­ській обла­стях й на­віть у при­кор­дон­них ра­йо­нах Чер­ні­гів­сько­ї­та Сум­сько­ї­о­бла­стей. Най­гір­ша ситуація в при­фрон­то­вих ра­йо­нах, де жи­те­лі вза­га­лі не отри­му­ють ні­яко­ї­ін­фор­ма­ці­їз ве­ли­ко­ї­Украї ни. Три ро­ки лю­ди зна­хо­дя­ться під по­ту­жним пре­сом ро­сій­сько­ї­про­па­ган­ди — це ду­же не­без­пе­чно! На­віть зов­сім аде­ква­тні лю­ди змі­ню­ють свої по­гля­ди. Те, що ма­ла б ро­би­ти дер­жа­ва, ви­ко­ну­ють не­за­ле­жні ме­діа: сайт «Острів», Гро­мад­ське те­ле­ба­че­н­ня і Гро­мад­ське ра­діо, сайт «Но­во­сти Дон­бас­са» та Гро­мад­ське те­ле­ба­че­н­ня Дон­ба­су. На го­лов­них ка­на­лах кра­ї­ни зде­біль­шо­го йде вій­сько­ва хро­ні­ка, але ми май­же ні­чо­го не зна­є­мо про жи­т­тя лю­дей на оку­по­ва­них і на­віть під­кон­троль­них Укра­ї­ні те­ри­то­рі­ях. Тіль­ки єди­не ток-шоу «По­лі­лог» на «5-му ка­на­лі» сер­йо­зно по­ру­шує про­бле­ми пе­ре­се­лен­ців. Ми до­сі не ма­є­мо по­ту­жно­го іно­мов­ле­н­ня. За три ро­ки не на­вчи­ли­ся пра­цю­ва­ти на ви­пе­ре­дже­н­ня, про­ти­ді­ю­чи в ін­фор­ма­цій­ній вій­ні. Про це та­кож бу­де­мо го­во­ри­ти на Фо­ру­мі.

ФО­ТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.