«За­ва­ди­ти Ма­кро­но­ві ре­аль­но ні­хто не мо­же»

Екс­перт – про не­спо­ді­ван­ки та про­те­стне го­ло­су­ва­н­ня у дру­го­му ту­рі пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Фран­ції

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Пар­тія пре­зи­ден­та Фран­ції Ем­ма­ну­е­ля Ма­кро­на «Впе­ред, ре­спу­блі­ко» ра­зом із со­ю­зни­ка­ми здо­бу­ла аб­со­лю­тну біль­шість у ни­жній па­ла­ті пар­ла­мен­ту кра­ї­ни. Як по­ві­дом­ля­є­ться на сай­ті МВС Фран­ції, «Ре­спу­блі­ка на мар­ші» здо­бу­ває в но­во­му пар­ла­мен­ті кра­ї­ни 308 з 577 місць, при то­му, що для аб­со­лю­тної біль­шо­сті по­трі­бно 289 ман­да­тів. Окрім то­го, 42 мі­сця — у со­ю­зної Ма­кро­но­ві цен­трист­ської пар­тії «Де­мо­кра­ти­чний рух».

Спо­сте­рі­га­чі за­зна­ча­ють, що жо­дно­го ра­зу з ча­сів Шар­ля де Го­л­ля 1958 ро­ку пре­зи­дент Фран­ції не мав на­стіль­ки по­ту­жної під­трим­ки в пар­ла­мен­ті, де по­лі­ти­чна кар’єра біль­шо­сті де­пу­та­тів, що під­три­му­ють йо­го, за­ле­жить осо­би­сто від ньо­го.

Го­лов­ною опо­зи­цій­ною си­лою в пар­ла­мен­ті ста­не пар­тія «Ре­спу­блі­кан­ці», яка бу­де пред­став­ле­на 113 де­пу­та­та­ми. У со­ці­а­лі­стів — 29 місць у На­ціо­наль­них збо­рах. «Со­юз де­мо­кра­тів і не­за­ле­жних» здо­був 18 ман­да­тів. Не­за­ле­жний по­лі­ти­чний рух «Не­ско­ре­на Фран­ція» Жа­на-Лю­ка Ме­лан­шо­на , про­ве­ла до пар­ла­мен­ту 17 сво­їх пред­став­ни­ків. Упер­ше до На­ціо­наль­них збо­рів про­йшла лі­дер «На­ціо­наль­но­го фрон­ту» Ма­рін Ле Пен. Її уль­тра­пра­ва пар­тія здо­бу­де 8 ман­да­тів.

Ще одні­єю не­спо­ді­ван­кою є те, що дру­гий тур ви­бо­рів від­був­ся за низь­кої яв­ки ви­бор­ців, яка вста­но­ви­ла но­вий ан­ти­ре­корд, опу­стив­шись до по­зна­чки 42,6%.

Го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Жан-Клод Юн­кер при­ві­тав прем’єр-мі­ні­стра Фран­ції Еду­а­ра Фі­ліп­па з пе­ре­мо­жним ре­зуль­та­том пар­тії «Впе­ред!» на пар­ла­мент­ських ви­бо­рах. «Ві­та­н­ня прем’єр-мі­ні­стро­ві Еду­а­ру Фі­ліп­пу. Онов­ле­ні на­ціо­наль­ні збо­ри вті­лю­ють ка­те­го­ри­чно су­ча­сну Фран­цію і рі­шу­че на­ла­што­ва­не впи­са­ти­ся в май­бу­тнє силь­но­го Єв­ро­пей­сько­го Cо­ю­зу», — на­пи­сав він у Twitter.

Кан­цлер Ні­меч­чи­ни Ан­ге­ла Мер­кель та­кож при­ві­та­ла пре­зи­ден­та Фран­ції Ем­ма­ну­е­ля Ма­кро­на з пе­ре­мо­гою. «Ві­таю, Ем­ма­ну­е­ле Ма­крон, з оче­ви­дною пар­ла­мент­ською біль­ші­стю + подаль­ша спів­пра­ця для Ні­меч­чи­ни, Фран­ції, Єв­ро­пи», — про­ци­ту­вав Мер­кель пред­став­ник уря­ду Ні­меч­чи­ни Штеф­фен Зай­берт в Twitter.

«День» звер­нув­ся до ди­ре­кто­ра ро­сій­сько­го бю­ро жур­на­лу Politique Diplomatic Га­лі АКЕРМАН із про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ре­зуль­та­ти ви­бо­рів у Фран­ції і роз­по­ві­сти, яких пер­ших ре­зуль­та­тів слід че­ка­ти від уря­ду Ма­кро­на.

«НЕ­МАЄ ЖО­ДНИХ ПІД­СТАВ КАЗАТИ ПРО ТЕ, ЩО МИ ВСТУПИЛИ В ЕРУ МАКРОНІЗМУ БЕЗ ОПОРУ»

— Про­гно­зи що­до пе­ре­мо­ги ру­ху Ма­кро­на ра­зом із со­ю­зни­ка­ми цен­три­ста­ми бу­ли за­хмар­ни­ми: від 415 до 455 де­пу­та­тів. Ре­аль­но во­ни здо­бу­ли 350 місць, і це най­біль­ша біль­шість, яку вза­га­лі вда­ва­ло­ся здо­бу­ти будь-якій пар­тії в істо­рії П’ ятої Ре­спу­блі­ки. До ре­чі, всіх мі­ні­стрів в уря­ді Ма­кро­на бу­ло пе­ре­о­бра­но. Та­кий ре­зуль­тат по­ясню­є­ться тим, що у Фран­ції ви­бо­ри про­во­дя­ться за ма­жо­ри­тар­ни­ми окру­га­ми. Аїх — 577, і в ко­жно­му з них мо­же бу­ти по кіль­ка кан­ди­да­тів. Зокре­ма, в де­яких із них у пер­шо­му ту­рі бра­ло участь по­над 20 кан­ди­да­тів. До дру­го­го ту­ру про­хо­дять два кан­ди­да­ти, які на­бра­ли най­біль­ше го­ло­сів. І в да­но­му ра­зі пе­ре­ва­га в пер­шо­му ту­рі не га­ран­тує пе­ре­мо­ги, оскіль­ки все за­ле­жить, як го­ло­су­ва­ти­муть лю­ди, які го­ло­су­ва­ли за ін­ших кан­ди- да­тів. І то­му ре­зуль­та­ти бу­ли до­сить не­пе­ре­дба­чу­ва­ни­ми. По­дру­ге, ве­ла­ся до­сить за­пе­кла кам­па­нія. Оскіль­ки, як ме­ні зда­є­ться, фран­цу­зи зля­ка­ли­ся, що На­ціо­наль­на асам­блея бу­де вся пов­ні­стю під ко­ман­дою Ма­кро­на, що не бу­де опо­зи­ції. А455 де­пу­та­тів озна­ча­ли не аб­со­лю­тна біль­шість, а ге­ге­мо­нія, і то­му ча­сти­на ви­бор­ців го­ло­су­ва­ла за ін­шо­го кан­ди­да­та.

Я не від­ки­даю, що при­бі­чни­ки Ма­кро­на тро­хи по­сла­би­ли свої зу­си­л­ля, оскіль­ки їм зда­ва­ло­ся, що пе­ре­мо­га на та­рі­ло­чці. Тим ча­сом пра­ві, яким го­ту­ва­ли від 60 до 80 місць, здо­бу­ли 137 — май­же вдві­чі біль­ше. Во­ни про­ве­ли сер­йо­зну ро­бо­ту, аби в ко­жно­му кон­кре­тно­му окру­зі мо­бі­лі­зу­ва­ти сво­їх ви­бор­ців про­го­ло­су­ва­ти за них.

Не­спо­ді­ва­ним ре­зуль­та­том є те, що уль­тра­лі­ва пар­тія Ме­лен­шо­на «Не­ско­ре­на Фран­ція» ра­зом із ко­му­ні­сти­чною пар­ті­єю здо­бу­ла 27 місць і мо­же сфор­му­ва­ти де­пу­тат­ську фра­кцію. Адля цьо­го по­трі­бно мі­ні­мум 15 де­пу­та­тів. То­му Ма­кро­на і йо­го со­ю­зни­ки ма­ти­муть жорс­тку опо­зи­цію.

Ду­же не­спо­ді­ва­ним ста­ло те, що 8 де­пу­та­тів На­ціо­наль­но­го фрон­ту про­шли до На­ціо­наль­них збо­рів. Але це не ви­ста­чає, аби ство­ри­ти фра­кцію. Во­дно­час слід за­зна­чи­ти, що до пар­ла­мен­ту не про­йшли два скан­даль­ні чле­ни гру­пи Фран­ція-Ро­сія Тьєр­рі Ма­рі­а­ні і Ні­ко­ля Д’юїк, які ста­ран­но під­три­му­ва­ли Ро­сію і їзди­ли до Кри­му.

Усе це за­свід­чує, що по­при по­раз­ку двох основ­них по­лі­ти­чних пар­тій, ре­спу­блі­кан­ців і со­ці­а­лі­стів, ці дві по­лі­ти­чні си­ли ма­ють у пар­ла­мен­ті 227 де­пу­та­тів, які пе­ре­бу­ва­ти­муть в опо­зи­ції, і, от­же, пар­ла­мент­ське жи­т­тя бу­де до­сить бур­хли­вим і де­ба­ти до­сить жорс­тки­ми. Тоб­то не­має жо­дних під­став казати про

те, що ми вступили в еру макронізму без опору. А опір бу­де до­сить жорс­тким. Але за­ва­ди­ти Ма­кро­но­ві ре­аль­но за­раз ні­хто не мо­же, за ви­ня­тком хі­ба що ли­ше ву­ли­ці.

Він хо­че зро­би­ти за­ко­ни з пра­ці гну­чкі­ши­ми і су­ча­сні­ши­ми, та­ки­ми, що від­по­від­а­ють ни­ні­шній по­лі­ти­чній кон’юн­кту­рі. Зви­чай­но, це спри­чи­нить ве­ли­кий опір, який слід че­ка­ти не так від пар­ла­мен­ту, як від ву­ли­ці, якщо ба­га­то­міль­йон­ні про­те­сти три­ва­ти­муть мі­ся­ця­ми.

Ма­крон та­кож хо­че ско­ро­ти­ти час де­ба­тів що­до обго­во­ре­н­ня за­ко­нів, вне­се­н­ня до них усі­ля­ких по­пра­вок, ме­та яких за­бло­ку­ва­ти мі­ся­ця­ми, якщо не ро­ка­ми, прийня­т­тя за­ко­но­дав­чих актів. І, до ре­чі, зга­да­ний ви­ще Ме­лан­шон — аб­со­лю­тний чем­піон із бло­ку­ва­н­ня за­ко­нів. Ко­ро­тше ка­жу­чи, нас че­ка­ють ін­ші пра­ви­ла гри в но­во­му пар­ла­мен­ті.

— Що бу­ло ви­зна­чаль­ним у дру­го­му ту­рі, аби бу­ти обра­ним до На­ціо­наль­них збо­рів, і яку роль при цьо­му ві­ді­грав зов­ні­шній чин­ник?

— Че­рез те, що ви­бо­ри від­бу­ва­ли­ся за ма­жо­ри­тар­ним прин­ци­пом, то бу­ло важ­ко впли­ва­ти на їх ре­зуль­тат. Зви­чай­но, ду­же важ­ко оці­ни­ти, що в цей час цир­ку­лю­ва­ло в со­цме­ре­жах. З одно­го бо­ку, бу­ло пе­ре­о­бра­но де­пу­та­тів, які пра­цю­ва­ли в пар­ла­мен­ті і яких ви­бор­ці зна­ють. Але в біль­шо­сті ви­пад­ків склад На­ціо­наль­них збо­рів ра­ди­каль­но оно­вив­ся. В біль­шо­сті ви­пад­ків лю­ди вза­га­лі не зна­ли, за ко­го во­ни го­ло­су­ють і го­ло­су­ва­ли про­сто за ети­ке­том. На­при­клад, якщо ви­бо­рець вва­жав, я хо­чу, аби Ма­крон про­вів ре­фор­ми, то я вва­жаю, що він по­ви­нен ма­ти біль­шість у На­ціо­наль­них збо­рах, і го­ло­сую за кан­ди­да­та Ма­кро­на. На від­мі­ну від пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, за ці­єї си­ту­а­ції ду­же важ­ко впли­ну­ти на го­ло­си ви­бор­ців. Ре­аль­но, що впли­ну­ло, то це — ве­ли­ка хви­ля не­вдо­во­лен­н­ня, ко­ли за ре­зуль­та­та­ми пер­шо­го ту­ру пе­ред­ба­ча­ло­ся, що Ма­крон мо­же здо­бу­ти до 450 місць у На­ціо­наль­них збо­рах. Ба­га­тьом це не по­до­ба­ло­ся. То­му у дру­го­му ту­рі на мі­сцях бу­ло про­те­стне го­ло­су­ва­н­ня. Ви­бор­ці го­ло­су­ва­ли не за кан­ди­да­та Ма­кро­на, а ко­гось ін­шо­го. Ось це й ві­ді­гра­ло роль. Я не спо­сте­рі­га­ла зов­ні­шньо­го втру­ча­н­ня, зокре­ма ро­сій­сько­го на ці ви­бо­ри. Кон­кре­тно це ду­же скла­дно зро­би­ти.

— Які, на ва­шу дум­ку, ви­снов­ки слід зро­би­ти Укра­ї­ні те­пер пі­сля ви­бо­рів, зна­ю­чи но­вий склад На­ціо­наль­них збо­рів?

— У Фран­ції зов­ні­шня по­лі­ти­ка є пре­ро­га­ти­вою пре­зи­ден­та і, від­по­від­но, МЗС. Пар­ла­мент за­йма­є­ться за­ко­но­дав­чою ді­яль­ні­стю, а не зов­ні­шньо­по­лі­ти­чною. Вва­жаю, що укра­їн­ській сто­ро­ні по­трі­бно на­ма­га­ти­ся акти­ві­зу­ва­ти гру­пу укра­їнс ько­франц узь­кої дру­жби. І ува­жно сте­жи­ти за іні­ці­а­ти­ва­ми гру­пи ро­сій­сько- фран­цузь­кої дру­жби. Ці гру­пи за­йма­ю­ться рі­зни­ми іні­ці­а­ти­ва­ми пар­ла­мент­сько­го обмі­ну, що має пев­не зна­че­н­ня. Ре­аль­ну ва­гу в да­но­му ра­зі ма­ють уряд, МЗС і пре­зи­дент, а та­кож ек­спер­ти, які ото­чу­ють пре­зи­ден­та. Пі­сля не­що­дав­ніх пе­ре­мо­вин го­ло­ви Єлі­сей­сько­го па­ла­цу з ро­сій­сько­му пре­зи­ден­том у Вер­са­лі, у ме­не скла­ло­ся від­чу­т­тя, що Ма­крон як те­хно­кра­ти­чна лю­ди­на не при­ймає рі­шень ін­ту­ї­тив­но, а цьо­му пе­ре­дує сер­йо­зне опра­цю­ва­н­ня пи­тань з екс­пер­та­ми. На­скіль­ки я чу­ла про трьох йо­го екс­пер­тів, — це не пу­блі­чна ін­фор­ма­ція — то во­ни, що ду­же ва­жли­во, справ­ді ду­же сер­йо­зні ана­лі­ти­ки і геть не про­ро­сій­ські.

ФО­ТО РЕЙТЕР

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.