Ма­крон і по­стре­во­лю­цій­на ідея

На но­во­го пре­зи­ден­та по­кла­да­є­ться зав­да­н­ня: мрі­я­ти, ви­на­хо­ди­ти, за­йма­ти­ся ми­сте­цтвом «по­чи­нань»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Про­ект Син­ди­кат для «Дня»

Ні, па­ризь­кі ви­бор­ці не «ну­до­тні», як у по­не­ді­лок па­те­ти­чно ви­гу­кнув Ан­рі Ено, який втра­тив мі­сце в На­ціо­наль­них збо­рах. Не мо­жна по­ясни­ти від­мо­вою лю­дей хо­ди­ти на ви­бо­ри (що, як нам го­во­ри­ли упро­довж 30 ро­ків, ви­гі­дно На­ціо­наль­но­му фрон­ту) різ­кий сплеск по­пу­ляр­но­сті но­вої по­лі­ти­чної пар­тії фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та Ем­ма­ну­е­ля Ма­кро­на «Впе­ред, Ре­спу­блі­ка!» (La Rйpublique en Marche!). І ні, Ма­крон не роз­по­чи­нає кар’єру ди­кта­то­ра в 39 ро­ків, як і Шарль де Голль не роз­по­чав її у свої 67.

Якщо ко­ро­тко, пра­кти­чно ні­чо­го зі ска­за­но­го про фран­цузь­ку по­лі­ти­ку остан­ні­ми дня­ми не по­яснює оче­ви­дної ни­щів­ної пе­ре­мо­ги, здо­бу­тої пі­сля пер­шо­го ту­ру пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у не­ді­лю. Бур­хли­вий по­тік но­вин пі­сля ми­ну­лої не­ді­лі пе­ре­тво­рив­ся про­сто на дзвін у ву­хах тих, хто вже ба­га­то ро­ків во­ліє ні­чо­го не чу­ти.

То що ж у ре­аль­но­сті від­бу­ва­є­ться? Яким чи­ном Ма­крон, по­лі­ти­чний но­ва­чок, який, зда­ва­ло­ся, при­ре­че­ний ке­ру­ва­ти ти­ся­чею й одні­єю хис­ткою ко­а­лі­ці­єю, до­сяг без­пре­це­ден­тно­го ре­зуль­та­ту — про­вів близь­ко 400 де­пу­та­тів у 577-мі­сні На­ціо­наль­ні збо­ри під пра­по­ром пар­тії, яка ще бу­кваль­но кіль­ка мі­ся­ців то­му бу­ла, по су­ті, пар­ті­єю одні­єї лю­ди­ни?

По-пер­ше, спра­ва, зви­чай­но, у вір­ту­о­зно­сті. Ця ри­са, яка, як пи­са­ла Хан­на Арендт у сво­їх ко­мен­та­рях до « Ні­ко­ма­хо­вої ети­ки » Ари­сто­те­ля, є спіль­ною для ар­ти­стів і по­лі­ти­ків. По-дру­ге, ви­яви­лась пов­на без­дар­ність по­пу­лі­стів (Ма­рін Ле Пен спра­ва, Жа­нЛюк Ме­лан­шон злі­ва), які, як з’ясу­ва­ло­ся, пов­ні­стю ви­чер­па­ли по­лі­ти­ку під га­слом «Фран­ція пе­ред­усім».

Утім, го­лов­ний чин­ник успі­ху Ма­кро­на, як я вва­жаю, це та стру­ктур­на змі­на, яку я опи­су­вав де­сять ро­ків то­му в кни­зі «В тем­ні ча­си». Ця змі­на ни­ні до­ся­гла сво­го апо­гею.

Все по­ча­ло­ся з Фран­цузь­кої ре­во­лю­ції. Або якщо го­во­ри­ти то­чні­ше, все по­ча­ло­ся з фран­цузь­ко­го ви­на­хо­ду кон­це­пції «ре­во­лю­ції», яка швид­ко зайня­ла мі­сце на вер­ши­ні на­шо­го по­лі­ти­чно­го ми­сле­н­ня, ні­би до­ро­го­вка­зна зір­ка, при цьо­му всі ін­ші зір­ки ви­ши­ку­ва­ли­ся дов­ко­ла неї. Ті, хто при­хиль­но ста­вив­ся до ре­во­лю­цій­них пер­спе­ктив, кон­цен­тру­ва­ли­ся на лі­во­му флан­зі, а на пра­во­му — зі­бра­ли­ся ті, хто ба­чив у ре­во­лю­ції пер­ма­нен­тну за­гро­зу і бо­ров­ся з нею.

Про­те по­тім, у ко­ро­ткий про­мі­жок ча­су між ки­тай­ською ре­во­лю­ці­єю 1949 ро­ку і кам­бо­джій­ським ко­шма­ром 1975—1979 ро­ків, бу­ло зро­бле­но від­кри­т­тя: що ра­ди­каль­ні­ша ре­во­лю­ція, то більш кри­ва­вою і вар­вар­ською во­на стає. Ре­во­лю­ція, як ста­ло зро­зумі­ло, бу­ла не про­сто важ­кою або ви­сли­за­ю­чою чи не­мо­жли­вою, во­на бу­ла від­вер­то оги­дною. До­ро­го­вка­зна зір­ка по­ча­ла тем­ні­ти і пе­ре­тво­ри­лась на чор­ну ді­ру, яка по­гли­ну­ла вла­сне сві­тло і сві­тло зі­рок мен­ших. У якийсь мо­мент уся по­лі­ти­чна си­сте­ма по­вин­на бу­ла ви­бу­хну­ти.

За­раз ми до­ся­гли цьо­го мо­мен­ту. Ні, кор­до­ни між лі­ви­ми і пра­ви­ми роз­ми­ва­ю­ться у Фран­ції не впер­ше. Ті­єю чи ін­шою мі­рою так від­бу­ва­лось у Валь­мі, під час спра­ви Дрей­фу­са, в пе­рі­од уря­ду Ві­ші і що­до пи­та­н­ня ко­ло­ні­а­лі­зму.

Але са­ме на да­ле­ких кам­бо­джій­ських по­лях смер­ті 40 ро­ків то­му ре­во­лю­цій­ні ідеї і мрі­я­н­ня бу­ли роз­би­ті вщент і ней­тра­лі­зо­ва­ні. Це був за­тя­жний шок, по­віль­ний ви­бух із су­про­во­джу­ю­чим йо­го ви­бу­хо­вим ефе­ктом, си­сте­ма­ти­чне ану­лю­ва­н­ня по­лі­ти­чних меж, роз­бі­жно­стей і, вре­шті-решт, ви­зна­чень, які ста­но­ви­ли «фран­цузь­ку ви­ня­тко­вість» і яким трі­умф Ма­кро­на по­клав край.

Не­гай­но ви­ни­кає ти­ся­ча за­пи­тань: Як по­во­ди­ти­му­ться ті, хто при­йшов до вла­ди під пра­по­ром Ма­кро­на? Якщо во­ни сп’яні­лі від пе­ре­мо­ги, то з яко­го на­пря­му, ко­ли і від чи­єї ру­ки во­ни отри­ма­ють не­об­хі­дно­го ви­тве­ре­зно­го ля­па­са? Як, ко­ли і де з’яв­ля­ться про­ти­ва­ги, які аб­со­лю­тно не­об­хі­дні для нор­маль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня де­мо­кра­тії?

Є й ін­ші за­пи­та­н­ня. Ку­ди ру­ха­є­ться За­хід? За яким ком­па­сом, до яко­го го­ри­зон­ту? Ви­слів «во­дно­час» — ство­ре­н­ня ба­лан­су між про­ти­ле­жни­ми фа­кта­ми й іде­я­ми — пе­ре­тво­рив­ся на скрі­пу слов­ни­ка Ма­кро­на. Але як дов­го про­тя­гне цей «во­дно­ча­сизм» як по­лі­ти­ка?

Якщо ми справ­ді пе­ре­бу­ва­є­мо на­при­кін­ці істо­ри­чної епо­хи, яка роз­по­ча­ла­ся 1789 ро­ку, чи по­вер­не­мо­ся ми в епо­ху Про­сві­тни­цтва? Чи в пе­рі­од на­пе­ре­до­дні епо­хи Про­сві­тни­цтва, ко­ли ви­ни­кли но­ві ідеї при­ро­дно­го пра­ва і су­пу­тні їм ре­спу­блі­кан­ські іде­а­ли? Чи бу­де­мо ми пе­ре­пи­су­ва­ти «Ле­ві­а­фа­на», чи, що в прин­ци­пі одне й те ж са­ме, Вес­тфаль­ський мир, по­збув­шись цьо­го ра­зу не­об­хі­дно­сті зно­ву про­хо­ди­ти крізь тра­гі­чну ра­ди­ка­лі­за­цію Єв­ро­пи і розв’язу­ва­н­ня сві­то­вих во­єн?

Що б не го­ту­ва­ло май­бу­тнє, го­лов­ний факт аб­со­лю­тно зро­зумі­лий: Ма­крон по­ба­чив те, що йо­го по­пе­ре­дни­ки ли­ше ле­две по­мі­ча­ли. Він став ін­стру­мен­том або ре­зуль­та­том дов­го­стро­ко­вої по­дії, яка на­би­рає обер­тів на на­ших очах.

Ма­кро­ну те­пер на­ле­жить зайня­ти­ся бу­дів­ни­цтвом на зруй­но­ва­но­му по­лі і га­ран­ту­ва­ти, що кі­нець пев­но­го спосо­бу фор­му­ва­н­ня по­лі­ти­ки не озна­ча­ти­ме кі­нець по­лі­ти­ки вза­га­лі. На Ма­кро­на, а та­кож на тих, хто йо­го обрав, і на тих, хто го­ло­су­вав про­ти ньо­го або, що гір­ше, не хо­див на ви­бо­ри, по­кла­да­є­ться зав­да­н­ня ро­би­ти най­кра­ще, що ли­ше мо­жна ро­би­ти в тем­ні ча­си: мрі­я­ти, ви­на­хо­ди­ти, за­йма­ти­ся ми­сте­цтвом «по­чи­нань», яке, як вва­жа­ла Арендт, є жи­вим сер­цем пу­блі­чно­го дій­ства.

Бер­нар-Ан­рі ЛЕВІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.