Чо­му не спра­цьо­вує ін­стру­мен­та­рій ОБСЄ?

Ігор ПРОКОПЧУК: по­трі­бен по­лі­ти­ко-ди­пло­ма­ти­чний тиск, щоб зму­си­ти Ро­сій­ську Фе­де­ра­цію ви­ко­на­ти взя­ті нею зо­бов’яза­н­ня

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

ЕКСКЛЮЗИВ

Вукра­їн­сько­му су­спіль­стві існу­ють рі­зні дум­ки що­до ро­лі Ор­га­ні­за­ції з без­пе­ки та спів­ро­бі­тни­цтва у Єв­ро­пі ( ОБСЄ) за­для при­пи­не­н­ня ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі. Біль­шість укра­їн­ців вва­жає не­до­ста­тньою роль ці­єї між­на­ро­дної стру­кту­ри, яка не спро­мо­гла­ся пов­ні­стю взя­ти під мо­ні­то­ринг оку­по­ва­ну за спри­я­н­ня ро­сій­ських військ те­ри­то­рію на Дон­ба­сі, ві­до­му під абре­ві­а­ту­рою ОРДЛО ( окре­мі ра­йо­ни До­не­цької і Лу­ган­ської обла­стей). А та­кож ви­ко­на­ти зав­да­н­ня ма­кси­мум — по­вер­не­н­ня під кон­троль Укра­ї­ни цих те­ри­то­рій і ане­ксо­ва­ний Ро­сі­єю з по­ру­ше­н­ням чи­слен­них між­на­ро­дних до­го­во­рів та між­на­ро­дно­го пра­ва Крим.

« День » звер­нув­ся до По­стій­но­го пред­став­ни­ка Укра­ї­ни при між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях у Ві­дні Іго­ря ПРОКОПЧУКА з про­ха­н­ням роз­по­ві­сти, як в ОБСЄ оці­ню­ють си­ту­а­цію на Дон­ба­сі і що во­на ро­бить, аби один із її чле­нів — Ро­сія — по­вер­нув­ся до між­на­ро­дно­го пра­ва і при­пи­нив втру­ча­н­ня в укра­їн­ські спра­ви?

«РФ З ЇЇ ПРОПАГАНДИСТСЬКИМ НАРАТИВОМ ЩО­ДО «ВНУТРІШНЬОУКРАЇНСЬКОГО КОН­ФЛІ­КТУ» Є ІЗОЛЬОВАНОЮ»

— Ро­сій­ська агре­сія про­ти Укра­ї­ни, вра­хо­ву­ю­чи ро­зви­ток кон­флі­кту на Дон­ба­сі, вже по­над три ро­ки без­пе­рерв­но за­ли­ша­є­ться в прі­о­ри­те­ті на по­ряд­ку ден­но­му по­лі­ти­чних дис­ку­сій в рам­ках ОБСЄ. Що­ти­жня на за­сі­да­н­нях По­стій­ної ра­ди ОБСЄ від­бу­ва­є­ться обго­во­ре­н­ня чі­тко ви­зна­че­но­го пи­та­н­ня «Три­ва­ю­ча агре­сія Ро­сії про­ти Укра­ї­ни та не­за­кон­на оку­па­ція Кри­му».

Зо­се­ре­дже­н­ня ува­ги на цьо­му пи­тан­ні є на­слід­ком бру­таль­но­го по­ру­ше­н­ня Ро­сі­єю ба­зо­вих прин­ци­пів Гель­сін­сько­го за­клю­чно­го акту, за­кла­де­них в осно­ву ОБСЄ та єв­ро­пей­ської без­пе­ки, кар­ди­наль­них змін у без­пе­ко­во­му се­ре­до­ви­щі, а та­кож об’ єктив­но­го усві­дом­ле­н­ня від­су­тно­сті бу­дья­ких ознак змі­ни агре­сив­ної по­лі­ти­ки з бо­ку РФ. По­ва­га до ба­зо­вих прин­ци­пів ОБСЄ по­вин­на бу­ти від­нов­ле­на, і це вра­хо­вує по­ва­гу до су­ве­ре­ні­те­ту, те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті та не­по­ру­шно­сті кор­до­нів дер­жав-уча­сниць.

Зав­дя­ки ді­яль­но­сті роз­гор­ну­тої в 2014 ро­ці Спе­ці­аль­ної мо­ні­то­рин­го­вої мі­сії ОБСЄ в Укра­ї­ні де­ле­га­ції у Ві­дні на що­ден­ній осно­ві отри­му­ють онов­ле­ну ін­фор­ма­цію про по­то­чну без­пе­ко­ву і гу­ма­ні­тар­ну си­ту­а­цію на Дон­ба­сі та на­слід­ки зброй­них про­во­ка­цій і об­стрі­лів з бо­ку під­три­му­ва­них Ро­сі­єю не­за­кон­них зброй­них фор­му­вань в окре­мих ра­йо­нах До­не­цької і Лу­ган­ської обла­стей Укра­ї­ни. Укра­їн­ська сто­ро­на та ін­ші де­ле­га­ції всі­ля­ко під­три­му­ють ді­яль­ність Мі­сії та за­кли­ка­ють Ро­сію при­пи­ни­ти ці­ле­спря­мо­ва­ну кам­па­нію за­ля­ку­ва­н­ня спо­сте­рі­га­чів СММ, що здій­сню­є­ться з ме­тою при­хо­ву­ва­н­ня фа­ктів ро­сій­сько­го втру­ча­н­ня, і за­без­пе­чи­ти Мі­сії пов­ний та без­пе­ре­шко­дний до­ступ до всі­єї зо­ни кон­флі­кту на Дон­ба­сі, вра­хо­ву­ю­чи не­кон­тро­льо­ва­ну ді­лян­ку укра­їн­сько- ро­сій­сько­го кор­до­ну. Сво­бо­да пе­ре­су­ва­н­ня СММ є клю­чо­вим чин­ни­ком, який має за­без­пе­чи­ти умо­ви для мо­ні­то­рин­гу та ве­ри­фі­ка­ції згі­дно з ман­да­том СММ, однак про­зо­рість ля­кає ро­сій­ську сто­ро­ну, то­му спо­сте­рі­га­чі про­дов­жу­ють зі­штов­ху­ва­ти­ся зі зна­чни­ми обме­же­н­ня­ми. При­мі­ром, за да­ни­ми остан­ньо­го ти­жне­во­го зві­ту СММ, 86% си­ту­а­цій фі­зи­чно­го обме­же­н­ня до­сту­пу про­тя­гом ти­жня тра­пи­ли­ся на не­кон­тро­льо­ва­ній уря­дом те­ри­то­рії Укра­ї­ни на Дон­ба­сі.

Обго­во­ре­н­ня кон­флі­кту в рам­ках ОБСЄ свід­чить про не­змін­не усві­дом­ле­н­ня три­ва­ю­чої ро­сій­ської вій­сько­вої та гі­бри­дної агре­сії про­ти Укра­ї­ни. По­при обме­же­н­ня СММ ОБСЄ вда­ва­ло­ся фі­ксу­ва­ти зраз­ки вій­сько­вої те­хні­ки, яку ви­ко­ри­сто­вує ви­клю­чно ро­сій­ська ар­мія. Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція з її пропагандистським наративом що­до « внутрішньоукраїнського кон­флі­кту » є фа­кти­чно ізольованою. При цьо­му за­пе­ре­че­н­ня Ро­сі­єю фа­ктів та сво­єї ро­лі в іні­ці­ю­ван­ні та під­три­ман­ні кон­флі­кту на­да­лі ні­ве­лює мо­жли­во­сті для вжи­т­тя вкрай не­об­хі­дних до­да­тко­вих за­хо­дів з вре­гу­лю­ва­н­ня, до яких на­ле­жить за­без­пе­че­н­ня по­стій­но­го мо­ні­то­рин­гу та ве­ри­фі­ка­ції ОБСЄ на укра­їн­сько-ро­сій­сько­му дер­жав­но­му кор­до­ні зі ство­ре­н­ням зон без­пе­ки з обох сто­рін кор­до­ну, як це пе­ред­ба­че­но Мін­ським про­то­ко­лом.

«ДЕ­ЛЕ­ГА­ЦІЇ ЄС, США І КА­НА­ДИ ЗА­ЙМА­ЮТЬ ПРИНЦИПОВУ ПО­ЗИ­ЦІЮ ЩО­ДО ВІД­ПО­ВІД­АЛЬ­НО­СТІ РФ»

— На­скіль­ки актив­но на­ші со­ю­зни­ки про­су­ва­ють дум­ку, що по­трі­бно по­си­лю­ва­ти тиск на Ро­сію?

— Пи­та­н­ня, пов’яза­ні з ба­га­то­ви­мір­ні­стю і ком­пле­ксним ха­ра­кте­ром ро­сій­ської агре­сії, на по­стій­ній осно­ві де­ле­га­ція Укра­ї­ни по­ру­шує на рі­зних за­хо­дах, що від­бу­ва­ю­ться в рам­ках або під егі­дою Ор­га­ні­за­ції, в усіх трьох ви­мі­рах ОБСЄ — по­лі­ти­ко-без­пе­ко­во­му, еко­но­мі­чно- дов­кіль­но­му, гу­ма­ні­тар­но­му. Я вже зга­ду­вав про що­ти­жне­ві ре­гу­ляр­ні за­сі­да­н­ня По­стій­ної ра­ди. 31 сі­чня, 5 та 27 кві­тня від­бу­ли­ся спе­ці­аль­ні за­сі­да­н­ня, скли­ка­ні у зв’яз­ку із за­го­стре­н­ням без­пе­ко­вої та гу­ма­ні­тар­ної си­ту­а­ції на Дон­ба­сі, спри­чи­не­ним гру­би­ми по­ру­ше­н­ня­ми ре­жи­му при­пи­не­н­ня во­гню з бо­ку ро­сій­ських гі­бри­дних фор­му­вань. У рам­ках що- ти­жне­вих за­сі­дань Фо­ру­му спів­ро­бі­тни­цтва з пи­тань без­пе­ки осо­бли­ву ува­гу при­ді­ля­ють вій­сько­вим аспе­ктам, а та­кож пред­став­ля­ють фо­то— і ві­део­ма­те­рі­а­ли з до­ка­за­ми ро­сій­ської вій­сько­вої при­су­тно­сті на Дон­ба­сі.

В по­лі зо­ру по­стій­но утри­му­є­ться те­ма­ти­ка тим­ча­со­во оку­по­ва­но­го Кри­му, де три­ва­ють мас­шта­бні по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни та пе­ре­слі­ду­ва­н­ня з бо­ку ро­сій­ської оку­па­цій­ної вла­ди, яка на­ма­га­є­ться си­ло­ви­ми за­со­ба­ми ви­ти­сну­ти та при­му­си­ти за­мов­ча­ти укра­їн­ців і крим­ських та­тар з їх мо­вою, куль­ту­рою і тра­ди­ці­я­ми, а та­кож усіх тих, хто не зго­ден з не­за­кон­ною оку­па­ці­єю.

Де­ле­га­ції ЄС, США і Ка­на­ди за­йма­ють принципову по­зи­цію що­до від­по­від­аль­но­сті РФ за ви­ко­на­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей, при­пи­не­н­ня не­за­кон­ної оку­па­ції Кри­му та від­нов­ле­н­ня по­ва­ги до зо­бов’язань ОБСЄ, під­твер­джу­ю­чи, зокре­ма, го­тов­ність і на­да­лі спо­ну­ка­ти Ро­сію до ці­єї ме­ти шля­хом під­три­ма­н­ня сан­кцій­но­го ре­жи­му. Низ­ка кра­їн не ви­го­ло­шує окре­мі за­яви, а при­єд­ну­є­ться до за­яв Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. По­слі­дов­ні­стю ві­дзна­ча­є­ться по­зи­ція Ту­реч­чи­ни на під­трим­ку те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни в її між­на­ро­дно- ви­зна­них кор­до­нах, вра­хо­ву­ю­чи Крим, за­без­пе­че­н­ня пов­ної по­ва­ги прав крим­сько­та­тар­ської і укра­їн­ської спіль­нот у Кри­му, не­об­хі­дно­сті вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту мир­ни­ми за­со­ба­ми.

З огля­ду на прийня­т­тя рі­шень у рам­ках ОБСЄ ли­ше кон­сен­су­сом по­лі­ти­ко-ди­пло­ма­ти­чний тиск по­трі­бен, щоб зму­си­ти Ро­сій­ську Фе­де­ра­цію ви­ко­на­ти взя­ті нею зо­бов’яза­н­ня. Ін­фор­ма­ція, яку отри­му­ють від СММ ОБСЄ в Укра­ї­ні, де­мон­струє не­ба­жа­н­ня ро­сій­ської сто­ро­ни ім­пле­мен­ту­ва­ти Мін­ські уго­ди, пе­ред­усім їх без­пе­ко­ві та гу­ма­ні­тар­ні по­ло­же­н­ня що­до за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го ре­жи­му при­пи­не­н­ня во­гню, від­ве­де­н­ня військ і зброї та звіль­не­н­ня осіб, не­за­кон­но утри­му­ва­них Ро­сі­єю та її гі­бри­дни­ми вій­ська­ми на Дон­ба­сі. Що­ти­жня ро­сій­ській де­ле­га­ції до­во­дять по­ту­жні си­гна­ли спіль­но­ти ОБСЄ що­до кро­ків, які очі­ку­ю­ться від ро­сій­ської сто­ро­ни з ме­тою мир­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту на осно­ві прин­ци­пів та зо­бов’ язань ОБСЄ. На жаль, до­сі в Мо­скві від­су­тня на це по­лі­ти­чна во­ля.

«ЗА­СТО­СУ­ВА­Н­НЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВТРА­ЧАЄ ДІЄВІСТЬ ЧЕ­РЕЗ НЕДОБРОСОВІСНЕ СТАВ­ЛЕ­Н­НЯ ДО ВИ­КО­НА­Н­НЯ ВЗЯ­ТИХ ЗО­БОВ’ЯЗАНЬ»

— Яких ме­ха­ні­змів чи ін­стру­мен­тів бра­кує ОБСЄ, щоб дій­сно по су­ті від­по­від­а­ти сво­їй на­зві Ор­га­ні­за­ції без­пе­ки та спів­ро­бі­тни­цтва в Єв­ро­пі?

— ОБСЄ має у сво­є­му ар­се­на­лі зна­чну кіль­кість ме­ха­ні­змів та ін­стру­мен­тів, не­об­хі­дних для від- сте­же­н­ня до­три­ма­н­ня дер­жа­ва­ми-уча­сни­ця­ми ба­зо­вих прин­ци­пів ор­га­ні­за­ції і по­го­дже­них по­лі­ти­чних зо­бов’язань, які сто­су­ю­ться як вну­трі­шньо­го роз­ви­тку, зокре­ма в пло­щи­ні по­ва­ги до прав та сво­бод лю­ди­ни, так і між­дер­жав­них від­но­син і спів­ро­бі­тни­цтва. На­пра­цьо­ва­но ши­ро­кий ін­стру­мен­та­рій ре­а­гу­ва­н­ня на кри­зо­ві си­ту­а­ції з ме­тою за­по­бі­га­н­ня кон­флі­ктам. Однак за­сто­су­ва­н­ня інструментарію втра­чає дієвість че­рез недобросовісне став­ле­н­ня до ви­ко­на­н­ня взя­тих зо­бов’ язань, ко­ли, на при­кла­ді ро­сій­сько-укра­їн­сько­го кон­флі­кту, одна кра­ї­на здій­снює зброй­ну агре­сію про­ти ін­шої, за­пе­ре­чує на­ле­жність вій­сько­вих сил та зброй­них фор­му­вань і ви­ко­ри­сто­вує ди­пло­ма­тію як за­сіб по­лі­ти­чно­го при­кри­т­тя агре­сії.

Ро­зви­ток ни­ні­шньо­го кон­флі­кту до­зво­ляє ви­не­сти ва­жли­ві уро­ки, які ма­ти­муть прин­ци­по­во ва­жли­ве зна­че­н­ня для май­бу­тньо­го без­пе­ки в Єв­ро­пі, які по­вин­ні бу­ти кон­це­пту а лі­зо ва­ні з то­чки зо­ру су­ча­сних ви­кли­ків гі­бри­дної вій­ни, шля­хів та ме­то­дів ре­а­гу­ва­н­ня на ці ви­кли­ки, у то­му чи­слі че­рез роз­ши­ре­н­ня та удо­ско­на­ле­н­ня інструментарію ОБСЄ.

Окре­мі про­по­зи­ції з по­си­ле­н­ня спро­мо­жно­стей ОБСЄ бу­ли вне­се­ні на роз­гляд ми­ну­ло­го ро­ку го­ло­ву­ва­н­ням Ні­меч­чи­ни, однак во­ни зі­штов­хну­ли­ся з опо­ром ро­сій­ської сто­ро­ни. По­си­ле­н­ня спро­мо­жно­стей ор­га­ні­за­ції на­ле­жить до прі­о­ри­те­тів і ни­ні­шньо­го го­ло­ву­ва­н­ня Ав­стрії.

«ПИ­ТА­Н­НЯ РОЗ­ГОР­ТА­Н­НЯ НА ДОН­БА­СІ МИРОТВОРЧОЇ МІ­СІЇ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ НА КІЛЬ­КОХ МІЖ­НА­РО­ДНИХ МАЙ­ДАН­ЧИ­КАХ»

— На­скіль­ки ре­а­лі­сти­чною є по­лі­цей­ська мі­сія на Дон­ба­сі? І чо­го бра­кує, щоб та­ка мі­сія бу­ла ство­ре­на? Яку роль у цьо­му мо­же зі­гра­ти Єв­ро­со­юз, тим біль­ше що Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія обі­ця­ла про­кон­суль­ту­ва­ти з цьо­го пи­та­н­ня?

— Пи­та­н­ня роз­гор­та­н­ня на Дон­ба­сі миротворчої або без­пе­ко­вої мі­сії у то­му чи ін­шо­му фор­ма­ті з ме­тою під­трим­ки ре­а­лі­за­ції Мін­ських угод, зокре­ма за­без­пе­че­н­ня не­об­хі­дних без­пе­ко­вих умов пе­ред, під час та пі­сля про­ве­де­н­ня мі­сце­вих ви­бо­рів на Дон­ба­сі, від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни і стан­дар­тів ОБСЄ, обговорюється на кіль­кох між­на­ро­дних май­дан­чи­ках, вра­хо­ву­ю­чи ОБСЄ. Кіль­ка ра­ун­дів кон­суль­та­цій від­бу­ли­ся у Ві­дні про­тя­гом ми­ну­ло­го ро­ку, і ро­бо­та в цьо­му на­прям­ку має бу­ти про­дов­же­на. По­при брак до­сві­ду роз­гор­та­н­ня та­ких мі­сій у ми­ну­ло­му ге­не­раль­ний се­кре­тар ор­га­ні­за­ції чі­тко по­зна­чив го­тов­ність Се­кре­та­рі­а­ту ОБСЄ до ви­ко­на­н­ня рі­шень, які бу­дуть ухва­ле­ні дер­жа­вам иу­ча­сни­ця­ми, для чо­го не­об­хі­дно до­сяг­ти кон­сен­су­су.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.