«Iсто­рія. Укра­ї­на. Світ»

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Те­тя­на КО­ЗИ­РЄ­ВА, Львів Фо­то Ан­дрія КУБ’ЯКА

У Льво­ві де­мон­стру­ють ема­лі Оле­ксія Ко­ва­ля

Мас­шта­бну екс­по­зи­цію «Істо­рія. Укра­ї­на. Світ» з по­над двох де­ся­тків ема­ле­вих тво­рів рі­зних ро­ків та з рі­зних се­рій ки­їв­ський май­стер-ема­льєр де­мон­струє у На­ціо­наль­но­му му­зеї ім. Ан­дрея Ше­пти­цько­го.

Оле­ксій Ко­валь вже кіль­ка ро­ків пра­цює у те­хні­ці «га­ря­ча емаль», яку від­но­сять до елі­тар­них, фі­лі­гран­них ви­дів ми­сте­цтва, оскіль­ки во­на ви­ма­гає три­ва­ло­го про­це­су на­вча­н­ня і ви­со­кої фа­хо­вої під­го­тов­ки. Ми­сте­цтво­знав­ці ка­жуть, що ця не­зрів­нян­на те­хні­ка (жи­во­пи­сна і юве­лір­на во­дно­час) дає при­го­лом­шли­ві ре­зуль­та­ти, одна­че під­ко­ря­є­ться не­ба­га­тьом, по­за­як емаль... ре­тель­но доби­рає ав­то­ра. І ли­ше той, хто із ве­ли­ким тер­пі­н­ням до­ла­ти­ме всі не­спо­ді­ван­ки і тру­дно­щі, що їх зав­дає ро­бо­та у цій прим­хли­вій і ко­пі­ткій те­хні­ці, змо­же до­сяг­ти у ній зна­чних ви­сот.

У твор­чо­му ема­ле­во­му до­роб­ку Оле­ксія Ко­ва­ля — порт­ре­ти укра­їн­ських геть­ма­нів, ко­за­ків, укра- їн­ські кра­є­ви­ди, на­тюр­мор­ти, кар­ти­ни, при­свя­че­ні рі­зним куль­ту­рам сві­ту... Ми­тець у сво­їх тво­рах по­єд­нує ко­ло­ри­ти й ор­на­мен­ти, ви­ко­ри­сто­вує ін­кру­ста­ції та еле­мен­ти ма­лої пла­сти­ки. Він за­пов­нює кві­та­ми ан­ти­квар­ні ра­ми, оздо­блює ста­ро­вин­ні фо­то­гра­фії ема­ле­ви­ми окла­да­ми, ні­би ба­ви­ться з фун­кціо­наль­ни­ми та де­ко­ра­тив­ни­ми вла­сти­во­стя­ми об’єктів... А ще — бе­ре­ться за ви­ко­на­н­ня ро­біт рі­зних роз­мі­рів, від мі­ні­а­тюр до кіль­ка­ме­тро­вих пан­но.

«Де­які ро­бо­ти Оле­ксія ся­га­ють май­же двох ме­трів, — го­во­рить ку­ра­тор про­е­кту Ні­на Бур­не- вич. — Тоб­то це мо­ну­мен­таль­ні ема­ле­ві ро­бо­ти, які ду­же рід­ко хто ство­рює у сві­ті. Чо­му? Та то­му що це скла­дно, бо по­трі­бно ма­ти ви­трим­ку, по­трі­бно ма­ти ве­ли­че­зне ба­жа­н­ня... Крім то­го, вар­то бра­ти до ува­ги й ви­со­ку ці­ну ма­те­рі­а­лів (емаль ко­штує до­лар за один грам), от­же, не всі мо­жуть со­бі це до­зво­ли­ти. Але Оле­ксі­є­ві це ці­ка­во».

За­га­лом ема­лю­ва­н­ня — ду­же дав­нє ми­сте­цтво. Ко­валь на­вчав­ся ці­єї те­хні­ки близь­ко де­ся­ти ро­ків, ви­вча­ю­чи істо­рію та до­свід ки­тай­ських, іта­лій­ських, ін­дій­ських май­стрів. Удо­ско­на­лю­вав зна­н­ня в ман­дрів­ках сві­том.

«На­ле­жу до ка­те­го­рії лю­дей, яким все ці­ка­во, — го­во­рить ху­до­жник. — А осо­бли­во, ко­ли во­но сто­су­є­ться пі­зна­н­ня, тим па­че — ося­гне­н­ня яки­хось ви­щих, не­бу­ден­них, не­ор­ди­нар­них ре­чей. Ра­ні­ше я про­бу­вав се­бе у мо­за­ї­ці, фре­сці, роз­пи­сах... Але зро­зу­мів, що­га­ря­ча емаль — най­ці­ка­ві­ша, бо най­то­чні­ше від­обра­жає мої дум­ки йпо­чу­т­тя. Ду­же­при­ва­блює ме­не у про­це­сі ро­бо­ти зав­жди не­спо­ді­ва­ний ре­зуль­тат, бо ти на­че не сам тво­риш — си­лою во­гню».

Вар­то до­да­ти, що ім’ я Оле­ксія Ко­ва­ля ві­до­ме і в Укра­ї­ні, і за кор­до­ном — на Близь­ко­му Схо­ді, в Хор­ва­тії, Ін­дії та Бол­га­рії.

Що­до Льво­ва, то ми­тець ви­став­ля­є­ться тут не впер­ше — у бе­ре­зні 2015-го та сі­чні 2017-го пред­став­ляв свою твор­чість в ар­т­про­сто­рі «Зе­ле­на ка­на­па».

Те­пер от — у На­ціо­наль­но­му му­зеї ім. Ан­дрея Ше­пти­цько­го. Екс­по­зи­ція три­ва­ти­ме по­над мі­сяць — до 21 ли­пня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.