«Не­об­хі­дно роз­ро­бля­ти план між­на­ро­дної до­по­мо­ги Укра­ї­ні. Але для цьо­го і ми ма­є­мо до­по­мог­ти со­бі — ство­ри­ти умо­ви», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро ТИМЧУК, на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни

Від­бу­ло­ся за­сі­да­н­ня ро­бо­чої гру­пи з до­о­пра­цю­ва­н­ня за­ко­но­про­е­кту «Про осо­бли­во­сті дер­жав­ної по­лі­ти­ки з від­нов­ле­н­ня дер­жав­но­го су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ні над тим­ча­со­во оку­по­ва­ною те­ри­то­рі­єю До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей Укра­ї­ни » , ра­ні­ше анон­со­ва­но­го се­кре­та­рем РНБО О.Тур­чи­но­вим. У за­сі­дан­ні взя­ли участь О.Тур­чи­нов, гла­ви фра­кцій ко­а­лі­ції й де­пу­та­ти, які пра­цю­ють над про­бле­ма­ти­кою у сфе­рі нац­без­пе­ки й обо­ро­ни, пред­став­ни­ки Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни.

Ро­бо­та над за­ко­но­про­е­ктом за­кін­чу­є­ться ( три­ває узго­дже­н­ня де­яких де­та­лей), не­за­ба­ром по­ба­чи­мо йо­го в Ра­ді. Кіль­ка від­по­від­ей на за­пи­та­н­ня що­до ба­зо­вих мо­мен­тів:

— На­ві­що вза­га­лі по­трі­бен та­кий за­ко­но­про­ект?

— АТО до­зво­ли­ла зу­пи­ни­ти на­ступ ро­сі­ян на Дон­ба­сі та здій­сни­ти звіль­не­н­ня до­сить ве­ли­ких те­ри­то­рій. На­ве­сні 2014- го це був най­прийня­тні­ший фор­мат, ко­ли окрім за­пе­ре­че­н­ня Пу­ті­ним сво­єї агре­сії і сер­йо­зна ча­сти­на між­на­ро­дно­го спів­то­ва­ри­ства, зокре­ма на­ші пар­тне­ри, не ві­ри­ла в «ро­сій­ське ко­рі­н­ня» кон­флі­кту. Сьо­го­дні всі ро­зу­мі­ють, що це не вну­трі­шній кон­флікт, а агре­сія Крем­ля. Але й за­раз, хоч би як цьо­го ко­мусь хо­ті­ло­ся, ми не мо­же­мо взя­ти й ого­ло­си­ти вій­ну Ро­сії (зва­жа­ю­чи на те, що во­на й те­пер зав­зя­то за­пе­ре­чує свою агре­сію на Дон­ба­сі) — про­сто не змо­же­мо зма­га­ти­ся вій­сько­ви­ми й еко­но­мі­чни­ми по­тен­ці­а­ла­ми « без­по­се­ре­дньо», у від­кри­то­му вій­сько­во­му про­ти­сто­ян­ні двох дер­жав. Та­ка ни­ні­шня« де-фа­кто вій­на без вій­ни­де-юре»—іє­су­тьпу­тін­ської«гі­бри­дно­ї­агре­сії».На­ці­ре­а­лі­ї­ми­зна­йшли­не­менш«гі­бри­дну­від­по­відь»уви­гля­ді­цьо­го­за­ко­но­про­е­кту,ко­ли укра­їн­ська ар­мія мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся для звіль­не­н­ня оку­по­ва­них ро­сі­я­на­ми те­ри­то­рій без юри­ди­чно­го ста­ну вій­ни з РФ.

— Чо­му пи­та­н­ня пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня АТО ви­ни­кло ли­ше за­раз, на 4-му ро­ці вій­ни?

— Так, пи­та­н­ня про не­від­по­від­ність АТО ре­а­лі­ям кон­флі­кту сто­я­ло дав­но, але остан­ньою кра­плею став фа­кти­чний зрив Мо­сквою Мін­сько­го про­це­су, ко­ли з по­ча­тку 2017 р. Ро­сія ви­зна­ла «до­ку­мен­ти» «ЛДНР», за­про­ва­ди­ла в оку­по­ва­них ра­йо­нах Дон­ба­су «ру­бле­ву зо­ну», за­гар­ба­ла укра­їн­ські під­при­єм­ства під ви­гля­дом «на­ціо­на­лі­за­ції», а за­раз ву­ста­ми Пу­ті­на і йо­го ша­вок роз­мір­ко­вує про подаль­шу по су­ті ін­те­гра­цію «ЛДНР» до РФ. Ці кро­ки ро­сі­ян зму­шу­ють нас фор­су­ва­ти пи­та­н­ня ви­зна­н­ня цих те­ри­то­рій оку­по­ва­ни­ми ( так, це тре­ба бу­ло зро­би­ти дав­но, але це не озна­чає, що з ці­єї при­чи­ни не тре­ба це ро­би­ти за­раз) і пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти АТО, оскіль­ки по­ня­т­тя де оку­па­ції й ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції не­су­мі­сні.

— Чим про­по­ну­є­ться за­мі­ни­ти АТО?

— По су­ті — вій­сько­вою опе­ра­ці­єю, ке­ро­ва­ною не СБУ ( як за­раз, у ре­жи­мі АТО), а Опе­ра­тив­ним шта­бом. За­галь­не ке­рів­ни­цтво Опе­ра­тив­ним шта­бом здій­сню­ва­ти­ме Пре­зи­дент як Вер­хов­ний Го­лов­но ко­ман­ду ч ач, у пи­та­н­нях обо­ро­ни та­кож ке­рів­ни­цтво здій­снює Ген­штаб. Пре­зи­ден­то­ві да­є­ться пра­во як ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня сил і за­со­бів ВСУ в опе­ра­ції, так і за­лу­ча­ти ін­ші си­ло­ві стру­кту­ри, але під за­галь­ним ке­рів­ни­цтвом вій­сько­вих. Усі ни­ні­шні вій­сько­во-ци­віль­ні адмі­ні­стра­ції або вій­сько­ві адмі­ні­стра­ції в ра­зі ство­ре­н­ня остан­ніх та­кож «за­ми­ка­ю­ться» на Опе­ра­тив­но­му шта­бі.

— Чи за­про­ва­джу­ва­ти­ме­ться во­єн­ний стан?

— За­ко­но­про­ект ( ціл­ком у ру­слі ни­ні­шньо­го за­ко­но­дав­ства) до­зво­ляє за­про­ва­джу­ва­ти во­єн­ний стан на роз­суд Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. Про­те тре­ба ро­зу­мі­ти, що За­кон про пра­во­вий ре­жим во­єн­но­го ста­ну — це не ін­стру­мент ви­ко­ри­ста­н­ня ЗСУ, як чо­мусь ба­га­то хто впев­не­ний. Во­єн­ний стан (а він, згі­дно з тим же За­ко­ном, мо­же за­про­ва­джу­ва­ти­ся й без ста­ну вій­ни, а ли­ше в ра­зі за­гро­зи) по­лег­шує в пев­них си­ту­а­ці­ях за­без­пе­че­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня ЗСУ. У ці­ло­му ж він спря­мо­ва­ний на ви­рі­ше­н­ня адмі­ні­стра­тив­них пи­тань « під вій­сько­вих», на обме­же­н­ня прав гро­ма­дян і ЗМІ то­що (ди­ви­мо­ся За­кон «Про пра­во­вий ре­жим во­єн­но­го ста­ну»).

— Чи озна­ча­ти­ме ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­но­про­е­кту від­мо­ву Укра­ї­ни від Мін­ська?

— Ні в яко­му ра­зі. Нав­па­ки, пі­сля фа­кти­чної від­мо­ви Ро­сії від Мін­ських угод ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­но­про­е­кту й пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня АТО до­зво­лить вди­хну­ти жи­т­тя в Мін­ський про­цес, укрі­пив­ши най­ва­жли­ві­шу скла­до­ву — що сто­су­є­ться пи­тань без­пе­ки. Укра­ї­на, як і ра­ні­ше, ро­бить став­ку на по­лі­ти­ко- ди­пло­ма­ти­чний спо­сіб розв’ яза­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі. Про­те за­хи­сти­ти се­бе й зму­шу­ва­ти бу­дья­ки­ми шля­ха­ми Ро­сію до ви­ко­на­н­ня Мін­ська — на­ше свя­те пра­во й обов’язок.

І на­сам­кі­нець. Ще й не ба­чив­ши за­ко­но­про­е­кту, ба­га­то на­ших екс­пер­тів і по­лі­ти­ків уже по­си­ле­но кри­ти­ку­ють йо­го. Кри­ти­ка — це зав­жди до­бре, якщо во­на кон­стру­ктив­на. Але впев­не­ний, що жо­ден з кри­ти­ків не змо­же на сьо­го­дні за­про­по­ну­ва­ти ні­чо­го ефе­ктив­ні­шо­го й від­по­від­ні­шо­го ре­а­лі­ям кон­флі­кту на Дон­ба­сі. Якщо хтось не зго­ден — не­має про­блем, че­ка­є­мо про­по­зи­цій.

МА­ЛЮ­НОК НІКІТИ ТІТОВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.