Як її (не) лю­би­ти

Den (Ukrainian) - - Культура -

Вчо­ра Ні­коль Кі­дман ми­ну­ло рів­но 50 ро­ків. Пи­та­н­ня « хто та­ка Ні­коль Кі­дман? » зву­чить де­що аб­сур­дно. Зві­сно, всі ж зна­ють, хто це. Але для ме­не від­по­відь не оче­ви­дна. Я не знаю, хто та­ка Ні­коль Кі­дман.

Зві­сно, це не має ні­чо­го спіль­но­го з ба­наль­ним «у жін­ці має бу­ти за­гад­ка » . Я на­ма­га­ю­ся за­раз зро­зу­мі­ти, хто та­ка Кі­дман у рам­ці екра­ну.

Пе­ре­ва­жна біль­шість її актор­ських ро­біт ли­шає ме­не бай­ду­жим. По су­ті, во­на зав­жди грає се­бе. Ві­чно мо­ло­ду бі­ляв­ку, ціл­ком ясний об’ єкт за­ми­лу­ва­н­ня, оці всі зо­ло­ті ку­че­рі/ бла­ки­тні очі. Пе­ре­вті­ле­н­ня, яке при­зво­дить до актор­сько­го без­смер­тя, я там не ба­чу.

Мо­ва, от­же, про ви­ня­тки. На­при­клад, про роль де­пре­сив­ної Вір­джи­нії Вуль­фу « Го­ди­нах » Сті­ве­на Дол­дрі (2001), ко­тра на­ре­шті при­не­сла Кі­дман «Оска­ра». Про при­вид ма­те­рі-ді­то­вбив­ці в « Ін­ших » ( 2001, Але­хан­дро Аме­на­бар). На­ре­шті, про « До­гвілль » ( 2003). Що, вла­сне, зро­бив Трі­єр? Ви­ко­ри­став не так са­му Ні­коль, як по­ши­ре­не уяв­ле­н­ня про неї, оті са­мі ку­че­рі/очі. Трі­єр вки­дає у зли­ден­не, але на­ла­го­дже­не бу­т­тя мі­сте­чка До­гвілль юну стри­ма­ну кра­су­ню, що спра­цьо­вує як згу­бна про­во­ка­ція. Кра­су­ня не­зво­ру­шна, про­те без­за­хи­сна — от­же, має бу­ти вто­пта­на в ба­гно. Але Грейс-Кі­дман так са­мо не­пе­ре­дба­чу­ва­на, як і ме­шкан­ці До­гві­ля, оскіль­ки зраз­ко­ва ти­по­вість її кра­си є аб­со­лю­тно не­про­ни­кною. І то­му во­на мо­же пі­ти на кри­ва­ву пом­сту з та­кою са­мою лег­кі­стю, як і да­ти се­бе зґвал­ту­ва­ти ба­га­то ра­зів по­спіль.

Стан­дар­тна при­ва­бли­вість Кі­дман — це на­справ­ді облич­чя кри­хко­го по­ряд­ку. Це впев­не­ність, що кі­нець сві­ту не ста­не­ться, оскіль­ки ме­тро по­чи­нає хо­ди­ти о 5-й ран­ку. Жур­наль­не, ме­дій­но-ян­голь­ське, за­над­то пра­виль­не облич­чя Ні­коль ма­скує гли­бо­ко при­хо­ва­ну і на­віть для неї са­мої не­о­че­ви­дну за­гро­зу. Та­кий тон­кий шар упев­не­но­сті над на­би­тою ди­на­мі­том прір­вою.

Тож Кі­дман — це не секс- бом­ба (ці­ка­во, хтось іще вжи­ває та­ке сло­во­спо­лу­че­н­ня?). Во­на про­сто бом­ба. В умі­лих ру­ках — над­зви­чай­но по­ту­жна.

І як її (не) лю­би­ти?

ФОТО З САЙТА IMDB.COM

Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.