«Са­ме та­кі фо­то­ви­став­ки по­трі­бні Льво­ву»

Обра­ні з най­кра­щих сві­тли­ни XVIII Мі­жна­ро­дно­го фо­то­кон­кур­су «Дня» пред­став­ле­но на го­лов­ній пло­щі мі­ста

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Дми­тро ПЛАХТА, Львів

■ «А я вже бу­ла цьо­го ро­ку на ва­шій фо­то­ви­став­ці. Во­на в го­лов­но­му кор­пу­сі на­шої Львів­ської по­лі­те­хні­ки бу­ла роз­мі­ще­на, — усмі­ха­ю­чись зі­зна­є­ться сту­ден­тка Со­ло­мія, яка якраз на пло­щі Ри­нок че­ка­ла на свою ко­ле­жан­ку бі­ля стен­ду з фо­то­гра­фі­я­ми «Дня». — При­єм­но зди­во­ва­на, що сві­тли­ни те­пер мо­жна пе­ре­гля­ну­ти і в са­мі­сінь­ко­му цен­трі Льво­ва. Ще ра­ні­ше, по­ба­чив­ши ці ро­бо­ти в сво­є­му уні­вер­си­те­ті, по­ду­ма­ла, що бу­ло б чу­до­во, як­би їх роз­мі­сти­ли ще де­ін­де у Льво­ві, аби яко­мо­га біль­ше го­стей мі­ста на них по­гля­ну­ли. Хо­ча хо­ті­ло­ся б, аби тут роз­мі­сти­ли аб­со­лю­тно всі фо­то­гра­фії».

■ Мі­сяць ви­став­ки най­кра­щих сві­тлин XVIII Мі­жна­ро­дно­го фо­то­кон­кур­су «Дня» у Львів­ській по­лі­те­хні­ці за­вер­шив­ся, про­те Дні «Дня» у Льво­ві про­дов­жу­ю­ться. Те­пер сві­тли­ни ста­ли ще ближ­чи­ми до львів’ян і го­стей мі­ста. Зіні­ці­а­ти­ви ме­ра Льво­ва своє про­дов­же­н­ня ви­став­ка отри­ма­ла на го­лов­ній пло­щі мі­ста. Від вів­тор­ка, 20 черв­ня, ви­бра­ні най­кра­щі фо­то­гра­фії роз­мі­сти­ли на спе­ці­аль­них стен­дах без­по­се­ре­дньо бі­ля вхо­ду до Ра­ту­ші.

■ Ка­жуть, що у всіх львів’ян роз­мі­ре­ний і не­ква­пли­вий темп жи­т­тя. Це рад­ше сте­ре­о­тип. Справ­ді, на­віть в по­лу­день у бу­дній вів­то­рок на Пло­щі ри­нок чи­ма­ло тих, хто, зда­є­ться, ні­ку­ди не по­спі­шає або вза­га­лі си­дить со­бі спо­кій­но в кав’яр­нях. Однак їх ви­да­ють над­то до­пи­тли­ві по­гля­ди. Це зви­чай­ні­сінь­кі ту­ри­сти. Са­ме во­ни най­ча­сті­ше і під­хо­ди­ли до стен­дів «Дня». Львів’яни ж у бу­дній день усі в спра­вах, то­му за­зви­чай ді­ло­ви­то «про­лі­та­ли» повз Ра­ту­шу. А Ма­ксим ра­зом зі сво­єю дів­чи­ною Ве­ро­ні­кою ні­ку­ди не по­спі­шає. Па­ра з Кро­пив­ни­цько­го при­їха­ла до Льво­ва впер­ше. Утім, тут во­ни по­зна­йо­ми­ли­ся не ли­ше з мі­стом Ле­ва.

■ «Че­сно ска­жу: ці фото і є мо­їм зна­йом­ством із ви­да­н­ням «День». Я на­справ­ді впер­ше ба­чу, аби га­зе­та ор­га­ні­зу­ва­ла та­ку фо­то­ви­став­ку. Ме­ні зда­є­ться, біль­шість на­ших ЗМІ пе­ре­слі­дує ін­ші ці­лі, які важ­ко на­зва­ти про­сві­тни­цьки­ми. Тут зов­сім ін­ша спра­ва. Фо­то­гра­фії ці­ка­ві та пі­зна­валь­ні. Сьо­го­дні та­кі іні­ці­а­ти­ви ду­же акту­аль­ні. Обі­цяю сте­жи­ти за ва­ши­ми про­е­кта­ми на­да­лі», — від­зна­чає кро­пив­ни­ча­нин Ма­ксим.

■ «Го­лов­не вра­же­н­ня — якість ро­біт. У нас чи­ма­ло сьо­го­дні є ба­наль­но­го ми­сте­цтва за­ра­ди ми­сте­цтва. Ма­лю­ють щось не­зро­зумі­ле, фо­то­гра­фу­ють щось аб­сур­дне. І все це ще з пре­тен­зі­я­ми на до­ти­чність до ви­со­ко­го, хо­ча та­кі тво­ри не ма­ють жо­дно­го ні ми­сте­цько­го, ні змі­сто­во­го зна­че­н­ня. Пред­став­ле­ні на цій ви­став­ці фо­то­гра­фії — зов­сім ін­ша спра­ва. Оче­ви­дно, що в ко­жній з них за­кла­де­не пев­не по­ві­дом­ле­н­ня, яке нам — гля­да­чам — тре­ба роз­га­да­ти і зро­зу­мі­ти. Це за­ці­кав­лює, ін­три­гує, а го­лов­не — за­охо­чує ду­ма­ти. Ни­ні це, на жаль, велика рід­кість, то­му та­кі про­е­кти над­зви­чай­но ва­жли­ві», — ре­зю­мує па­ні Ро­ксо­ла­на, роз­гля­да­ю­чи фо­то­гра­фію «Бе­ре­ги­ня» Ан­ни Ча­па­ли.

■ «Львів — ту­ри­сти­чне мі­сто. Тут ра­ді, як ме­ні зда­є­ться, ко­жно­му. Але ко­жен їде сю­ди за чи­мось сво­їм. Хтось у кав’яр­ні, ре­сто­ра­ни та на фе­сти, а хтось за­ра­ди ар­хі­те­кту­ри, осо­бли­во­го ду­ху мі­ста. Не­ви­ба­гли­вий ту­рист прой­де повз ці фото і не зу­пи­ни­ться. А той, хто при­їхав справ­ді до­слі­ди­ти мі­сто, впев­не­ний, при­свя­тить свій час пе­ре­гля­ду сві­тлин. Са­ме та­кі фо­то­ви­став­ки по­трі­бні Льво­ву. Шарм цьо­го мі­ста в де­та­лях. Ця екс­по­зи­ція сві­тлин та ін­ші ми­сте­цькі про­е­кти про­сто не­ба і є ци­ми де­та­ля­ми», — за­ува­жив пан Орест, який при­їхав із Лу­цька до мі­ста Ле­ва в го­сті до дру­зів.

■ «Вра­же­н­ня від фо­то­гра­фій? Зна­є­те, я 5 хви­лин то­му якраз гор­тав стрі­чку сво­го «Ін­ста­гра­му». Уже дав­но ді­йшов ви­снов­ку, що в су­ча­сно­му сві­ті, де всі по 10 ра­зів на день щось по­стять в со­ці­аль­ні ме­ре­жі, ду­же ба­га­то смі­т­тя, якщо мо­жна так це на­зва­ти, то фо­то­смі­т­тя. Ось по­ба­чив ва­шу ви­став­ку — і лег­ше ста­ло. (Смі­є­ться.) Фо­то­гра­фія — це сер­йо­зна річ на­справ­ді. Та­кі ви­став­ки не да­ють нам за­бу­ти про це», — ді­ли­ться дум­ка­ми сту­дент Остап.

■ «Та Львів сам по со­бі — су­ціль­на ви­став­ка. Однак кон­кре­тно ці фо­то­гра­фії від­рі­зня­ю­ться на тлі всьо­го ін­шо­го в мі­сті. Во­ни прав­ди­ві та на­ту­раль­ні. Тут не­має шту­чно­сті. Тут є ра­дість і сум, біль і ща­стя, а го­лов­не — на всіх фото є на­дія», — го­во­рить па­ні Окса­на, яка якраз за­вер­ши­ла пе­ре­гляд усіх фо­то­гра­фій.

■ «Ці фото на­га­ду­ють нам про на­ші не­про­сті ре­а­лії. Тут є про­мін­чи­ки на­дії та кон­кре­тний за­клик до бо­роть­би на всіх фрон­тах», — не­ба­га­то­слів­но, про­те ду­же влу­чно про­ко­мен­ту­ва­ла па­ні Оре­ста.

■ Озна­йо­ми­ти­ся з фо­то­ви­став­кою «Дня» на го­лов­ній пло­щі Льво­ва мо­жна бу­де ще про­тя­гом мі­ся­ця. То­му якщо в цей пе­рі­од до­ро­га вас за­ве­де до львів­ської Ра­ту­ші, ско­ри­стай­те­ся ці­єю чу­до­вою на­го­дою.

ФОТО ПАВ­ЛА ПАЛАМАРЧУКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.