ДОВІДКА «Дня»

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» -

«Одна і та ж адре­са на­га­дує нам про до­лі Вру­бе­ля і Ско­ро­пад­сько­го, Са­кса­ган­сько­го і Кар­пен­ка-Ка­ро­го...»

Ві­до­мий ки­є­во­зна­вець Ми­хай­ло Каль­ни­цький на­га­дав ві­хи з істо­рії бу­дів­лі: «Да­ле­ка ча­сти­на Хре­ща­ти­ка та ни­ні­шня ву­ли­ця Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го сфор­му­ва­ли­ся до се­ре­ди­ни по­за­ми­ну­ло­го сто­річ­чя. Пер­ший квар­тал не­пар­ної сто­ро­ни ву­ли­ці Ка­дет­ської (так на­зи­ва­ла­ся спо­ча­тку ву­ли­ця Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го) спо­ча­тку за­йма­ла про­тя­жна са­ди­ба, на якій сто­яв єди­ний ли­цьо­вий бу­ди­нок — на ро­зі Хре­ща­ти­ка. 1868 ро­ку са­ди­бу при­дба­ли два ку­пці-фран­цу­зи — Ав­густ (Огюст) Бер­го­ньє і Жан-Ба­тист Ка­не. Але 1872-го во­ни роз­ді­ли­ли­ся. Ка­не отри­мав ча­сти­ну бі­ля Хре­ща­ти­ка. Він зніс ста­рий бу­ди­но­чок, а за­мість ньо­го в 1873—1874 ро­ках бу­ла зве­де­на но­ва при­бу­тко­ва це­гля­на П-по­ді­бна за пла­ном бу­дів­ля. Про­ект бу­дин­ку ви­ко­нав то­ді ще мо­ло­дий ар­хі­те­ктор, май­бу­тній ака­де­мік ар­хі­те­кту­ри Во­ло­ди­мир Ні­ко­ла­єв. В ці­ло­му оформ­ле­н­ня бу­дин­ку на­га­дує тра­ди­ції пі­зньо­го кла­си­ци­зму, який на той час вже ви­хо­див з мо­ди.

Ни­жній по­верх був від­ве­де­ний для тор­гі­вель­них за­кла­дів. Що ж до ре­шти при­мі­щень, то вла­сник при­зна­чив їх під не­до­ро­гий го­тель, який на­зи­ва­ли у той час «но­ме­ри» або «ме­бльо­ва­ні кім­на­ти».

Окрім но­ме­рів Ка­не, ві­зи­тів­кою бу­дів­лі бу­ло пред­став­ни­цтво аме­ри­кан­ської фір­ми «Зін­гер» — все­сві­тньо ві­до­мо­го ви­ро­бни­ка швей­них ма­ши­нок.

Аж до кін­ця 1920-х ро­ків го­тель був у при­ва­тній орен­ді. Але по­тім йо­го при­єд­на­ли до ко­му­наль­но­го го­те­лю, роз­та­шо­ва­но­го в су­сі­дньо­му бу­дин­ку — по Ле­ні­на, 3. Го­тель чо­мусь на­зи­вав­ся «Но­ва Ро­сія». Що ж до ни­жньо­го по­вер­ху, то йо­го за­ймав один із ба­га­то­чи­сель­них ро­бі­тни­ків ко­опе­ра­тив­них про­до­воль­чих ма­га­зи­нів — «Со­роб­ко­о­пів».

Про­ду­кто­вий ма­га­зин на ро­зі Хре­ща­ти­ка і Ле­ні­на з то­го ча­су вва­жав­ся у Ки­є­ві осо­бли­вим. Пе­ред вій­ною він мав ста­тус га­стро­но­му-уні­вер­ма­гу. А зго­дом став Цен­траль­ним га­стро­но­мом. Го­тель же на Ле­ні­на, 1 пі­сля вій­ни пе­ре­став існу­ва­ти. Ко­ли за­вер­ши­ла­ся ре­кон­стру­кція Хре­ща­ти­ка, бу­дів­ля отри­ма­ла ни­ні­шній но­мер — 40/1. Во­на з тих пір «вво­дить» у той квар­тал ста­ро­го Хре­ща­ти­ка, яко­му по­ща­сти­ло уці­лі­ти се­ред ви­бу­хів і по­жеж 1941 ро­ку.

Мо­жна ска­за­ти, що істо­ри­чна цін­ність бу­дів­лі пе­ре­вер­шує ар­хі­те­ктур­ну. У1888—1889 ро­ках ме­шкан­цем но­ме­рів Ка­не був зна­ме­ни­тий ху­до­жник Ми­хай­ло Вру­бель. На го­сти­ну до Вру­бе­ля на­ві­ду­вав­ся ще один про­слав­ле­ний жи­во­пи­сець — Ва­лен­тин Сє­ров.

Зі спо­га­дів остан­ньо­го укра­їн­сько­го геть­ма­на Пав­ла Ско­ро­пад­сько­го ві­до­мо, що в лю­то­му — бе­ре­зні 1918-го він жив у тій же бу­дів­лі.

Де­я­кий час то­му вда­ло­ся зна­йти в ар­хі­ві лист «Опа­на­са То­бі­ле­ви­ча, на сце­ні — Са­кса­ган­сько­го», який був по­зна­че­ний го­те­лем Ка­не, но­ме­ром 20-м. А по­тім ви­яви­ло­ся, що са­ме там Са­кса­ган­ський про­вів остан­ні дні зі сво­їм бра­том — акто­ром і ви­да­тним укра­їн­ським дра­ма­тур­гом Іва­ном Кар­пен­ком-Ка­рим (То­бі­ле­ви­чем).

От­же, одна і та ж адре­са на­га­дує нам про до­лі Вру­бе­ля і Ско­ро­пад­сько­го, Са­кса­ган­сько­го і Кар­пен­ка-Ка­ро­го... Зда­ва­ло­ся б, до­сить для ви­зна­н­ня пам’яткою істо­рії? Але і це ще не все. Зов­сім не­дав­но у ві­три­ні одно­го з сим­па­ти­чних ки­їв­ських му­зе­їв — Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­го му­зею Ма­кси­ма Риль­сько­го — тра­пив­ся ці­ка­вий екс­по­нат. Цей лист на­пи­са­ний у черв­ні 1913 ро­ку на блан­ку «Го­тель Ка­не» із за­зна­че­н­ням прі­зви­ща то­ді­шньо­го вла­сни­ка го­те­лю — по­ля­ка Йо­си­фа Тра­чев­сько­го. Ав­тор йо­го — 18-рі­чний гім­на­зист Ма­ксим Риль­ський...» (пов­ний ва­рі­ант див. mikkiev.livejournal.com/89211.html)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.